Асоціація «Спільний простір» / Комітет «Рівність можливостей» реалізують синерговані проекти із медіа-моніторингу, просвіти виборців, підвищення стандартів і якості комунікації для розвитку демократії та зміцнення інформаційного суспільства в Україні за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу, Національного фонду підтримки демократії (NED) та посольства США
Моніторинг включає аналіз 6-ти загальнонаціональних друкованих видань:
– «Вести»
– «Газета по-українськи»
– «Дзеркало тижня»
– «Комментарии»
– «Сегодня»
– «Факты и комментарии»
Мета дослідження: з’ясувати, чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про політичні сили для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час парламентських виборів 2012 року, а також, чи мають політичні сили рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.
Об’єкти моніторингу – діяльність 10 політичних партій з найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями:
- «Батьківщина»
- «Блок Петра Порошенка»
- «Громадянська позиція»
- КПУ
- «Народний фронт»
- «Опозиційний блок»
- «Радикальна партія»
- «Самопоміч»
- «Свобода»
- «Сильна Україні»
Окрім того, відстежувалася діяльність президента Петра Порошенка, прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та урядовців, а також спікера Олександра Турчинова з метою виявлення використання службового становища (адмінресурсу) для передвиборчої агітації.
Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки політичної сили (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).
ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Преса висвітлювала виборчу тематику досить активно, однак не збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі матеріалів – 16%. Лідер інформаційного простору – «Блок Петра Порошенка» (21%), зі значним відривом від нього – «Народний фронт» (8,6%). У першу чергу це зумовлено кількома великими інтерв’ю з кандидатами першої десятки списку «Блоку Петра Порошенка» (Володимира Гройсмана, Ірини Геращенко, Ольги Богомолець) та репортажами про поїздки мажоритарників на округах (вочевидь замовних). Інформація про партії переважно подається у нейтральній тональності, однак активно і в позитивній. Так само активно щодо цих двох політичних сил використовується негативна тональність. Найбільше позитивної інформації оприлюднено на адресу «Блоку Петра Порошенка», однак він найактивніше висвітлюється і у негативній тональності. Майже відсутні – «Самопоміч» та «Громадянська позиція» (близько 1%).
З усього виборчого контенту близько 60% – приховано рекламні матеріали. Лідер у публікації «джинси» цього тижня – «Опозиційний блок», чим і зумовлені його високі показники. Також активно «джинсує» «Сильна Україна», рідше – «Радикальна партія», «Свобода», КПУ. Цього тижня активно присутня «джинса» «Народного фронту» – практично по всіх газетах пройшли матеріали про ототожнення результату політсили на виборах із виборами прем’єра, де критикуються всі конкурентні партії, а Арсеній Яценюк подається у вигідному світлі на їхньому тлі.
Загалом кампанія активізувалася. Про це свідчить не лише збільшення кількості «джинси», але і пов’язування виданнями основних інформаційних приводів тижня (заворушення під Верховною Радою, протести військових Нацгвардії) із виборчою кампанією та передвиборчими провокаціями.
Маніпуляції соцопитуваннями («спіраль замовчування») цього тижня активно використовувалися, однак лише у «джинсових» матеріалах («Опозиційного блоку» та КПУ). Самі газети не зловживали соцопитуваннями.
Більшість видань і надалі не маркують відомих експертів, радників та громадських діячів як кандидатів у депутати від партій, що унеможливлює усвідомлений вибір.
Президент та прем’єр-міністр переважно висвітлюються у межах обов’язків, рідше – як суб’єкти партійного процесу. Однак в обох випадках це використовується для критики їхньої діяльності та антиагітації. Причому загострилося протистояння між командами президента та прем’єра, що відобразилося у «джинсових» матеріалах «Народного фронту».
ГОЛОВНІ ТЕМИ ПЕРІОДУ:
1. Переговори Петра Порошенка та Володимира Путіна в Мілані на форумі «Азія – Європа».
2. Президент звільнив голову Донецької ОДА Сергія Таруту та призначив на його місце Олександра Кіхтенка.
3. Мітинг під Адміністрацією президента. Солдати-призовники вимагали демобілізації.
4. Міністром оборони призначено Степана Полоторака. Верховна Рада підтримала пропозицію президента.
5. Зіткнення радикально налаштованих сил з міліцією біля Верховної Ради в день Покрови.
6. Президент переніс дату святкування Дня захисника вітчизни з 23 лютого на 14 жовтня.
ГОЛОВНИМИ СПІКЕРАМИ ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ СТАЛИ:
1. «Батьківщина» – Юлія Тимошенко, Сергій Соболєв, Марк Фейгін (за Надію Савченко), Віра Савченко.
2. «Блок Петра Порошенка» – Володимир Гройсман, Ольга Богомолець, Павло Розенко, Мустафа Джемільов, Юрій Луценко, Олег Петренко, Юлій Мамчур, Ірина Луценко, Василь Фурман, Ірина Геращенко.
3. «Громадянська позиція» – Анатолій Гриценко.
4. КПУ – Петро Симоненко.
5. «Народний фронт» – Антон Геращенко, Дмитро Тимчук, Данило Лубківський, Ігор Васюник, Тетяна Чорновол, Андрій Габров.
6. «Опозиційний блок» – Нестор Шуфрич, Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Наталія Королевська, Юрій Павленко, Олександр Вілкул.
Юлія Льовочкіна, Михайло Добкін.
7. «Радикальна партія» – Сергій Рибалка, Ігор Мосійчук.
8. «Самопоміч» – не представлена.
9. «Свобода» – Олег Тягнибок.
10. «Сильна Україна» – Сергій Тігіпко.
ЧАСТКА ВИБОРЧОГО КОНТЕНТУ ВІД ЗАГАЛЬНОГО КОНТЕНТУ МАТЕРІАЛІВ У ВИДАННЯХ НА ЦЬОМУ ТИЖНІ СТАНОВИЛА:
1. «Вести» – 10%.
2. «Газета по-українськи» – 24%.
3. «Дзеркало тижня» – 16%.
4. «Комментарии» – не виходили.
5. «Сегодня» – 13%.
6. «Факты и комментарии» – 15%.
ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ
«Вести» цього значно менше уваги приділяли виборам, видання було більше сконцентроване на нових призначеннях в уряді та подіях тижня – протестах під адміністрацією президента та заворушеннях під Верховною радою. У зв’язку з цим високі показники «Свободи» – у першу чергу негативні. Видання акцентувало на участі окремих «свободівців», присвятило розслідування особі «скорпіона» (молодика з ланцюгом), а коли стало відомо його ім’я – через маніпулятивну технологію «повтору інформації» кілька разів в одному тексті повторювало, що це «сын кандидата в нардепы по мажоритарному округу №65 от партии «Свобода» Александра Захарчука» («Вести», 17.10.14) (увесь час повторювався номер округу та його розташування).
Саме тему заворушень видання використовувало цього тижня для нагнітання негативу, змінивши навіть дизайн першої сторінки так, щоб було лише фото заворушень крупним планом. Видання увесь час у матеріалах повторювало тезу, що це «тривожній сигнал» і що готуються нові погроми.
Виборча тема висвітлювалася через поверховий аналіз мажоритарників у Київській області, а також перспектив формування коаліції у майбутньому парламенті. Газета посилалася на неназвані джерела у своєму аналізі, однак загалом згадувалися всі політичні сили.
Високі показники уряду зумовлені розробкою теми подальшого навчання студентів з Донбасу, яку розлого коментував представник Міністерства освіти та науки. Також видання багато уваги приділило особі нового міністра оборони Степана Полторака.
Критика уряду – на адресу Арсена Аракова за використання кортежів та Володимира Гройсмана за дорогі авто. Як передвиборча трактувалася поїздка прем’єра Арсенія Яценюка на інспектування проекту «Стіна».
«Газета по-українськи» активно і різноманітно висвітлювала виборчу кампанію, хоча більша частина матеріалів мала всі ознаки замовних. В основному – це репортажі з поїздок кандидатів регіонами, зустрічей на округах («Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт»). Саме за рахунок цих репортажів найактивніше представлені «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» у позитивній та нейтральній тональності. Про замовність може свідчити те, що у матеріалах не представлена інша думка, окрім позитивної. Саме за рахунок «джинсових» матеріалів також активно висвітлювалися і інші основні рейтингові партії – «Сильна Україна», «Свобода», «Радикальна партія», «Опозиційний блок». Однак видання намагається утримувати баланс – «джинсові» матеріали врівноважуються за рахунок інтерв’ю з експертами та активістами з приводу перспектив майбутніх розкладів у ВР, критикою рекламних стратегій партій та авторськими колонками, де часто має місце негативна тональність щодо всіх політичних сил. Подавався також репортаж з-під Верховної Ради та із засідання під час заворушень на Покрову.
Окремо слід відзначити, що активно критикується президент – в першу чергу за проведення до Верховної Ради сина Олексія та окремих персоналій у списках. Газета часто ототожнює президента з партією його імені – цим зумовлені високі показники президента як партійця. Показники партійця-прем’єра в першу чергу зумовлені «джинсовими» матеріалами, у яких акцентується ідея «вибори в Раду – це вибори прем’єра». Значна увага уряду цього тижня приділена у зв’язку із призначенням нового міністра оборони.
«Дзеркало тижня» цього тижня виборчу тему висвітлювала досить активно. Публікувалося розлоге інтерв’ю Володимира Гройсмана, якого представляли не лише як віце-прем’єра, але і як кандидата від «Блоку Петра Порошенка». Саме ним зумовлені високі позитивні та нейтральні показники цієї політичної сили. Негативні показники зумовлені гострими запитаннями журналіста, а також матеріалом про домовленості «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту» по мажоритарних округах на Одещині, а також матеріалом, присвяченому діяльності Віталія Кличка на посаді мера. Основна критика уряду – за енергетичну політику, діяльність Міноборони та законодавчі ініціативи. Видання намагалося дотримуватися балансу – мали місце як негативні, так і позитивні оцінки.
«Комментарии» цього тижня не виходили.
«Сегодня» вибори висвітлювала мало, переважно редакційна увага була прикута до інформаційних приводів тижня – зміни міністра оборони, призначення нового губернатора Донеччини, поїздка президента до Мілану та переговори з Володимиром Путіним, заворушення біля Верховної Ради. Ці теми видання висвітлює досить об’єктивно, з дотриманням стандартів, коментарями, що представляють різні позиції – як із позитивними оцінками, так і з критикою.
Поза цим виборчий контент складали лише «джинсові матеріали». Протягом тижня публікувалися ряд приховано рекламних матеріалів з агітацією «Опозиційного блоку», «Народного Фронту» (ідея виборів прем’єра-Яценюка), «Блоку Петра Порошенка» (інтерв’ю Володимира Гройсмана), КПУ, «Радикальної партії». Найактивніше у нейтральній та позитивній тональності висвітлювалися «Опозиційний блок» та «Блок Петра Порошенка».
Саме у «джинсових» матеріалах активізувалося маніпулятивної технології «спіраль замовчування» як інтерпретації невигідних даних соцопитувань у вигідному світлі (КПУ, «Народний фронт», «Опозиційний блок»). Редакція такі маніпуляції не використовувала.
Показники президента та прем’єра як партійців зумовлено в першу чергу «джинсовими» матеріалами, в яких їх безпосередньо пов’язують із виборчою кампанією. Позитивні показники президента-партійця – за рахунок публікації приховано рекламного матеріалу про візит до військових на Донбасі Марини Порошенко.
Газета продовжує атаку на Бориса Філатова (наближений до Ігоря Коломойського) – через тему щодо відключення телеканалів у Дніпропетровській області («34 канал», ТРК «Рудана»). Матеріали мають ознаки так званої корпоративної медійної війни впливових олігархів-конкурентів.
«Факты и комментарии» і надалі переважно формують виборчий контент за рахунок «джинси». Хоча цього тижня мали місце також ряд авторських матеріалів про заворушення біля Верховної Ради, репортажі з парламентських засідань та протестів військових Нацгвардії. Переважно видання висвітлювало ці події нейтрально в інформаційному ключі, однак мали місце і негативні оцінки дій протестувальників.
Окрім відверто замовних матеріалів «Народного фронту» (про вибори прем’єра), «Опозиційного блоку» (інтерв’ю Вадима Рабіновича) та «Сильної України», що дублювалися в «Газеті по-українськи» та «Сегодня», публікувалися розлогі інтерв’ю з Ольгою Богомолець («Блок Петра Порошенка») та Сергієм Тігіпко («Сильна Україна»), які виглядали досить актуальними. На відміну від «джинсових» матеріалів, деякі запитання журналістів були незручними та гострими. Ці інтерв’ю забезпечили високі показники у нейтральній тональності відповідних політичних сил.
Показники уряду як приналежного до партійності зумовлені «джинсою» «Народного фронту», де посада прем’єра ототожнюється з виборчим результатом «Народного фронту». Поза цим «Народний фронт» здебільшого представлений цитуванням Дмитра Тимчука як військового експерта та Антона Геращенка як радника міністра. Жоден з них не маркується виданням як кандидат від партії.