Звіт за результатами моніторингу чернівецької преси за період 29.09-05.10.2014

Звіт за результатами моніторингу чернівецької преси за період 29.09-05.10.2014

    Чернівецькі друковані ЗМІ висвітлювали вибори відносно активно та не завжди збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 30%. Інформації у позитивній та нейтральній тональностях було приблизно порівну. Збалансованість представлення головних політичних гравців загалом та  частково за  тональністю, дає можливість зробити попередній висновок про те, що газети забезпечили відносно рівний доступ і виборці отримали інформацію для прийняття усвідомленого рішення, варто відзначити, що Опозиційний блок згадували тільки у негативній тональності. Газети висвітлювали виборчу кампанію здебільшого реактивно,: друкували партійні списки, інформували про партійні новини, партійні прес-конференції. Також були наявні матеріали замовного характеру («джинса»)  опубліковані без маркування «реклама» або «агітація».

  Діяльність президента Петра Порошенко та Уряду висвітлювалась у нейтральній та негативній тональності.

    Найактивніше на  шпальтах газет були представлений Народний фронт (інформації в 2,5 рази більше, ніж про інші політичні сили).

    Натомість виборці отримали мінімум інформації про Громадянську позицію, Опозиційний блок.

    Про партії КПУ та Сильна Україна газети взагалі не інформували читачів протягом тижня.

    Найбільше симпатій, тобто позитивної тональності, отримав Народний фронт. Натомість  діяльність Уряду, Блок Петра Порошенко, Народний Фронт переважно критикували. Найактивніше у нейтральній тональності були представлені Батьківщина, Радикальна партія, Самопоміч.

   На перших шпальтах були представлені Батьківщина, Самопоміч, Народний фронт, Радикальна партія, Громадянська позиція,  Блок Петра Порошенко, президент Петро Порошенко як виконавець своїх обов’язків.

  Партії згадувались в контексті оприлюднення партійних та мажоритарних списків, реєстрації у ЦВК, проведення прес-конференцій.

Матеріали, присвячені діяльності Свободи, Радикальної партії, Самопомочі, Опозиційного блоку, Батьківщини, Народного фронту мали ознаки замовних («джинса») і не були марковані як рекламні. «Джинса» від Свободи використовує діяльність міністрів-партійців для реклами своєї політичної сили (міністри екології та аграрної політики).

 Однакові статті були розміщені у інших виданнях (експерт Радикальної партії про валютний курс – «Буковина» та «Молодий буковинець»).

На шпальтах газети «Чернівці» з 29 вересня по 5 жовтня на згадувалась виборча тематика.

Газета «Погляд» висвітлювала вибори пасивно. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 5%. Інформація подавалась у негативній тональності. На сторінках видання не було інформаційних та аналітичних матеріалів про політичні сили, в номері була опублікована табличка з прізвищами кандидатів-мажоритарників по округах Чернівецької області та коментарі експерта та Опори без згадок конкретних політичних сил.  Незбалансованість представлення головних політичних гравців загалом та  за  тональністю, дає можливість зробити попередній висновок про те, що газета не забезпечила рівний доступ і виборці не отримали інформацію для прийняття усвідомленого рішення.

      Найактивніше на  шпальтах газети критикували діяльність Уряду.  Натомість виборці отримали мінімум інформації про Народний фронт (негативна тональність).

    Про партії КПУ, Опозиційний блок, Самопоміч, Батьківщина, Громадянська позиція, Блок Петра Порошенко, Сильну Україну, Свободу, Радикальну партію газета взагалі не інформувала читачів протягом тижня.    

На перших шпальтах виборча тематика не згадувалась.

Народний фронт був згаданий у контексті критики виступу на засіданні обласної ради кандидатів-мажоритарників М.Бурбака (міністр) та О.Фищука (народний депутат).

Газета «Буковина» висвітлювала вибори відносно активно та не збалансовано (тональність). Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 50%. Найбільше інформації було у позитивній тональності. Незбалансованість представлення головних політичних гравців загалом та  за тональністю, зокрема, дає можливість зробити попередній висновок про те, що газета не забезпечила  рівний доступ і виборці не отримали збалансовану інформацію для прийняття усвідомленого рішення, варто відзначити, що Батьківщина та Народний фронт згадувалась переважно у позитивній тональності. Газета висвітлювала виборчу кампанію реактивно, а не аналітично: друкували партійні списки, інформували про партійні новини. Також були наявна велика кількість матеріалів замовного характеру («джинса»)  опублікованих без маркування «реклама» або «агітація».

      Найактивніше на  шпальтах газет були представлені  Батьківщина та Народний фронт.

    Натомість виборці отримали набагато менше інформації про Радикальну партію, Самопоміч, Опозиційний блок.

    Про партії Блок Петра Порошенко, Сильна Україна, КПУ, Громадянська позиція газета взагалі не інформувала читачів протягом тижня.

    Найбільше симпатій, тобто позитивної тональності, отримала Народний фронт та Батьківщина. Найактивніше у нейтральній тональності були представлені Самопоміч, Радикальна Партія, президент Петро Порошенко як виконавець своїх обов’язків.

     Партії Народний фронт, Самопоміч, Батьківщина згадувались в контексті проведення прес-конференцій в Чернівцях.

  Матеріали, присвячені діяльності Свободи, Радикальної партії, Самопомочі, Опозиційного блоку, Батьківщини, Народного фронту мали ознаки замовних («джинса») і не були марковані як рекламні. «Джинса» від Свободи використовує діяльність міністрів-партійців для реклами своєї політичної сили (міністри екології та аграрної політики).

 Однакові статті були розміщені у інших виданнях (експерт Радикальної партії про валютний курс – «Буковина» та «Молодий буковинець»).

Газета «Час» висвітлювала вибори відносно активно та  не збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 50%. Найбільше інформації було у нейтральній та позитивній тональності. Головні політичні гравці представлені загалом та  за тональністю не збалансовано, що, зокрема, дає можливість зробити попередній висновок про те, що газета не забезпечила відносно рівний доступ і виборці не отримали достатньо нейтральної інформації для прийняття усвідомленого рішення. Газета висвітлювала виборчу кампанію реактивно, а не аналітично: друкувалась інформація про партійних діячів, висвітлювались прес-конференції, інтерв’ю партійців. Також були наявна велика кількість матеріалів замовного характеру («джинса»)  опублікованих без маркування «реклама» або «агітація».

      Найактивніше на  шпальтах газет були представлені  Батьківщина, Народний фронт та Блок Петра Порошенко. Мінімальна кількість інформації – про Опозиційний блок (негативна) та Самопоміч (позитивна).

    Про партії  Свобода, КПУ, Сильна Україна, Радикальна партія газета взагалі не інформувала читачів протягом тижня.

    Найбільше симпатій, тобто позитивної тональності, отримав Народний фронт. Натомість переважно критикували президента Блок Петра Порошенко та Опозиційний блок. Найактивніше у нейтральній тональності були представлена Батьківщина, Блок Петра Порошенко, Громадянська позиція.

   На перших шпальтах були представлені Блок Петра Порошенко, Громадянська позиція, Самопоміч.

  Більшість партій згадувались в контексті висвітлення позицій щодо суспільно-політичних питань, проведення прес-конференцій ( Народний фронт, Громадянська позиція, Батьківщина, Блок Петра Порошенко).   Більшість матеріалів, які були присвячені діяльності Батьківщини, Народного фронту, Громадянської позиції мали ознаки замовних («джинса») і не були марковані як рекламні або агітаційні. Члени партій, кандидати-мажоритарники виступали як експерти з питань зовнішньої політики.  

   Стаття «Партійний пасьянс: хто очолить вибір» («джинса») має маніпулятивний характер, читачів переконують у тому, що голосуючи за партію виборець автоматично обирає прем’єр-міністра, як першу особу у списку, що факточно є підміною понять. На фото до статті А.Яценюк та В.Кличко підписане  «Арсеній Яценюк чи Віталій Кличко: хто гідний кандидат на посаду прем’єр-міністра.

Газета «Молодий буковинець» висвітлювала вибори відносно активно та не збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин була на рівні 10%. Найбільше інформації було у нейтральній та негативній тональності. Незбалансованість представлення головних політичних гравців загалом та за тональністю дає можливість зробити попередній висновок про те, що газета не забезпечила відносно рівний доступ і виборці отримали недостатньо інформації для прийняття усвідомленого рішення. Газета висвітлювали виборчу кампанію загалом реактивно: інформували про партійні прес-конференції, повідомляла про реєстрацію політичних сил у ЦВК. Публікували міркування політолога щодо шансів на перемогу мажоритарників у 204 окрузі. Також були наявні матеріали замовного характеру («джинса»)  опубліковані без маркування «реклама» або «агітація». Видання розмістило список з 59 кандидатів, зареєстрованих на округах.

    Найактивніше на  шпальтах газети були представлені  Блок Петра Порошенко (негатив) та Радикальна партія (нейтральна тональність).

    Натомість виборці отримали мінімум інформації про Батьківщину, Народний фронт, Самопоміч.

   Про діяльність партій Громадянська позиція, КПУ, Свобода, Опозиційний блок, Сильна Україна газета взагалі не інформувала читачів протягом тижня.

   Найактивніше у нейтральній тональності була представлена Радикальна партія. Блок Петра Порошенко переважно критикували. В позитивній тональності згадана Радикальна партія.

   На перших шпальтах інформація про вибори не з’являлась.

  Партії згадувались в контексті інформації про реєстрацію у ЦВК та проведення партійних прес-конференцій.

Матеріал, в якому партієць виступає як експерт (Радикальна партія)  та критична стаття про партійний список Блоку Порошенко мають ознаки замовних («джинса») і не  марковані як рекламні або агітаційні.