Асоціація «Спільний простір» / Комітет «Рівність можливостей» реалізують синерговані проекти із медіа-моніторингу, просвіти виборців, підвищення стандартів і якості комунікації для розвитку демократії та зміцнення інформаційного суспільства в Україні за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу, Національного фонду підтримки демократії (NED) та посольства США
Моніторинг включає аналіз 6-ти загальнонаціональних друкованих видань:
– «Вести»
– «Газета по-українськи»
– «Дзеркало тижня»
– «Комментарии»
– «Сегодня»
– «Факты и комментарии»
Мета дослідження: з’ясувати чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про кандидатів на посаду президента України для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час президентських виборів 2014 року. А також чи мають кандидати рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.
Об’єкти моніторингу – діяльність кандидатів із найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями, а також таких, що представляють основні рейтингові політичні сили:
– Михайло Добкін, кандидат від Партії регіонів
– Петро Порошенко, самовисуванець
– Юлія Тимошенко, лідер «Батьківщини»
– Сергій Тігіпко, самовисуванець (екс-«регіонал»)
– Петро Симоненко, лідер КПУ
Окрім того, відстежувалася діяльність в.о. президента О.Турчинова та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з метою виявлення можливої агітаційної діяльності на посадах на користь Ю.Тимошенко.
У дослідженні інформація розрізняється за трьома тональностями: нейтральна, позитивна та негативна. Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки кандидата (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).
ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Тема передвиборчої кампанії і надалі затьмарена напруженою ситуацією на Сході країни та проблемою сепаратизму. Основною темою тижня стали чергові захоплення держустанов, антитерористична операція та її наслідки. Всі видання подавали репортажі з місця подій, а також коментарі експертів з оцінкою діяльності влади, чим зумовлені досить високі показники О.Турчинова цього тижня.
Виборча тема була представлена переважно в контексті оприлюднення чергових рейтингів кандидатів, а також їхніх позицій щодо розв’язання конфлікту на Донбасі. Видання згадували заяви Ю.Тимошенко про необхідність введення надзвичайного стану, а також її ініціативу щодо створення народного руху спротиву. Однак ця ініціатива висвітлювалася переважно у «джинсі», як і пропозиції С.Тігіпка. Вони не стали інформаційним приводом для висвітлення в авторських редакційних матеріалах.
Натомість продовження теми побиття М.Добкіна та О.Царьова дозволила відстежити симпатії та антипатії видань, які або ігнорували і згадували ці факти лише побіжно, або ж детально висвітлювали.
Окремо слід відзначити публікацію великого (2 шпальти) інтерв’ю Ю.Тимошенко у газеті «Сегодня» у межах спільного проекту з ТРК «Україна» у невластивому для видання лояльному до Ю.Тимошенко стилі (що може говорити або про замовність інтерв’ю загалом, або ж про зміну редакційної політики газети). Цей матеріал склав левову частку показників Ю.Тимошенко цього тижня і став причиною значної інформаційної переваги в абсолютних показниках. Однак поза цим інтерв’ю лідерство у інформаційному просторі і надалі розподілено між нею, П.Порошенком та С.Тігіпком.
Досить високі показники С.Тігіпка цього тижня також зумовлені активною публікацією прихованої реклами (). Поза нею він мало згадується виданнями. З’явилася також «джинса» П.Порошенка – вона становила приблизно половину опублікованої про нього інформації цього тижня, саме їй він завдячує високими позитивними показниками.
ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КАНДИДАТІВ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ
«Вести» цього тижня були зосереджені на подіях на Сході, у їх висвітленні явно помітне критичне ставлення до влади в особі О.Турчинова. Навіть нейтральна інформація про його заяви часто супроводжується іронічними та негативно емоційними пасажами з боку журналістів. Газета мало уваги приділяла власне висвітленню діяльності кандидатів. Згадувалася лише Ю.Тимошенко в контексті версій щодо вигідності зриву виборів. Видання взагалі активно пропагує ідею про майбутню нелегітимність виборів, яку підкріплює відповідними коментарями експертів і власними оціночними судженнями.
Окремо слід відзначити матеріал про маєток П.Порошенка (як вказує видання, це серія матеріалів про будинки політиків). Подача матеріалу маніпулятивна («фальшивий нетйралітет») – за на перший погляд нейтральним описом має місце зверхня інтонація. Наголошується на сумнівно негативних моментах, ніби політик нечесно привласнив собі територію та берег річки, хоча фактів, які б це підтверджували, не наводиться. Окрім того, можлива маніпуляція версткою – чи не випадково сусідня колонка з цим матеріалом має рубрику «Афера»:
«Масштаб поместья впечатлит, наверное, любого. Раньше тут была база отдыха «Чайка» для сотрудников фабрики имени Карла Маркса (нынче «Рошен»). Теперь на этой территории стоят четыре дома политика: центральный особняк хозяев (около 2000 кв. м. напоминающий «Белый дом» президентов США), два поменьше (до 1000 кв. м) и деревянный домик, который напоминает баню с выходом к водоему. Также тут есть эллинг для судов, причал, три беседки во дворе и еще две – на воде. Отметим, что Порошенко перегородил 300 метров берега речки под свои владения. Ну и персональный храм на участке кандидата в президенты также наличествует». («Вести», 18.04.14)
«Газета по-українськи» цього тижня з редакційних матеріалів на виборчу тематику публікувала деякі експертні коментарі щодо перспектив кандидатів, у тому числі інтерв’ю Ю.Луценка, а також репортаж з презентації програми П.Порошенка на Черкащині. Всі інші матеріали, які висвітлювали позицію Ю.Тимошенко щодо подій на Сході («це справжня війна»), законотворчі ініціативи, а також ініціативи створення народного руху спротиву, були вочевидь «джинсовими» – вони відрізнялися нейтральним стилем та повторювалися в газеті «Факты и комментарии». Також слід відзначити появу вочевидь «джинсових» матеріалів на користь П.Порошенка – інтерв’ю з експертом та коментарі рейтингів мали занадто багато позитивних оціночних суджень щодо П.Порошенка та негативних щодо Ю.Тимошенко. Подібний коментар рейтингів також було зафіксовано у газеті «Факты и комментарии».
«Дзеркало тижня» тему президентських виборів цього тижня згадувало лише побіжно через рейтинги основних кандидатів – П.Порошенка, Ю.Тимошенко та С.Тігіпка. Видання було зайняте аналізом настроїв на півдні та сході України, а також основних подій тижня в цих регіонах.
«Комментарии» цього тижня мало уваги приділяли виборам. Лише в авторській колонці аналізувалися мотиви та перспективи кандидатів у президенти, де більшість із них лише коротко згадувалися. Поза цим видання було сфокусовано на темі сепаратизму та менталітету Південного Сходу країни, спецтемою номера цього разу стало НАТО.
«Сегодня» цього тижня практично не зверталася до виборчої тематики – видання детально відстежувало події на Донбасі. Виняток становили два приховано рекламних матеріалів на користь П.Симоненка (рубрики вказані у вихідних даних як рекламні, однак для читача це неочевидно).
Також газета публікувала об’ємне інтерв’ю з Ю.Тимошенко на 2 шпальти в межах спільного проекту з ТРК «Україна». Показово, що інтерв’ю переважно нейтральне до Ю.Тимошенко, хоча загалом зазвичай видання плекає її негативний імідж. Тим дивнішим виглядає відсутність гострих запитань з боку журналістів, вони здебільшого перебували у тому інформаційному полі, яке наразі просуває Ю.Тимошенко – «війна» на Сході, підтримка курсу представників влади. Така лояльність до Ю.Тимошенко може давати підстави говорити про замовність інтерв’ю як на телебаченні, так і в газеті (або ж про зміну редакційної політики газети).
На майже 20 тис. друкованих знаків інтерв’ю виборам було присвячено лише пара запитань наприкінці (4278 др. зн.). Це вкрай мало і неінформативно – програма кандидата не обговорювалася, по суті Ю.Тимошенко озвучила лише атиолігархічну риторику. Показово, що запитання журналістом задавалося маніпулятивно – натяком, без назви прізвища П.Порошенка. Так само звучала і відповідь – без називання імен. Можна говорити про використання поєднання маніпулятивних технологій «принципу контрасту» (протиставлення) та «код» (коли атака на опонента відбувається не прямо, а в символічній формі – «олигархия», «кандидат от олигархии», «некоторые учасники гонки» – однак всім зрозуміло, про кого йдеться):
«Как вы оцениваете нынешнюю президентскую кампанию и действия некоторых участников гонки, которые предлагают вам снять свою кандидатуру или говорят, что Украина должна стать частью Российского государства? – Очень разнообразная, очень разношерстная команда идет в президенты… Олигархия не хочет прощаться с властью… Поэтому столкновение кандидата от олигархии и кандидата от антиолигархической команды будет сутью этих президентских выборов. И поэтому, когда олигархия мне предлагает отступить и отойти от участия в гонке, я хочу сказать — не с ихним счастьем» («Сегодня», 14.04.14)
«Факты и комментарии» і надалі виборчий контент переважно формують із вочевидь приховано рекламних матеріалів Ю.Тимошенко та С.Тігіпка. Цього тижня також з’явилася і «джинса» П.Порошенка. Можна сказати, що цього тижня у «джинсі» видання дотримало балансу серед основних кандидатів.
Цікавим став прояв редакційної політики видання у інформаційному матеріалі, які зазвичай витримуються у нейтральному ключі. Стаття про побиття М.Добкіна та О.Царьова продемонструвала відчутну антипатію видання до кандидата від Партії регіонів. Журналісти наголошували на попередніх негативних фактах поведінки М.Добкіна та висловах, а також використовувало прямі оціночні судження по відношенню до нього і навіть якоюсь мірою виправдовували нападників:
«Однако не стоит забывать третий закон Ньютона: «Сила действия всегда равна силе противодействия». Ведь именно приверженцы регионалов на юго-востоке страны начали нападать на мирных сторонников Евромайдана (и делают это до сих пор), в результате чего многие митинговавшие получили тяжелые ранения, а некоторые погибли. Чего стоит только вскормленный Добкиным и его сотоварищем Кернесом «Оплот»! Его лидер Евгений Жилин обещал разнести Майдан по кусочкам и не стеснялся рассказывать, как его бойцы отрезали уши «бандеровцам». И все-таки мы – не они, и именно поэтому должны действовать строго по закону, который давно плачет по потрепанным в драках кандидатам на высший должностной пост государства». («Факты и комментарии», 16.04.14)