укр eng

Звіт за результатами моніторингу вінницьких друкованих ЗМІ за вересень 2014 р.


З 15.09.2014 по 30.09.2014
Медiа: Преса
Регiон: Вінницька область

Звіт за результатами моніторингу вінницьких друкованих ЗМІ  за вересень 2014 р.

 

                                              Загальні тенденції.

 

              Для аналізу взяті незалежні  видання «33 канал», «Вінницькі реалії», «Місто», “Ria”та обласна комунальна газета «Вінниччина».

    Ще задовго до старту виборчої кампанії  журналісти друкованих видань  робили прогнози та припущення  щодо гіпотетичних учасників гонки та їх можливі місця.

  Однак  від  березня друковані видання більше переймаються війною з Росією,  матеріальним станом, забезпеченням зброєю  нашої армії. Чимало  місця було віддано опису суперечливої  ситуації навколо дев’ятого вінницького батальйону. Практично всі видання підтримали наших бійців у тому, що безглуздо воювати з добре оснащеним ворогом  автоматами древнього радянського  виробництва. 

    Загалом  друковані ЗМІ Вінниччини у вересні  висвітлювали вибори відносно активно, а також відносно збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 40%. Здебільшого інформація подавалась у нейтральній тональності. Були поодинокі випадки негативної тональності, що свідчить про елементи війни компроматів. Та позитивної тональності щодо правлячої партії, це стосується медій, що не офіційно підтримують, або  належать до правлячих сил.  Здебільшого партії не використовувались у контекстах певних тем, окрім ВО «Батьківщини», де її лідер цитується у контексті критики дії нинішнього президента. А також у темі участі у виборах комбатів згадувались і партії, в чиїх списках вони йдуть. 

Майже всі видання, що входять до вибірки згадували про НАТО. Інформація стосувалася ініціювання політичною партією «Батьківщина» референдуму про вступ до системи колективної системи безпеки.

   Відносна збалансованість  представлення головних політичних гравців загалом та за тональністю, зокрема, дає змогу зробити попередній  висновок про те, що газети  («33 канал», «Вінницькі реалії», “Ria”) забезпечили їм також відносно рівний  доступ до медіа.

   Але загальний попередній  висновок -  виборці отримали часткову кількість інформації для прийняття усвідомленого рішення за рахунок того, що майже  в усіх  газетах, окрім комунального видання «Вінниччина» аналізувались кандидати по мажоритарних округах з їх попередньою діяльністю, як депутатською ( в кого був такий досвід), так і громадською, професійною та бізнесовою. Не отримали необхідної інформації для усвідомленого вибору  виборці щодо політичних партій та блоків, тобто була загальна інформація про партії  та блоки, але  не було аналізу програм.

 

    Посадові особи - президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, віце-прем’єр Володимир Гройсман, голова обласної ради Сергій Свитко, голова вінницької ОДА Анатолій Олійник, в.о мера Вінниці Сергій Моргунов  були представлені тільки, як виконавці своїх посадових обов’язків.

  Найактивніше в газетах  були представлені Радикальна партія, «Батьківщина», блок Петра Порошенка, ВО «Свобода»,  Народний фронт,  Опозиційний блок,.

 Відповідно виборці отримали менше інформації про  Громадянську позицію, «Самопоміч»,  КПУ, Сильну Україну.

Отже спікерами партій були їх лідери: Радикальної партії – Олег Ляшко, «Сильної України» - Сергій Тігіпко, ВО «Свободи» - Олег Тягнибок та обласний лідер Олексій Фурман, ВО»Батьківщина» - Юлія Тимошенко, «Громадянської позиції» - Анатолій  Гриценко, Опозиційного блоку – Вадим Рабінович.

   На висвітлення виборчої кампанії суттєвий вплив справляє підпорядкованість декотрих ЗМІ провладним суб’єктам: усі, хто не входить в президентське коло, подекуди подаються дещо викривлено і з великою часткою оціночних суджень.

  На перші шпальти за оглядовий період не виносились ні  певні політичні партії, ні окремі кандидати,  окрім анонсу матеріалів про майбутніх учасників перегонів. А також усі, окрім «Міста» та «Вінниччини» винесли на перші шпальти тему затримання  міліцією під час прибуття до Вінниці із зони фронту  місцевого молодого  активіста та головного народного люстратора області Юрія Павленка (Хорта). Активіст планував балотуватись до ВР по тому ж округу, що  й син президента Петра Порошенка – Олексій. І чимало соратників Хорта  пов’язують його затримання саме із цим наміром.  

Також перші місця надаються матеріалам, що стосуються війни.  

 

                                Окремо по  ЗМІ

 

Газета «33канал» у звітний період висвітлювала вибори достатньо активно (найактивніше з усіх обраних у вибірку ЗМІ), а також відносно збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 50%. Здебільшого інформацію було подано у нейтральній тональності. Але й було  достатньо матеріалів негативної тональності. Зокрема, це звинувачення на адресу кандидата в депутати від блоку Порошенка Миколи Катеринчука від його конкурента по округу, колишнього регіонала Юрія Яремчука. Була й критика, треба сказати, докори мають місце, щодо способів ведення виборчої боротьби на минулих парламентських виборах із захопленням приміщення дільничної комісії, виключенням світла і т.д., що зрештою спрацювали на користь нардепа Олександра Домбровського, котрий знову йде до ВР від блоку Порошенка на тому ж окрузі і його головний  конкурент знову -  член ВО «Батьківщина» Наталія Солейко. Також обґрунтовувалась  критика президентської ініціативи амністувати терористів.  У суто позитивній тональності  подано матеріал про депутата облради та кандидата до ВР, сина президента – Олексія Порошенка.

Цікавим з точки зору метаморфоз тих, хто жодним чином не бажає йти з влади,  є інтерв’ю із нині діючим депутатом ВР Григорієм Калетніком, котрий планує знову балотуватись, щодо того, що він часто виступав з критикою дій партії регіонів, до якої донедавна належав:  «Мої колеги можуть засвідчити, як на всіх політрадах  гостро підіймав питання, що стиль підбору і розстановки кадрів правлячої партією призводить до справедливого обурення людей. Бо міністрами, замміністрами, губернаторами, прокурорами ставали представники однієї донецької території, які свою роботу будували на організації корупційних схем, інтенсивно розвивалось хабарництво».  Матеріал схожий на джинсу.

Також вартий уваги матеріал – аналіз того, чому комдиви йдуть у Раду. Та інтерв’ю із головним  «свободівцем» області Олексієм Фурманом, котрий наразі воює на сході, а також йде до парламенту за списком партії.    

    Відносна збалансованість  представлення головних політичних гравців загалом та за тональністю, зокрема, дає змогу зробити попередній  висновок про те, що газета забезпечила  їм також відносно рівний  доступ до медіа.

 

   Також можна зробити попередній  висновок, що виборці отримали часткову кількість інформації на старті кампанії для прийняття усвідомленого рішення за рахунок представлення в газеті лідерів чималої кількості політсил, котрі йдуть на вибори. Однак, не було аналізу програм.

 

    Посадові особи - прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, голова обласної ради Сергій Свитко, голова вінницької ОДА Анатолій Олійник  були представлені тільки, як виконавці своїх посадових обов’язків.

  Найактивніше в газеті  були представлені Радикальна партія, «Батьківщина», «Сильна Україна», Опозиційний блок.

Натомість  виборці, орієнтовні на «33 канал»  отримали менше інформації про , Громадянську позицію, «Самопоміч», Народний фронт. Про  КПУ видання   взагалі не інформувало. 

   На перші шпальти  не виносились  політпартії. Натомість було винесено анонс матеріалу про те, як головного люстратора Вінниччини затримала міліція напередодні реєстрування в ЦВК; розповіді про воїнів, котрі виборюють свободу на Сході.

Отже спікерами партій здебільшого були їх лідери: Радикальної партії – Олег Ляшко, «Сильної України» - Сергій Тігіпко, ВО «Свободи» - Олег Тягнибок та лідер обласного осередку Олексій Фурман, ВО»Батьківщини» - Юлія Тимошенко, «Громадянської позиції» - Анатолій  Гриценко, «Самопомочі» - Андрій Садовий, Опозиційного блоку – Вадим Рабінович.

 

Газета Ria у вересні висвітлювала вибори достатньо активно і  відносно збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 40%.

Здебільшого інформацію було подано у нейтральній тональності. У позитивній тональності подавались ( чи не дивно)  матеріали із прес-служби облдержадміністрації на підтримку кандидата в депутати від блоку Порошенка Олександра Домбровського. Так само  не обійшлось без солодкого  підігравання пропрезидентським кандидатам – мажоритарникам – особливо сину президента Олексію Порошенку та Олександру Домбровському у блогерській колонці.  Джинса. При чому застосовується маніпулятивна технологія «ствердження», де, починаючи із заголовку втовкмачується, що лише «сильні кандидати вибирають мажоритарку».

До цього ж розряду джинсовості  можна віднести й так званий «блог» на підтримку кандидата від Опозиційного блоку Олександра Вілкула. 

       Була в газеті й критика дій міністерства внутрішніх справ щодо проекту реформи міліції устами відомої правозахисниці Тетяни Монтян.

    А у випадку характеристики забіяк у парламенті негативна тональність найбільше дісталась «Свободі». Тут  було використано маніпуляцію «звинувачення за асоціаціями». Тобто постійна «прив'язка» тієї чи іншої політичної сили або політика до негативних уявлень та стереотипів.

На першій шпальті цього номера давався загальний анонс огляду бажаючих піти за мандатами. А також скандал із затиманням основного конкурента сина Петра Порошенка – Юрія Хорта.

Окремо  газета дала  інформацію про комбатів, котрі йдуть  у депутати – це командир «Айдару», вінничанин  Сергій Мельничук, він іде за списком   Радикальної партії та командир «Миротворця» Андрій Тетерук – у списку Народного фронту.

    Часткова збалансованість  представлення головних політичних гравців-мажоритарників та політичних сил, загалом та за тональністю, зокрема, дає змогу зробити попередній  висновок про те, що газета так само частково  забезпечила  їм відносно рівний  доступ до медіа.

   З іншого боку й  виборці отримали часткову кількість інформації для прийняття усвідомленого рішення за рахунок широкого  представлення в газеті попередньої вибірки претендентів на мажоритарні округи. Однак,  відсутній  аналіз програм. А також, можна зробити попередній  висновок - є  ризик, що в газеті й надалі  домінуватимуть лише пропрезидентські представники. 

 

    Посадові особи – президент Петро Порошенко,голова вінницької обласної Ради Сергій Свитко,  голова вінницької ОДА Анатолій Олійник, в.о. мера Вінниці Сергій Моргунов   були представлені тільки, як виконавці своїх посадових обов’язків.

  Найактивніше в газеті  були представлені блок Петра Порошенка ,Радикальна партія, «Батьківщина», Народний фронт,  Опозиційний блок.

Натомість  виборці  отримали менше інформації про «Сильну Україну», Громадянську позицію,

Про таких, як «Самопоміч», ВО»Свобода» ,  КПУ видання оглядового періоду  взагалі не інформувало.

 На першій шпальті цього номера із виборчої тематики  було винесено скандал із арештом основного конкурента сина Петра Порошенка – Юрія Хорта.     

  А спікерами партій здебільшого були місцеві політологи та журналісти із узагальненнями особливостей виборчої гонки.

 

  

Газета «Вінницькі реалії» інформували про вибори відносно активно, але баланс проглядався певною мірою. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 30%.

Повідомляла газета про затримання міліцією головного люстратора області Юрія Хорта, котрий зібрався конкурувати на окрузі Олексія Порошенка. Також видання звернуло увагу на те, що розроблені у відомстві прем’єр-міністра Володимира Гройсмана норми споживання газу вдарили по компаніях Фірташа, бо схема була побудована на махінаціях із соціальною нормою споживання газу населенням. Щодо аналізу кандидатів та партій не гребувала газета оціночними  судженнями щодо лідера  Радикальної партії Олега Ляшка, вказуючи на те, що серед відомих вінничан мало тих, хто готовий зв’язати свою політичну кар’єру із такою «ексцентричною фігурою, як Олег Ляшко».

Відносна збалансованість  представлення головних політичних гравців загалом та за тональністю, зокрема, дає змогу зробити попередній  висновок про те, що газета забезпечила  їм також відносно рівний  доступ до медіа.

   Також можна зробити попередній  висновок, що виборці отримали часткову кількість інформації на старті кампанії для прийняття усвідомленого рішення за рахунок представлення в газеті більшої частини політсил, котрі йдуть на вибори. А також їх висуванців по мажоритарних округах. Аналізу програм, або ж діяльності претендентів  в округах на політичній, чи професійній ниві не було.

    Посадові особи - прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, віце – прем’єр - міністр Володимир Гройсман, голова вінницької ОДА Анатолій Олійник,  голова обласної ради Сергій Свитко, заступник міського голови Вінниці Андрій Рева  були представлені тільки, як виконавці своїх посадових обов’язків.

  Найактивніше в газеті  були представлені Опозиційний блок, Блок Петра Порошенка,   «Батьківщина», ВО «Свобода».

 Виборці  отримали мінімум інформації про  Громадянську позицію, Радикальну партію, Народний фронт, «Сильну Україну», КПУ», «Самопоміч».

   Отже спікерами партій здебільшого були їх лідери: Радикальної партії – Олег Ляшко,  ВО «Свободи» - Олег Тягнибок, ВО»Батьківщина» - Юлія Тимошенко, Опозиційного блоку – Вадим Рабінович. У інших випадках партії чи їх представники подавались редакційними аналітиками.

 Здебільшого інформацію було подано у нейтральній тональності. Лише лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко щотижневик звинуватив у тому, що вона безпідставно критикує президента Порошенка, «граючи на почуттях українців», котрі бажають якнайшвидше влитись у європейську родину». 

  На перші шпальти за оглядовий тиждень не виносились ні політпартії, ні окремі кандидати – лише проблеми солдат у зоні АТО та скандали кадрових перепризначень екскурсії вінницьких активістів до власників від учорашньої влади «вінницьких межигір’їв».    

Газета «Місто» висвітлювала вибори не активно, хоча й  відносно збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 25%. Здебільшого інформацію було подано у нейтральній тональності.

   Відносна збалансованість  представлення головних політичних гравців загалом та за тональністю, зокрема, дає змогу зробити попередній  висновок про те, що газета забезпечила  їм хоч і не повний, але  відносно рівний  доступ до медіа.

   Також можна зробити попередній  висновок, що виборці отримали часткову кількість інформації на старті кампанії для прийняття усвідомленого рішення за рахунок представлення в газеті політ сил та огляду кандидатів - мажоритарників, котрі йдуть на вибори. Однак, не було аналізу програм. Але був аналіз упущень нинішньої влади після Євромайдану, стосовно того, що не наполегливо попрацювали у зміні виборчого закону й тепер вибори знову проходять за старим законом януковича.

Цікавим є огляд теми, чому комбати йдуть на вибори й що це дасть парламенту? Швидше за все військові у Раді не будуть йти на компроміси із совістю і цим зможуть оздоровити парламент.

      Однак газета застосувала маніпулятивну технологію сугестію,  тобто спро­бу переконати інших у конкретних судженнях без самоочевидних логічних підстав, а саме один із її різновидів - ствердження, де  надається перевага бездоказовим твердженням замість дискусії аргументів, обме­жується  тим самим плюралізм думок і презентується тільки одна, вигідна для них думку. Це стосується матеріалу «Зупинити Путіна – місія вінничан». Він винесений на перші шпальти й мова в ньому про те, що лише вінницька команда Петра Порошенка здатна справитися з усіма проблемами й викликами сьогодення. Таким чином підводиться думка до того, що голосувати окрім блоку Порошенка немає за кого.

Аналізуючи самовисуванців, котрі мають намір йти по мажоритарних округах, видання резонно зауважує, що «серед висуванців найбільше непрацюючих і пенсіонерів» - матеріал подано в нейтральній тональності.

 

    Посадові особи - прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, голова вінницької ОДА Анатолій Олійник, в.о. мера Сергій Моргунов  були представлені тільки, як виконавці своїх посадових обов’язків.

  Найактивніше в газеті  були представлені Радикальна партія, «Батьківщина», блок Петра Порошенка,  Народний фронт.

Натомість  виборці отримали мінімум інформації про «Сильну Україну», Опозиційний блок, КПУ.

Про таких, як Громадянська позиція,  «Самопоміч» видання    взагалі не інформувало. 

Усі партії були представлені в нейтральній тональності. А спікерами партій здебільшого були політологи.

Обласна комунальна газета «Вінниччина» висвітлювала вибори не достатньо активно, не  збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 15%. Здебільшого інформацію було подано у нейтральній тональності. У негативній тональності було подано матеріал про діяльність президента Петра Порошенка устами лідера Соціалістичної партії Миколи Рудьковського.  Цей матеріал з ознаками джинси.

   Не збалансованість  представлення головних політичних гравців  дає змогу зробити попередній  висновок про те, що газета  не забезпечила  їм також відносно рівний  доступ до медіа.

      Виборці отримали мінімальну  кількість інформації  для прийняття усвідомленого рішення за рахунок матеріалів під ситуацію. Хоча рекламні матеріали окремих кандидатів – мажоритарників були позначені рубрикою «політична реклама». Згадувала «Вінниччина» й про НАТО.  Інформація стосувалася ініціювання політичною партією «Батьківщина» референдуму про вступ до системи колективної системи безпеки. Традиційно подається інформація про формування виборчих округів, однак немає аналізу програм.

    Посадові особи – президент Петро Порошенко,  прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, голова обласної ради Сергій Свитко, заступник голови обласної ради Ігор Кревський,  голова вінницької ОДА Анатолій Олійник  були представлені тільки, як виконавці своїх посадових обов’язків.

  Найактивніше в газеті  були представлені Радикальна партія, «Сильна Україна», блок Петра Порошенка, «Батьківщина».

Натомість  виборці, не  отримали  інформації про  Громадянську позицію, «Самопоміч», Опозиційний блок,  Народний фронт,  КПУ.

   На перші шпальти за оглядовий тиждень не виносились ні політпартії, ні окремі кандидати – лише проблеми солдат у зоні АТО та чим живе сільська глибинка.

  А спікерами партій здебільшого були їх лідери: Радикальної партії – Олег Ляшко, «Сильної України» - Сергій Тігіпко, блоку Порошенка – політолог та лідер соцпартії Микола Рудьковський, ВО «Батьківщини» - Юлія Тимошенко.