 |
 |
 |
 |
 |
Асоціація «Спільний простір» / Комітет «Рівність можливостей» реалізують синерговані проекти із медіа-моніторингу, просвіти виборців, підвищення стандартів і якості комунікації для розвитку демократії та зміцнення інформаційного суспільства в Україні за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу, Національного фонду підтримки демократії (NED) та посольства США
|
|
|
|
|
|
 |
Волинські Інтернет ЗМІ на початку звітного періоду висвітлювали вибори неактивно, активність зросла уже з перших чисел жовтня. Саме тоді починає з’являтися значно більша кількість матеріалів виборчого змісту. В цей час спостерігається також збільшення кількості публікацій політичної реклами. Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин коливалася від 15 до 30 %.
Переважна більшість інформації подана в нейтральній тональності, дещо менше – в негативній, найменше – в позитивній. Варто зауважити, що критичні матеріали у ЗМІ почали з’являтися з наближенням виборів, а особливо впродовж останніх двох тижнів.
Відносна збалансованість представлення головних політичних гравців загалом та за тональністю, зокрема, дає змогу зробити висновок про те, що видання намагалися забезпечити їм відносно рівний доступ до медіа.
Також можна зробити висновок, що виборці все ж не змогли отримати достатньо інформації для прийняття усвідомленого рішення завдяки реактивному, а не аналітичному висвітленню кампанії, коли медіа переважно висвітлювали дії та заяви політиків і передвиборчих штабів, а не надавали аналіз виборчих програм, відмінносте між рецептами вирішення проблем, які пропонували ті чи інші політичні сили. Більшість матеріалів були позначені як «політична реклама». У виданнях було мало аналітичних матеріалів по висвітленню виборчої кампанії, аналізу інформації щодо уже зареєстрованих кандидатів в нардепи. Робилися невеликі спроби діяльності народних депутатів попередньої каденції, які балотуються по мажоритарних округах Волині. Однак,в основному це зводилося до критики за голосування за «диктаторські закони» 16 січня.
Посадові особи прем’єр міністр Арсеній Яценюк та Президент України Петро Порошенко були представлені лише виконавці своїх посадових обов’язків.
В Інтернет виданнях найактивніше висвітлювали діяльність Президента Петра Порошенка, Блоку Петра Порошенка та кандидатів по мажоритарних округах. Натомість найменше згадували про «Громадянську позицію», Опозиційний блок та КПУ.
Загальне представлення головних політичних сил у Інтернет виданнях виглядає таким чином:
Найбільше симпатій, тобто позитивної тональності, отримали Президент України Петро Порошенко, прем’єр міністр Арсеній Яценюк та кандидати по мажоритарних округах.
Найбільше критикували Блок Петра Порошенка, мажоритарників та Народний Фронт.
Також Президент України Петро Порошенко, прем’єр міністр Арсеній Яценюк та мажоритарники найактивніше висвітлювалися в нейтральній тональності.
В Інтернет виданні «Волинь пост» найбільше уваги приділили висвітленню органів центральної влади в контексті виконання ними своїх посадових обов’язків. Найчастіше ЗМІ згадували Президента Петра Порошенка та прем’єр міністра України Арсенія Яценюка. Переважна більшість інформації подана в нейтральній тональності, значно менше в позитивній та негативній. Найчастіше посадові особи згадувалися у зв’язку з ситуацією на Сході України та перебігом процесу визволення військових, зокрема – бійців 51-ї окремої механізованої бригади.
Найбільше упродовж всього звітного періоду у ЗМІ увагу було зосереджено на висвітленні бойових дій на Сході України, проблемі з забезпеченням військовим спорядженням українських солдатів, готовності області до роботи в осінньо-зимовий період, проведення акцій за мир, умови проживання на Волині переселенців зі Сходу та Криму.
Щодо теми виборів, то інформація спочатку носила переважно інформативний характер, зокрема, йшлося про те, хто вже зареєстрований у ЦВК, хто з кандидатів уже розпочав політичну агітацію. Дещо пізніше матеріали про перебіг виборчої кампанії стали з’являтися активніше. Йшлося про порушення політичними партіями правил агітації, дискусії навколо антикорупційних та люстраційного законів, велися дискусії стосовно голосування кандидатами в нардепи Сергієм Мартиняком, Степаном Івахівим та Ігорем Єремеєвим за «диктаторські закони» 16 січня. ). Саме ця тема була «найгарячішою» упродовж останніх кількох тижнів, адже нардепи це спростовували, натомість політичні опоненти активно спекулювали на цій темі, закликаючи не голосувати за вказаних політиків. Не забували про це і громадські активісти, які влаштовували різноманітні акції, зокрема «бракований депутат» (наклеювання інформаційних листівок на дверях громадської приймальні кандидатів, рознесення агітаційних матеріалів з закликами не продавати свій голос). Частина матеріалів негативного змісту стосовно мажоритарників пов’язана також з уже зафіксованими кількома випадками непрямого підкупу виборців у різних округах Волині. Про перебіг цих подій у ЗМІ активно інформували читачів.
Цікавим був той факт, що у виданні 6 жовтня було опубліковано статтю «Волинського нардепа звинувачують у зриві мобілізації», в якій йдеться про те, що народний депутат, а заодно і кандидат в нардепи Сергій Мартиняк не надав техніки своїх агропромислових підприємств у зону АТО, мотивуючи це тим, що частина несправна, частина не призначена для військових цілей. Проте уже наступного дня стаття була видалена, що викликало обурення громадськості. Це дає підстави стверджувати, що видання не є незалежним та не може в значній мірі висвітлювати події, які показують впливових політиків у негативному світлі.
Більшість матеріалів агітаційного змісту, в яких йшлося про політичні сили, що беруть участь у парламентських виборах, були марковані як політична реклама. Найактивніше йшлося про партію «Батьківщина», Блок Петра Порошенка, «Громадянську позицію», «Народний фронт» та кандидатів мажоритарників.
У «Волинських новинах» також найбільше інформації присвячено висвітленню діяльності Президента та прем’єр міністра України. Більшість тем стосується життя області, органів місцевого самоврядування, соціально-економічного становища. Кількість матеріалів на виборчу тему зростала з наближенням виборів, зростала також кількість маркованої політичної реклами.
На відміну від «Волинь посту», більшість інформації у виданні негативного змісту, дещо менше нейтрального та ще менше позитивного. Велика кількість критики пов’язана з темою голосування волинських нардепів та кандидатів до ВР нового скликання за закони 16 січця, чимало інформації стосувалося порушення правил агітації. Збільшується кількість «джинси», зокрема, це стосується висвітлення діяльності кандидатів по ВО № 22. Йдеться про ряд статей під назвою «Хто є хто на виборчому окрузі № 22». Вони публікувалися приблизно двічі на тиждень та були передруком з сайту «Під прицілом». «Героями» статей стали кандидати мажоритарники Борис Загрева (самовисуванець), Роман Іванюк (Блок Петра Порошенка), Ігор Лапін (Народний Фронт), Костянтин Петрочук (Радикальна партія), Роман Бондарук (самовисуванець). Матеріали подані необ’єктивно, оскільки головним завданням було викликати їхнє неприйняття серед лучан, очевидно, на противагу Ірині Констанкевич, якій підконтрольне видання.
Зокрема, у статті «Хто є хто на виборчому окрузі №22: Борис Загрева», автор аналізує навіщо кандидату знадобилося депутатське крісло. Щоправда, кандидата тут в основному критикують, це помітно навіть у самих підзаголовках статті: «Фарбований лис або навіщо Загреві велюрове крісло нардепа», «Політична казочка, або бубликів в’язочка», «Депутатський мандат, який каскадом «несе золоті яйця». Матеріал побудований на не завжди перевірених чутках та поданий односторонньо. В статті часто використовуються риторичні запитання, інтерпретація фактів у вигідному світлі. Попередня діяльність кандидата аналізується односторонньо та в деякій мірі саркастично: «Ба навіть і після революції «героя нашого часу», який активно агітував за Ющенка, так і не вписали в лави партії «Наша Україна». І навіть у 2012 році Борис Загрева відмовився йти на вибори під їхніми прапорами. Серед його нових політичних вподобань – Юлія Тимошенко зі своїми біло-сердечними. Принаймні, йдучи на вибори, він пристрасно обіцяв потрапивши до парламенту одразу взятись її визволяти з ув’язнення. Бо вже й забув як у 2005 році називав Тимошенко зрадницею і запевняв, що ні в якому разі не буде об’єднуватись з її політичною силою. Та не судилось йому вдруге потрапити у велюрове крісло народного депутата».
Вкінці ж автор робить акцент на зацікавленості здобуття мандату Борисом Загревою задля вирішення особистих бізнесових інтересів та інтересів його сім’ї. Назвати матеріал аналітичним складно, оскільки він має на меті не охарактеризувати діяльність кандидата, виявити його слабкі чи сильні сторони, а, очевидно, «очорнити».
Це ж стосується і статті «Хто є хто на виборчому окрузі № 22: Костянтин Петрочук – Партія Ляшка». Уже на початку статті лучан переконують у тому, що вибір вказаного кандидата не принесе нічого доброго: «Купити "кота у мішку" під соусом скандальної репутації лідера "радикалів" Олега Ляшка - таку безальтернативну перспективу пропонує луцьким виборцям політична сила». Розшукали журналісти у його біографії кримінальні справи, борги та інші, не надто привабливі моменти. Вкінці статті автор ніби підводить читача до потрібної думки: «Ще досьогодні невідомо, що обіцятиме нововспечений політик Костянтин Петрочук виборцям, коли агітуватиме за свою кандидатуру до Верховної Ради України. Судячи з наведених фактів про бізнес-діяльність цього кандидата, залишається лише здогадуватися у чиїх інтересах він працюватиме». Аналогічно побудовані і матеріали про інших названих кандидатів в народні депутати.
Також «джинсовим» можна назвати матеріал «ЗАСТУП» - в п’ятірці лідерів виборчих перегонів» - у статті подані соціологічні дослідження, в яких зазначається, «що дедалі більше прихильників завойовують партії «Самопоміч» і «ЗАСТУП… «ЗАСТУП» — єдина партія, яка декларує, що буде захищати інтереси села. Її підтримує досить велика частка електорату — приблизно 30–40% населення України, які розуміють проблеми села, так чи інакше живуть у селі чи близькі до сільського населення. І вони хочуть бачити нових людей у владі». Зважаючи на те, що рейтинги партії значно нижчі у інших аналогічних дослідженнях, можна стверджувати, що матеріал замовлений виборчим штабом партії.
В цілому Інтернет видання, у порівнянні з іншими видами ЗМІ висвітлювали вибори найменш заангажовано, незважаючи на випадки публікації «джинси» та підконтрольність окремих видань певним політичним силам.