Звіт за результатами моніторингу центральної преси за період 22-28.09.2014

Моніторинг включає аналіз 6-ти загальнонаціональних друкованих видань:

–       «Вести»

–       «Газета по-українськи»

–       «Дзеркало тижня»

–       «Комментарии»

–       «Сегодня»

–       «Факты и комментарии»

Мета дослідження: з’ясувати, чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про політичні сили для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час парламентських виборів 2012 року, а також, чи мають політичні сили рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.

Об’єкти моніторингу – діяльність 10 політичних партій з найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями:

-       «Батьківщина»

-       «Блок Петра Порошенка»

-       «Громадянська позиція»

-       КПУ

-       «Народний фронт»

-       «Опозиційний блок»

-       «Радикальна партія»

-       «Самопоміч»

-       «Свобода»

-       «Сильна Україні»

Окрім того, відстежувалася діяльність президента Петра Порошенка, прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та урядовців, а також спікера Олександра Турчинова з метою виявлення використання службового становища (адмінресурсу) для передвиборчої агітації.

Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки політичної сили (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Преса висвітлювала виборчу тематику досить активно, однак не збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі матеріалів – 10%. Лідер інформаційного простору – «Батьківщина» (14,7%), значно відстає «Блок Петра Порошенка» – 9,7% та «Опозиційний блок» – 6,9%. Найменше, майже відсутні – «Самопоміч» (0,3%) та «Громадянська позиція» (0,2%). Інформація про партії переважно подається у нейтральній тональності, рідше – у позитивній, окрім «Блоку Петра Порошенка». Найбільше позитивної інформації оприлюднено на адресу «Опозиційного блоку», найбільше негативної – про «Блок Петра Порошенка».

З усього виборчого контенту близько 60% – приховано рекламні матеріали. Лідер у публікації «джинси» – «Батьківщина», чим і зумовлені її високі показники. Також активно «джинсують» «Сильна Україна» та «Опозиційний блок», рідше – «Свобода».

Видання розпочинають освіту виборця. Газета «Сегодня» аналізувала доступні програми партій та кандидатів на мажоритарних округах. «Дзеркало тижня» провело аналіз перспектив та розслідування щодо окремих представників «Блоку Порошенка». Однак більшість видань і надалі не маркують відомих експертів, радників та громадських діячів як кандидатів у депутати від партій, що унеможливлює усвідомлений вибір.

Президент та прем’єр-міністр висвітлювалися в основному в межах своєї діяльності, зрідка згадується спікер. Ситуативно вони виникають як суб’єкти партійного процесу, однак це швидше критика їхньої діяльності, а не спроби агітації. Залишається тенденція робити уряд та президента суб’єктами для антиагітаційних кампаній практично всіх партій, чим і зумовлені високі негативні показники президента та уряду.

ГОЛОВНІ ТЕМИ ПЕРІОДУ:

1.     Президент дав інтерв’ю провідним українським телеканалам.

2.     Велика прес-конференція Петра Порошенка. Представлення «Стратегії-2020».

3.     Спікер Олександр Турчинов підписав закон про люстрацію. Петро Порошенко пообіцяв підписати якнайшвидше.

4.     По Україні розпочалося відключення електроенергії. Діяльність уряду та його енергетична стратегія.

5.     Надія Савченко переведена до Москви. Її готують до психіатричної експертизи.

6.     Завершено реєстрацію кандидатів до Верховної Ради по мажоритарним округам. Аналіз.

7.     Кабінет Міністрів затвердив трудову повинність для українців у воєнний час.

ГОЛОВНИМИ СПІКЕРАМИ ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ СТАЛИ:

1.               «Батьківщина» – Юлія Тимошенко, Андрій Кожемякін, Андрій Павловський.

2.               «Блок Петра Порошенка» – Віталій Кличко, Віталій Ковальчук, Сергій Каплін, Микола Томенко, Ірина Геращенко, Олександр Черненко.

3.               «Громадянська позиція» – не представлена.

4.               КПУ – не представлена.

5.               «Народний фронт» – Дмитро Тимчук, Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк, Максим Поляков, Антон Геращенко, Валентин Ткалич.

6.               «Опозиційний блок» – Олександр Вілкул, Юрій Бойко.

7.               «Радикальна партія» – не представлена.

8.               «Самопоміч» – Є.Соболєв.

9.               «Свобода» – Олег Тягнибок.

10.          «Сильна Україна» – Сергій Тігіпко.

ЧАСТКА ВИБОРЧОГО КОНТЕНТУ ВІД ЗАГАЛЬНОГО КОНТЕНТУ МАТЕРІАЛІВ У ВИДАННЯХ НА ЦЬОМУ ТИЖНІ СТАНОВИЛА:

1.     «Вести» – 6%.

2.     «Газета по-українськи» – 14%.

3.     «Дзеркало тижня» – 11%.

4.     «Комментарии» – 9%.

5.     «Сегодня» – 7%.

6.      «Факты и комментарии» – 11%.

ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ

«Вести» висвітлювали виборчу тематику цього тижня мало – лише коротко коментувало списки мажоритарників. Здебільшого, видання приділяло увагу діяльності президента та уряду. Газета і надалі плекає антипатію до них як посадовців, а також негативно висвітлює і їхню діяльність як партійців. З політичних партій найактивніше висвітлювався «Народний фронт» через Арсенія Яценюка (публікація матеріалу про кортеж прем’єра з акцентом на використанні його під час виборчої кампанії та обману виборців через приховування та маскування його), менше – «Батьківщина» (в основному інформація щодо Надії Савченко). Інші партії згадувалися побіжно.

Видання і надалі нагнітає негатив щодо ситуації у країні, переважно через тему «утиску свободи слова» у зв’язку із розслідуванням щодо газети. Активно використовуються маніпулятивні технології «напівправди», перекручування фактів, «фальшивого компліменту», «приниження», «монтажу коментарів» (коли коментарі експертів подаються фрагментарно, лише щоб підтвердити потрібну виданню думку). Так, результати візиту до США газета прокоментувала так:

«По мнению директора Института Евроатлантического сотрудничества Александра Сушко, ошибкой со стороны Порошенко была сама публичная просьба о статусе. «Если бы он публично не заявлял об этом, сегодня этот аспект визита не выглядел бы как неудача мол. мы просили, а нам отказали», – считает эксперт. Несмотря на этот прокол, визит в целом политологи оценили как успешный, хотя вместо полноценной военной помощи Вашингтон согласился выделить нам грузы нелеталъного назначения — бронежилеты, шлемы, радары, приборы ночного видения (общая сумма — $16 млн)». («Вести», 22.09.14)

Окрім того, видання постійно маніпулює фотографіями Надії Савченко – подаючи інформацію щодо її справи, газета завжди обирає найгірші фото у найгіршому ракурсі, які створюють враження божевільної чи агресивної. Також часто має місце маніпуляції заголовками, приміром інформація про постанову Кабміну щодо трудової повинності був названий так: «Негодных отправят на общественные работы» («Вести», 24.09.14)

«Газета по-українськи» досить активно і різноманітно висвітлювала виборчу кампанію. Ряд матеріалів мали ознаки замовності, однак саме за рахунок цього у виданні активно присутні основні рейтингові партії (за винятком «Громадської ініціативи», «Сильної України», «Самооборони» та КПУ). «Джинсою» висвітлювалися «Батьківщина», «Опозиційний блок», «Свобода». Хоча матеріали часто були написані у стилі видання (з репортажними деталями та властивою газеті іронією), тим не менше замовність їхня визначалася відсутністю опозиційної думки та повторами основних тез та фото (наданих прес-службами) у інших виданнях того ж дня. «Народний фронт» та «Блок Петра Порошенка» висвітлювалися найзбалансованіше – мала місце як позитивна, так і негативна інформація, репортажі.

Поза тим, видання намагалося дати можливість читачу зробити усвідомлений вибір – публікувалися ряд інтерв’ю з політологами, коментарі експертів з різних питань. Газета намагається знайти баланс між «джинсою» та коректним висвітленням подій.

Президент та уряд висвітлювалися переважно у межах обов’язків – аналізувалися результати поїздок президента, коментувався закон про особливий статус регіонів на Донбасі, а також постанова Кабміну про трудову повинність. У якості партійців їх висвітлювали у коментарях експертів щодо формування списків та закулісних перемовин. Показники президента переважно негативні, в першу чергу через інтерв’ю Юрія Бутусова, який активно критикує діяльність президента як головнокомандувача, а також через ряд коментарів щодо стану в армії та необхідності її реформування. Часто акцент критики – відмова звільняти міністра оборони. Також засудження політики президента щодо перемир’я та прийняття відповідного закону використовується конкурентними політичними силами (зокрема «Батьківщини») для власної агітації у «джинсових» матеріалах.

«Дзеркало тижня» цього тижня досить активно висвітлювала виборчу кампанію. Так аналізувалися списки в першу чергу «Блоку Петра Порошенко» через кандидатів від угорської общини з аналізом перспектив такого представництва для таких майбутніх нардепів. Також мав місце матеріал-розслідування з досьє на №58 списку «Блоку Петра Порошенко» Олександра Грабовського, чим і зумовлені значні негативні показники цієї політсили.

Окрім цього видання переважно приділяє увагу діяльності президента та уряду в межах офіційних обов’язків. І якщо уряд має часом позитивні оцінки (наприклад, окремих енергетичних ініціатив) на тлі активної критики (щодо економічної політики, ініціативи податкової реформи), то діяльність президента висвітлюється переважно негативно. Видання критикує практично усі напрямки діяльності президента (військову, економічну, партійну). Можна сказати, що проявляється тенденція до плекання негативного іміджу президента.

«Комментарии» цього тижня мало висвітлювали виборчий процес. Однак видання аналізувало формування списків провідних партій через подальшу стратегію співробітництва у парламенті. Розглядалися вже реалізовані сценарії та можливі, з огляду на результати. Основна увага була приділена співпраці та конкуренції «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту». Анонс цього матеріалу був винесений на обкладинку з фото президента. Загалом відчутна певна прихильність видання до президента та його блоку – його позиція висвітлена як виграшна, а фото на обкладинці досить солідне.

«Сегодня» досить активно висвітлює виборчий процес. Цього тижня видання розпочало так звану «просвіту виборця» – аналізувалися не лише кандидати по мажоритарних округах, однак і особи, які можуть потенційно замінити їх у Київраді, якщо ті пройдуть до Верховної Ради. Видання розглядало питання, наскільки це коректно щодо виборців – через три місці після виборів залишити свій київський округ. Окрім того, аналізувалися доступні програми партій. І надалі публікуються замовні матеріали, рубрики яких вказані у вихідних даних як рекламні, однак для пересічного читача це не очевидно. Найактивніше висвітлюється «Батьківщина» (2 матеріали за тиждень) та «Опозиційний блок» (2 матеріали).

Значна перевага у інформаційному плані цього тижня була на боці президента. Висвітлювалося і його інтерв’ю провідним телеканалам, і прес-конференція. Слід зазначити, що видання відчутно симпатизує Петру Порошенку, більшість коментарів щодо його діяльності – позитивні, критика легка та ситуативна (виняток – колонки Олеся Бузини). Газета свідомо відзначає деталі, що подають президента у хорошому світлі. Так, коментуючи інтерв’ю телеканалам, видання публікує порівняльні фото президента до інавгурації та на сьогоднішній момент, а в тексті зазначає: «Президент выглядел уставшим и заметно поседевшим» («Сегодня», 22.09.14). А у матералі щодо прес-конференції, подаються так репортажні деталі:

«Журналисты, как украинские, так и иностранные, начали съезжаться к 12:00, хотя начало было назначено на 14:00. Гости, угощаясь чаем, кофе и тарталетками, шутили, что президент непременно опоздает минимум на час (такое бывало при экс-президентах)… Вопреки шуточкам, мероприятие началось вовремя: около 300 представителей СМИ расселись в огромном зале, а президент на сцене сидел за столом и отвечал на вопросы в микрофон. Раньше неоднократно бывало, что вопросы гаранту с его пресс-службой согласовывались, на этот раз такого не было. Конференция длилась более двух часов: задать вопросы успели более 30 СМИ». («Сегодня», 26.09.14)

Високі показники уряду зумовлені в першу чергу публікацією обширного матеріалу про гуртожитки та їдальні міністерств та адміністрації президента. Значні негативні показники уряду та президента пояснюються звинуваченнями опонентів, опублікованими у замовних передвиборчих матеріалах.

Залишається відчутний вплив власника на редакційну політику видання. Окрім висвітлення діяльності Гуманітарного штабу «Допоможемо» благодійного фонду Ріната Ахметова, цього тижня також публікувалося розлоге інтерв’ю Бориса Колеснікова (партнера Ріната Ахметова), в якому йшлося про опозиційний уряд та недоцільність проведення виборів взагалі.

«Факты и комментарии» і надалі переважно формують політичний виборчий контент за рахунок «джинси». Фактично, джинса є єдиним джерелом інформації про учасників виборчих перегонів. Тут присутні ті ж матеріали, що і в «Газеті по-українськи» та «Сегодня» – це «джинса» «Батьківщини» (переважно у позитивній тональності), «Сильної України» та «Опозиційного блоку» (переважно нейтрально). З «неджинсових» показників «Батьківщини» – повідомлення про справу Надії Савченко. Видання уважно стежить за нею, публікуючи інформацію практично у кожному номері. Однак у них не зазначається, що Надія Савченко – кандидат від «Батьківщини».

Окремо слід відзначити показники «Народного фронту», які здебільшого завдячують коментарям Дмитра Тимчука. Видання не називає його кандидатом у депутати, але він активно присутній у інформаційному полі газети, яка значної уваги приділяє подіям на Донбасі та розвитку військових дій.

Діяльність президента переважно виданням висвітлювалася нейтрально, в інформаційному ключі – подавалися цитати президента з інтерв’ю та прес-конференції. Негативні показники складає критика у «джинсових» матеріалах партій, які використовують діяльність президента та уряду для побудови передвиборчої кампанії.