Звіт за результатами моніторингу центральної преси за період з 30 липня по 5 серпня 2012 року

ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРЕСИ ЗА ПЕРІОД З 30 ЛИПНЯ ПО 5 СЕРПНЯ 2012 РОКУ

Моніторинг включає аналіз 7-ми загальнонаціональних друкованих видань:

–       «Голос України»

–       «Газета по-українськи»

–       «Дзеркало тижня»

–       «Комментарии»

–       «Сегодня»

–       «Сільські вісті»

–       «Факты и комментарии»

Об’єкти моніторингу – діяльність 6 політичних партій з найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями:

–       Партія регіонів

–       «Батьківщина»

–       УДАР

–       «Свобода»

–       КПУ

–       «Україна – вперед!»

Мета дослідження: з’ясувати чи надають газети повну, якісну, неупереджену  та збалансовану інформацію про політичні сили для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час парламентських виборів 2012 року. А також чи мають політичні сили рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.

Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки політичної сили (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Всі видання так чи інакше висвітлювали передвиборчі з’їзди всіх відстежуваних партій. Це – головний виборчий інформаційний привід тижня. Окрім того, активно висвітлювалася діяльність уряду та ініціатив президента, що зумовило найбільшу представленість у ЗМІ саме Партії регіонів. Хоча ця інформація не мала явно виборчого характеру, однак однозначно має вплив на читача, оскільки уряд та президент асоціюються саме з цією політсилою. Інформації про ПР було вдвічі більше, ніж про об’єднану опозицію, інші партії представлені іще менше. При цьому близько половини інформації, оприлюдненої на адресу владної партії, була негативною за рахунок активної критики виданнями, що симпатизують опозиції («Дзеркало тижня» – у 10 разів більше негативу, ніж позитивної та нейтральної інформації разом узятих, «Газета по-українськи» – удвічі більше, «Сільські вісті» – утричі). Зворотна картина у газеті «Сегодня» – удвічі більше негативної інформації на адресу «Батьківщини».

Більшість видань користуються оціночними судженнями, а також іронічним викладом для створення негативного контексту. Простежується симпатія та антипатія видань до політичних сил: «Дзеркало тижня», «Газета по-українськи» загалом симпатизують опозиції, хоча й не без відзначення негативу щодо кожної з партій. «Сільські вісті» – однозначно позитивно налаштовані до «Батьківщини». Всі зазначені видання плекають антипатію до Партії регіонів. Щедрі на критику владної партії також і «Комментарии». Натомість «Сегодня» навпаки – симпатизує ПР та скептично ставиться до опозиції. «Факты и комментарии» більш збалансовані та нейтральні, «Голос України» нейтральний до опозиції, однак діяльність владної партії висвітлює удвічі більше, хоча і часто критикує її.

Газета «Сегодня» активно використовує медіа-ефекти – видання маніпулює версткою, заголовками, фотографіями. Інші видання не зловживають ними.

Матеріали щодо УДАРУ та «Україна – вперед!» переважно мають ознаки «джинси». Також замовні матеріали публікуються і про діяльність уряду. Чітко як реклама вони не маркуються.

«Свобода» та КПУ практично не згадувалися.

ГОЛОВНІ ТЕМИ ТИЖНЯ:

1.                     Передвиборчі з’їзди «Батьківщини», Партії регіонів, УДАРу та «Україна – вперед!». Оголошення виборчих списків, їх аналіз.

2.                     А.Шевченко йде в політику. Зірки у політиці.

3.                     Соціальні ініціативи уряду: виплати олімпійцям, допомога спортивному училищу, компенсації селянам, скорочення стипендій студентам.

4.                     Підписання президентом законів про ціноутворення лікарських препаратів та держзакупівлі.

5.                     Скорочення врожаю зернових та дії уряду по утриманню цін на хліб.

6.                     Підписання В.Литвином мовного закону.

7.                     Продовження слухань у справі ЄЕСУ.

8.                     Скандал довкола Києво-Печерського заповідника.

ГОЛОВНИМИ СПІКЕРАМИ, ЩО ОЗВУЧУВАЛИ ПОЗИЦІЮ ПАРТІЇ, ЦЬОГО ТИЖНЯ СТАЛИ:

1.     ПР – В.Янукович (з’їзд), М.Ставнійчук, В.Рибак та С.Єфремов (закон про мову), М.Азаров, Ю.Бойко, М. Чечетов.

2.     «Батьківщина» – О.Турчинов, А.Яценюк, Д.Павличко (звернення до В.Ющенка), С.Міщенко (списки), С.Власенко, М.Томенко, А.Кожемякін.

3.     УДАР – В.Кличко, М.Матіос.

4.     «Україна – вперед!» – Н.Королевська, А.Шевченко., О.Ступка.

5.     «Свобода» – О.Тягнибок, Б.Бенюк.

6.     КПУ – П.Симоненко.

ЧАСТКА ВИБОРЧОГО КОНТЕНТУ ВІД ЗАГАЛЬНОГО КОНТЕНТУ НОВИН У ВИДАННЯХ НА ЦЬОМУ ТИЖНІ СТАНОВИЛА:

1.     «Голос України» – 16,5%.

2.     «Газета по-українськи» – 18,6%.

3.     «Дзеркало тижня» – 16,5%.

4.     «Комментарии» – 100%.

5.     «Сегодня» – 8,2%.

6.     «Сільські вісті» – 10,3%.

7.     «Факты и комментарии» – 9,6%.

ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ

«Голос України» переважно висвітлював діяльність владної партії. Однак мала місце не лише позитивна інформація, а й значний обсяг негативних відгуків та оцінок. В листах дописувачів, а також у авторських аналітичних матеріалах партія влади, її очільники в областях та уряд критикуються за популістичні заяви по ріст економіки, завищення показників врожаю, байдужість до проблем місцевих громад, жонглювання підвищенням соціальних виплат (стипендії студентам підвищили, але забрали індексацію). Водночас газетою публікується також і більшість позитивних заяв урядовців про досягнення уряду та ініціативи президента, а також інтерв’ю голови рівненської ОДА В.Берташа, члена ПР, який звітує про шалені успіхи в роботі.

Діяльність об’єднаної опозиції висвітлювалася удвічі менше – лише у контексті передвиборчого з’їзду та справ Ю.Луценка та Ю.Тимошенко. Окрім того, виданням було надруковано значний за обсягом (на шпальту) матеріал представниці фракції БЮТ О.Шустік з критикою політики влади у сфері судочинства, однак він був маркований як матеріал за квотним принципом. Окрім цього, значних обсягів опозиційним силам не відводилося.

Видання коротко повідомляло про передвиборчі з’їзди усіх відстежуваних політсил, крім «Свободи», яка взагалі практично не згадувалася. Натомість «Україна – вперед!» зазнала нищівної критики в авторській колонці за переривання трансляції Олімпіади задля трансляції з’їзду партії. І хоча в матеріалі політсила не називалася, однак натяки були цілком очевидні через опис дійства.

КПУ коротко згадувалася лише в контексті з’їзду та діяльності у ВР. Значні позитивні показники зумовлені публікацією матеріалу, присвяченого дню народження П.Симоненко, який однак не був маркований як квотний.

«Газета по-українськи» переважно висвітлювала події довкола виборчих з’їздів. Видання аналізувало виборчі списки через ряд експертних коментарів – це основне джерело оціночних суджень. Загалом видання симпатизує об’єднаній опозиції та плекає негативний імідж Партії регіонів, хоча мали місце і негативні коментарі на адресу «Батьківщини».

Репортажі зі з’їздів «Батьківщини», УДАРу та «Україна – вперед!» мали ознаки «джинси», хоча видання і намагалося зберегти стиль видання, додаючи враження очевидців. Поза тим, основні частини цих матеріалів майже ідентичні тим, що з’являлися у інших виданнях. Особливо це стосується матеріалів щодо з’їзду «Батьківщини», який практично не був стилізований під видання. Натомість звіт зі з’їзду ПР виглядав цілком авторським, із притаманним виданню стилем викладу. Вочевидь, обсяги замовних матеріалів видання намагалося компенсувати різноманітними коментарями експертів з приводу виборчих списків – за тиждень воно дало слово практично усім знаним в Україні політологам.

Значні обсяги негативу на адресу ПР зумовлені інтерв’ю адвоката Ю.Тимошенко С.Власенка та рядом матеріалів щодо скорочення стипендій студентам, де студенти активно висловлюють невдоволення. Прикметно, що видання ігнорувало позитивні соціальні ініціативи уряду (щодо олімпійців чи компенсацій селянам), натомість концентрувалося на негативних аспектах діяльності влади.

Найменше газета згадує «Свободу» та КПУ. «Свобода» згадувалася лише в контексті об’єднання опозиції та голодування активістів проти мовного закону.

«Дзеркало тижня» плекає антипатію до партії влади та симпатизує об’єднаній опозиції. Видання досить заангажоване, не зважаючи на експертну фаховість підготовки матеріалів. Переважну більшість матеріалів газета присвятила критиці діяльності президента, уряду та представників правлячої партії на місцях. Насамперед ішлося про передвиборчі брудні технології у Криму, підписання президентом закону про держзакупівлі, акціонування дочірніх підприємств «Нафтогазу», дії влади у сфері ОПК. Видання детально аналізує всі зв’язки та підкилимні домовленості, основної критики зазнає В.Янукович та його оточення, а також дії всіх урядовців, окрім П.Порошенка. Лише його заяви подаються та коментуються виданням відносно нейтрально. Всі інші критикуються, найбільше – М.Азаров. Виняток становив репортаж з відкриття елеватора «Нібулон», де слова М.Азарова цитувалися нейтрально і без коментарів, що наводить на думку про можливу публікацію матеріалу на платній основі.

Видання також коментувало з’їзди ПР, «Батьківщини», УДАРу та «Україна – вперед!» у аналітичному авторському матеріалі. Партія регіонів висвітлювалася негативно та іронічно. Опозиція, хоч і мала ряд відгуків у позитивній тональності, все ж таки досить активно критикувалася, так само як і УДАР. Партія Н.Королевської зазнала нищівної критики та іронії. КПУ та «Свобода» не згадувалися.

«Комментарии» випустили спецвипуск у зв’язку з відпусткою редакції. Номер повністю присвячений виборчій кампанії мажоритарників. Видання проаналізувало можливості та перспективи всіх провідних політиків, що планують балотуватися на округах у всіх 24 областях та у Криму. Газета детально опрацювала інформацію по кожному округу з головним прицілом – як відрізнити майбутніх «тушок». Тим самим, більшою мірою увага була прикута до потенційно провладних кандидатів та представників ПР, що зумовило пріоритетність у висвітленні саме Партії регіонів. Поза тим, видання досить критично ставиться до діяльності урядової партії та її діячів на місцях.

Також газета не уникає критики і всіх інших відстежуваних сил – як об’єднаної опозиції, так і нових політичних проектів. Видання публікує як негативні, так і позитивні факти біографій майбутніх кандидатів від усіх партій. Загалом можна сказати, що видання цілком збалансовано підходить до висвітлення усіх політичних сил, хоча і користується прямими оціночними судженнями, що, втім, є дозволеним у такому (аналітичному) жанрі.

«Сегодня» активно висвітлювала передвиборчі з’їзди та аналізувала списки партій. Видання здебільшого плекає негативне ставлення до об’єднаної опозиції та позитивне до Партії регіонів, що проявляється як у відверто негативних чи позитивних оціночних судженнях, так і через маніпулятивні технології. Так, висвітлюючи з’їзди об’єднаної опозиції та ПР, видання зманіпулювало версткою, поставивши поруч шпальти під заголовками «Золотой голос регионов» та «Слезы «Батьківщини», що створює у читача враження протиставлення успішної політичної сили та аутсайдера. Окрім того, у матеріалі щодо з’їзду опозиції видання використовувало такі маніпулятивні технології:

–       нагнітання емоцій через повтор:

«Символом вчерашнего съезда «Батькивщины» стали не призывы лидеров партии к победе над режимом, а слезы самого молодого нардепа нынешней Рады, 29-летней бютовки Элины Шишкиной. Ее слезы стали символом того, что Блок Юлии Тимошенко больше не существует»

–       порівняння за аналогією:

«Никого не удивило, что в первой пятерке оказались Юлия Тимошенко и Юрий Луценко — это тоже необходимый ритуал, вроде как клятва в верности Марксу и Ленину при Союзе» («Сегодня», 1.08.12)

Окрім авторських оцінок видання активно використовує коментарі експертів, маніпулюючи ними так, щоб вони підтверджували думку журналіста.

Також видання маніпулювало фотографіями на першій шпальті, змонтувавши фото Ю.Тимошенко, яка вирубує зарубки на стіні у в’язниці (матеріал, присвячений річниці її ув’язнення – «Год без Юли», 4.08.12)

Натомість видання активно висвітлює діяльність уряду та президента в плані соціальних ініціатив, незмінно подаючи ці інформацію з позитивними заголовками та лідами.

Діяльність інших політсил видання висвітлює скупо. Виняток становила «Україна – вперед!», оскільки газета надрукувала розворот про перехід А.Шевченка в політику, де згадала всі етапи його життя. Однак цей розворот містився у рубриці «Спорт».

Видання також друкувало матеріали на прихованих рекламних засадах – про з’їзд УДАРу, візит урядовців на Дністровську ГАЕС та про клона депутата-регіонала. Всі матеріали були марковані рубриками, які у вихідних даних зазначені як рекламні, однак для пересічного читача це не очевидно і сприймається як частина інформації.

«Сільські вісті» симпатизують опозиції, критикують владу та Партію регіонів зокрема. Основними темами тижня для газети стали прийняття мовного закону та політика уряду щодо закупівлі зернових у зв’язку із посухою. Видання критикує уряд за завищення показників врожаю та заниження закупівельних цін на зерно. Навіть ініціативи уряду щодо компенсацій видання піддає сумніву, іронізує з них. За прийняття мовного закону Партія регіонів зазнає нещадної критики як самого видання, так і читачів – газета опублікувала ряд гнівних листів до редакції.

Значної уваги видання приділило судовому засіданню по справі Ю.Луценка, опублікувавши детальний репортаж із суду.

Передвиборчі з’їзди видання висвітлювало, підбиваючи підсумки. Загалом усім відстежуваним партіям у цьому матеріалі була приділена приблизно однакова увага, обсяги повідомлень були співмірними. Однак у даному випадку видання відчутно висловлювало симпатії та антипатії – критикувало КПУ та «Україна – вперед!», користуючись іронією, натомість «Свобода» та УДАР отримали схвальні відгуки. Щодо «Батьківщини» видання витримало баланс, надавши слово як позитивним відгукам щодо списків, так і не оминувши скандальні заяви.

«Факты и комментарии» загалом відчутно симпатизують об’єднаній опозиції та час від часу критикують владу та партію влади. Однак таке враження може бути оманливим через публікацію значної кількості матеріалів на вочевидь платних засадах.

Так, газета вмістила об’ємні звіти зі з’їздів «Батьківщини», Партії регіонів, УДАРУ та «Україна – вперед!». Звіти про УДАР та «Україна – вперед!» займали по цілій шпальті та мали всі ознаки «джинси», оскільки стиль та пафос матеріалів був не характерним для газети, хоча вони були формально оформлені у стилі видання. Частково те ж саме можна сказати про звіт зі з’їзду об’єднаної опозиції (обсяг – шпальта), оскільки фрагментарно він повторювався у матеріалі про опозицію у наступному номері через цитування тих самих коментарів експертів та детального висвітлення тих самих положень програми політсили. Натомість звіт зі з’їзду ПР був значно меншим за обсягом і цілком у стилі газети.

Окрім того, ознаки «джинси» мали матеріали про діяльність та програми уряду – будівництва Дністровської ГАЕС та закладення будинку для родин працівників станції (подібний друкувався у газеті «Сегодня» на приховано платних умовах), програми покращення безпеки шахтарів (звіт з конференції), зміни правил ввозу ліків. Всі ці матеріали мали чітко виражені оціночні судження та позитивну тональність, хоча загалом авторські матеріали газети переважно подаються у нейтральній тональності та інформативному ключі. Жоден з матеріалів не маркувався як рекламний.

Діяльність КПУ висвітлювалася газетою скупо, мало місце лише невеличке інформаційне повідомлення про передвиборчий з’їзд та оголошення списків. «Свобода» взагалі не згадувалася.