Звіт за результатами моніторингу центральної преси (1-6 квітня 2014 р.)

Моніторинг включає аналіз 6-ти загальнонаціональних друкованих видань:

–       «Вести»

–       «Газета по-українськи»

–       «Дзеркало тижня»

–       «Комментарии»

–       «Сегодня»

–       «Факты и комментарии»

Мета дослідження: з’ясувати чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про кандидатів на посаду президента України для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час президентських виборів 2014 року. А також чи мають кандидати рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.

Об’єкти моніторингу – діяльність кандидатів із найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями, а також таких, що представляють основні рейтингові політичні сили:

–       Михайло Добкін, кандидат від Партії регіонів

–       Петро Порошенко, самовисуванець

–       Юлія Тимошенко, лідер «Батьківщини»

–       Сергій Тігіпко, самовисуванець (екс-«регіонал»)

–       Петро Симоненко, лідер КПУ

Окрім того, відстежувалася діяльність в.о. президента О.Турчинова та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з метою виявлення можливої агітаційної діяльності на посадах на користь Ю.Тимошенко.

Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки кандидата (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Тема передвиборчої кампанії поки що висвітлювалася не дуже активно. Причина тому – більш гучні інформаційні приводи, якими були зайняті ЗМІ:

1.     Ситуація довкола «Правого сектору» і стрілянина на Хрещатику.

2.     Антикризовий пакет заходів від уряду А.Яценюка.

3.     Звіт представників силового блоку уряду щодо розслідування вбивств людей на Майдані 18-20 лютого 2014 року.

4.     Напружені відносини із Росією та ситуація у Криму.

5.     Сепаратистські настрої на Сході країни.

Виборча тема була представлена переважно в контексті закінчення реєстрації кандидатів та оприлюднення ними податкових декларацій. Всі видання, крім «Дзеркала тижня» подавали коротку інформацію про більш та менш рейтингових кандидатів, а також аналізували можливий перебіг кампанії та прогнозували результати виборів через експертні коментарі.

Окреме місце зайняли репортажі зі з’їздів основних рейтингових політсил – «Батьківщини», УДАРу та Партії регіонів. У зв’язку з цими подіями вже з’явилася «джинса» паралельно з авторськими репортажами видань (ці матеріали якісно відрізняються як за стилем, так і за позицією). Вочевидь замовні матеріали стосувалися Ю.Тимошенко, П.Симоненка та опосередковано П.Порошенка (через матеріали про В.Кличка, спрямовані швидше на київські перегони). Лише у «джинсі» побіжними згадками О.Турчинов та А.Яценюк пов’язувалися з Ю.Тимошенко. Поза цим їхня діяльність висвітлювалася в газетах лише в межах офіційних повноважень.

Загалом можна сказати, що інформаційна перевага надається Ю.Тимошенко (30,2%) та П.Порошенку (24,8%). Про них оприлюднено майже однакову кількість як негативної, так і позитивної інформації з невеликою перевагою негативної у Ю.Тимошенко та позитивної у П.Порошенка. Досить активно представлені С.Тігіпко (10%) та М.Добкін (8,5%). Показники П.Симоненка (13%) у першу чергу зумовлені приховано рекламними матеріалами, а не реальною увагою ЗМІ.

ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КАНДИДАТІВ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ

«Вести» цього тижня практично не зверталися до передвиборчої тематики. Подавалися лише короткі повідомлення щодо реєстрації кандидатів та їхніх податкових декларацій.

«Газета по-українськи» хоч і згадувала всіх рейтингових кандидатів у президенти, надавала перевагу Ю.Тимошенко та П.Порошенку. Видання подавало репортажі зі з’їздів Партії регіонів, УДАРу та «Батьківщини», які досить різнобічно висвітлювали портрети основних кандидатів – не лише через їхні заяви, але і через поведінку, коментарі однопартійців, експертів та відгуки простих людей. Мали місце як позитивні, так і негативні ремарки, хоча загалом стиль видання нейтрально-описовий з долею іронії.

Тим помітнішими на тлі таких репортажів були вочевидь приховано рекламні тексти щодо перспектив перемоги Ю.Тимошенко та П.Порошенка. Вони мають інший стиль, хоч і по можливості були вочевидь редаговані під видання. Однак відверто позитивні пасажі, не властиві виданню, а також повтор подібних статей з коментарями тих самих експертів у газеті «Факты и комментарии» дає підстави говорити про «джинсу».

Загалом видання відчутно симпатизує П.Порошенку, хоч і часом вміщує негативні коментарі про нього, а також має антипатію до Ю.Тимошенко. Найяскравіше це проявилося у інформаційній підборці про найбільш рейтингових кандидатів, де навіть анекдот про П.Порошенка виставляв його в позитивному світлі як переможця, а інформація подавалася переважно нейтральна:

«Анекдот.

Зустрів днями Порошенко Турчинова в камуфляжі й попросив не заношувати його форму головнокомандувача».

Натомість Ю.Тимошенко навпаки маніпулятивно виставлялася в негативному світлі – через анекдот, а також через посилання на неофіційне джерело інформації щодо її статків (всі інші кандидати оцінювалися за офіційно відомими даними):

«Юлія Тимошенко, 53 роки. Статки: $11 млрд., за словами колишнього президента Віктора Ющенка…

Анекдот

Юлія Тимошенко заявила, що хоче повернути Крим. На що Путін відповів: «Крым вы нам вернули. Верните Юго-Восток». (4.04.2014)

«Дзеркало тижня» також цього тижня обминуло тему президентських виборів. Вона згадувалася лише побіжно в матеріалі щодо виборів мера Києва та намірів В.Кличка балотуватися. Там же побіжно згадувався і П.Порошенко, на користь якого В.Кличко відмовився від балотування на посаду президента. Темою номера був аналіз антикризових заходів уряду А.Яценюка, що й зумовило його високі показники.

«Комментарии» в іронічному стилі подали інформацію про всіх кандидатів цієї кампанії. З цієї підборки очевидні певні симпатії (хоч і не без критики) видання до С.Тігіпка та П.Порошенка, однозначна антипатія до М.Добкіна та П.Симоненка. Ю.Тимошенко представлена неоднозначно – відзначалися як позитивні сторони політика, так і негативні.

Видання дозволяє собі досить жорсткі оціночні судження. Хоча загалом його виправдовує сам формат тижневика, який позиціонується саме як аналітичне видання з власним обличчям, орієнтоване на вдумливого читача:

«Губернатор Харьковщины несколько поспешно заявил о своих президентских амбициях в момент, когда над ним после победы Майдана сгустились тучи, — и вошел во вкус, и пришелся ко двору… Добавим к этому футболку с надписью «Беркут» и имидж жертвы политических репрессий, вызволять которую из СИЗО собирался сам Ринат Ахметов (!) Неудивительно, что именно ему ПР доверила право баллотироваться от ее имени».

«Парадокс кампании лидера коммунистов в том, что он собирается участвовать в выборах, организованных властью, легитимность которой не до конца признает. Поведение фракции КПУ в парламенте всерьез ставит вопрос о целесообразности существования в Украине самой партии подобного толка. Электорат Петра Симоненко уже давно живет в мире идеологем, слабо связанных с реальностью». (4.04.14)

«Сегодня» подавала інформацію щодо всіх рейтингових кандидатів в контексті висування та оприлюднення декларацій. Видання досить творчо підійшло до питання – подавало такі собі «міні-досьє»: інформацію про початок політичної кар’єри, основні віхи, афоризми кандидатів, плюси та мінуси, а також узагальнену думку народу. Хоча найбільшої уваги загалом протягом тижня приділяло Ю.Тимошенко, П.Порошенку та М.Добкіну як основним конкурентам – у такому ключі видання аналізувало і їхні перспективи за допомогою експертів, астрологів та ворожок.

Видання з відчутною антипатією ставиться до Ю.Тимошенко, підкреслюючи негативні факти її біографії:

«Самый богатый – Порошенко: за 2013-й он заработал почти 52 млн. грн…. Это на 51,7 млн. больше, чем заработала Тимошенко, сидя в тюрьме… Больше всех получила семья Царева — 1,8 млн. грн… а Юля доходы семьи в декларации не указала. Тимошенко владеет квартирой на 59,4 кв м (все та же, в Днепропетровске, где Юля уже сто лет не живет). Дом в Конче-Заспе, по словам Тимошенко, арендует 10 лет».

Інформація про П.Порошенка, С.Тігіпка та М.Добкіна подавалася переважно нейтрально, з деякими досить об’єктивними критичними зауваженнями. Показники П.Симоненка зумовлені лише рекламними матеріалами. Видання подає їх під специфічними рубриками, які вказані у вихідних даних як рекламні, однак для читача це не очевидно.

«Факты и комментарии» досить активно на перший погляд висвітлювали передвиборчу кампанію порівняно з іншими виданнями. Однак левову частку матеріалів на виборчу тематику склали вочевидь приховано рекламні матеріали щодо висування та прес-конференції Ю.Тимошенко, самоусунення від президентських перегонів В.Кличка на користь П.Порошенка, перспектив рейтингів та перемоги цих кандидатів. Всі ці матеріали практично дублювалися у «Газеті по-українськи» та «Сегодня». Це тим більше помітно на фоні авторського редакційного репортажу зі з’їзду Партії регіонів, який відрізнявся стилем та позицією від пафосних «джинсових». Також якісно вирізнявся матеріал про податкові декларації кандидатів, не позбавлений місцями іронії та об’єктивних критичних зауважень.

Поза «джинсовими» матеріалами визначити симпатії видання поки що не вдалося.