Підсумковий звіт за результатами моніторингу центральної преси (квітень 2014 р.)

Моніторинг включає аналіз 6-ти загальнонаціональних друкованих видань:

–       «Вести»

–       «Газета по-українськи»

–       «Дзеркало тижня»

–       «Комментарии»

–       «Сегодня»

–       «Факты и комментарии»

Мета дослідження: з’ясувати чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про кандидатів на посаду президента України для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час президентських виборів 2014 року. А також чи мають кандидати рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.

Об’єкти моніторингу – діяльність кандидатів із найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями, а також таких, що представляють основні рейтингові політичні сили:

–       Михайло Добкін, кандидат від Партії регіонів

–       Петро Порошенко, самовисуванець

–       Юлія Тимошенко, лідер «Батьківщини»

–       Сергій Тігіпко, самовисуванець (екс-«регіонал»)

–       Петро Симоненко, лідер КПУ

Окрім того, відстежувалася діяльність в.о. президента О.Турчинова та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з метою виявлення можливої агітаційної діяльності на посадах на користь Ю.Тимошенко.

У дослідженні інформація розрізняється за трьома тональностями: нейтральна, позитивна та негативна. Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки кандидата (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Загалом виборча кампанія у пресі висвітлюється вкрай мало. Тему виборів витіснили на другий план кризові події в Криму та на Сході країни. Навіть «джинса» кандидатів, яка друкується в різних виданнях, часто пов’язана саме з темою сепаратизму, а не з програмами чи планами кандидатів. Саме з цим пов’язані досить високі показники О.Турчинова, діяльність якого обговорювалася в контексті вирішення кризових ситуацій.

Основні теми місяця, що займали левову частку контенту друкованих видань:

1.     Антикризовий пакет заходів від уряду А.Яценюка.

2.     Напружені відносини із Росією та ситуація у Криму.

3.     Сепаратистські настрої на Сході країни та поточні події, пов’язані із захопленням держустанов та військових частин.

Виборча тема була представлена переважно в контексті з’їздів основних політсил, закінчення реєстрації кандидатів, оприлюднення ними податкових декларацій та появи чергових соціологічних опитувань. Всі видання, крім «Дзеркала тижня», подавали коротку інформацію про більш та менш рейтингових кандидатів, а також аналізували можливий перебіг кампанії та прогнозували результати виборів через експертні коментарі.

Поїздки кандидатів Ю.Тимошенко та С.Тігіпка на Донбас висвітлювалися лише у «джинсі» і не стали інформаційним приводом для висвітлення в авторських редакційних матеріалах. Саме у таких матеріалах О.Турчинов згадується поряд з Ю.Тимошенко, або ж вона підтримує його діяльність. Хоча поза цим загалом у інформаційному полі немає ознак використання О.Турчиновим адмінресурсу на користь Ю.Тимошенко.

Основні тенденції місяця:

1.                            Найбільше якісної уваги виборам приділили «Сегодня» та «Комментарии». Видання не лише аналізували електоральний потенціал кандидатів, але і їхні виборчі програми.

2.                            «Дзеркало тижня» як аналітичне видання взагалі проігнорувало тему виборів президента.

3.                            Зафіксовано «джинсу» всіх кандидатів у президенти. Лідери в абсолютних показниках – Ю.Тимошенко та С.Тігіпко.

4.                            Лідер по публікації «джинси» – «Факты и комментарии». Видання навіть не продукує власний виборчий контент.

5.                            Найбільш маніпулятивне видання – «Вести».

Загалом інформаційна перевага надається Ю.Тимошенко (31,7%). Значно менше представлені С.Тігіпко (19%) та П.Порошенко (18,4%). Про Ю.Тимошенко також опубліковано найбільше негативної інформації, удвічі більше, ніж про П.Порошенка. І навпаки – про П.Порошенка опубліковано удвічі більше позитивної інформації, ніж про Ю.Тимошенко. Значно менше представлений М.Добкін (7,6%). Показники П.Симоненка (7,7%) переважно зумовлені приховано рекламними матеріалами, а не реальною увагою ЗМІ.

ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ

«Вести» порівняно мало уваги приділяли виборчому процесу. Переважно видання було зосереджене на нагнітанні негативу довкола ситуації в Криму та на Сході країни, генеруванні катастрофічних прогнозів для країни та просуванні ідеї зриву виборів. Газета робить це маніпулятивно, з посиланнями на неназвані джерела, за допомогою маніпуляції «ефекту присутності», «голосу народу» (часто через коментарі у соцмережах). Помітне критичне ставлення до влади в особі О.Турчинова. Навіть нейтральна інформація про його заяви часто супроводжується іронічними та негативно емоційними пасажами з боку журналістів. Активно пропагується ідея про майбутню нелегітимність виборів, яка підкріплюється відповідними коментарями експертів і власними оціночними судженнями.

Якщо говорити про висвітлення виборчого процесу, то газета одноразово публікувала профайли всіх кандидатів у президенти, аналізувала їхні шанси на перемогу, можливі плюси та мінуси їхньої політики у разі перемоги. Загалом цей аналіз відображав суб’єктивну думку авторів матеріалу, на експертів посилань не було. Висновки та зауваження часто були маніпулятивного характеру (маніпулятивні технології ствердження, повтору інформації, констатації факту, фальшивого компліменту):

«Порошенко уже заручился поддержкой Виталия Кличко, который снялся с выборов в его пользу, а потому может смело рассчитывать на голоса значительной части сторонников Майдана. Кроме того, его открыто поддержала также одна из крупнейших финансово-политических групп страны – группа Фирташа-Бойко-Левочкина (телеканал «Интер», газовый бизнес, химпром). Также весьма благосклонно к нему относятся в ЕС и США (одной из причин поддержки Порошенко Фирташем называется стремление олигарха реабилитироваться перед Западом)» – маніпуляції «повтор інформації», «фальшивий комплімент» («Вести», 7.04.14)

«Кроме того, на нее (Тимошенко – експ.) падает ответственность за все происходящее сейчас в стране (ведь премьер и и. о. президента - выходцы из партии «Батькивщина»), но при этом реальное влияние на правительство у нее крайне ограничено» – маніпуляція «ствердження» («Вести», 7.04.14)

Окремо слід відзначити матеріали про маєтки П.Порошенка та С.Тігіпка. Подача матеріалу була маніпулятивна («фальшивий нетйралітет») – за на перший погляд нейтральним описом має місце зверхня іронічна інтонація та акценти на негативних ефектах та непідтверджених фактах.

«Газета по-українськи» досить активно висвітлювала виборчу кампанію порівняно з іншими виданнями. Однак основна увага редакційних авторських матеріалів також здебільшого була сконцентрована на репортажах зі Сходу країни та Криму.

Газета згадувала всіх рейтингових кандидатів у президенти, подавала їхні досьє, репортажі зі з’їздів основних політсил. Однак інформаційна перевага надавалася Ю.Тимошенко та П.Порошенку. Часто це було зумовлено публікацією вочевидь приховано рекламних текстів. Вони мають інший стиль, хоч і по можливості редаговані під видання. Однак відверто позитивні чи гостро негативні пасажі, відсутність опису атмосфери, притаманного стилю газети, а також повтор подібних статей з коментарями тих самих експертів у газеті «Факты и комментарии» дає підстави говорити про «джинсу». На противагу опублікованій «джинсі» Ю.Тимошенко та П.Порошенка газета намагалася створити редакційний баланс – збирала коментарі власних експертів щодо рейтингів кандидатів, їхніх подальших перспектив на посаді, а також зробило короткий фактажний огляд активної виборчої кампанії обох політиків протягом місяця.

Загалом в окремих редакційних матеріалах помітно, що видання симпатизує П.Порошенку, хоч і часом вміщує негативні коментарі про нього, а також має певну антипатію до Ю.Тимошенко. Найяскравіше це проявилося у інформаційній підборці про найбільш рейтингових кандидатів, де навіть анекдот про П.Порошенка виставляв його в позитивному світлі як переможця, а інформація подавалася переважно нейтральна:

«Анекдот.

Зустрів днями Порошенко Турчинова в камуфляжі й попросив не заношувати його форму головнокомандувача».

Натомість Ю.Тимошенко навпаки маніпулятивно виставлялася в негативному світлі – через анекдот, а також через посилання на неофіційне джерело інформації щодо її статків (всі інші кандидати оцінювалися за офіційно відомими даними):

«Юлія Тимошенко, 53 роки. Статки: $11 млрд., за словами колишнього президента Віктора Ющенка…

Анекдот

Юлія Тимошенко заявила, що хоче повернути Крим. На що Путін відповів: «Крым вы нам вернули. Верните Юго-Восток». (4.04.2014)

«Дзеркало тижня» протягом місяця повністю ігнорувало виборчу кампанію. Окремі згадки про кандидатів мали місце лише у зв’язку з виборами в Києві чи соцопитуваннями. Увесь місяць видання було зайняте темами антикризових заходів уряду А.Яценюка та темою сепаратизму, аналізом настроїв на Півдні та Сході України, а також основних подій у цих регіонах.

«Комментарии» досить активно висвітлювали тему виборів. Хоч і в іронічному стилі, однак подавалася інформація про всіх кандидатів цієї кампанії. З цієї підборки очевидні певні симпатії видання (хоч і не без критики) до С.Тігіпка та П.Порошенка, однозначна антипатія до М.Добкіна та П.Симоненка. Ю.Тимошенко представлена неоднозначно – відзначалися як позитивні сторони політика, так і негативні.

Також у спецтемі газета провела детальний передвиборчий аналіз розкладу сил та їх перегрупування у південно-східних регіонах через призму підтримки та перспектив провідних кандидатів у президенти – Ю.Тимошенко, П.Порошенка, С.Тігіпка та М.Добкіна. Видання у нейтральному ключі аналізувало факти та генерувало версії розвитку подій, аналізувало програми кандидатів. Окрема увага приділялася Ю.Тимошенко та П.Порошенку – стратегії їхніх виборчих кампаній, рейтингам, перспективам перемоги. Загалом у своєму аналізі видання було досить об’єктивним і не зловживало оціночними судженнями, переважно кандидати висвітлювалися нейтрально. Однак мала місце маніпуляція на обкладинці – заголовком «Тимошенко спасут «протывсихи», що створює враження, що Ю.Тимошенко на межі поразки. Також газета маніпулює фотографією, де Ю.Тимошенко подана надзвичайно крупним планом, на її обличчі видно всі недоліки, і загалом фото викликає неприємне враження у читача.

Видання часто дозволяє собі досить жорсткі оціночні судження. Хоча його може виправдовувати сам формат тижневика, який позиціонується саме як аналітичне видання з власним обличчям, орієнтоване на вдумливого читача:

«Губернатор Харьковщины несколько поспешно заявил о своих президентских амбициях в момент, когда над ним после победы Майдана сгустились тучи, — и вошел во вкус, и пришелся ко двору… Добавим к этому футболку с надписью «Беркут» и имидж жертвы политических репрессий, вызволять которую из СИЗО собирался сам Ринат Ахметов (!) Неудивительно, что именно ему ПР доверила право баллотироваться от ее имени».

«Парадокс кампании лидера коммунистов в том, что он собирается участвовать в выборах, организованных властью, легитимность которой не до конца признает. Поведение фракции КПУ в парламенте всерьез ставит вопрос о целесообразности существования в Украине самой партии подобного толка. Электорат Петра Симоненко уже давно живет в мире идеологем, слабо связанных с реальностью». (4.04.14)

«Сегодня» висвітлювала виборчу кампанію активно, досить повно і різноманітно. Видання аналізувало програми кандидатів, а також розробляло питання технічних кандидатів та потенційної підтримки ними основних рейтингових претендентів на президентську посаду. Подавалася інформація щодо всіх рейтингових кандидатів в контексті висування та оприлюднення декларацій. Видання досить творчо підійшло до питання – подавало такі собі «міні-досьє»: інформацію про початок політичної кар’єри, основні віхи, афоризми кандидатів, плюси та мінуси, а також узагальнену думку народу про них. Найбільшої уваги загалом протягом місяця видання в редакційних матеріалах приділяло Ю.Тимошенко, П.Порошенку та М.Добкіну як основним конкурентам – у такому ключі видання аналізувало і їхні перспективи за допомогою не лише експертів, але й астрологів, психологів та ворожок.

Поза досить об’єктивною оцінкою ситуації щодо більшості кандидатів, відчутним є плекання виданням негативного іміджу Ю.Тимошенко та позитивного – М.Добкіна. Так, аналізуючи програми кандидатів газета не забуває натякати на судимість Ю.Тимошенко та часто іронізує щодо неї:

«А вот Юлия Тимошенко озабочена реформой пенитенциарной системы (хочет сократить количество заключенных) и намерена организовать тотальный контроль продуктов питания и воды (не должны украинцы покупать некачественные товары)» («Сегодня», 11.04.14)

Натомість М.Добкіна видання явно підтримує. Висвітлюючи презентацію програми кандидата, автор увесь час наголошує на позитивних моментах:

«Место счастливое, и предвыборный президентский штаб будет здесь», — пояснил нам один из регионалов. Началось мероприятие без задержек, ровно в полдень... Продлилась презентация чуть менее часа, причем по различным направлениям выступали компетентные именно в определенной сфере политики из команды кандидата». («Сегодня», 8.04.14).

Аналізуючи програми кандидатів, видання увесь час порівнює їх з програмою М.Добкіна:

«Как и Михаил Добкин, Порошенко предлагает сделать регионы финансово независимыми от Киева». («Сегодня», 8.04.14)

Також газета публікує інтерв’ю в межах спільного проекту з ТРК «Україна». Мали місце діалоги з Ю.Тимошенко, С.Тігіпком, О.Турчиновим (щоправда лише в межах виконання його обов’язків та ситуації в регіонах, тема виборів та Ю.Тимошенко не зачіпалася). Щодо інтерв’ю з Ю.Тимошенко є підстави говорити про його замовність як на телеканалі, так і в газеті: журналіст переважно нейтральний до Ю.Тимошенко, відсутні гострі запитання, вони здебільшого перебували у тому інформаційному полі, яке наразі просуває Ю.Тимошенко – «війна» на Сході, підтримка курсу представників влади. Тим відчутнішою була різниця з інтерв’ю С.Тігіпка – воно було більш «живим», запитання актуальні, багато з них стосувалися програми кандидата та бачення державної політики на посаді президента.

Окрім редакційного контенту у виданні багато прихованої політичної реклами С.Тігіпка, П.Порошенка, П.Симоненка та М.Добкіна (рубрики вказані у вихідних даних як рекламні, однак для читача це неочевидно).

«Факты и комментарии» досить активно на перший погляд висвітлювали передвиборчу кампанію порівняно з іншими виданнями. Однак левову частку матеріалів на виборчу тематику склали вочевидь приховано рекламні матеріали Ю.Тимошенко, С.Тігіпка та П.Порошенка. Вони не маркуються як рекламні, однак їх можна впізнати за повторенням у інших виданнях, специфічною стилістикою та рубриками «Точка зрения», або ж «Специально для Фактов». Це тим більше помітно на фоні авторських редакційних матеріалів, які відрізняються стилем та позицією від пафосних «джинсових» – вони не позбавлені іронії та об’єктивних критичних зауважень. У «джинсі» в абсолютних показниках лідирують С.Тігіпко та Ю.Тимошенко. Всі ці матеріали дублювалися у «Газеті по-українськи» та «Сегодня».

Загалом видання нейтральне, визначити його редакційну позицію зазвичай складно. Однак цікавим став прояв редакційної політики видання у статті про побиття М.Добкіна та О.Царьова. Газета продемонструвала відчутну антипатію видання до кандидата від Партії регіонів. Журналісти наголошували на попередніх негативних фактах поведінки М.Добкіна та висловах, а також використовувало прямі оціночні судження по відношенню до нього і навіть якоюсь мірою виправдовували нападників:

«Однако не стоит забывать третий закон Ньютона: «Сила действия всегда равна силе противодействия». Ведь именно приверженцы регионалов на юго-востоке страны начали нападать на мирных сторонников Евромайдана (и делают это до сих пор), в результате чего многие митинговавшие получили тяжелые ранения, а некоторые погибли. Чего стоит только вскормленный Добкиным и его сотоварищем Кернесом «Оплот»! Его лидер Евгений Жилин обещал разнести Майдан по кусочкам и не стеснялся рассказывать, как его бойцы отрезали уши «бандеровцам». И все-таки мы – не они, и именно поэтому должны действовать строго по закону, который давно плачет по потрепанным в драках кандидатам на высший должностной пост государства». («Факты и комментарии», 16.04.14).