Проміжний звіт за результатами моніторингу центральної преси за період з 30 липня по 19 серпня 2012 року

 

ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРЕСИ ЗА ПЕРІОД З 30 ЛИПНЯ ПО 19 СЕРПНЯ 2012 РОКУ

 

Моніторинг включає аналіз 7-ми загальнонаціональних друкованих видань:

–       «Голос України»

–       «Газета по-українськи»

–       «Дзеркало тижня»

–       «Комментарии»

–       «Сегодня»

–       «Сільські вісті»

–       «Факты и комментарии»

 

Об’єкти моніторингу – діяльність 6 політичних партій з найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями:

–       Партія регіонів

–       «Батьківщина»

–       УДАР

–       «Свобода»

–       КПУ

–       «Україна – вперед!»

 

Мета дослідження: з’ясувати чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про політичні сили для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час парламентських виборів 2012 року. А також чи мають політичні сили рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.

 

Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки політичної сили (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

 

Лідером інформаційного простору як за позитивною, так і за негативною тональністю протягом відстежуваного періоду стала Партія регіонів: про неї оприлюднено у 2,5 рази більше позитивної інформації і втричі більше негативної інформації, ніж про Об’єднану опозицію. При цьому слід відзначити, що близько половини інформації, взагалі оприлюдненої на адресу владної партії, була негативною. Діяльність інших партії у порівнянні з цими двома практично не висвітлюються. «Свобода» та КПУ згадуються ситуативно, УДАР та «Україна – вперед!» представлені здебільшого за рахунок «джинси».

Більшість видань користуються оціночними судженнями, а також іронічним викладом для створення негативного контексту. Простежується симпатія та антипатія видань до політичних сил: «Дзеркало тижня», «Газета по-українськи», «Сільські вісті» загалом симпатизують опозиції. Всі зазначені видання плекають антипатію до Партії регіонів: «Дзеркало тижня»  оприлюднило у 5 разів більше негативу, ніж позитивної та нейтральної інформації разом узятих на адресу ПР, «Газета по-українськи» – утричі, «Сільські вісті» – у 4 рази. Щедрі на критику владної партії також і «Комментарии». Натомість «Сегодня» навпаки – симпатизує ПР та скептично ставиться до опозиції: на адресу ПР оприлюднено у 16 разів більше позитивної та нейтральної інформації, ніж негативної, а на адресу опозиції – майже удвічі більше негативу, ніж позитиву. «Факты и комментарии» поза проплаченими матеріалами намагаються бути збалансованими та нейтральними. «Голос України» нейтральний до опозиції, однак діяльність владної партії висвітлює у 2,5 рази більше, хоча і часто критикує її.

Головними інформаційними приводами періоду стали підписання президентом мовного закону, перипетії довкола реєстрації партійних списків у ЦВК та судові процеси щодо Ю.Тимошенко та Ю.Луценка. Всі видання так чи інакше висвітлювали ці теми. Окрім того, активно висвітлювалися соціальні ініціатив уряду та діяльність президента, що зумовило найбільшу представленість у ЗМІ саме Партії регіонів. Хоча ця інформація не мала прямо виборчого характеру, однак однозначно має вплив на читача, оскільки уряд та президент асоціюються саме з цією політсилою і видання часто коментують ці події через призму виборів.

Матеріали щодо урядових ініціатив часто мали ознаки «джинси». Чітко як реклама вони не маркуються і сприймаються як редакційний контент. Те ж саме стосується ряду матеріалів про Об’єднану опозицію, УДАР та партію «Україна – вперед!».

Газета «Сегодня» регулярно використовує медіа-ефекти: звинувачення за асоціацією, принцип контрасту, сарказм, останнє слово, роздування деталі, опускання інформації, евфемізм, маніпулювання версткою, заголовками. Час від часу використовують медіа-ефекти також «Газета по-українськи», «Сільські вісті», «Факты и комментарии».

 

ГОЛОВНІ ТЕМИ ЗА ВІДСТЕЖУВАНИЙ ПЕРІОД:

 

1.                    Передвиборчі з’їзди. Оголошення виборчих списків, їх аналіз.

2.                    Соціальні ініціативи уряду.

3.                    Президент підписав закон про регіональні мови. Реакція політикуму та суспільства.

4.                    Підписання президентом законів про ціноутворення лікарських препаратів та держзакупівлі, змін до податкового кодексу. Піар та аналіз цих законів.

5.                    ЦВК зареєстрував списки та кандидатів-мажоритарників від провідних партій.

6.                    Об’єднана опозиція подає до суду за відмову у реєстрації ЦВК Ю.Тимошенко та Ю.Луценка.

7.                    Суд над Ю.Луценком та оголошення вироку.

8.                    Продовження слухань у справі Ю.Тимошенко по ЄЕСУ.

9.                    Ратифікація договору про зону вільної торгівлі у межах СНД. Аналіз.

10.               Лідер КПУ П.Симоненко запропонував змінити герб та гімн України.

 

ГОЛОВНИМИ СПІКЕРАМИ, ЩО ОЗВУЧУВАЛИ ПОЗИЦІЮ ПАРТІЇ, ЗА ВІДСТЕЖУВАНИЙ ПЕРІОД СТАЛИ:

 

1.     ПР – В.Янукович, М.Азаров, С.Тігіпко, А.Близнюк, Ю.Бойко, М.Чечетов, М.Ставнійчук, В.Рибак, С.Єфремов, А.Яценко, Д.Табачник.

2.     «Батьківщина» – О.Турчинов, А.Яценюк, А.Гриценко, Д.Павличко, С.Міщенко, А.Ульяхіна, С.Власенко, М.Томенко, А.Кожемякін, Р.Князевич, М.Джемілєв, С. Соболєв, В.Філенко, А.Павловський.

3.     УДАР – В.Кличко, М.Матіос, В.Карпунцов, Є.Фірсов, Д.Сінченко.

4.     «Україна – вперед!» – Н.Королевська, А.Шевченко., О.Ступка, Р.Васько.

5.     «Свобода» – О.Тягнибок, Б.Бенюк, А.Мохник.

6.     КПУ – П.Симоненко, А.Мартинюк, В.Голуб.

 

ЧАСТКА ВИБОРЧОГО КОНТЕНТУ ВІД ЗАГАЛЬНОГО КОНТЕНТУ НОВИН У ВИДАННЯХ ЗА ВІДСТЕЖУВАНИЙ ПЕРІОД СТАНОВИЛА:

 

1.     «Голос України» – 11,2%.

2.     «Газета по-українськи» – 15,8%.

3.     «Дзеркало тижня» – 13,6%.

4.     «Комментарии» – 44,4%.

5.     «Сегодня» – 7,7%.

6.     «Сільські вісті» – 9%.

7.     «Факты и комментарии» – 8,9%.

 

ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ

 

«Голос України» переважно висвітлював діяльність владної партії – інформації про неї було у 2,5 рази більше, ніж про Об’єднану опозицію. Однак мала місце не лише позитивна інформація, а й значний обсяг негативних відгуків та оцінок. В листах дописувачів, а також у авторських аналітичних матеріалах партія влади, її очільники в областях та уряд критикуються за популістичні заяви, жонглювання підвищенням соціальних виплат тощо. Водночас газетою публікується також і більшість позитивних заяв урядовців про досягнення уряду та ініціативи президента – показники Партії регіонів переважно склали відверто агітаційно-орієнтовані заяви урядовців про суцільний позитив у розвитку економіки, соціальної сфери, репортажі із вручень губернаторами шкільних автобусів за урядовою програмою, урочистих відкриттів будинків тощо.

Діяльність Об’єднаної опозиції висвітлювалася значно менше і переважно нейтрально, менше позитивно. Вся інформація подається переважно у інформаційному ключі. Виняток становлять авторські матеріали щодо проблем в опозиції через формування списків, де відчутними були негативні оцінки подій. Значна кількість інформації публікується за квотним принципом.

Інші політичні сили порівняно з цими показниками практично не згадувалися. Виняток становлять позитивні показники КПУ, однак вони зумовлені об’ємним матеріалом-привітанням П.Симоненка з днем народження.

Окремо слід відзначити як приклад маніпулятивної технології гумористичну сторінку «Курінь», опубліковану в газеті від 11.08.12. Видання проводить конкурс на найкраще жартівливе закінчення фрази відомого політика. У цьому номері більшість цитат, запропонованих до глузування належали представникам ПР, що говорить про використання непрямої критики на адресу владної партії. Приклад жарту:

Василь Ядуха, голова Хмельницької облдержадміністрації (позбавив своїх підлеглих премій за надання неправдивих показників):

-- Ще сьогодні, серед невеличкої частини мешканців області ходять розмови, що пенсії підвищила "Вона", що багато справ зробила "Вона". Але чому цій брехні ми не протиставляємо свій інтелект, конкретні справи через ЗМІ? Це помаранчеве бадилля потрібно з Хмельницької області викорінити назавжди. Я вас питаю: "На х... потрібні такі заступники і помічники?.." (цитата)

... Уявіть нас немає? Об кого ж тоді ви будете витирати ноги? (відповідь конкурсанта) («Голос України», 11.08.12)

 

«Газета по-українськи» плекає негативний імідж Партії регіонів в якості владної партії та симпатизує Об’єднаній опозиції, хоча мають місце і негативні коментарі на адресу «Батьківщини». Видання через оцінки експертів та різних лідерів суспільної думки критикує будь-які ініціативи уряду та В.Януковича. Негативу на адресу ПР виданням оприлюднено майже втричі більше, ніж нейтральної інформації. Головні аспекти критики – соціальні ініціативи, підписання мовного закону, ув’язнення Ю.Тимошенко та Ю.Луценка.

Газета аналізувала виборчі списки та перспективи проходження до ВР всіх відстежуваних політичних партій через ряд експертних коментарів – це основне джерело оціночних суджень у виданні, окрім авторських колонок.

Ряд матеріалів про «Батьківщину», УДАР та «Україна – вперед!» мали ознаки «джинси», хоча газета і намагалася зберегти стиль видання, додаючи враження очевидців. Час від часу для балансу ці матеріали супроводжувалися власними експертними коментарями. Поза тим, основні частини цих матеріалів майже ідентичні тим, що з’являлися у інших виданнях (найчастіше збіги фіксувалися у газеті «Факты и комментарии»).

Протягом відстежуваного періоду газета кілька разів використовувала яскраві зразки маніпулятивних технологій для створення негативного іміджу Партії регіонів:

1) Звинувачення за асоціацією:

«На відкриття (фестивалю Каzантип – експ.) приїхали понад 20 тис. людей. Працювали 10 танцювальних майданчиків. Дівчата танцювали із оголеними грудьми, хлопці голі купалися в морі… Серед присутніх був депутат Верховної Ради Криму, кандидат у народні депутати від Партії регіонів Рустам Теміргалієв, 35 років. «Чудове шоу, грандіозний салют, прекрасний звук. Танцювали до ранку», — пише він наступного дня на своїй сторінці в соцмережі» (створюється враження, ніби депутат брав участь у оголених купаннях та танцях) («Газета по-українськи», 8.08.12).

2) Принцип контрасту (непряме звинувачення):

«До акторів піднімається «регіонал» Валерій Омельченко в дорогій білій сорочці та краватці без піджака… Жителі дякують Омельченку за те, що привіз артистів. Той дарує акторам по календарю з написом «Знай наших!». На ньому зображені видатні уродженці Совєтського району Макіївки. Омельченко збирається балотуватися в нардепи у виборчому округу, що включає цей район. У парку немає жодної лавки, місцями трава до пояса. Посередині алеї розташована клумба, заросла бур’янами. У центрі стоїть камінь із написом: «Установлен в день 125-летия А.А. Ханжонкова 08.08.2002». Кажуть, тоді обіцяли незабаром замінити камінь на пам'ятник кінематографісту». (непряме звинувачення у бездіяльності) («Газета по-українськи», 10.08.12).

3) Нагнітання негативу:

«Охоронець у камуфляжній формі з гумовим кийком за спиною проходить повз шлагбаум біля будинку уряду. Тримає кілька аркушів. За ними звіряє номера машин, які заїжджають до Кабміну… Із чорного "фольксваґена"-мультівена виходить голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов… Слідом іде насуплений міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко… Озирається на всі боки» (складається враження військового режимного об’єкту – експ.) («Газета по-українськи», 16.08.12).

 

«Дзеркало тижня» переважно сконцентрована на критиці Партії регіонів у всіх її можливих проявах – президент, уряд, міністерства, місцева влада, депутатські ініціативи, передвиборча кампанія на місцях. Газета плекає антипатію до партії влади та симпатизує Об’єднаній опозиції. Видання досить заангажоване, не зважаючи на експертну фаховість підготовки матеріалів. Воно неприховано критикує владу, часом не лише іронічно, але і саркастично. Газета детально аналізує всі владні зв’язки та підкилимні домовленості, основної критики зазнає В.Янукович та його оточення, а також дії всіх урядовців, окрім П.Порошенка. Лише його заяви подаються та коментуються виданням відносно нейтрально. Всі інші критикуються, найбільше – М.Азаров.

Окремо слід відзначити авторські матеріали у жанрі «opinion», автори яких завдають нищівної критики представникам ПР та президенту, навіть на межі знущання, хоча це і дозволено канонами жанру:

«Президент України цього разу чомусь не кинувся отримувати патріарше благословення до Києва, — і довелося Патріарху самому вирушити в Крим, на дачу Януковича, де гарант зустрів його... у смугастій футболці, схожій на тюремну робу...»

«І, щоб нарешті завершити вже тему про пана Колесніченка… я хочу через газету щиро запевнити його самого, а заодно і всіх наших читачів, що ставлюся до нього без ані найменшого зла в душі, я ставлюся до нього по-християнському. І навіть готовий настійно просити управління справами Верховної Ради забезпечити для цього депутата молоко за шкідливість у роботі. Бо останнім часом його частенько лупцюють. То активістка руху Femen у прямому ефірі в Савіка Шустера відважила ляпаса, то розгнівані колеги в залі засідань парламенту надавали стусанів, то депутат Кириленко, знову ж — у Шустера, спробував по фізіономії заїхати…» («Дзеркало тижня», 10.08.12)

Опозиція була представлена значно менше – за винятком коротких повідомлень, лише кількома матеріалами: про результати партійного з’їзду, винесення вироку Ю.Луценку, а також про діяльність кандидата-мажоритарника на Хмельниччині від Об’єднаної опозиції О.Лукашука. Матеріал був переважно негативним щодо дій «Батьківщини». Хоча ці обсяги не порівнювані з показниками ПР – інформації про неї, здебільшого негативної, у 6 разів більше, ніж про опозицію. Інші партії практично не згадувалися.

 

«Комментарии» випустили два спецвипуски: один повністю присвячений виборчій кампанії мажоритарників, інший – визначним подіям в історії незалежної України, що сформували сучасну народну свідомість. Видання досить критично ставиться до діяльності ПР, хоча нейтральної інформації на 25% більше, ніж негативної. Ситуація щодо представників опозиції діаметрально протилежна (нейтральної інформації удвічі більше, ніж негативної, має місце також і позитив). Газета відчутно плекає негативний імідж Партії регіонів (у тому числі і через діяльність президента). Хоча не можна сказати, що видання відчутно симпатизує опозиції – газета не уникає критики «Батьківщини». Видання публікує як негативні, так і позитивні факти біографій майбутніх кандидатів від усіх партій, хоча через тематичну специфіку номерів інші відстежувані політичні сили згадувалися мало.

 

«Сегодня» плекає позитивний імідж Партії регіонів та негативний Об’єднаної опозиції, що проявляється як у відверто негативних чи позитивних оціночних судженнях, так і через маніпулятивні технології. При цьому як суцільний позитив подаються всі ініціативи уряду, президента та депутатів. Видання широко і позитивно висвітлювало тему підписання мовного закону – вона проходить червоною ниткою в ряді номерів. При цьому заперечуються негативні аспекти всіх ініціатив уряду та президента, на відміну від інших видань.

Видання часто маніпулює версткою, супроводжуючи подібні матеріали авторськими колонками із однозначно позитивними оцінками. Все це підкріплюється потрібними коментарями експертів – підбірка лояльних коментарів є найпоширенішою у виданні маніпулятивною технологією. При цьому зазвичай має місце технологія фальшивої критики – коли на весь позитивний матеріал наводиться одне речення нібито недоліків.

Також видання зазвичай маніпулює заголовками та лідами на першій шпальті. Анонсуючи матеріал про родинні зв’язки потенційних депутатів Верховної Ради, видання використовує прийом опускання інформації, акцентуючи на прізвищах опозиціонерів, а не на представниках Партії регіонів. На першій шпальті вони навіть не згадуються: «В РАДУ — С БРАТОМ, КУМОМ, СВАТОМ. Среди кандидатов — жена Луценко, брат Тягнибока и отец Порошенко». («Сегодня», 6.08.12). Те ж саме – щодо першої шпальти з анонсом матеріалу про доходи кандидатів: «У Яценюка — 5 домов, у Турчинова — 11 млн грн в банке, а у Клюева — 3 авто» («Сегодня», 13.08.12)

Також видання маніпулює фотографіями на першій шпальті, приміром, змонтувавши фото Ю.Тимошенко, яка вирубує зарубки на стіні у в’язниці (матеріал, присвячений річниці її ув’язнення – «Год без Юли», 4.08.12)

Видання використовує і інші маніпулятивні технології:

–       порівняння за аналогією:

«Никого не удивило, что в первой пятерке оказались Юлия Тимошенко и Юрий Луценко — это тоже необходимый ритуал, вроде как клятва в верности Марксу и Ленину при Союзе» («Сегодня», 1.08.12)

–       порівняння за негативною асоціацією:

«В любом подобном деле должен быть потерпевший, но водитель Сацюка таковым себя не считает. А если нет потерпевшего, то нет и преступления. На мой взгляд, суд должен вынести оправдательный приговор, поскольку никому не нанесен вред, — сказал нам адвокат, специализирующийся на уголовных процессах Виктор Чевгуз. — К примеру, есть изнасилование женщины, прокурор об этом знает, но она не хочет писать заявление и не считает себя потерпевшей. И никого нельзя привлечь, хотя преступление налицо» (тобто треба виправдати, але він винен – експ.) («Сегодня», 17.08.12).

Видання також часто (3-4 рази на тиждень) друкувало матеріали на прихованих рекламних засадах здебільшого про соціальні ініціативи президента та уряду. Всі матеріали переважно у позитивній тональності. Вони були марковані рубриками, які у вихідних даних газети зазначені як рекламні, однак для пересічного читача це не очевидно і текст сприймається як частина редакційної інформації. Декілька таких матеріалів були присвячені з’їздам УДАРу та партії «Україна – вперед!».

 

«Сільські вісті» симпатизують опозиції, плекають негативний імідж Партії регіонів. Вона була за незначними винятками представлена у розрізі влади. Видання критикує будь-які кроки уряду чи президента. Партія регіонів зазнає нещадної критики як самого видання, так і читачів – газета регулярно публікує гнівні листи до редакції. Діяльність опозиції висвітлюється переважно позитивно та нейтрально, найбільше уваги приділялося суду над Ю.Луценком. Інші партії практично не згадувалися – лише в контексті з’їздів.

Видання маніпулює заголовками у рубриці «З повідомлень інформагентств», подаючи нейтральну інформацію під відверто негативним заголовком, що створює враження негативності всієї інформації. Більшість таких повідомлень стосувалися діяльності урядовців та депутатів від ПР. При цьому видання користується прямими оціночними судженнями після цитування чиновників, часто використовує маніпулятивну технологію «останнього слова», завершуючи матеріал власним висновком.

Окрім того, слід відзначити публікацію «Зіркову» квартиру обрали для вбивства» про рядове кримінальне вбивство, до якого видання штучно прив’язало згадку про 2 номер у списку ПР Таїсію Повалій, тим самим за допомогою маніпуляції роздування деталі в даному випадку безпідставно створює асоціацію кримінальності партії: «Жінку вивезли до м.Білої Церкви і там у квартирі, яка колись належала відомій естрадній співачці Таїсії Повалій, бідолашну задушили» («Сільські вісті», 7.08.12).

 

«Факты и комментарии» переважно висвітлювали діяльність владної партії. В основному високі показники Партії регіонів зумовлені публікацією матеріалів про успішну діяльність уряду та його соціальні ініціативи, що мають усі ознаки «джинси» – стиль та пафос матеріалів був не характерним для газети, хоча вони були формально оформлені у стилі видання. Всі ці матеріали мали чітко виражені оціночні судження та позитивну тональність, хоча загалом авторські матеріали газети переважно подаються у нейтральній тональності та інформативному ключі. Жоден з матеріалів не маркувався як рекламний. Деякі з цих матеріалів дублювалися у газеті «Сегодня» під приховано рекламною рубрикою. Виняток становив матеріал про програму «Доступне житло», де владна ініціатива критикувалася експертами і називалася недопрацьованою і такою, що не викликає довіри.

Те ж саме стосується ряду матеріалів про Об’єднану опозицію, УДАР та партію «Україна – вперед!», які повторювалися в «Газеті по-українськи».

Поза цим, видання присвятило виборчій темі ряд авторських матеріалів, які кардинально відрізняються від проплачених стилем та позицією видання. Стаття-аналіз списків зареєстрованих кандидатів від різних партій виявила іронічне ставлення видання до УДАРу, а також намагання утримати баланс між ПР та Об’єднаною опозицію – видання дозволяє собі критичні зауваження до обох політсил. А в матеріалі щодо наслідків підписання президентом мовного закону видання навіть використало маніпулятивний прийом монтажу за принципом «отруйного сендвічу», чергуючи негативні та позитивні судження щодо дій президента таким чином, що загальне враження залишається негативним. При цьому видання також використовувало евфемізми на кшталт: «Правда, избранный путь решения проблемы сложно назвать безупречным» (по суті – «обраний шлях невірний») або ж «Кстати, авторы закона утверждали, что введение в действие данного документа не повлечет за собой дополнительных бюджетных затрат. Однако парламентские эксперты подсчитали: перевод документов на региональные языки, издание учебников, дублирование названий улиц, городов, станций и прочее потребуют около 17 миллиардов гривен» (по суті – «вони збрехали») («Факты и комментарии», 10.08.12).

Діяльність «Свободи» та КПУ висвітлювалося ситуативними згадками.