Звіт за результатами моніторингу волинської преси (5 - 11травня 2014)

Загальні тенденції

Впродовж цього тижня  місцева преса дещо активізувалася у висвітленні тематики виборчих перегонів. Хоча, потрібно сказати,

що така активність спостерігається лише у «Віснику+К», у той час в «Волині» зростання уваги до діяльності кандидатів в президенти не надто помітна.

Найактивніше місцева преса висвітлювала діяльність найбільш рейтингових на Волині кандидатів – Порошенка та Тимошенко.

Коментар максимальних та мінімальних показників. Тональність.

Найактивніше в позитивній тональній позитивності висвітлено діяльність Петра Порошенка – 7876 друкованих знаків,

дещо менше Юлії Тимошенко – 6900 друкованих знаків. Про інших кандидатів позитивних згадок не було.

Петро Порошенко залишається лідером також за кількістю негативної інформації – 3871 друкованих знаків,

майже вдвічі менше негативу стосувалося Юлії Тимошенко – 2001 друкованих знаків. Останнім в рейтингу є Олександр Турчинов – 678 друкованих знаків.

В нейтральній тональності найбільше інформації подано про Юлію Тимошенко – 1249 друкованих знаків, найменше – Сергій Тігіпко – 148 друкованих знаків.

Загалом, найбільше інформації ЗМІ цього тижня присвятили Петру Порошенку – 11747 друкованих знаків, дещо менше – Юлії Тимошенко –10150  друкованих знаків,

удесятеро менше інформації стосується Олександра Турчинова – 1169 друкованих знаків. Згадки про Арсенія Яценюка (345 друкованих знаків)

та Сергія Тігіпка (148 друкованих знаків) мали опосередкований характер. Про інших кандидаті цього тижня не згадували.

 Теми

Впродовж останніх тижнів спостерігається тенденція до висвітлення подій, що відбуваються на Сході України, стану української армії та мобілізації,

готовності населення захищати державу. Також, цього тижня чимало уваги місцева преса приділила відзначенню 9 травня.

Значна частина інформації стосується виборчої тематики, зокрема, опубліковано статті агітаційного змісту на підтримку Юлії Тимошенко, Петра Порошенка та Олега Тягнибока.

Спікери

Цього тижня спікерами були Олег Тягнибок та Юлія Тимошенко, яка у своїх виступах критикувала Петра Порошенка.

Опис маніпуляцій та медіа ефектів

 Зі збільшенням кількості матеріалів на виборчу тематику, зростає кількість випадків застосування маніпулятивних технологій.

Одним з таких є «наклеювання ярликів», зокрема, це стосується Юлії Тимошенко, яку називають «газовою принцесою»,

та Петра Порошенка – «шоколадного короля», «любого друга», «приборкувача екскаватора на Банковій».

Ще однією маніпулятивною технологією є публікація замовних матеріалів, що не містять жодних відповідних позначок. Зокрема, ряд статей,

які можна розцінити як політичну рекламу, опубліковано у «Вісник+К», стосується позитивного висвітлення діяльності Юлії Тимошенко та переконання,

що лише їй під силу налагодити ситуацію в країні. Кожна з цих статей спрямована на критику головного опонента Тимошенко – Петра Порошенка.

Зокрема, у «Віснику+К» опубліковано статті під такими заголовками: «Обираємо президента. Поради українцям», у котрій звучить заклик обрати достойного президента,

яким є лише Юлія Тимошенко. У іншій статті «Юлія Тимошенко: у мене є шанс перемогти»  увага зосереджена на критиці Петра Порошенка.

Також тут застосовується метод «останнього слова». Зокрема, стаття закінчується словами: «Я не розумію, чому деякі люди на Заході вважають,

що Порошенко – демократична людина. Це велика помилка» - стверджує Тимошенко». Також часто деякі факти повторюються, зокрема,

робиться акцент на стосунок Петра Порошенка з олігархами, у двох статтях стверджується,що українцям доведеться зробити вибір між «олігархічною системою та демократичним суспільством».

У статті «Обираємо між політ технологічними міфами і концепцією розвитку країни» негативно висвітлені усі найбільш рейтингові кандидати, за винятком Олега Тягнибока.

Навпаки, автор стверджує, що лише Тягнибок є тим кандидатом, за якого варто віддати голос. Тут також використовується метод «останнього слова».

Зокрема, йдеться: «Хто з державних діячів може наблизитися до Бандери? Тільки той, хто будує свою роботу на основі перевіреної Бандерою формули – «ідеї – кадри – боротьба,

а не намагається здаватися кіногероєм». Відповідь на питання у читача напрошується сама собою, адже перед цим, критикуючи усіх кандидатів та позитивно висвітлюючи діяльність Олега Тягнибока,

автор підводить глядача до «потрібної» думки.