Звіт за результатами моніторингу центральної преси за період 29.09-5.10.2014 року

Моніторинг включає аналіз 6-ти загальнонаціональних друкованих видань:

–       «Вести»

–       «Газета по-українськи»

–       «Дзеркало тижня»

–       «Комментарии»

–       «Сегодня»

–       «Факты и комментарии»

Мета дослідження: з’ясувати, чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про політичні сили для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час парламентських виборів 2012 року, а також, чи мають політичні сили рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.

Об’єкти моніторингу – діяльність 10 політичних партій з найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями:

-       «Батьківщина»

-       «Блок Петра Порошенка»

-       «Громадянська позиція»

-       КПУ

-       «Народний фронт»

-       «Опозиційний блок»

-       «Радикальна партія»

-       «Самопоміч»

-       «Свобода»

-       «Сильна Україні»

Окрім того, відстежувалася діяльність президента Петра Порошенка, прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та урядовців, а також спікера Олександра Турчинова з метою виявлення використання службового становища (адмінресурсу) для передвиборчої агітації.

Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки політичної сили (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Преса висвітлювала виборчу тематику досить активно, однак не збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі матеріалів – 14%. Лідер інформаційного простору – «Блок Петра Порошенка» (10,2%) та «Батьківщина» (7,5%). Найменше, майже відсутня – «Самопоміч» (0,1%). КПУ (5%) та «Громадянська позиція» (3,6%) збільшили свої показники за рахунок «джинси». Інформація про партії переважно подається у нейтральній тональності, рідше – у негативній. Найбільше позитивної інформації оприлюднено на адресу «Сильної України», найбільше негативної – про «Блок Петра Порошенка». Негативні показники «Опозиційного блоку» переважно зумовлені висвітленням побиття Нестора Шуфрича.

З усього виборчого контенту близько 50% – приховано рекламні матеріали. Лідер у публікації «джинси» – «Батьківщина», чим і зумовлені її високі показники. Також активно «джинсують» «Сильна Україна» та «Опозиційний блок», рідше – «Свобода».

Освіту виборця продовжили лише «Комментарии». Газета аналізувала списки партій на предмет лобістів у різних сферах та відповідності списків програмним заявам партій.

Більшість видань і надалі не маркують відомих експертів, радників та громадських діячів як кандидатів у депутати від партій, що унеможливлює усвідомлений вибір. Хоча цього тижня частіше з’явилися означення асоціацій посадовців із партіями, від яких вони балотуються та розпочалася атака на окремих представників влади (зокрема, на Арсена Авакова).

Президент та прем’єр-міністр частіше висвітлюються як суб’єкти партійного процесу, однак переважно це використовується для критики їхньої діяльності та антиагітації.

ГОЛОВНІ ТЕМИ ПЕРІОДУ:

1.     У Харкові повалили пам’ятник Леніну. Відбулася спроба КПУ провести «марш миру», учасників затримали. Мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв відновити пам’ятник.

2.     Завершення реєстрації кандидатів по мажоритарних округах. Аналіз списків.

3.     Юлія Тимошенко планує домагатися дипломатичного статусу для Надії Савченко.

4.     Нестора Шуфрича побито в Одесі в результаті спроби вкинути його до сміттєвого баку. Інші інциденти «народної люстрації».

5.     Кабмін відсторонив від виконування обов’язків міністра охорони здоров’я Олега Мусія.

6.     Сина Мустафи Джемільова вивезли до Росії.

ГОЛОВНИМИ СПІКЕРАМИ ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ СТАЛИ:

1.               «Батьківщина» – Юлія Тимошенко, Марк Фейгін (за Надію Савченко), Сергій Соболєв.

2.               «Блок Петра Порошенка» – Віталій Кличко, Ірина Геращенко, Сергій Каплін, Василь Фурман, Мустафа Джемільов, Павло Розенко.

3.               «Громадянська позиція» – Анатолій Гриценко, Тарас Стецьків.

4.               КПУ – Петро Симоненко, Алла Александровська, Спірідон Кілінкаров.

5.               «Народний фронт» – Дмитро Тимчук, Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк, Арсен Аваков, Антон Геращенко, Сергій Висоцький, Юрій Береза.

6.               «Опозиційний блок» – Нестор Шуфрич, Наталя Королевська, Вадим Рабінович, Юрій Бойко.

7.               «Радикальна партія» – Олексій Кириченко, Ігор Мосейчук.

8.               «Самопоміч» – не представлена.

9.               «Свобода» – Олег Тягнибок, Олександр Мирний.

10.          «Сильна Україна» – Сергій Тігіпко, Світлана Фабрикант, Валерій Хорошковський, Вадим Гриб.

ЧАСТКА ВИБОРЧОГО КОНТЕНТУ ВІД ЗАГАЛЬНОГО КОНТЕНТУ МАТЕРІАЛІВ У ВИДАННЯХ НА ЦЬОМУ ТИЖНІ СТАНОВИЛА:

1.     «Вести» – 8%.

2.     «Газета по-українськи» – 19%.

3.     «Дзеркало тижня» – 15%.

4.     «Комментарии» – 24%.

5.     «Сегодня» – 7%.

6.      «Факты и комментарии» – 9%.

ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ

«Вести» цього тижня багато уваги приділяли саме виборчій кампанії. З політичних партій найактивніше висвітлювалися «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт», менше – «Батьківщина» (в основному інформація щодо Надії Савченко). Інші партії згадувалися побіжно.

Видання детально аналізувало списки мажоритарників по Україні та на округах у Києві. Об’єктивним аналіз важко назвати, оскільки основний акцент в аналізі робився на представниках партій президента та прем’єра. Видання і надалі плекає антипатію до них як до посадовців, а також негативно висвітлює і їхню діяльність як партійців.

Цього тижня видання використовувало маніпулятивну технологію «атаки оточення». Президент переважно критикувався через дітей: старший син Олексій балотується по мажоритарці, молодші діти поїхали на навчання до Великобританії (при цьому видання використовувало медіаефект повтору інформації – повідомлення про доньок та сина з фотографіями йшли окремо у послідовних номерах газети, окремий акцент був на повторенні суми оплати за навчання). Інша форма атаки – матеріал «Кумовья власти: кто кого крестил» («Вести», 1.10.14), половина якого була присвячена президенту та його родинним зв’язкам з використанням маніпуляції «констатація факту», коли становище подається як факт, що відбувся саме таким чином:

«Весной 2001 года вместе с экс-президентом Виктором Ющенко Билозир крестила дочерей-двойняшек Порошенко, а через год стала депутатом. Сашу и Женю снимали в клипах певицы: двухлетними – в видео «Лелеки», а уже подростками – в клипе «Мамина Пісня». В последнем также участвовали нынешний президент с женой Мариной и младшим сыном Михаилом. Снимали на территории особняка Порошенко в поселке Козин» («Вести», 1.10.14) (Оксана Білозір стала депутатом від блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка, а не політсили Петра Порошенка, хоча вони і йшли в одному списку – експ.)

Що стосується політичної сили прем’єра, то цього тижня видання вело пряму атаку на очільника МВС Арсена Аракова, який йде у списках «Народного фронту». Щодо нього також використовувався медіаефект повтору: видання напряму пов’язує події у Харкові з Арсеном Араковим та переділом влади, потім розміщує критичний фотофакт (Аваков гуляє містом у супроводі охорони, цінність інформаційного приводу – сумнівна), іще через день – матеріал про те, як заради нього вимикали світлофори.

Переважно саме цими атаками зумовлені високі показники «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту». Видання нагнітає негатив за асоціаціями часто взагалі безпідставно. Приклад – матеріал під заголовком «В школе детей Яценюка массовое отравление» («Вести», 30.09.14), де про прем’єра та його дітей взагалі не йдеться (окрім заголовку та ідентичного першого речення), однак відчутний акцент на масштабі перевірок, звільнених «голів» асоціативно повязуєтсья з іменем Арсенія Яценюка.

Окрім того, видання публікує серію матеріалів про будинки політиків – Сергія Соболєва («Батьківщина»), Юрія Луценка та Володимир Гройсмана («Блок Петра Порошенка»), Олега Ляшка та Анатолія Грищенка. Подача інформації специфічна – багато описових деталей, мало фактів, переважно негативні коментарі сусідів, а також маніпуляцію «отруйний сендвіч» – коли позитивні коментарі чи деталі оточені негативними акцентами, що нівелюють позитив.

«Газета по-українськи» досить активно і різноманітно висвітлювала виборчу кампанію. Найактивніше представлений «Блок Петра Порошенка», як у позитивній, так і у негативній тональності, практично відсутні КПУ та «Самопоміч». Ряд матеріалів мали ознаки замовності, однак саме за рахунок цього у виданні активно висвітлювалися основні рейтингові партії – «Блок Петра Порошенка» (мажоритарщик Василь Фурман), «Батьківщина», «Сильна Україна», «Опозиційний блок», «Свобода», «Громадянська позиція», «Радикальна партія». Хоча матеріали часто були написані у стилі видання (із властивою газеті іронією, репортажними деталями та редагованими запитаннями в інтерв’ю), тим не менше замовність їхня визначалася відсутністю опозиційної думки та повторами основних тез у інших виданнях того ж дня. «Блок Петра Порошенка» висвітлювавися найзбалансованіше – мала місце як позитивна (часто «джинсова»), так і негативна інформація.

Загалом авторськими матеріалами видання переважно висвітлює діяльність президента та сконцентровано на її аналізі. Відчутна редакційна позиція негативного ставлення до ініційованого президентом закону про «особливий статус» на Донбасі та формування списків іменного блоку, висування сина по мажоритарці. Однак видання публікує і позитивні коментарі щодо прес-конференції та психологічного портрету президента. Поза «джинсою» газета є досить збалансованою.

«Дзеркало тижня» порівняно активно висвітлювала виборчу кампанію. Видання порушувало питання легітимності виборів взагалі, можливості проведення їх на Донбасі, якості роботи виборчих комісій та їх формування політ силами, а також поверхово аналізувало кандидатів на деяких мажоритарних округах. Загалом позиція видання – негативістська, критика значно переважає поодинокі позитивні оцінки.

Видання плекає негативний імідж президента як посадовця, так і партійного діяча, використовуючи іронію, сарказм, які часом навіть виходять за межі етики. Високі нейтральні показники цього тижня зумовлені винятково публікацією відкритого листа до президента від залізничників.

Цього тижня більше уваги видання приділяло ініціативам уряду, які зазвичай критикує (податковий кодекс, реформа фіскальних служб, енергетичні ініціативи, координація волонтерської діяльності мінсоцполітики). Видання переважно не називає конкретно міністрів, зазвичай використовує надузагальнення – «кабмін» та «уряд».

«Комментарии» цього тижня активно висвітлювали виборчий процес. Газета практикує різносторонню освіту виборця, що сприяє усвідомленості вибору. Четверта частина номера присвячена виборам через спецтему – лобісти, що йдуть до парламенту. Видання аналізувало списки провідних партій через наявність у них лобістів тієї чи іншої сфери, а також відповідність кадрового «законотворчого» потенціалу заявленим у програмах цілям. Значні негативні показники зумовлені в першу чергу іронією авторів при описі окремих осіб та їхніх послужних списків. Найактивніше у такому розрізі виявився представленим «Блок Петра Порошенка» – однак за фактажем, а не через прихильність чи антипатію. Цим зумовлені і високі негативні показники блоку президента, і його показники як партійця.

Слід відзначити появу цього тижня у виданні «джинси» «Сильної України», відмінної від матеріалів, що публікувалися в інших виданнях. Однак замовність матеріалу очевидна, оскільки він не мав жодного інформаційного приводу та наповненості, окрім представлення кандидата та агітації.

«Сегодня» цього тижня вибори висвітлювала мало. Виборчий контент переважно був сформований із замовних матеріалів, рубрики яких вказані у вихідних даних як рекламні, однак для пересічного читача це не очевидно. Були представлені більшість політичних сил: «Батьківщина» (шпальта), «Опозиційний блок» (2 матеріали), КПУ (2 матеріали), «Громадянська платформа».

З авторських матеріалів – стаття про визначення порядкових номерів партій у списках, де видання посередництвом коментарів нумерологів створювало позитивний імідж одних політичних сил («Блок Петра Порошенка») та негативний інших («Батьківщина»): «Нумерологи: Порошенко повезло, а Юле грозит раскол» (підзаголовок – експ.)» («Сегодня», 2.10.14)

Значна перевага у інформаційному плані цього тижня за рахунок «джинси» була у КПУ. Однак слід відзначити, що поза «джинсою» газета єдина, висвітлюючи події у Харкові довкола повалення Леніна та «маршу миру», надала слово для опозиційної думки представникам КПУ (Алла Александровська), практично збалансувавши негативну інформацію.

Видання значної уваги приділило темі «народної люстрації», розробляючи її з різних сторін – через описи інцидентів, коментарі експертів, аналіз явища. У зв’язку з цим видання тричі за тиждень публікувало фото побитого Нестора Шуфрича (в матералі про подію, на 1 шпальті наступного дня як анонс теми «народної люстрації», а також у фото-звіті за тиждень). Редакційно видання нейтральне, негативні показники зумовлені швидше подіями та коментарями, ніж позицією авторів. Натомість відповідь Нестора Шуфрича публікувалася як окремий матеріал на підставах прихованої замовності.

Видання також активно висвітлювало діяльність президента через аналіз запропонованих реформ.

«Факты и комментарии» і надалі переважно формують політичний виборчий контент за рахунок «джинси». Тут присутні ті ж матеріали, що і в «Газеті по-українськи» та «Сегодня» – це «джинса» «Батьківщини», «Сильної України» та «Опозиційного блоку», «Свободи». З «неджинсових» показників «Батьківщини» – повідомлення про справу Надії Савченко. Видання уважно стежить за нею, публікуючи інформацію практично у кожному номері. Однак у них часто не зазначається, що Надія Савченко – кандидат від «Батьківщини».

Цього тижня видання також публікувало розлоге інтерв’ю з Валерієм Хорошковським («Сильна Україна»), чим і зумовлена інформаційна перевага цієї політичної сили. Інтерв’ю досить позитивне, однак не очевидна його замовність (ніде не дублювалося). Хоча зміст його відверто агітаційний та створює позитивний імідж політика.

Окремо слід відзначити показники «Народного фронту», які здебільшого завдячують коментарям Дмитра Тимчука та Антона Геращенка, яких видання не називає кандидатом у депутати, але вони активно присутні у інформаційному полі газети.

Діяльність президента переважно виданням висвітлювалася нейтрально, в інформаційному ключі. Негативні показники уряду складає критика у «джинсових» матеріалах партій, які використовують його діяльність для побудови передвиборчої кампанії. Атака на президента цього тижня значно менша. Високі нейтральні показники уряду зумовлені роз’яснювальним інтерв’ю чиновника Міністерства соцполітики щодо розрахунку субсидій для населення.