Звіт за результатами моніторингу центральної преси за період 20-26.10.2014 року

Моніторинг включає аналіз 6-ти загальнонаціональних друкованих видань:

–       «Вести»

–       «Газета по-українськи»

–       «Дзеркало тижня»

–       «Комментарии»

–       «Сегодня»

–       «Факты и комментарии»

Мета дослідження: з’ясувати, чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про політичні сили для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час парламентських виборів 2012 року, а також, чи мають політичні сили рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.

Об’єкти моніторингу – діяльність 10 політичних партій з найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями:

-       «Батьківщина»

-       «Блок Петра Порошенка»

-       «Громадянська позиція»

-       КПУ

-       «Народний фронт»

-       «Опозиційний блок»

-       «Радикальна партія»

-       «Самопоміч»

-       «Свобода»

-       «Сильна Україні»

Окрім того, відстежувалася діяльність президента Петра Порошенка, прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та урядовців, а також спікера Олександра Турчинова з метою виявлення використання службового становища (адмінресурсу) для передвиборчої агітації.

Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки політичної сили (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Преса висвітлювала виборчу тематику досить активно, однак не збалансовано. Частка виборчого контенту в загальному обсязі матеріалів – 14%. Найактивніше висвітлювалися «Блок Петра Порошенка» (19,5%) та «Народний фронт» (12,8%). У першу чергу це зумовлено кількома великими інтерв’ю з кандидатами першої десятки списку «Блоку Петра Порошенка» (Ольги Богомолець, Юрія Луценка, Юлія Мамчура) та репортажами про поїздки мажоритарників на округах (вочевидь замовних). З боку «Народного фронту» – інтерв’ю з Арсенієм Яценюком та репортажі про його поїздки регіонами. Інформація про партії переважно подається у нейтральній тональності, однак активно і в позитивній. Так само активно щодо цих двох політичних сил використовується негативна тональність. Найбільше позитивної інформації оприлюднено на адресу «Народного фронту», нейтральної та негативної – на адресу «Блоку Петра Порошенка». Майже відсутні – «Самопоміч» та «Громадянська позиція» (близько 1%), майже зникла «Батьківщина» (2,2%) – це її реальний показник без «джинси».

З усього виборчого контенту близько 60% – приховано рекламні матеріали. Лідер у публікації «джинси» цього тижня – «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт» та «Опозиційний блок», чим і зумовлені їхні високі показники. Також активно «джинсує» «Сильна Україна», рідше – «Радикальна партія», «Свобода». Зникла «джинса» «Батьківщини».

Президент та прем’єр значно частіше висвітлюються як партійці, агітують на посаді – мали місце репортажі про поїздку президента та підтримку ним кандидата-мажоритарника («Газета по-українськи»), розлогі інтерв’ю Арсенія Яценюка як прем’єра, який коментує виборчу кампанію і позиціонує себе як лідера «Народного фронту», репортажі з інспектування проекту «Стіна». Загострене протистояння між командами президента та прем’єра відобразилося у «джинсових» матеріалах «Народного фронту».

Президент та прем’єр-міністр та їхня діяльність і надалі використовується для анти агітації «Сильної України», «Опозиційного блоку», «Радикальної партії».

Другий тиждень не виходить друкована версія газети «Комментарии». Причина – невідома. На порталі видання з’являються нові статті у форматі газети, однак друкована версія відсутня.

ГОЛОВНІ ТЕМИ ПЕРІОДУ:

1.     Переговори Петра Порошенка та Володимира Путіна в Мілані на форумі «Азія – Європа».

2.     Президент звільнив голову Донецької ОДА Сергія Таруту та призначив на його місце Олександра Кіхтенка.

3.     Мітинг під Адміністрацією президента. Солдати-призовники вимагали демобілізації.

4.     Міністром оборони призначено Степана Полоторака. Верховна Рада підтримала пропозицію президента.

5.     Зіткнення радикально налаштованих сил з міліцією біля Верховної Ради в день Покрови.

6.     Президент переніс дату святкування Дня захисника вітчизни з 23 лютого на 14 жовтня.

7.     «Опозиційний блок» вимагає забезпечити безпеку та чесність виборів. Обнародувано запис доручення Віктором Корбаном «зрізати» борди опозиціонерів.

ГОЛОВНИМИ СПІКЕРАМИ ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ СТАЛИ:

1.               «Батьківщина» – Юлія Тимошенко, Сергій Соболєв, Віра Савченко.

2.               «Блок Петра Порошенка» – Володимир Гройсман, Ольга Богомолець, Павло Розенко, Мустафа Джемільов, Юрій Луценко, Олег Петренко, Юлій Мамчур, Ірина Луценко, Василь Фурман, Ірина Геращенко.

3.               «Громадянська позиція» – Анатолій Гриценко.

4.               КПУ – Петро Симоненко.

5.               «Народний фронт» – Антон Геращенко, Дмитро Тимчук, Данило Лубківський, Ігор Васюник, Тетяна Чорновол, Андрій Габров.

6.               «Опозиційний блок» – Нестор Шуфрич, Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Наталія Королевська, Юрій Мірошниченко, Олександр Вілкул, Сергій Ларін.

7.               «Радикальна партія» – Сергій Рибалка, Ігор Мосійчук, Віктор Галас юк, Злата Огнєвіч.

8.               «Самопоміч» – Андрій Садовий.

9.               «Свобода» – Олег Тягнибок.

10.          «Сильна Україна» – Сергій Тігіпко.

ЧАСТКА ВИБОРЧОГО КОНТЕНТУ ВІД ЗАГАЛЬНОГО КОНТЕНТУ МАТЕРІАЛІВ У ВИДАННЯХ НА ЦЬОМУ ТИЖНІ СТАНОВИЛА:

1.     «Вести» – 6%.

2.     «Газета по-українськи» – 25%.

3.     «Дзеркало тижня» – 5%.

4.     «Комментарии» – не виходили.

5.     «Сегодня» – 17%.

6.      «Факты и комментарии» – 19%.

ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ

«Вести» цього тижня активно висвітлювали виборчий процес. Значної уваги видання приділило нагнітанню негативу довкола легітимності виборів та безпековій ситуації під час голосування. Газета активно просуває ідею фальсифікацій, очікуваних нападів на дільниць, «виборів під дулами автоматів», погроз та просування кандидатів «Києвом» на окремих дільницях на Донбасі та у Дніпропетровській області. Інша тема – поствиборчі розклади коаліцій. У своєму аналізі видання відчутно симпатизувало «Опозиційному блоку», виставляючи їхніх кандидатів жертвами, або ж стратегію політсили – як рятівну для країни. Можна говорити про використання маніпулятивної технології «принцип контрасту»:

«Основное условие коалиции – бывшие регионалы в сумме должны взять больше, чем «Народный фронт». Второе основное условие – острая необходимость договариваться с Россией и реальная возможность с ней договориться в случае, если премьером будет не Яценюк, а представитель нынешней оппозиции… Коалицию с экс-регионалами может воспринять в штыки значительная часть сторонников Майдана, и это является главным камнем преткновения для нее… Но если с новой коалицией и правительством решатся проблемы с Россией и появятся надежды на стабилизацию экономики, то с этим вызовом власть справится» («Вести», 23.10.14)

Також протягом тижня видання щодня публікувало ряд матеріалів, спрямованих на дискредитацію різних політсил, без очевидного інформаційного приводу, в якому переважно використовувалася маніпулятивна технологія «атаки оточення» та «напівправди». Видання публікувало «жовтий» фактаж, який виставляло швидше у негативному світлі через відповідні акценти, за якими позитивний чи спростувальний фактаж губиться. «Свобода» атакувалася через сина Олега Тягнибока:

«Сын лидера ВО «Свобода» Гордей Тягнибок не остался в стороне от массовых акций, закончившихся у ВР избиением милиционеров и задержаниями радикалов. Правда, в гуще событий его не видели… Как мы уже писали, с сентября Горко (так называют его друзья) учится и живет в столице. Студент-контрактник Киево-Могилянской академии штудирует правоведческие науки, год обучения которым стоит 28 тыс. грн. «Вести» застали 17-летнего Гордея во время перекура после лекций. Общительный молодой человек был в центре внимания однокурсников, с которыми отправился на обед. В фастфуде «Пузата хата» парень съел окрошку, пюре с отбивной, взял напиток и вафельный торт на десерт. Стоит такой набор 80-90 грн. После трапезы поехал домой на метро». («Вести», 20.10.14)

«Батьківщина» атакувалася через чоловіка та дочку Юлії Тимошенко:

«Ранним утром, когда все спешили на работу, корреспондентам «Вестей» удалось повстречать мужа лидера ВО «Батьківщина». Александр Тимошенко в спортивной форме и с полотенцем в руках вышел на пробежку. А вместе с ним – любимец семьи, лабрадор по кличке Босс на поводке. Побегав пол часа, глава семейства вернулся домой. Соседи Леди Ю нам поведали, что ее поместье сейчас напоминает общежитие – целый день въезжают и выезжают дорогие машины. Как нам удалось узнать, дело в том, что Жужа (так родные называют Евгению Тимошенко) затеяла капитальный ремонт своего коттеджа и сейчас живет у родителей». («Вести», 21.10.14)

«Блок Петра Порошенка» атакувався через декларації відомих осіб зі списку. Позитивний факт оприлюднення декларацій, на відміну від інших політсил, нівелювався через негативні акценти:

«На этих выборах кандидаты в депутаты имеют право не отчитываться перед избирателями о своих доходах. Однако представители Блока Петра Порошенко все же решили опубликовать свои декларации на сайте партии… Глава президентской политсилы Юрий Луценко задекларировал доход в 158 813 грн. При этом члены его семьи (супруга Ирина и старший сын Александр) вместе получили за 2013 год в 40 раз больше – 6,4 млн грн… Примечательно, что Ирина Степановна, которая тоже баллотируется в депутаты от президентского блока под №70, свою декларацию не предоставила…

…Свою украинскую зарплату в размере 202 тыс. грн. (примерно 16 тыс. грн. в месяц) он (Віталій Кличко – експ.) перечислил детскому дому «Ромашка», а материальную помощь отдал на лечение маленькой украинки Насти Полевой, которой прооперировали ноги в Бостоне. Отметим, что в десять раз больше Кличко получает за границей. В Германии его доход за прошлый год составил 2,3 млн. грн.» («Вести», 22.10.14)

«Народний фронт» атакувався через дітей Арсенія Яценюка. Матеріал про участь його дочки та похресниці у конкурсі «Голос. Діти» та позитивну інформацію про талановитих дітей газета знівелювала рубрикою «Голосистые отпрыски ВИПов» та відповідними акцентами:

«В разгар предвыборной кампании в семье премьера Арсения Яценюка волнуются вдвойне. Пока папа борется за место в Верховной Раде, его младшая дочка София покоряет большую сцену. На днях корреспонденты «Вестей» встретили премьер-министра в весьма необычном месте. На «мерседесе» в сопровождении охраны Арсений Петрович приехал к одному из павильонов на ВДНХ… Как нам удалось узнать, Яценюк приезжал, чтобы поддержать 10-летнюю дочку Соню, которая принимала участие в отборочном туре программы «Голос. Дети». («Вести», 24.10.14)

«Радикальна партія» атакувалася через батальйон «Айдар», комбатом якого є Сергій Мельничук. Коментарі самого комбата були подані у репортажі нейтрально і досить позитивно. Однак весь матеріал був насичений негативними деталями щодо поведінки, висловлювань бійців та побуту батальйону.

Високі негативні показники уряду зумовлені критикою реформи МВС, представленою Арсеном Аваковим.

«Газета по-українськи» активно і різноманітно висвітлювала виборчу кампанію, хоча більша частина матеріалів мала всі ознаки замовних. В основному – це репортажі з поїздок кандидатів-мажоритарників регіонами, зустрічей на округах, інтерв’ю («Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт»). Саме за рахунок цих репортажів найактивніше представлені «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» у позитивній та нейтральній тональності. Про замовність може свідчити те, що у матеріалах не представлена інша думка, окрім позитивної, а також повтор у інших виданнях (інетрв’ю Ольги Богомолець, Юлія Мамчура). Саме за рахунок «джинсових» матеріалів також активно висвітлювалися і інші основні рейтингові партії – «Сильна Україна», «Свобода» (2 подібних інтерв’ю Ірини Фаріон), «Радикальна партія», «Опозиційний блок», «Громадянська позиція». Однак видання намагається утримувати баланс – «джинсові» матеріали врівноважуються за рахунок інтерв’ю з експертами та авторськими колонками, де часто має місце негативна тональність щодо всіх політичних сил. Зокрема цього тижня критикувався Арсеній Яценюк його професійна діяльність та бажання залишитися прем’єром. «Батьківщина» критикувалася за презентацію фільму про Надію Савченко.

Показники партійця-прем’єра в першу чергу зумовлені «джинсовими» матеріалами, у яких акцентується ідея «вибори в Раду – це вибори прем’єра».

«Дзеркало тижня» цього тижня виборчу тему висвітлювала мало. В контексті виборів політсили взагалі не згадувалися. Високі негативні показники «Свободи» зумовлені критикою діяльності Олега Махніцького на посаді ген прокурора. Поза цим видання переважно було цього тижня зосереджене на президенті – критикувалася кадрова політика щодо дипломатії, його діяльність як головнокомандувача. Також Петро Порошенко критикувався у зв’язку зі скандалом довкола автора газети, його розслідування щодо торгівлі озброєнням та реакції президента на нього. Варто зазначити, що видання у висвітленні цього питання досить емоційне і суб’єктивне.

«Комментарии» цього тижня не виходили.

«Сегодня» вибори висвітлювала активно, однак воно змістилося в площину «корпоративних» інформаційних воєн. Протягом тижня видання акцентувало на темі фальсифікацій, маніпуляцій на виборах та ситуації безпеки під час проведення виборів. Основні спікери з цієї теми – представники «Опозиційного блоку», основна атака – на оточення губернатора Дніпропетровщини Ігоря Коломойського. Видання активно використовувало маніпуляцію «повтору інформації» – матеріали на цю тему виходили щодня у тій чи іншій формі протягом тижня (як редакційні матеріали, так і «джинса» «Опозиційного блоку»).

Окрім цього видання проводило активну освіту виборця – інформувало про правила поведінки на дільницях, про процедуру голосування, права та обов’язки виборця. Також аналізувалися майбутні коаліційні розклади – видання посилалося на неназвані джерела у штабах та закриту соціологію.

Окремо слід відзначити об’ємне інтерв’ю Арсенія Яценюка (на 3 шпальти з багатьма фото), яке було відверто агітаційним і де прем’єр мав нагоду агітувати, використовуючи посаду і обговорення посадових обов’язків. Гострих та незручних питань задано не було.

Поза цим виборчий контент активно складали «джинсові» матеріали з агітацією «Опозиційного блоку», «Народного Фронту» (ідея виборів прем’єра-Яценюка), «Блоку Петра Порошенка» (інтерв’ю з Юрієм Луценком та Ольгою Богомолець), КПУ, «Радикальної партії».

Показники президента та прем’єра як партійців зумовлено в першу чергу «джинсовими» матеріалами, в яких їх безпосередньо пов’язують із виборчою кампанією. Показники президента у межах повноважень переважно зумовлені висвітленням переговорів у Мілані. Негативні показники уряду – наслідок анти агітації у «джинсових» матеріалах.

«Факты и комментарии» і надалі формують виборчий контент за рахунок «джинси». Іншого виборчого контенту, за винятком повідомлень про провалене голосування у Верховній Раді щодо участі у виборах бійців АТО, у газеті протягом тижня не було. Окрім відверто замовних матеріалів «Опозиційного блоку» та «Сильної України», що дублювалися в «Газеті по-українськи» та «Сегодня», публікувалися також розлогі інтерв’ю з Володимиром Гройсманом («Блок Петра Порошенка») та Валерієм Хорошковським («Сильна Україна»).

Окремо слід відзначити «корпоративну джинсу» щодо Арсенія Яценюка. У виданні з’являються позитивні матеріали, які не дублюються ніде. Однак вони швидше зумовлені тривалою симпатією газети до прем’єра, яка була присутня і до виборів. Активне висвітлення його діяльності у газеті може свідчити про підтримку з боку власника видання Віктора Пінчука та вплив власника на редакційну політику. Цього тижня публікувалися позитивний матеріал щодо проекту «Стіна» (де Арсеній Яценюк подавався як ініціатор і натхненник ідеї), а також інтерв’ю з його батьками та дружиною. В обох матеріалах він був представлений лише як прем’єр-міністр, однак вони мають всі ознаки політичного піару, а щодо проекту «Стіна» – і використання посади для прихованої агітації.

Показники уряду як приналежного до партійності зумовлені також і інтерв’ю Володимира Гройсмана, який, однак, був зазначений як кандидат в депутати, хоча й виступав від імені уряду.