 |
 |
 |
 |
 |
Асоціація «Спільний простір» / Комітет «Рівність можливостей» реалізують синерговані проекти із медіа-моніторингу, просвіти виборців, підвищення стандартів і якості комунікації для розвитку демократії та зміцнення інформаційного суспільства в Україні за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу, Національного фонду підтримки демократії (NED) та посольства США
|
|
|
|
|
|
 |
Підсумковий звіт за результатами моніторингу обласної преси з 28 липня по 28 жовтня 2012 року
Для моніторингу було обрано чотири друковані видання з високим тиражем та рівнем впливу на різні соціальні групи: незалежні - «33 канал», «Ria», «Реалії», комунальна газета - «Вінниччина».
Загальні тенденції
Тенденції висвітлення виборчої тематики трьох місяців політичної боротьби кандидатів друкованих ЗМІ почали мінятись в останній передвиборчий місяць. Якщо спершу ніби - то дотримувався баланс присутності політичних партій, але сукупно згадки про Партію регіонів займали половину загальної виборчої інформації. І більше половини в негативній тональності. То в останній період згадки про ПР менше – центр уваги перемістився на опозиційні сили, в різних тональностях, але найбільше уваги приділялось запеклій боротьбі на округах між мажоритарниками.
Найяскравішими виборчими темами друкованих ЗМІ можна вважати скандал навколо заяви голови 11 виборчого округу про хабар у 20 000 гривень, який йому пропонували представники Партії регіонів (заступник губернатора) та замголови окружкому за прийняття документів у період, коли цього вжене можна робити від представників сателітних владі партій, котрі бажали бути членами дільничних комісій. Також друковані ЗМІ ретельно відслідковують екологічний скандал навколо компанії «Зернопродукт», майбутній птахокомплекс якої «Вінницький бройлер», київські екологи назвали можливим екологічним лихом у Вінницькій області. Директор вінницького комплексу Микола Кучер балотувався до ВР самовисуванцем, але фактично він представляє Партію регіонів. Боротьба на цьому, 17-му, окрузі, загалом стала запеклою і це не випускали з виду газети. Зрештою, він і переміг.
Загалом же друковані ЗМІ області зробили загальні висновки цьогорічних виборчих перегонів, назвавши їх найбруднішими і найцинічнішими за останні роки.
Усі видання крім комунальної газети «Вінниччина» опублікували матеріал – прогноз щодо настроїв вінничан за три тижні до виборів на одному з вінницьких округів - соціологію, де найбільше відсотків віддається ОО «Батьківщина» та кандидату – самовисуванцю члену команди Порошенка – Олександру Домбровському. Зрештою, так і вийшло.
Так само видання, окрім комунального висвітлили скандал під час приїзду до Вінниці лідера партії УДАР, що стався між прихильниками Кличка та представниками громадської організації «Батьки вбитих дітей». Здебільшого висовується припущення, що то була провокація, спланована владою.
Газети не полишали висвітлювати реакцію окремих місцевих рад та громадян на мовний закон. Зокрема писали видання («Реалії», до речі російськомовна газета) про те, що Калинівська міська рада прийняла рішення про опротестування мовного закону. Показовим є лист від російськомовного читача в іншій газеті - «33 канал» під назвою «Для чего разорвали страну?».
На перші шпальти видань( усіх окрім комунальної «Вінниччини») винесено фотографію та інформацію про передчасну й трагічну смерть заступника прокурора області, легенди Генеральної прокуратури, який вів справи про розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе та отруєння Ющенка, - Романа Шубіна. Причому декотрі видання завуальовано піддають сумніву випадковість трагедії. Що також кидає тінь на нинішню владу.
Симпатії та антипатії видань до політичних сил особливо не виділялись аж до жовтня. Наприклад, показовим є вересневий матеріал в комунальній газеті «Вінниччина» про візит до Вінниці кандидата в депутати від партії УДАР Ірини Геращенко, та про спільну прес-конференцію з однопартійкою, кандидатом у нардепи Людмилою Станіславенко. Проте в передостанній виборчий тиждень видання ударними темпами, великими об’ємами наростило позитив партії влади, не забуваючи про контраст – негатив (хоч і малим обсягом) ОО «Батьківщина».
Друковані ЗМІ області також всебічно розглядали арешт кандидата в народні депутати, самовисуванця, бізнесмена Руслана Демчака. Пресою розглядалась як офіційна версія – підозра у земельних махінаціях та несплата податків так і неофіційна, висловлена адвокатами та дружиною Демчака – політична діяльність та вибори. До речі, суд постановив утримувати його під вартою до 3 листопада, тобто до кінця виборів. Він був основник конкурентом нардепа Григорія Калетніка.
Симпатія та антипатія видань простежується не лише до політичних партій, а й до окремих самовисуванців. Наприклад, подією для місцевих друкованих ЗМІ став вихід з виборчої гонки Анатолія Матвієнка на користь узгодженого опозицією кандидата Григорія Заболотного. Декотрі видання не приховували жалю, що Матвієнка (уже стовідсотково) не буде в парламенті.
Не уникали друковані ЗМІ маніпуляцій, наприклад, супровід матеріалу заголовком, що не відповідає змісту. Скажімо, газета «Реалії» (26.09.2012) матеріал про скандал щодо запропонованого хабара голові 11 окружкому назвала: «20 тысяч за Партию регионов или просто громкая истерика». Ясно, що заголовок з негативною тональністю вже ставить під сумнів правдивість заявника про хабар і, можливо, навіть кидає тінь на його психічну стійкість. Хоча з якого б це дива голові окружкому придумувати такий скандал, саме із вказаними дійовими особами?
Збільшення частки зазначеної політичної реклами із середини вересня не зменшило у відсотковому вимірі замовних матеріалів без грифу «реклама» з ознаками «джинси». І кінцевий наслідок – недовіра суспільства до преси загалом, критичне падіння соціального капіталу, криза цінностей, які полегшують маніпулювання суспільством із боку влади та олігархів, відсутність реальних можливостей у друкованих ЗМІ контролювати владу і впливати на неї, як це відбувається на розвинених медіа - ринках ЄС та США. Проблема свободи слова в Україні полягає в тому, що Янукович і Ко, можновладці та власники на місцях просто користаються з неринковості сфери ЗМІ, з тих правил, що їх нав’язали страхом судових позовів через несправедливі судові рішення по відношенню як до газет, так і до журналістів видань, аби просто закрити їм роти.
Не вислизнули з уваги газет і втома та роздратування частини виборців діями партії влади. Наприклад, газета «Ria» допис про форум Партії регіонів, що проходив у Вінниці - загалом написаний у нейтральній тональності, звернула у негативну, застосувавши маніпуляцію «останнє слово», написавши в кінці тексту, що випадковий перехожий назвав міроприємство регіоналів «шоу секти «свідків покращення».
Також у пресі активно йде обговорення медичної реформи. Матеріали цієї теми, що були опубліковані у різних виданнях носять вкрай негативну тональність (1).
Щодо формування окружних та дільничних комісій, преса, особливо «33 канал», піддавала сумніву справедливий принцип їх формування.
Значною мірою видання користуються оціночним судженням, а також іронічним викладом для створення негативного контексту. Простежувалась і маніпуляція - хаотизація новинних повідомлень, хоча насправді це лише позірний характер. Насправді відбір новин здійснюється цілком свідомо, аби приховати «джинсу».
Також є приховані певні моменти сховані за ширмою поведінки видань. Наприклад, «Реалії» тотожно загальноукраїнському виданню «Дзеркало тижня. Україна», яке за вуаллю симпатії до опозиції веде свою гру з «реформаторською» частиною партії влади, також у хаотизації новин приховує свою промерську, провладну позицію. Видання в декотрих гострих темах намагалось бути адвокатом влади, особливо в два перші місяці виборчих перегонів.
На жаль, не було в газетах ( як і на телебаченні та в Інтернеті) об’єктивного, не рекламного аналізу попередньої партійної, професійної діяльності пізнаваних, багатих та досвідчених у політиці учасників виборчих перегонів. Словом, тих, хто за оцінками соціологів найтриваліший час виборчих перегонів затримався на лідируючих позиціях: двійка – трійка лідерів. Цю місію виконали тимчасові газети заможних мажоритарників, котрі «відкривали очі» виборцям на своїх реальних конкурентів – пишучи, наприклад, про часті переходи певного кандидата з партії в партію, або представник якої партії схований під визначенням «самовисуванець», що за виробництво очолює певний кандидат, чи є не лади із законом у певного кандидата і т.д.
Друковані видання в такій області, як Вінницька – сільськогосподарські з розгалуженою мережею населених пунктів займають у виборчий період друге місце після телебачення по затребуваності електоратом . Телебаченню менше довіряють, ніж газетам через однобоке висвітлення виборчого процесу та присутності на екрані здебільшого однієї – двох провладних партій.
Найбільше виборчу тематику відслідковували два видання – «33 каналі» та «Реаліях».
Основні теми
Головні спікери
Частка виборчого контенту від загального об’єму новин:
«33 канал » - 35%
«Ria» - 14%
«Вінниччина» - 25%
«Реалії» - 30%
«33 канал » загалом симпатизує об’єднаній опозиції та самовисуванцям, які йдуть до Верховної Ради в команді Петра Порошенка, час від часу критикує владу та партію влади.
Показовим, на наш погляд, «джинсовим» матеріалом є інтерв’ю з головою вінницької ОДА Миколою Джигою, де задіяна маніпуляція загравання з помаранчевим електоратом. «… політичні опоненти називають його ставлеником Януковича, «губернатором – варягом», а пересічні громадяни висловлюють глибоку особисту повагу і відверто, чи ностальгічно жалкують, що він не належить до армії колишніх помаранчевих».
Тему мовного закону газета піднімала в розрізі судового позову до його автора: «Нардеп В.Колесниченко – відповідач у суді за позовом про закон про мову». Усі матеріали щодо цієї теми подавались у вкрай негативній тональності.
Щотижневик підіймав і проблему критичного стану цукрової галузі області, де піддавав сумніву всеперемагаючу роль місцевої влади у відновленні роботи цукрових заводів. Показовим у цьому сенсі є матеріал «Цукровий завод у Степанівці порізали – каже село, підприємство лежить без руху – запевняє влада».
У висвітленні теми затримання кандидата до ВР Руслана Демчака під заголовком « Кандидати з «кримінальним хвостом?», на відміну від інших видань, простежується негативна тональність. Це наштовхує на думку про замовний характер матеріалу.
Чимало матеріалів негативного змісту щодо діяльності нинішньої влади - це листи дописувачів. Наприклад, мешканці трьох сіл Погребищенського району звертаються до губернатора з вимогою повернути хоча б єдиний на тиждень рейс автобусу до райцентру.
Таким же листом, але подякою від читача створюється абсолютно позитивний образ кандидата в депутати Григорія Заболотного. Газета впродовж усього часу плекає позитивний образ кандидата в депутати Григорія Заболотного.
У негативній тональності вийшов у газеті матеріал під заголовком « Виділяють гроші, будують школи за півтора місяці до парламентських виборів». Загалом, цим заголовком можна охарактеризувати всю поведінку влади напередодні виборів – що б влада не робила,читай: «вибори».
Єдина газета, котра звернула увагу на презентацію мажоритарників від ВО «Свобода». Матеріал вийшов під заголовком «У спецназу опозиції рука не здригнеться перед перешкодами».
Також виборча тематика присвячена самовисуванцю, міністру економіки Петру Порошенку та його команді, яку він веде до ВР.
Достатньо в газеті за цей період політичної реклами, також матеріалів з ознаками «джинси».
“Ria” загалом останні півроку, нажаль, має формат переважно неполітичної інформації: проблеми ЖКГ, кримінальні новини, медична тематика, подорожі і т.д. Явних симпатій, чи антипатій не демонструвала. Однак було достатньо нейтральних та критичних матеріалів як про Партію регіонів, так і про опозиційні сили.
Видання звертало увагу читачів, що, від партій «Удар» і «Свобода» не буде представників в жодній дільничній комісії. Проте ситуація, що там будуть сателіти партії влади повністю не розкрилася. Робила газета й аналіз зазначених декларацій кандидатів у депутати і матеріал і заголовок подані в негативній тональності: « Декларації доходів декотрих кандидатів схожі на брехню». Лейтмотив визначено в коментарях експертів, що вказують на суть проблеми: «Європейський політик, який у декларації вказує дані, які різко суперечать його реальним статкам, ризикує негайно поховати власну кар’єру. Ситуація, коли олігарх, абсолютно не соромлячись спонсорувати багатомільйонні акції та фінансувати діяльність благодійних фондів, декларує, що він отримує середню заробітну плату і не володіє жодним майном, можлива лише в Україні».
Також видання ніби - то з однаковою тональністю подає програми всіх партій, щоправда, зазначає, що вони нічим не відрізняються одна від одної, але відверто маніпулює з фотографіями лідерів рейтингових партій. Найнепривабливіший вираз у лідера об’єднаної опозиції «Батьківщина» Арсенія Яценюка та голови ВО «Свобода» Олега Тягнибока.
Цілу полосу ( 12 тисяч знаків) віддала газета під репортаж з конгресу видавців друкованих ЗМІ. Ця подія стала знаковою для українських медій. І якщо матеріал загалом подано в нейтральній тональності, то заголовок «Политической заангажированности пожелал журналистам Янукович, который открыл Всемирный газетный Конгресс», швидше сприймається іронічно – негативно, ніж нейтрально (на 2 бали).
Підняла газета ексклюзивну тему – відсутність у списках виборців по декілька будинків. Інформацію обнародувала прес-служба «Батьківщини». Ті, хто коментував цей факт, з числа громадських діячів та окружної комісії, розходились у фактажі, що наштовхує на думку, що дійсно напередодні виборів у Вінниці вирішили сховати будинки. У кінці використано оціночно – іронічні судження: «…потрібні «баба та кіт», аби визначити хто, на кого й за що переписав будинки».
Видання намагається демонструвати об’єктивне ставлення до всіх, але реально це не завжди виходить. Можливо, через те, що видання програло суди, замовлені місцевою владою. У суді доводи адвоката та газети не бралися до уваги взагалі. Складалось враження, що рішення писались напередодні судових засідань у кабінетах чиновників.
Можливо це і диктує розхитування і впадання в крайнощі..
Газета першою підняла тему проблем на виборчому окрузі №11 щодо можливої спроби підкупу голови окружкому. Матеріал написаний у негативній тональності по відношенню до Партії регіонів, хоча і присутня позиція звинувачуваних у спробі підкупу, зокрема заступника голови ОДА Григорія Деруна.
Загалом, видання, окрім редакційних матеріалів, де проглядаються симпатії, чи антипатії до певних політичних партій та кандидатів розміщувало публікації, так би мовити, європейських стандартів: безпристрасне опитування кандидатів у депутати - одне запитання до всіх. Газета практикує такі матеріали часто, це пояснюється тим, що 50% бренду газети “Ria” належить компанії «Naspers”, що має представництва в Європі.
Також газета концентрувала увагу на можливому прийнятті реакційного закону про кримінальну відповідальність журналістів, а саме на протестах, що їх організували медійники, громадські організації та свідомі громадяни. Матеріал вийшов під заголовком «Кримінальна відповідальність за наклеп об’єднала журналістів».
Видання підняло тему, що кидає камінь у город уряду та місцевої влади – це підвищення плати за опалення.
Найзбалансованішим порівняно з іншими газетами у виданні виглядає матеріал про інцидент УДАРУ з «Батьками вбитих дітей», правильне запитання ставиться ще у заголовку: « Батьки вбитих дітей» проти УДАРу: конфлікт чи провокація
Загалом у виданні чітко відмежовано рекламу та редакційні матеріали.
«Вінниччина» загалом підтримує партію влади висвітленням дій керівників держави та області.
На перші шпальти цього видання, хоч і винесено фотографії героїв художніх замальовок з районів, однак знаходиться місце і для маленьких заміток визначного характеру для когось із керівників області.
Видання дещо уникає важливі новини та факти, що не вигідно висвітлюють представників влади. Декотрі новини подаються так, аби підняти значимість влади.
Як от свято знань було використано як піар. Наприклад, кандидат у народні депутати Оксана Калетник (самовисуванець) опублікувала привітання школярам та студентам невиправдано великим об’ємом – 10 тисяч знаків.
Також газета присвятила цілий розворот репортажу про візит президента Польщі, зокрема відвідини ним стратегічних об’єктів області, в тому числі й підприємства з польськими інвестиціями «Барлінек». Можливо, тому, що основним спостерігачем від Польщі на виборах є член дружньої до ПР партії.
Постійною темою газети стало висвітлення роботи міждержавного обєднання (Україна та Молдова) Єврорегіону «Дністер», оскільки очолює його голова обласної ради Сергій Татусяк.
Намагаючись демонструвати себе як об’єктивне видання, публікує і матеріали на болючі теми, наприклад, медичної реформи, але загальними фразами, що аж ніяк не демонструють реальний стан. І поряд подається матеріал про те, що керівники області відкривали реконструйоване пологове відділення на півдні області, що буде обслуговувати аж три райони… І немає навіть спроби аналізу, як майбутнім мамам добиратись у сусідній район аби народити. І як родичам відвідувати породіль у лікарнях.
Хоча іноді мала місце не лише позитивна, а й критична інформація. Наприклад, піддається критиці Кабінет міністрів у матеріалі « Чи дійсно споживчий кошик подешевшав?».
Про інші партії останнім часом згадується лише в оглядових матеріалах, як от - «У новій Верховні Раді жінки знов будуть у меншості».
В останніх двох випусках видання уже не «грало в демократію» з читачем, а масовано атакувало свідомість виборців позитивною інформацією про всеперемагаючу роль партії влади. Не забуваючи, хоч і малими обємами, критикувати опозицію.
Як от у матеріалі: «Про розквіт найкращої з мов», де єдиною, хто по-справжньому турбується про розквіт державної мови подається Партія регіонів. Увесь матеріал виглядає як маніпуляція – нав’язування єдиної думки.
«Реалії» незалежна газета, де все ж проглядається прихильність до влади міста Вінниці. Тим не менше, незважаючи на тісну дружбу мерії з міністром економіки Петром Порошенком, видання не раз звертало увагу читачів на те, що можливо не варто так підпадати під вплив політтехнологів – адже на окрузі, де балотується Порошенко, є інші не менш достойні кандидати.
Загалом, видання намагається бути об’єктивним. І якщо дві третини виборчого періоду газета виділяла достатньо місця Партії регіонів, хоч іноді і в негативній тональності. То після прес – конференції, де були обнародувані висновки даного моніторингу, значно почастішали згадування опозиційних партій.
Видання увесь час відслідковувала арешт кандидата в депутати Р.Демчака. Причому розглядалось декілька версій: « На Вінниччині розігрується інтрига року: змішалось усе – мільйони, вибори, оргзлочинність і СІЗО»
Також видання аналізувало обнародувані результати останніх соцопитувань, щодо прохідних партій.
Критику земельної реформи видання передало устами та позицією комуністів – Петра Симоненка та (мажоритарника) Валерія Бевза.
На противагу комунальному виданню у вкрай негативній тональності газета пише про багатостраждальні медогляди і «світле майбутнє» відреформованої медицини області, використовуючи іронію та сарказм, як з досвіду читачів газети, так і з власного журналістського досвіду відвідання сімейних лікарів.
У негативній тональності подано матеріал про висновки київських екологів щодо можливої екологічної катастрофи від діяльності філіалу «Нашої ряби» - «Вінницький бройлер», що розвертається під містечком Ладижин: « Дохлые куры, полторы сотни тонн куриного помёта и падение грунтовых вод».
Негативна тональність прослідковується і в матеріалі про хвилю народного невдоволення нинішнім станом речей і діями влади конкретного Бершадського району: «…одні відбиваються від рейдерів, інші – вимагають заробітну плату, треті мітингують проти звалища сміття».
Проблеми вищої освіти України газета висвітлила через інтерв’ю з кандидатом у народні депутати від ВО «Батьківщина» Лілією Гриневич «Доступ к бесплатному высшему образованию сузился».
Симпатію та антипатію до політичних сил газета намагається тримати в рамках рівноваги, надаючи читачеві різнопланову інформацію.
Підсумковий звіт за результатами моніторингу обласної преси з 28 липня по 28 жовтня 2012 року
Для моніторингу було обрано чотири друковані видання з високим тиражем та рівнем впливу на різні соціальні групи: незалежні - «33 канал», «Ria», «Реалії», комунальна газета - «Вінниччина».
Загальні тенденції
Тенденції висвітлення виборчої тематики трьох місяців політичної боротьби кандидатів друкованих ЗМІ почали мінятись в останній передвиборчий місяць. Якщо спершу ніби - то дотримувався баланс присутності політичних партій, але сукупно згадки про Партію регіонів займали половину загальної виборчої інформації. І більше половини в негативній тональності. То в останній період згадки про ПР менше – центр уваги перемістився на опозиційні сили, в різних тональностях, але найбільше уваги приділялось запеклій боротьбі на округах між мажоритарниками.
Найяскравішими виборчими темами друкованих ЗМІ можна вважати скандал навколо заяви голови 11 виборчого округу про хабар у 20 000 гривень, який йому пропонували представники Партії регіонів (заступник губернатора) та замголови окружкому за прийняття документів у період, коли цього вжене можна робити від представників сателітних владі партій, котрі бажали бути членами дільничних комісій. Також друковані ЗМІ ретельно відслідковують екологічний скандал навколо компанії «Зернопродукт», майбутній птахокомплекс якої «Вінницький бройлер», київські екологи назвали можливим екологічним лихом у Вінницькій області. Директор вінницького комплексу Микола Кучер балотувався до ВР самовисуванцем, але фактично він представляє Партію регіонів. Боротьба на цьому, 17-му, окрузі, загалом стала запеклою і це не випускали з виду газети. Зрештою, він і переміг.
Загалом же друковані ЗМІ області зробили загальні висновки цьогорічних виборчих перегонів, назвавши їх найбруднішими і найцинічнішими за останні роки.
Усі видання крім комунальної газети «Вінниччина» опублікували матеріал – прогноз щодо настроїв вінничан за три тижні до виборів на одному з вінницьких округів - соціологію, де найбільше відсотків віддається ОО «Батьківщина» та кандидату – самовисуванцю члену команди Порошенка – Олександру Домбровському. Зрештою, так і вийшло.
Так само видання, окрім комунального висвітлили скандал під час приїзду до Вінниці лідера партії УДАР, що стався між прихильниками Кличка та представниками громадської організації «Батьки вбитих дітей». Здебільшого висовується припущення, що то була провокація, спланована владою.
Газети не полишали висвітлювати реакцію окремих місцевих рад та громадян на мовний закон. Зокрема писали видання («Реалії», до речі російськомовна газета) про те, що Калинівська міська рада прийняла рішення про опротестування мовного закону. Показовим є лист від російськомовного читача в іншій газеті - «33 канал» під назвою «Для чего разорвали страну?».
На перші шпальти видань( усіх окрім комунальної «Вінниччини») винесено фотографію та інформацію про передчасну й трагічну смерть заступника прокурора області, легенди Генеральної прокуратури, який вів справи про розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе та отруєння Ющенка, - Романа Шубіна. Причому декотрі видання завуальовано піддають сумніву випадковість трагедії. Що також кидає тінь на нинішню владу.
Симпатії та антипатії видань до політичних сил особливо не виділялись аж до жовтня. Наприклад, показовим є вересневий матеріал в комунальній газеті «Вінниччина» про візит до Вінниці кандидата в депутати від партії УДАР Ірини Геращенко, та про спільну прес-конференцію з однопартійкою, кандидатом у нардепи Людмилою Станіславенко. Проте в передостанній виборчий тиждень видання ударними темпами, великими об’ємами наростило позитив партії влади, не забуваючи про контраст – негатив (хоч і малим обсягом) ОО «Батьківщина».
Друковані ЗМІ області також всебічно розглядали арешт кандидата в народні депутати, самовисуванця, бізнесмена Руслана Демчака. Пресою розглядалась як офіційна версія – підозра у земельних махінаціях та несплата податків так і неофіційна, висловлена адвокатами та дружиною Демчака – політична діяльність та вибори. До речі, суд постановив утримувати його під вартою до 3 листопада, тобто до кінця виборів. Він був основник конкурентом нардепа Григорія Калетніка.
Симпатія та антипатія видань простежується не лише до політичних партій, а й до окремих самовисуванців. Наприклад, подією для місцевих друкованих ЗМІ став вихід з виборчої гонки Анатолія Матвієнка на користь узгодженого опозицією кандидата Григорія Заболотного. Декотрі видання не приховували жалю, що Матвієнка (уже стовідсотково) не буде в парламенті.
Не уникали друковані ЗМІ маніпуляцій, наприклад, супровід матеріалу заголовком, що не відповідає змісту. Скажімо, газета «Реалії» (26.09.2012) матеріал про скандал щодо запропонованого хабара голові 11 окружкому назвала: «20 тысяч за Партию регионов или просто громкая истерика». Ясно, що заголовок з негативною тональністю вже ставить під сумнів правдивість заявника про хабар і, можливо, навіть кидає тінь на його психічну стійкість. Хоча з якого б це дива голові окружкому придумувати такий скандал, саме із вказаними дійовими особами?
Збільшення частки зазначеної політичної реклами із середини вересня не зменшило у відсотковому вимірі замовних матеріалів без грифу «реклама» з ознаками «джинси». І кінцевий наслідок – недовіра суспільства до преси загалом, критичне падіння соціального капіталу, криза цінностей, які полегшують маніпулювання суспільством із боку влади та олігархів, відсутність реальних можливостей у друкованих ЗМІ контролювати владу і впливати на неї, як це відбувається на розвинених медіа - ринках ЄС та США. Проблема свободи слова в Україні полягає в тому, що Янукович і Ко, можновладці та власники на місцях просто користаються з неринковості сфери ЗМІ, з тих правил, що їх нав’язали страхом судових позовів через несправедливі судові рішення по відношенню як до газет, так і до журналістів видань, аби просто закрити їм роти.
Не вислизнули з уваги газет і втома та роздратування частини виборців діями партії влади. Наприклад, газета «Ria» допис про форум Партії регіонів, що проходив у Вінниці - загалом написаний у нейтральній тональності, звернула у негативну, застосувавши маніпуляцію «останнє слово», написавши в кінці тексту, що випадковий перехожий назвав міроприємство регіоналів «шоу секти «свідків покращення».
Також у пресі активно йде обговорення медичної реформи. Матеріали цієї теми, що були опубліковані у різних виданнях носять вкрай негативну тональність (1).
Щодо формування окружних та дільничних комісій, преса, особливо «33 канал», піддавала сумніву справедливий принцип їх формування.
Значною мірою видання користуються оціночним судженням, а також іронічним викладом для створення негативного контексту. Простежувалась і маніпуляція - хаотизація новинних повідомлень, хоча насправді це лише позірний характер. Насправді відбір новин здійснюється цілком свідомо, аби приховати «джинсу».
Також є приховані певні моменти сховані за ширмою поведінки видань. Наприклад, «Реалії» тотожно загальноукраїнському виданню «Дзеркало тижня. Україна», яке за вуаллю симпатії до опозиції веде свою гру з «реформаторською» частиною партії влади, також у хаотизації новин приховує свою промерську, провладну позицію. Видання в декотрих гострих темах намагалось бути адвокатом влади, особливо в два перші місяці виборчих перегонів.
На жаль, не було в газетах ( як і на телебаченні та в Інтернеті) об’єктивного, не рекламного аналізу попередньої партійної, професійної діяльності пізнаваних, багатих та досвідчених у політиці учасників виборчих перегонів. Словом, тих, хто за оцінками соціологів найтриваліший час виборчих перегонів затримався на лідируючих позиціях: двійка – трійка лідерів. Цю місію виконали тимчасові газети заможних мажоритарників, котрі «відкривали очі» виборцям на своїх реальних конкурентів – пишучи, наприклад, про часті переходи певного кандидата з партії в партію, або представник якої партії схований під визначенням «самовисуванець», що за виробництво очолює певний кандидат, чи є не лади із законом у певного кандидата і т.д.
Друковані видання в такій області, як Вінницька – сільськогосподарські з розгалуженою мережею населених пунктів займають у виборчий період друге місце після телебачення по затребуваності електоратом . Телебаченню менше довіряють, ніж газетам через однобоке висвітлення виборчого процесу та присутності на екрані здебільшого однієї – двох провладних партій.
Найбільше виборчу тематику відслідковували два видання – «33 каналі» та «Реаліях».
Основні теми
Головні спікери
Частка виборчого контенту від загального об’єму новин:
«33 канал » - 35%
«Ria» - 14%
«Вінниччина» - 25%
«Реалії» - 30%
«33 канал » загалом симпатизує об’єднаній опозиції та самовисуванцям, які йдуть до Верховної Ради в команді Петра Порошенка, час від часу критикує владу та партію влади.
Показовим, на наш погляд, «джинсовим» матеріалом є інтерв’ю з головою вінницької ОДА Миколою Джигою, де задіяна маніпуляція загравання з помаранчевим електоратом. «… політичні опоненти називають його ставлеником Януковича, «губернатором – варягом», а пересічні громадяни висловлюють глибоку особисту повагу і відверто, чи ностальгічно жалкують, що він не належить до армії колишніх помаранчевих».
Тему мовного закону газета піднімала в розрізі судового позову до його автора: «Нардеп В.Колесниченко – відповідач у суді за позовом про закон про мову». Усі матеріали щодо цієї теми подавались у вкрай негативній тональності.
Щотижневик підіймав і проблему критичного стану цукрової галузі області, де піддавав сумніву всеперемагаючу роль місцевої влади у відновленні роботи цукрових заводів. Показовим у цьому сенсі є матеріал «Цукровий завод у Степанівці порізали – каже село, підприємство лежить без руху – запевняє влада».
У висвітленні теми затримання кандидата до ВР Руслана Демчака під заголовком « Кандидати з «кримінальним хвостом?», на відміну від інших видань, простежується негативна тональність. Це наштовхує на думку про замовний характер матеріалу.
Чимало матеріалів негативного змісту щодо діяльності нинішньої влади - це листи дописувачів. Наприклад, мешканці трьох сіл Погребищенського району звертаються до губернатора з вимогою повернути хоча б єдиний на тиждень рейс автобусу до райцентру.
Таким же листом, але подякою від читача створюється абсолютно позитивний образ кандидата в депутати Григорія Заболотного. Газета впродовж усього часу плекає позитивний образ кандидата в депутати Григорія Заболотного.
У негативній тональності вийшов у газеті матеріал під заголовком « Виділяють гроші, будують школи за півтора місяці до парламентських виборів». Загалом, цим заголовком можна охарактеризувати всю поведінку влади напередодні виборів – що б влада не робила,читай: «вибори».
Єдина газета, котра звернула увагу на презентацію мажоритарників від ВО «Свобода». Матеріал вийшов під заголовком «У спецназу опозиції рука не здригнеться перед перешкодами».
Також виборча тематика присвячена самовисуванцю, міністру економіки Петру Порошенку та його команді, яку він веде до ВР.
Достатньо в газеті за цей період політичної реклами, також матеріалів з ознаками «джинси».
“Ria” загалом останні півроку, нажаль, має формат переважно неполітичної інформації: проблеми ЖКГ, кримінальні новини, медична тематика, подорожі і т.д. Явних симпатій, чи антипатій не демонструвала. Однак було достатньо нейтральних та критичних матеріалів як про Партію регіонів, так і про опозиційні сили.
Видання звертало увагу читачів, що, від партій «Удар» і «Свобода» не буде представників в жодній дільничній комісії. Проте ситуація, що там будуть сателіти партії влади повністю не розкрилася. Робила газета й аналіз зазначених декларацій кандидатів у депутати і матеріал і заголовок подані в негативній тональності: « Декларації доходів декотрих кандидатів схожі на брехню». Лейтмотив визначено в коментарях експертів, що вказують на суть проблеми: «Європейський політик, який у декларації вказує дані, які різко суперечать його реальним статкам, ризикує негайно поховати власну кар’єру. Ситуація, коли олігарх, абсолютно не соромлячись спонсорувати багатомільйонні акції та фінансувати діяльність благодійних фондів, декларує, що він отримує середню заробітну плату і не володіє жодним майном, можлива лише в Україні».
Також видання ніби - то з однаковою тональністю подає програми всіх партій, щоправда, зазначає, що вони нічим не відрізняються одна від одної, але відверто маніпулює з фотографіями лідерів рейтингових партій. Найнепривабливіший вираз у лідера об’єднаної опозиції «Батьківщина» Арсенія Яценюка та голови ВО «Свобода» Олега Тягнибока.
Цілу полосу ( 12 тисяч знаків) віддала газета під репортаж з конгресу видавців друкованих ЗМІ. Ця подія стала знаковою для українських медій. І якщо матеріал загалом подано в нейтральній тональності, то заголовок «Политической заангажированности пожелал журналистам Янукович, который открыл Всемирный газетный Конгресс», швидше сприймається іронічно – негативно, ніж нейтрально (на 2 бали).
Підняла газета ексклюзивну тему – відсутність у списках виборців по декілька будинків. Інформацію обнародувала прес-служба «Батьківщини». Ті, хто коментував цей факт, з числа громадських діячів та окружної комісії, розходились у фактажі, що наштовхує на думку, що дійсно напередодні виборів у Вінниці вирішили сховати будинки. У кінці використано оціночно – іронічні судження: «…потрібні «баба та кіт», аби визначити хто, на кого й за що переписав будинки».
Видання намагається демонструвати об’єктивне ставлення до всіх, але реально це не завжди виходить. Можливо, через те, що видання програло суди, замовлені місцевою владою. У суді доводи адвоката та газети не бралися до уваги взагалі. Складалось враження, що рішення писались напередодні судових засідань у кабінетах чиновників.
Можливо це і диктує розхитування і впадання в крайнощі..
Газета першою підняла тему проблем на виборчому окрузі №11 щодо можливої спроби підкупу голови окружкому. Матеріал написаний у негативній тональності по відношенню до Партії регіонів, хоча і присутня позиція звинувачуваних у спробі підкупу, зокрема заступника голови ОДА Григорія Деруна.
Загалом, видання, окрім редакційних матеріалів, де проглядаються симпатії, чи антипатії до певних політичних партій та кандидатів розміщувало публікації, так би мовити, європейських стандартів: безпристрасне опитування кандидатів у депутати - одне запитання до всіх. Газета практикує такі матеріали часто, це пояснюється тим, що 50% бренду газети “Ria” належить компанії «Naspers”, що має представництва в Європі.
Також газета концентрувала увагу на можливому прийнятті реакційного закону про кримінальну відповідальність журналістів, а саме на протестах, що їх організували медійники, громадські організації та свідомі громадяни. Матеріал вийшов під заголовком «Кримінальна відповідальність за наклеп об’єднала журналістів».
Видання підняло тему, що кидає камінь у город уряду та місцевої влади – це підвищення плати за опалення.
Найзбалансованішим порівняно з іншими газетами у виданні виглядає матеріал про інцидент УДАРУ з «Батьками вбитих дітей», правильне запитання ставиться ще у заголовку: « Батьки вбитих дітей» проти УДАРу: конфлікт чи провокація
Загалом у виданні чітко відмежовано рекламу та редакційні матеріали.
«Вінниччина» загалом підтримує партію влади висвітленням дій керівників держави та області.
На перші шпальти цього видання, хоч і винесено фотографії героїв художніх замальовок з районів, однак знаходиться місце і для маленьких заміток визначного характеру для когось із керівників області.
Видання дещо уникає важливі новини та факти, що не вигідно висвітлюють представників влади. Декотрі новини подаються так, аби підняти значимість влади.
Як от свято знань було використано як піар. Наприклад, кандидат у народні депутати Оксана Калетник (самовисуванець) опублікувала привітання школярам та студентам невиправдано великим об’ємом – 10 тисяч знаків.
Також газета присвятила цілий розворот репортажу про візит президента Польщі, зокрема відвідини ним стратегічних об’єктів області, в тому числі й підприємства з польськими інвестиціями «Барлінек». Можливо, тому, що основним спостерігачем від Польщі на виборах є член дружньої до ПР партії.
Постійною темою газети стало висвітлення роботи міждержавного обєднання (Україна та Молдова) Єврорегіону «Дністер», оскільки очолює його голова обласної ради Сергій Татусяк.
Намагаючись демонструвати себе як об’єктивне видання, публікує і матеріали на болючі теми, наприклад, медичної реформи, але загальними фразами, що аж ніяк не демонструють реальний стан. І поряд подається матеріал про те, що керівники області відкривали реконструйоване пологове відділення на півдні області, що буде обслуговувати аж три райони… І немає навіть спроби аналізу, як майбутнім мамам добиратись у сусідній район аби народити. І як родичам відвідувати породіль у лікарнях.
Хоча іноді мала місце не лише позитивна, а й критична інформація. Наприклад, піддається критиці Кабінет міністрів у матеріалі « Чи дійсно споживчий кошик подешевшав?».
Про інші партії останнім часом згадується лише в оглядових матеріалах, як от - «У новій Верховні Раді жінки знов будуть у меншості».
В останніх двох випусках видання уже не «грало в демократію» з читачем, а масовано атакувало свідомість виборців позитивною інформацією про всеперемагаючу роль партії влади. Не забуваючи, хоч і малими обємами, критикувати опозицію.
Як от у матеріалі: «Про розквіт найкращої з мов», де єдиною, хто по-справжньому турбується про розквіт державної мови подається Партія регіонів. Увесь матеріал виглядає як маніпуляція – нав’язування єдиної думки.
«Реалії» незалежна газета, де все ж проглядається прихильність до влади міста Вінниці. Тим не менше, незважаючи на тісну дружбу мерії з міністром економіки Петром Порошенком, видання не раз звертало увагу читачів на те, що можливо не варто так підпадати під вплив політтехнологів – адже на окрузі, де балотується Порошенко, є інші не менш достойні кандидати.
Загалом, видання намагається бути об’єктивним. І якщо дві третини виборчого періоду газета виділяла достатньо місця Партії регіонів, хоч іноді і в негативній тональності. То після прес – конференції, де були обнародувані висновки даного моніторингу, значно почастішали згадування опозиційних партій.
Видання увесь час відслідковувала арешт кандидата в депутати Р.Демчака. Причому розглядалось декілька версій: « На Вінниччині розігрується інтрига року: змішалось усе – мільйони, вибори, оргзлочинність і СІЗО»
Також видання аналізувало обнародувані результати останніх соцопитувань, щодо прохідних партій.
Критику земельної реформи видання передало устами та позицією комуністів – Петра Симоненка та (мажоритарника) Валерія Бевза.
На противагу комунальному виданню у вкрай негативній тональності газета пише про багатостраждальні медогляди і «світле майбутнє» відреформованої медицини області, використовуючи іронію та сарказм, як з досвіду читачів газети, так і з власного журналістського досвіду відвідання сімейних лікарів.
У негативній тональності подано матеріал про висновки київських екологів щодо можливої екологічної катастрофи від діяльності філіалу «Нашої ряби» - «Вінницький бройлер», що розвертається під містечком Ладижин: « Дохлые куры, полторы сотни тонн куриного помёта и падение грунтовых вод».
Негативна тональність прослідковується і в матеріалі про хвилю народного невдоволення нинішнім станом речей і діями влади конкретного Бершадського району: «…одні відбиваються від рейдерів, інші – вимагають заробітну плату, треті мітингують проти звалища сміття».
Проблеми вищої освіти України газета висвітлила через інтерв’ю з кандидатом у народні депутати від ВО «Батьківщина» Лілією Гриневич «Доступ к бесплатному высшему образованию сузился».
Симпатію та антипатію до політичних сил газета намагається тримати в рамках рівноваги, надаючи читачеві різнопланову інформацію.
Підсумковий звіт за результатами моніторингу обласної преси з 28 липня по 28 жовтня 2012 року
Для моніторингу було обрано чотири друковані видання з високим тиражем та рівнем впливу на різні соціальні групи: незалежні - «33 канал», «Ria», «Реалії», комунальна газета - «Вінниччина».
Загальні тенденції
Тенденції висвітлення виборчої тематики трьох місяців політичної боротьби кандидатів друкованих ЗМІ почали мінятись в останній передвиборчий місяць. Якщо спершу ніби - то дотримувався баланс присутності політичних партій, але сукупно згадки про Партію регіонів займали половину загальної виборчої інформації. І більше половини в негативній тональності. То в останній період згадки про ПР менше – центр уваги перемістився на опозиційні сили, в різних тональностях, але найбільше уваги приділялось запеклій боротьбі на округах між мажоритарниками.
Найяскравішими виборчими темами друкованих ЗМІ можна вважати скандал навколо заяви голови 11 виборчого округу про хабар у 20 000 гривень, який йому пропонували представники Партії регіонів (заступник губернатора) та замголови окружкому за прийняття документів у період, коли цього вжене можна робити від представників сателітних владі партій, котрі бажали бути членами дільничних комісій. Також друковані ЗМІ ретельно відслідковують екологічний скандал навколо компанії «Зернопродукт», майбутній птахокомплекс якої «Вінницький бройлер», київські екологи назвали можливим екологічним лихом у Вінницькій області. Директор вінницького комплексу Микола Кучер балотувався до ВР самовисуванцем, але фактично він представляє Партію регіонів. Боротьба на цьому, 17-му, окрузі, загалом стала запеклою і це не випускали з виду газети. Зрештою, він і переміг.
Загалом же друковані ЗМІ області зробили загальні висновки цьогорічних виборчих перегонів, назвавши їх найбруднішими і найцинічнішими за останні роки.
Усі видання крім комунальної газети «Вінниччина» опублікували матеріал – прогноз щодо настроїв вінничан за три тижні до виборів на одному з вінницьких округів - соціологію, де найбільше відсотків віддається ОО «Батьківщина» та кандидату – самовисуванцю члену команди Порошенка – Олександру Домбровському. Зрештою, так і вийшло.
Так само видання, окрім комунального висвітлили скандал під час приїзду до Вінниці лідера партії УДАР, що стався між прихильниками Кличка та представниками громадської організації «Батьки вбитих дітей». Здебільшого висовується припущення, що то була провокація, спланована владою.
Газети не полишали висвітлювати реакцію окремих місцевих рад та громадян на мовний закон. Зокрема писали видання («Реалії», до речі російськомовна газета) про те, що Калинівська міська рада прийняла рішення про опротестування мовного закону. Показовим є лист від російськомовного читача в іншій газеті - «33 канал» під назвою «Для чего разорвали страну?».
На перші шпальти видань( усіх окрім комунальної «Вінниччини») винесено фотографію та інформацію про передчасну й трагічну смерть заступника прокурора області, легенди Генеральної прокуратури, який вів справи про розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе та отруєння Ющенка, - Романа Шубіна. Причому декотрі видання завуальовано піддають сумніву випадковість трагедії. Що також кидає тінь на нинішню владу.
Симпатії та антипатії видань до політичних сил особливо не виділялись аж до жовтня. Наприклад, показовим є вересневий матеріал в комунальній газеті «Вінниччина» про візит до Вінниці кандидата в депутати від партії УДАР Ірини Геращенко, та про спільну прес-конференцію з однопартійкою, кандидатом у нардепи Людмилою Станіславенко. Проте в передостанній виборчий тиждень видання ударними темпами, великими об’ємами наростило позитив партії влади, не забуваючи про контраст – негатив (хоч і малим обсягом) ОО «Батьківщина».
Друковані ЗМІ області також всебічно розглядали арешт кандидата в народні депутати, самовисуванця, бізнесмена Руслана Демчака. Пресою розглядалась як офіційна версія – підозра у земельних махінаціях та несплата податків так і неофіційна, висловлена адвокатами та дружиною Демчака – політична діяльність та вибори. До речі, суд постановив утримувати його під вартою до 3 листопада, тобто до кінця виборів. Він був основник конкурентом нардепа Григорія Калетніка.
Симпатія та антипатія видань простежується не лише до політичних партій, а й до окремих самовисуванців. Наприклад, подією для місцевих друкованих ЗМІ став вихід з виборчої гонки Анатолія Матвієнка на користь узгодженого опозицією кандидата Григорія Заболотного. Декотрі видання не приховували жалю, що Матвієнка (уже стовідсотково) не буде в парламенті.
Не уникали друковані ЗМІ маніпуляцій, наприклад, супровід матеріалу заголовком, що не відповідає змісту. Скажімо, газета «Реалії» (26.09.2012) матеріал про скандал щодо запропонованого хабара голові 11 окружкому назвала: «20 тысяч за Партию регионов или просто громкая истерика». Ясно, що заголовок з негативною тональністю вже ставить під сумнів правдивість заявника про хабар і, можливо, навіть кидає тінь на його психічну стійкість. Хоча з якого б це дива голові окружкому придумувати такий скандал, саме із вказаними дійовими особами?
Збільшення частки зазначеної політичної реклами із середини вересня не зменшило у відсотковому вимірі замовних матеріалів без грифу «реклама» з ознаками «джинси». І кінцевий наслідок – недовіра суспільства до преси загалом, критичне падіння соціального капіталу, криза цінностей, які полегшують маніпулювання суспільством із боку влади та олігархів, відсутність реальних можливостей у друкованих ЗМІ контролювати владу і впливати на неї, як це відбувається на розвинених медіа - ринках ЄС та США. Проблема свободи слова в Україні полягає в тому, що Янукович і Ко, можновладці та власники на місцях просто користаються з неринковості сфери ЗМІ, з тих правил, що їх нав’язали страхом судових позовів через несправедливі судові рішення по відношенню як до газет, так і до журналістів видань, аби просто закрити їм роти.
Не вислизнули з уваги газет і втома та роздратування частини виборців діями партії влади. Наприклад, газета «Ria» допис про форум Партії регіонів, що проходив у Вінниці - загалом написаний у нейтральній тональності, звернула у негативну, застосувавши маніпуляцію «останнє слово», написавши в кінці тексту, що випадковий перехожий назвав міроприємство регіоналів «шоу секти «свідків покращення».
Також у пресі активно йде обговорення медичної реформи. Матеріали цієї теми, що були опубліковані у різних виданнях носять вкрай негативну тональність (1).
Щодо формування окружних та дільничних комісій, преса, особливо «33 канал», піддавала сумніву справедливий принцип їх формування.
Значною мірою видання користуються оціночним судженням, а також іронічним викладом для створення негативного контексту. Простежувалась і маніпуляція - хаотизація новинних повідомлень, хоча насправді це лише позірний характер. Насправді відбір новин здійснюється цілком свідомо, аби приховати «джинсу».
Також є приховані певні моменти сховані за ширмою поведінки видань. Наприклад, «Реалії» тотожно загальноукраїнському виданню «Дзеркало тижня. Україна», яке за вуаллю симпатії до опозиції веде свою гру з «реформаторською» частиною партії влади, також у хаотизації новин приховує свою промерську, провладну позицію. Видання в декотрих гострих темах намагалось бути адвокатом влади, особливо в два перші місяці виборчих перегонів.
На жаль, не було в газетах ( як і на телебаченні та в Інтернеті) об’єктивного, не рекламного аналізу попередньої партійної, професійної діяльності пізнаваних, багатих та досвідчених у політиці учасників виборчих перегонів. Словом, тих, хто за оцінками соціологів найтриваліший час виборчих перегонів затримався на лідируючих позиціях: двійка – трійка лідерів. Цю місію виконали тимчасові газети заможних мажоритарників, котрі «відкривали очі» виборцям на своїх реальних конкурентів – пишучи, наприклад, про часті переходи певного кандидата з партії в партію, або представник якої партії схований під визначенням «самовисуванець», що за виробництво очолює певний кандидат, чи є не лади із законом у певного кандидата і т.д.
Друковані видання в такій області, як Вінницька – сільськогосподарські з розгалуженою мережею населених пунктів займають у виборчий період друге місце після телебачення по затребуваності електоратом . Телебаченню менше довіряють, ніж газетам через однобоке висвітлення виборчого процесу та присутності на екрані здебільшого однієї – двох провладних партій.
Найбільше виборчу тематику відслідковували два видання – «33 каналі» та «Реаліях».
Основні теми
Головні спікери
Частка виборчого контенту від загального об’єму новин:
«33 канал » - 35%
«Ria» - 14%
«Вінниччина» - 25%
«Реалії» - 30%
«33 канал » загалом симпатизує об’єднаній опозиції та самовисуванцям, які йдуть до Верховної Ради в команді Петра Порошенка, час від часу критикує владу та партію влади.
Показовим, на наш погляд, «джинсовим» матеріалом є інтерв’ю з головою вінницької ОДА Миколою Джигою, де задіяна маніпуляція загравання з помаранчевим електоратом. «… політичні опоненти називають його ставлеником Януковича, «губернатором – варягом», а пересічні громадяни висловлюють глибоку особисту повагу і відверто, чи ностальгічно жалкують, що він не належить до армії колишніх помаранчевих».
Тему мовного закону газета піднімала в розрізі судового позову до його автора: «Нардеп В.Колесниченко – відповідач у суді за позовом про закон про мову». Усі матеріали щодо цієї теми подавались у вкрай негативній тональності.
Щотижневик підіймав і проблему критичного стану цукрової галузі області, де піддавав сумніву всеперемагаючу роль місцевої влади у відновленні роботи цукрових заводів. Показовим у цьому сенсі є матеріал «Цукровий завод у Степанівці порізали – каже село, підприємство лежить без руху – запевняє влада».
У висвітленні теми затримання кандидата до ВР Руслана Демчака під заголовком « Кандидати з «кримінальним хвостом?», на відміну від інших видань, простежується негативна тональність. Це наштовхує на думку про замовний характер матеріалу.
Чимало матеріалів негативного змісту щодо діяльності нинішньої влади - це листи дописувачів. Наприклад, мешканці трьох сіл Погребищенського району звертаються до губернатора з вимогою повернути хоча б єдиний на тиждень рейс автобусу до райцентру.
Таким же листом, але подякою від читача створюється абсолютно позитивний образ кандидата в депутати Григорія Заболотного. Газета впродовж усього часу плекає позитивний образ кандидата в депутати Григорія Заболотного.
У негативній тональності вийшов у газеті матеріал під заголовком « Виділяють гроші, будують школи за півтора місяці до парламентських виборів». Загалом, цим заголовком можна охарактеризувати всю поведінку влади напередодні виборів – що б влада не робила,читай: «вибори».
Єдина газета, котра звернула увагу на презентацію мажоритарників від ВО «Свобода». Матеріал вийшов під заголовком «У спецназу опозиції рука не здригнеться перед перешкодами».
Також виборча тематика присвячена самовисуванцю, міністру економіки Петру Порошенку та його команді, яку він веде до ВР.
Достатньо в газеті за цей період політичної реклами, також матеріалів з ознаками «джинси».
“Ria” загалом останні півроку, нажаль, має формат переважно неполітичної інформації: проблеми ЖКГ, кримінальні новини, медична тематика, подорожі і т.д. Явних симпатій, чи антипатій не демонструвала. Однак було достатньо нейтральних та критичних матеріалів як про Партію регіонів, так і про опозиційні сили.
Видання звертало увагу читачів, що, від партій «Удар» і «Свобода» не буде представників в жодній дільничній комісії. Проте ситуація, що там будуть сателіти партії влади повністю не розкрилася. Робила газета й аналіз зазначених декларацій кандидатів у депутати і матеріал і заголовок подані в негативній тональності: « Декларації доходів декотрих кандидатів схожі на брехню». Лейтмотив визначено в коментарях експертів, що вказують на суть проблеми: «Європейський політик, який у декларації вказує дані, які різко суперечать його реальним статкам, ризикує негайно поховати власну кар’єру. Ситуація, коли олігарх, абсолютно не соромлячись спонсорувати багатомільйонні акції та фінансувати діяльність благодійних фондів, декларує, що він отримує середню заробітну плату і не володіє жодним майном, можлива лише в Україні».
Також видання ніби - то з однаковою тональністю подає програми всіх партій, щоправда, зазначає, що вони нічим не відрізняються одна від одної, але відверто маніпулює з фотографіями лідерів рейтингових партій. Найнепривабливіший вираз у лідера об’єднаної опозиції «Батьківщина» Арсенія Яценюка та голови ВО «Свобода» Олега Тягнибока.
Цілу полосу ( 12 тисяч знаків) віддала газета під репортаж з конгресу видавців друкованих ЗМІ. Ця подія стала знаковою для українських медій. І якщо матеріал загалом подано в нейтральній тональності, то заголовок «Политической заангажированности пожелал журналистам Янукович, который открыл Всемирный газетный Конгресс», швидше сприймається іронічно – негативно, ніж нейтрально (на 2 бали).
Підняла газета ексклюзивну тему – відсутність у списках виборців по декілька будинків. Інформацію обнародувала прес-служба «Батьківщини». Ті, хто коментував цей факт, з числа громадських діячів та окружної комісії, розходились у фактажі, що наштовхує на думку, що дійсно напередодні виборів у Вінниці вирішили сховати будинки. У кінці використано оціночно – іронічні судження: «…потрібні «баба та кіт», аби визначити хто, на кого й за що переписав будинки».
Видання намагається демонструвати об’єктивне ставлення до всіх, але реально це не завжди виходить. Можливо, через те, що видання програло суди, замовлені місцевою владою. У суді доводи адвоката та газети не бралися до уваги взагалі. Складалось враження, що рішення писались напередодні судових засідань у кабінетах чиновників.
Можливо це і диктує розхитування і впадання в крайнощі..
Газета першою підняла тему проблем на виборчому окрузі №11 щодо можливої спроби підкупу голови окружкому. Матеріал написаний у негативній тональності по відношенню до Партії регіонів, хоча і присутня позиція звинувачуваних у спробі підкупу, зокрема заступника голови ОДА Григорія Деруна.
Загалом, видання, окрім редакційних матеріалів, де проглядаються симпатії, чи антипатії до певних політичних партій та кандидатів розміщувало публікації, так би мовити, європейських стандартів: безпристрасне опитування кандидатів у депутати - одне запитання до всіх. Газета практикує такі матеріали часто, це пояснюється тим, що 50% бренду газети “Ria” належить компанії «Naspers”, що має представництва в Європі.
Також газета концентрувала увагу на можливому прийнятті реакційного закону про кримінальну відповідальність журналістів, а саме на протестах, що їх організували медійники, громадські організації та свідомі громадяни. Матеріал вийшов під заголовком «Кримінальна відповідальність за наклеп об’єднала журналістів».
Видання підняло тему, що кидає камінь у город уряду та місцевої влади – це підвищення плати за опалення.
Найзбалансованішим порівняно з іншими газетами у виданні виглядає матеріал про інцидент УДАРУ з «Батьками вбитих дітей», правильне запитання ставиться ще у заголовку: « Батьки вбитих дітей» проти УДАРу: конфлікт чи провокація
Загалом у виданні чітко відмежовано рекламу та редакційні матеріали.
«Вінниччина» загалом підтримує партію влади висвітленням дій керівників держави та області.
На перші шпальти цього видання, хоч і винесено фотографії героїв художніх замальовок з районів, однак знаходиться місце і для маленьких заміток визначного характеру для когось із керівників області.
Видання дещо уникає важливі новини та факти, що не вигідно висвітлюють представників влади. Декотрі новини подаються так, аби підняти значимість влади.
Як от свято знань було використано як піар. Наприклад, кандидат у народні депутати Оксана Калетник (самовисуванець) опублікувала привітання школярам та студентам невиправдано великим об’ємом – 10 тисяч знаків.
Також газета присвятила цілий розворот репортажу про візит президента Польщі, зокрема відвідини ним стратегічних об’єктів області, в тому числі й підприємства з польськими інвестиціями «Барлінек». Можливо, тому, що основним спостерігачем від Польщі на виборах є член дружньої до ПР партії.
Постійною темою газети стало висвітлення роботи міждержавного обєднання (Україна та Молдова) Єврорегіону «Дністер», оскільки очолює його голова обласної ради Сергій Татусяк.
Намагаючись демонструвати себе як об’єктивне видання, публікує і матеріали на болючі теми, наприклад, медичної реформи, але загальними фразами, що аж ніяк не демонструють реальний стан. І поряд подається матеріал про те, що керівники області відкривали реконструйоване пологове відділення на півдні області, що буде обслуговувати аж три райони… І немає навіть спроби аналізу, як майбутнім мамам добиратись у сусідній район аби народити. І як родичам відвідувати породіль у лікарнях.
Хоча іноді мала місце не лише позитивна, а й критична інформація. Наприклад, піддається критиці Кабінет міністрів у матеріалі « Чи дійсно споживчий кошик подешевшав?».
Про інші партії останнім часом згадується лише в оглядових матеріалах, як от - «У новій Верховні Раді жінки знов будуть у меншості».
В останніх двох випусках видання уже не «грало в демократію» з читачем, а масовано атакувало свідомість виборців позитивною інформацією про всеперемагаючу роль партії влади. Не забуваючи, хоч і малими обємами, критикувати опозицію.
Як от у матеріалі: «Про розквіт найкращої з мов», де єдиною, хто по-справжньому турбується про розквіт державної мови подається Партія регіонів. Увесь матеріал виглядає як маніпуляція – нав’язування єдиної думки.
«Реалії» незалежна газета, де все ж проглядається прихильність до влади міста Вінниці. Тим не менше, незважаючи на тісну дружбу мерії з міністром економіки Петром Порошенком, видання не раз звертало увагу читачів на те, що можливо не варто так підпадати під вплив політтехнологів – адже на окрузі, де балотується Порошенко, є інші не менш достойні кандидати.
Загалом, видання намагається бути об’єктивним. І якщо дві третини виборчого періоду газета виділяла достатньо місця Партії регіонів, хоч іноді і в негативній тональності. То після прес – конференції, де були обнародувані висновки даного моніторингу, значно почастішали згадування опозиційних партій.
Видання увесь час відслідковувала арешт кандидата в депутати Р.Демчака. Причому розглядалось декілька версій: « На Вінниччині розігрується інтрига року: змішалось усе – мільйони, вибори, оргзлочинність і СІЗО»
Також видання аналізувало обнародувані результати останніх соцопитувань, щодо прохідних партій.
Критику земельної реформи видання передало устами та позицією комуністів – Петра Симоненка та (мажоритарника) Валерія Бевза.
На противагу комунальному виданню у вкрай негативній тональності газета пише про багатостраждальні медогляди і «світле майбутнє» відреформованої медицини області, використовуючи іронію та сарказм, як з досвіду читачів газети, так і з власного журналістського досвіду відвідання сімейних лікарів.
У негативній тональності подано матеріал про висновки київських екологів щодо можливої екологічної катастрофи від діяльності філіалу «Нашої ряби» - «Вінницький бройлер», що розвертається під містечком Ладижин: « Дохлые куры, полторы сотни тонн куриного помёта и падение грунтовых вод».
Негативна тональність прослідковується і в матеріалі про хвилю народного невдоволення нинішнім станом речей і діями влади конкретного Бершадського району: «…одні відбиваються від рейдерів, інші – вимагають заробітну плату, треті мітингують проти звалища сміття».
Проблеми вищої освіти України газета висвітлила через інтерв’ю з кандидатом у народні депутати від ВО «Батьківщина» Лілією Гриневич «Доступ к бесплатному высшему образованию сузился».
Симпатію та антипатію до політичних сил газета намагається тримати в рамках рівноваги, надаючи читачеві різнопланову інформацію.