Підсумковий звіт за результатами моніторингу центрального телебачення за 15.09 - 26.10 2014 року

Відстежували висвітлення діяльності 10 політичних партій: "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Батьківщина", "Свобода", "Опозиційний блок", "Радикальна партія", "Громадянська позиція", "Самопоміч", КПУ, "Сильна Україна".

Мета дослідження: з’ясувати, чи надають телеканали повну, якісну, неупереджену  та збалансовану інформацію про політичні сили для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час позачергових парламентських виборів 2014 року. А також чи мають політичні сили рівний доступ для представлення своєї позиції на телеканалах.

Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють телевізійні повідомлення на глядача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки  змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки політичної сили (послідовності сюжетів, стилістики, інтонації повідомлень).

Крім політичних партій  додано ще три суб’єкти моніторингу: уряд, президент та спікер. Перші особи країни прямо чи опосередковано брали участь у кампанії – за парламентські крісла боролася президентська партія "Блок Петра Порошенка", прем’єр-міністр  Арсеній Яценюк та спікер Олександр Турчинов  ішли на вибори у новоствореній партії "Народний фронт", до якої увійшли також частина міністрів уряду Яценюка. Мета цього дослідження – проаналізувати, чи не використовують посадовці свої службові повноваження для передвиборчої агітації.

 

ГОЛОВНІ ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ 15 ВЕРЕСНЯ-19 ЖОВТНЯ 2014 РОКУ:

- Тема армії та бойових дій на Донбасі: перемир’я; мінські домовленості про припинення вогню;  підготовка армії до зими, укомплектування технікою; звільнення українських полонених; обстріли донецького аеропорту; бунт строковиків, які прийшли під Адміністрацію президента з вимогою демобілізації.

- Розслідування тимчасової слідчої комісії ВР щодо трагедії під Іловайськом. Попередні висновки – до Іловайського котла призвели неправильні рішення міністра оборони та керівника Генштабу.

- Прийняття закону про особливий статус деяких районів Донбасу у режимі таємного голосування.

- Ратифікація угоди про асоціацію з ЄС.

- Ухвалення закону про люстрацію.  

- Візит президента Петра Порошенка до Канади та США, виступ в американському сенаті. 

- Прес-конференція Петра Порошенка. Президент представив план реформ "Стратегія 2020".

- Стрімке знецінення гривні, брак доларів в обмінниках, критика дій Національного банку.

- Газові переговори. Енергетична безпека. Підготовка до зими. 

- Передвиборчі поїздки представників політичних партій регіонами.

- Доля ув’язненої в Росії української льотчиці Надії Савченко, перший номер у списку "Батьківщини".

- Втеча колишнього "беркутівця" Дмитра Садовника, якого підозрюють у розстрілах на Майдані.

- "Народна люстрація". Побиття в Одесі кандидата від "Опозиційного блоку" Нестора Шуфрича. У різних містах країни чиновників та політиків кидали у сміттєві баки.

- Прийняття парламентом пакету антикорупційних законів.

- Урядовий проект "Стіна"  - зведення фортифікаційних споруд на кордоні України з Росією.

- Кадрові ротації – звільнення  губернатора Донеччини Сергія Тарути. Відставка міністра оборони Валерія Гелетея.  Призначення очільником відомства Степана Полторака.

- Акції протесту, які переросли в заворушення під Верховною Радою 14 жовтня, в останній день роботи Ради.

- Зустріч у Мілані президентів України та Росії  - Петра Порошенка та Володимира Путіна за участі європейських лідерів. Переговори щодо врегулювання ситуації на Донбасі, газові питання.

-  Верховна Рада не прийняла закон, щоб військові голосували у зоні АТО.

 - Підготовка до виборів. Заходи безпеки.

- Результати екзит-полів, оприлюднені після виборів у неділю, 26 жовтня.

 

ОСНОВНІ СПІКЕРИ, ЯКІ ОЗВУЧУВАЛИ ПОЗИЦІЇ ПАРТІЙ:

 «Блок Петра Порошенка» –  Юрій Луценко, Ігор Гринів, Віталій Кличко, Ірина Луценко, Микола Томенко, Ольга Богомолець, Ірина Геращенко, Віталій Ковальчук, Юлій Мамчур, Віктор Чумак, Мустафа Джемілєв, Руслан Князевич, Оксана Продан.

«Народний фронт» – Арсеній Яценюк, Олександр Турчинов, Арсен Аваков, Антон Геращенко, Павло Петренко, Андрій Тетерук, В’ячеслав Кириленко, Микола Княжицький, Дмитро Тимчук, Юрій Береза, Андрій Парубій, Леонід Ємець, Вікторія Сюмар.

 «Батьківщина» – Юлія Тимошенко, Андрій Сенченко, Сергій Соболєв, Григорій Немиря, Андрій Шевченко, Олександра Кужель.

«Радикальна партія» – Олег Ляшко, Дмитро Лінко, Ігор Мосійчук, Ігор Попов, Марк Гресь, Сергій Мельничук.

«Опозиційний блок» – Олександр Вілкул, Вадим Рабінович, Микола Скорик, Наталія Королевська, Нестор Шуфрич, Юрій Бойко, Михайло Добкін, Сергій Ларін, Олексій Білий, Володимир Пащенко, Володимир Семиноженко.

«Громадянська позиція» – Анатолій Гриценко, Віталій Шабунін.

 «Свобода» – Олег Тягнибок, Ростислав Кошулинський, Юрій Сиротюк, Юрій Левченко, Олесій Кайда, Ігор Мірошниченко.

«Сильна Україна» –  Сергій Тігіпко, Валерій Хорошковський, Світлана Фабрикант.

"Самопоміч" – Андрій Садовий, Єгор Соболєв, Семен Семенченко.

КПУ – Петро Симоненко, Алла Александровська.

Позицію уряду найчастіше представляють: Арсеній Яценюк, Арсен Аваков, Павло Петренко, Володимир Гройсман, Людмила Денісова, Юрій Продан, Остап Семерак, до відставки – міністр оборони Валерій Гелетей.

 

ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПЕРЕДВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ

Телеканали у цілому забезпечили доступ партій до медіа. Але глядач не отримав повної, об’єктивної та неупередженої інформації для прийняття усвідомленого рішення.

 

Різноманітність позицій. Телебачення забезпечило різноманітність думок у висвітленні парламентських виборів.  Представлені різні партії, представники політичних сил мали можливість висловлювати свою думку.

Збалансованість. Канали забезпечили певний баланс - не було інформаційних програм, де представлена переважно одна політична сила.

Об’єктивність.  Більшість каналів намагалися представляти політичну інформацію достатньо об’єктивно. Лише кілька медіа використовували жорсткі медіа-маніпуляції для плекання симпатій та антипатій до політичних сил.

"Джинса". Сюжети із ознаками замовних на телебаченні були. Їх кількість зросла особливо в середині жовтня – за два-три тижні до виборів. Однак проплачених сюжетів загалом не було надто багато.  

Війни олігархів у медіа. У медійних війнах задіяні три канали: Інтер, ТРК "Україна" та 1+1. Протистояння між нинішнім губернатором Дніпропетровщини  Ігорем Коломойським з одного боку (він власник 1+1) та бізнесменами і політиками Дмитром Фірташем, Сергієм Льовочкіним (власники Інтера) та Рінатом Ахметовим (власник ТРК "Україна") з іншого.

Власники каналів впливають на редакційну політику та використовують медіа у своїх інтересах -  і в бізнесових (діяльність комбінатів гірничої галузі,  прихована реклама "Приватбанку", Одеського припортового заводу, курорту "Буковель" тощо), і в політичних (позитивне представлення "Опозиційного блоку", чорний піар проти "Радикальної партії", жорстка критика уряду на партії "Народний фронт"), і в іміджевих (гуманітарна допомога Фонду Ріната Ахметова).  

Використання адмінресурсу. Масового використання посад для ведення кампанії не простежувалося. Влада йшла на вибори не однією командою, а щонайменше двома політичними силами – президентська партія "Блок Петра Порошенка" та партія прем’єра "Народний фронт". І це не давало можливості використовувати вертикаль влади в одному ключі - як це було у 2012, коли на вибори йшов уряд Миколи Азарова у складі Партій регіонів. Тому використання посад для представлення позицій політичних партій не було масовим.  Частіше опоненти використовували діяльність уряду та президента для критики їхніх політичних партій. Кількість повідомлень, де президент виступає в ролі агітатора за свою партію – 1% від загальної кількості політичної інформації. Прем’єр та міністри агітують за свою партію – 2,6%, спікер – 0,3%.  

Симпатії та антипатії каналів. На каналах Інтер, ТРК "Україна" та 1+1 чітко проявлялися симпатії  та антипатії до політичних сил. У  інших телевізійних медіа прихильність не була очевидною.  Під поняттям симпатії експерти розглядають редакційну політику каналу, комплексну підтримку політичної партії, а не "джинсу".

Доступність інформації про політичні сили. Позачергові вибори до Верховної Ради відбуваються після Майдану, революції гідності. Створено три нові політичні сили – пропрезидентська партія "Блок Петра Порошенка", партія на чолі з прем’єром Арсенієм Яценюком "Народний фронт" та "Опозиційний блок" – до якого увійшла частина Партії регіонів (сама ПР  - що мала найбільшу фракцію в парламенті 2012 року – не йшла на вибори).

Серед нових, непарламентських партій – "Самопоміч" львівського мера Андрія Садового та "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка.

До списків партій, крім власне політиків, увійшли бойові командири, активісти Майдану, журналісти. У перші п’ятірки увійшли не політики, люди, які досі не асоціювалися з партіями. У медіа почали активно з’являтися експерти, радники перших осіб держави, громадські діячі. Телеканали найчастіше не зазначали їхню політичну приналежність. Це одна із рис цієї кампанії  - глядачеві складно розібратися, хто яку партію представляє.

З 13 жовтня, за два тижні до виборів - зросла кількість повідомлень, де політики (президент, а частіше прем’єр-міністр та міністри уряду Яценюка) використовували свої посади для агітації за партію. До цього у новинах містився лише прихований піар партії  президента та прем’єра – через позитивне висвітлення діяльності  (або негативне  - опоненти використовували через критику уряду та президента для антипіару). Під кінець кампанії "Народний фронт" у бігбордах почав використовувати слоган "Голосуй за прем’єра Яценюка" – і в новинах прем’єра почали представляти і підписувати як лідера партії.  Партія "Народний фронт" на цьому побудувала свою кампанію.   

Брак програм. Передвиборчих програм на телебаченні практично не презентувала жодна політична сила. Президент Петро Порошенка представив "Стратегією 2020", яку політологи розглядали як передвиборчу. Однак інформація про цю програму – загальна, не цілком зрозуміла. Інші політичні ініціативи -  мали популістичний характер. Телевізійні медіа на них не акцентували, недостатньо аналізували їхню  реалістичність.

День тиші. У переддень виборів, коли заборонена будь-яка агітація, у теленовинах подавали інформацію про партії. Її не було багато, новини не містили прямої агітації. Однак згадували "Батьківщину", "Блок Петра Порошенка" та "Народний фронт". Також активно представлена позиція уряду (на деяких каналах у негативі) та президента.  Президент звернувся до громадян із закликом прийти на вибори, а в неділю, 26 жовтня, в день голосування зранку поїхав до бійців у зону АТО. З формальної точки зору представленні позиції уряду та президента не є порушенням, але в умовах, коли у глава держави і прем’єр беруть участь у виборах – це можна розцінювати як спосіб впливу на думку виборця. 

 

КІЛЬКІСНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ

Телебачення висвітлювало вибори активно, але не цілком збалансовано. Найактивніше представлена позиція уряду (26,5%) та президента (17,4%).

Серед політичних партій є 4 лідери, їхня позиція представлена найактивніше: "Блок Петра Порошенка" (майже 11%), "Опозиційний блок" (10,3%),   "Батьківщина" (7,8%), "Народний фронт" (7%).

Мінімум інформації про КПУ (0,9%), "Громадянську позицію" (1,6%) та об’єднання "Самопоміч" (1,8%).

"Радикальній партії" присвячено  4,5%, "Свободі"  - 2,6% та "Сильній Україні"  - 3,1%.

Найактивніше у нейтральній тональності представлені уряд та президент. Серед партій – "Блок Петра Порошенка", "Батьківщина",  "Опозиційний блок" та "Народний фронт". 

Найбільше  позитивної тональності отримав "Опозиційний блок" (96% позитиву про "Опозиційний блок" містилося у новинах двох каналів – Інтер та ТРК "Україна") та президент. З партій також багато позитиву на телебаченні подавалося про "Блок Петра Порошенка".

Найактивніше критикували – уряд. Серед політичних партій найбільше негативу про "Радикальну партію" (95% негативу подав канал 1+1), "Народний фронт" та "Блок Петра Порошенка". 

Представники уряду, "Блок Петра Порошенка" та "Опозиційний блок " отримали найбільше прямої мови. Найменше мали можливості висловитися у теленовинах -  КПУ та "Самопоміч".

 

Кількісно найбільш збалансовані були канали Інтер та ТРК "Україна". Хоч їхню редакційну політику не можна назвати неупередженою – простежуються симпатії та антипатії до політичних сил.  Відносний баланс був на каналі ICTV.

Інтер – активно представлені більшість політичних сил. Найбільше критики уряду, найбільше позитиву про "Опозиційний блок".

ТРК "Україна" - активно представлені більшість політичних сил. Найбільше інформації про діяльність уряду. Серед політичних сил перевага – "Опозиційному блоку".

1+1 – однакова кількість інформації, її найбільше – про уряд і президента. Найбільше негативу про "Радикальну партію".  Цю політичну силу дуже активно критикує тільки 1+1 – 95% з усього негативу на телебаченні про Олега Ляшка подано на цьому каналі. Активно представлені "Народний фронт" та "Блок Петра Порошенка". 

Перший національний –  понад 41,4% політичної інформації – про уряд, ще 23,8% - про президента. Серед партій лідирує "Блок Петра Порошенка".

TVi – найбільше інформації про уряд, понад 40%. Порівняно збалансовано – про "Блок Петра Порошенка", "Батьківщину", "Свободу" та "Народний фронт". Про решту політичних сил – пасивно.

ICTV – досить збалансовано. Найбільше інформації про уряд  - майже 23%. Серед партій найактивніше та порівняно збалансовано про "Батьківщину", "Блок Петра Порошенка",  "Опозиційний блок" та "Сильну Україну".

5 канал – з явною перевагою інформації про уряд (35,7%) та про президента  (майже 24%). Серед партій найактивніше про "Блок Петра Порошенка" та "Батьківщину".  Про решту партії менш активно, порівняно збалансовано.

СТБ – найбільше інформації про уряд та президента  - по 34%. Про політичні партії пасивно, але порівняно збалансовано.

 

 ПРО ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ НА КАНАЛАХ

Інтер, програми «Подробиці» та «Подробиці тижня»

Частка виборчого контенту серед загальної кількості інформації становила 34%.

Найактивніше представлена позиція «Опозиційного блоку» (14,8%) та «Блоку Петра Порошенка» (11,1%).

«Батьківщина» (8%), «Радикальна партія» (7,6%), «Народний фронт» (6,1%), «Сильна Україна» (5,5%) та «Громадянська позиція» (4,2%) увійшли до другої групи за кількістю представлень.

Третю позицію розподілили об’єднання «Самопоміч» (2,7%) та «Свобода» (2,2%).

Мінімум повідомлень про КПУ (0,4%) і переважно у негативній тональності.

Найбільше у позитивній тональності висвітлювався «Опозиційний блок».

А от «Народний фронт», «Самопоміч» та уряд  - переважно критикували.

Партії «Опозиційний блок» та «Блок Петра Порошенка» отримали найбільше прямої мови.

Канал висвітлював передвиборчу кампанію досить активно. Кількісно подавав інформацію переважно збалансовано. За показником представлень забезпечив основним рейтинговим політсилам відносно рівний доступ до медіа. Представники більшості партій, крім КПУ, «Народного фронту» та «Самопомочі», мали можливість висловити свою позицію у прямому ефірі підсумкового випуску «Подробиці тижня». Велика частка передвиборчої інформації припадала саме на цей випуск новин.

Проте якість повідомлень дає підстави стверджувати про застосування маніпуляції «фальшивий нейтралітет». Канал прихильний до «Опозиційного блоку» (76% позитиву, поданого про цю партію на телебаченні – містилося на каналі Інтер) і вів активну антиагітацію проти уряду (60% – з усієї негативної інформації на телебаченні) та прем’єрської політсили «Народний фронт» (73% негативу – подав Інтер).

Діяльність «Опозиційного блоку» висвітлювалася у нейтральній та позитивній тональностях. У одній програмі про цю партію згадували по кілька разів. І переважно у сюжетах, де критикували  уряд. Практично кожен такий матеріал підкріплювався коментарем «Опозиційного блоку» або вигідною для каналу думкою експерта, політолога. Проводять некоректні паралелі між «професійною» опозицією і «непрофесійним» Кабміном.

Наприклад, 20 жовтня сюжет про ініційований урядом люстраційний закон. Під його дію потрапив адмірал, заступник міністра оборони з питань євроінтеграції Ігор Кабаненко, якого Янукович звільнив за проведення спецоперації в Криму проти Чорноморського флоту Росії. Він стверджує: «… Те, що відбувається зараз – це якась ширма».

Подано думку політолога Михайла Дяденка:

«Этот закон – предвыборный пиар…» і вважає, що «закон принимали в спешке – популистской спешке. А депутаты не видели, за что голосовали».

Наступний сюжет – реакція «Опозиційного блоку»:

«…мы защитим всех, кого эта власть сей час унижает… В первую очередь должны бать люстрированы Яценюк, Турчинов и иже с ними…».

Перенасичений інформацією про опозиціонерів і короткий передвиборчий дайджест «Вибори». В одному блоці могло міститися 2-3 матеріали. Негативу про «Опозиційний блок» канал уникав. Якщо і з’являвся, то лише з вуст опонентів.

А про діяльність уряду навпаки: критики багато, подекуди вона жорстка, для підсилення негативу використовувався будь-який інформаційний привід (іноді дрібний), критикувалися усі напрями діяльності – економічний, соціальний, військовий, енергетичний.

Прямої мови міністрів практично не подавали, якщо і звучала, то коротко, іноді вирвана з контексту. Для підсилення негативу журналісти використовували грубі маніпуляції: читання думок, оціночні судження, створення негативного контексту завдяки послідовності сюжетів, повтор інформації, перекручування фактів, приховування інформації. Вдавалися і до «чорного піару».

Передвиборчої інформації про «Народний фронт» на каналі не було. Практично усі повідомлення – це антиагітація проти Арсенія Яценюка, рідше – проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та голову Верховної Ради Олександра Турчинова. Основний меседж – уряд бездіяльний, оскільки «правительство ушло на выборы».

Приміром, сюжет про вакцинацію дітей. В областях дозволили приймати у дитсадки дітей без щеплення:

«…Что делать родителям, у которых нет денег на покупку вакцин? Вопрос к правительству, которое сейчасувлечено предвыборной борьбой,и из-за этого малыши не особо багатых и малообезпеченных семей рискуют своїм здоровьем» («Подробиці», 23.10.14).

Останній передвиборчий тиждень ознаменувався акціями протестів під стінами Кабміну невиліковних хворих, студентів, інвалідів, працівників дорожніх служб. Канал їх охарактеризував як «Черный вторник для Кабмина» и «Черная среда».

Антипатії на каналі простежувалися й до об’єднання «Самопоміч». Два тижні поспіль в ефірі з’являлися викривальні сюжети про мера Львова та лідера партії Андрія Садового. Мешканці міста звинувачували його у корупції та порожніх обіцянках. Позиція Садового не представлена.

На каналі активно проявлялася й «війна олігархів», зокрема власників Інтера Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна проти групи «Приват» та його власника, бізнесмена та нинішнього губернатора Дніпропетровщини Ігоря Коломойського. Практично щодня звучали негативні сюжети про Коломойського. Його ім’я пов’язували зі скандалами навколо Вільногірського металургійного та Іршанського гірничо-збагачувального комбінатів, «Укрнафти», аеропорту «Бориспіль», Одеського припортового та нафтопереробного заводів, з причетністю до відключення «34 каналу» у Дніпропетровську. У останній тиждень йшлося про розмову, в якій Ігор Коломойський і Давид Жванія ділять округи на Донбасі – визначають, хто переможе. У цих сюжетах згадували і Яценюка:

«Примером договоренности правительства и олигарха Коломойского стала ситуация с «Укрнафтой». В обмен на 2 млрд грн дивидендов в госбюджет перед выборами, правительство закрило глаза назлоупотребления губернатора…» («Подробиці», 23.10.14).

Про решту учасників передвиборчої гонки інформація подавалася стриманіше, виключно у короткому передвиборчому дайджесті «Вибори».

 

СТБ, програма «Вікна-новини»

Канал висвітлював передвиборчу кампанію пасивно. Переважали сюжети соціального характеру – про життя пересічних громадян, які потрапили у скрутні життєві обставини; поранених бійців із зони АТО тощо.

Частка виборчого контенту становила 15%.

Найактивніше представлена позиція уряду (34,8%) та президента (33,8%) у трьох тональностях.

Серед політичних сил найбільше інформації про «Народний фронт» (5,7%), «Блок Петра Порошенка» (4,5%) та «Батьківщину» (4,2%). Мінімум повідомлень про «Сильну Україну» (1%), «Громадянську позицію» (0,6%) та «Радикальну партію» (0,2%). Інформація мала переважно нейтральне забарвлення.

Канал не дав можливості виборцям зробити усвідомлений вибір, адже передвиборчі новини висвітлював побіжно. Приміром, про найбільш згадувану в ефірі партію «Народний фронт» протягом усієї передвиборчої кампанії припало всього 8,5 хв.

Основні політичні сили з’являлися рідко і переважно у сюжетах, які не стосувалися виборчої тематики: коментували прийняті закони  - про статус Донбасу, про люстрацію тощо. Лише у останній передвиборчий тиждень три дні поспіль – з 20 по 23 жовтня – наприкінці програми було коротко подано про заяви та поїздки представників партій «Блоку Петра Порошенка», «Сильної України», «Опозиційного блоку», «Батьківщини» у короткому політ-дайджесті. Такий блок політичної інформації з’являвся і протягом усієї кампанії, але рідко, – раз у 2-3 тижні.

У цілому новини подавалися об’єктивно та переважно збалансовано. Інформація не приховувалася, висвітлювалася під різними кутами зору. Сюжети із ознаками політичного піару (президент Петро Порошенко перевіряв якість бліндажів у зоні АТО; Арсеній Яценюк дивився, як споруджують об’єкти проекту «Стіна» на Харківщині; Арсен Аваков та Олександр Турчинов екстрено приїхали в Маріуполь, коли бойовики поновили обстріли околиць міста, Арсеній Яценюк відвідав Яворівський полігон, де заявив, що лише напередодні його приїзду бійцям нарешті видали зимовий одяг) канал намагався подавати об’єктивно – наводив факти, які суперечили словам високопосадовців. Тож повідомлення не були цілком агітаційними.

Негативної інформації та жорстких оцінок СТБ  уникав. Критика звучала, але вмотивована. Найбільше негативу стосувалося діяльності уряду. Критикували Міністерство охорони здоров’я, яке «нарешті розпочало процедуру закупівлі медикаментів для тяжкохворих» («Вікна-новини», 09.10.14); Міністерство оборони України, яке не забезпечує бійців у зоні АТО зимовим одягом: «… А це табір добровольчого батальйону «Айдар». Підрозділ підпорядкований Міністерству оборони. Накази від нього отримують регулярно, а от забезпечення – дулю» («Вікна-новини», 09.10.14).

23 та 24 жовтня в ефірі були подані сюжети і про олігарха, бізнесмена та губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського. Йшлося про росіянина-пранкера Олексія, який видав себе за лідера «ДНР» Павла Губарева  і протягом двох місяців спілкувався через «скайп» з Коломойським. Під час розмов губернатор нібито пропонував бойовикам 20 місць у Верховній Раді України. 24 жовтня – про медіа-скандал у Дніпропетровську, де замість «34 каналу» транслювали концерт на підтримку кандидата-мажоритарника Бориса Філатова – заступника Коломойського. Проте це не дає підстави стверджувати, що канал долучився до так званої «війни олігархів», радше поява такої інформації в ефірі обумовлена резонансними інформприводами.

СТБ не мав політичних уподобань, явних зловживань не простежувалося. Надавав перевагу офіційним новинам.

 

ICTV, «Факти» та «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Канал висвітлював вибори активно і відносно збалансовано.

Частка виборчого контенту становить 27%.

Збалансованість представлення головних політичних гравців загалом та за тональністю, зокрема, дає підстави стверджувати, що канал забезпечив партіям відносно рівний доступ до медіа.

За кількістю ефірного часу лідирують уряд (22,9%) та президент (15,3%).

Серед партій – «Блок Петра Порошенка» (15,4%) та «Батьківщина» (11,6%). Менш активно  представлені  «Сильна Україна» (8,1%) та «Опозиційний блок» (10,8%). Найменше інформації подано про «Самопоміч» (0,8%), «Громадянську позицію» (0,6%), КПУ (0,5%) та «Радикальну партію» (0,5%).

Критикували переважно уряд та «Блок Петра Порошенка».

Найбільше прямої мови надано партії «Блок Петра Порошенка», найменше –«Радикальній партії» та КПУ.

Канал активно інформує про події в державі та світі. Топ-тема інформаційних випусків – ситуація у зоні АТО. Детально висвітлював події та заяви високопосадовців та міжнародних експертів. Інформація підкріплювалася прямою мовою політиків, експертів, політологів.

Переважна більшість повідомлень подавалася у нейтральній тональності. Деякі матеріали містили оціночні судження, іронію та маніпуляційні технології.

У сюжеті про прийняття закону про особливий статус частини районів  Донецької та Луганської областей («Факти», 16.09.2014) ведуча у підводці інтонаційно робила наголоси на неправильності такого рішення, ставила риторичні запитання:

«Чому голосування у ВР було таким небездоганним? Чому табло було чорним у момент голосування? І звідки взялися 277 голосів, коли коментарі депутатів на його адресу переважно негативні? Запитань в українців чимало. Економісти прогнозують відтік інвестицій, знецінення гривні… і повний занепад економіки» (ця думка не підтверджена жодним експертом). Коментарі представників «Батьківщини», «Свободи», «Громадянської позиції», «Радикальної партії», бійців добровольчих батальйонів підсилювали думку ведучої. Висловлювання прихильників такого рішення наприкінці матеріалу губилися. Схожий за темою та структурою матеріал подавали й у програмі «Факти» 17.09.2014.

Про передвиборчі новини йшлося переважно у другій половині випуску. Представлені позиції усіх політичних сил. Проте не у всіх матеріалах зазначали приналежність політиків до партій, від яких вони йшли на вибори.

Із середини жовтня зросла кількість матеріалів із ознаками замовних. Сюжети, як правило, короткі (до 1 хв), у нейтральній чи позитивній тональність, передавали суть заяви чи події, і обов’язково підкріплювалися синхронами. З 2 жовтня таку добірку називали передвиборчою хронікою. Найбільше таких матеріалів стосувалися «Батьківщини», «Опозиційного блоку», «Сильної України», «ЗАСТУПу». За два тижні до виборів матеріали з ознаками "джинси" з’явилися про «Самопоміч», «Свободу» та «Блоку Петра Порошенка».

Із 12 жовтня замовні матеріали стали частіше подавати у формі коментарів однієї політсили – «Сильної України». Закон про люстрацію коментував Сергій Тігіпко («Факти», 14.10.14), свою точку зору щодо закону про прокуратуру висловлював Валерій Хорошковський («Факти», 15.10.14), що означатиме підвищення рейтингу України коментував Ігор Мазепа («Факти», 16.10.14), про розвиток аграрного сектору розповідав Ігор Мазепа («Факти», 24.10.14).

Політичні програми партій у новинах озвучували рідко, в основному висвітлювалися лише погляди лідерів щодо події чи проблем.

Критики канал уникав. Негатив звучав переважно з вуст політичних опонентів. Негативна інформація щодо уряду – вмотивована. Стосувалася Міністерства охорони здоров’я (не вистачає препаратів для важкохворих) та Міністерства оборони (не забезпечили теплим одягом військових у зоні АТО) тощо.

На каналі була інформація, де чиновники використовували посади для агітації – особливо в останні два тижні перед виборами. Прем’єр Арсеній Яценюк, президент Петро Порошенко, спікер Олександр Турчинов фігурували як представники влади, але інформація не стосувалася напряму їхніх обов’язків.

Кількісно найзбалансованіше представлені позиції партій у підсумковому випуску «Факти тижня з Оксаною Соколовою». Проте сюжети цих випусків часто містили іронію. З 28 жовтня до студії «Фактів тижня з Оксаною Соколовою» почали запрошувати представників різних політичних сил: Сергій Тігіпко з «Сильної України» (28.09.14), Вадим Рабинович з «Опозиційного блоку» та Валерій Хорошковський з «Сильної України» (05.10.14), віце-прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який іде у списку «Блоку Петра Порошенка», Юлія Тимошенко з «Батьківщини» (12.10.14), прем’єр Арсеній Яценюк, який є першим номером «Народного фронту», Олександр Вілкул з «Опозиційного блоку» та Юрій Луценко з «Блоку Петра Порошенка» (19.10.14).

Канал також втягнутий у «війну олігархів». Транслювали повідомлення проти Дніпропетровського губернатора  Ігоря Коломойського. В останній передвиборчий тиждень  оприлюдено телефонний запис між Коломойським та мажоритарником від «Блоку Петра Порошенка» Давидом Жванією, де вони домовлялися про розподіл округів між кандидатами. Журналісти вдавалися до маніпуляції «повтор інформації». Схожі матеріали виходили протягом трьох днів – з 22 по 24 жовтня. Продовженням цієї теми став запис розмови Ігоря Коломойського та начебто лідера «ДНР» Павла Губарева, де Коломойський обіцяє провести до парламенту сепаратистів.

 

5 канал, «Час новин» та «Час. Підсумки тижня»

Канал висвітлював вибори пасивно і незбалансовано. Не забезпечив партіям рівний доступ до медіа.

Частка виборчого контенту становить 14%.

Найбільше інформації про уряд (35,7%) та президента (23,7%).

Серед партій найбільше ефірного часу присвятили «Блоку Петра Порошенка» (9,7%) та «Батьківщині» (7,7%). Про решту партій – значно пасивніше.  Найменше інформації – про «Громадянську позицію» (0,1%) – це одна згадка, 13 секунд протягом 1,5 місяця камапнії.

Найбільше критикували «Опозиційний блок» та уряд.

Найбільше прямої мови надано «Блоку Петра Порошенка», найменше – «Радикальній партії». Не мали можливості висловитися наживо представники «Громадянської позиції», КПУ та «Сильної України».

Інформацію подавали збалансовано, об’єктивно, без оціночних суджень. Події із зони АТО – пріоритетні. Новини про діяльність уряду та президента за важливістю на другому місці. Передвиборчі новини висвітлювали пасивно. Прихильності каналу до однієї з політичних сил не простежувалася.

Про вибори інформації на каналі було обмаль. Більшість згадок і заяв політиків стосувалися подій, що напряму не пов’язані з передвиборними перегонами.

У новинах містилася інформація, що свідчила про використання спікером Олександром Турчиновим та президентом Петром Порошенком адмінресурсу. У матеріалах вони фігурували як представники влади, проте у сюжетах простежувався піар політсил.

Підсумкові новини «Час. Підсумки тижня» відрізнялися від щоденних новин, містили оціночні судження, іронію, журналісти вдавалися до маніпуляцій.

У підсумковій програмі «Час. Підсумки тижня», 28.09.14 ведучий ставив іронічні питання щодо діяльності Міністерства оборони, плекаючи негатив щодо дій урядовців:

«Грошей немає фізично чи паперова бюрократія Міноборони заважає їх витрачати?»; «Якщо ми говоримо про чистку Генштабу та Міноборони і залишити звідти тільки тих людей, які дружать з головою, хочуть щось робити. Скільки, який відсоток від ста?»; «Скільки треба адекватному міністру, щоб результат змін було видно?»

Виборча тематика у програмі «Час. Підсумки тижня» представлена більш активно: практично у кожному випуску подавали розгорнуті сюжети, журналістські розслідування щодо політичних партій  кандидатів та кандидатів-мажоритарників.

 

1+1, "ТСН" та "ТСН. Тиждень"

1+1 висвітлював вибори відносно активно, хоча не всі політичні сили мали рівний  доступ до медіа.

Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин становила 15%.

Президент і спікер в основному виступали як виконавці своїх обов’язків, лише під час великих інтерв’ю згадували про свої політичні сили.  Прем’єр Арсеній Яценюк був гостем студії у підсумковому випуску "ТСН. Тиждень" 19 жовтня. Його представляли і титрували як прем’єр-міністра та лідера партії "Народний фронт".

Найактивніше представлені президент (24,8%), уряд (22,4%), і «Радикальна партія» (13,8%).

Мінімум інформації про «Громадянську позицію» (0,8%), «Свободу» (0,6%) та "Батьківщину" (1,4).

Найбільше  позитивної тональності отримав президент та "Народний фронт", майже однакова кількість позитиву про партії «Блок Петра Порошенка» та "Самопоміч".

У щоденних випусках посідовно та систематично плекали негативне ставлення до лідера "Радикальної партії"  Олега Ляшка.  Діяльність цієї партії представлена переважно в негативі. Негативної тональності про партію Ляшка більше, ніж сумарно негативу про інші політичні партії  на  каналі.

Уряд, президент і спікер отримали найбільше прямої мови. Найменше  - КПУ. Партії «Сильна Україна» надали слово один раз. Лідер  "Сильної України" Сергій Тігіпко дав велике інтерв’ю, під час якого його засипали різкими запитаннями у прямому ефірі.

Президент і уряд були найчастіше представлені у перших сюжетах.

«Батьківщина» найчастіше представлена в контексті тем про долю Надії Савченко, «Самопоміч» - висловлювалися щодо закону про люстрацію, інформація про «Опозиційний блок» - стосувалася "народної люстрації" і побиття представника партії Нестора Шуфрича, «Радикальна партія» - тема незаконного захоплення земель у Бучанському лісі під Києвом. «Громадянська позиція» - тема розслідування роботи колишніх міністрів оборони, оскільки лідер партії Анатолій Гриценко  - колишній міністр. «Сильна Україна» - фігурувала тільки в соцопитуваннях.

Є інформація про всі політичні сили. Останній тиждень з’явилося помітно більше «джинси» по мажоритарниках. Їх часто не підписують як кандидатів у депутати.

Канал 1+1 є учасником війни олігархів. Про вплив власника на редакційну політику свідчать:  у "ТСН" часто звучала теза, що Україна має повернути державний контроль над титановою галуззю – це пов’язано з бізнесовими суперечками між Дмитром Фірташем та Ігорем Коломойським; прихована реклама "Приватбанку", мусувалася тема, що зарплатні проекти бюджетників примусового переводять із карток "Приватбанку" на картки державних фінустанов. У новинах рекламували курорт «Буковель», який належить Коломойському. І піарили директора курорту Олександра Шевченка. Часто показували про організовані ним благодійні акції. Про його приналежність до «Блоку Петра Порошенка» вперше сказали 24 жовтня.

Передвиборчих програм мало. Лише раз за весь період моніторингу телеканал 1+1 у підсумковому випуску «ТСН. Тиждень» 5 жовтня проаналізував програми політичних партій.

Часто складно зрозуміти, до якої політичної сили належать промовці, бо їх не називають  як представників партій.

Канал вдається до медійних маніпуляцій:

Вдаються до думки невідомих експертів.  Посилаються на "експерти вважають, що ...".  «Так у тихому Івано-Франківську триває велика гра. За банальною, на перший погляд передвиборною боротьбою провінційних кандидатів, на думку аналітиків, насправді триває битва за повернення влади тими, хто втратив її внаслідок Майдану» (24.10.14).

Іронія – поширений прийом для створення негативного враження. 30 вересня у сюжеті про побиття Нестора Шуфрича в Одесі, журналіст говорить: «Прес-конференція тривала недовго. По нардепа прийшли».

Сарказм. Відверто висміювали мера Києва Віталія Кличка. Негатив передавали вихопленими із контексту словами політика, коли він виступає, показують людей, які сміються з нього в залі, уповільнювали зйомку. Коли він говорив, на задньому фоні звучала грайлива  музика.

Риторичні питання. У інтерв'ю журналісти задають риторичні і навідні запитання. У "ТСН. Тиждень" відчувається ставлення ведучої до того, про що вона запитує у співрозмовника.

 «Чорний піар» проти Олега Ляшка. Його та "Радикальну партію" згадували по кілька разів на тиждень, показували репортажі і викривальні сюжети.

Послідовність сюжетів, що створюють позитивний контекст. Спершу  -  матеріал  про теплу погоду, що містив гарні картинки природи, приємну музику. Після цього  - Андрій Садовий  розповідав про свою партію "Самопоміч".

Паралелі. Колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка двічі показали поруч із колишнім президентом Віктором Януковичем, де вони йдуть поруч і усміхаються. У "ТСН. Тиждень" про "Опозиційний блок"  говорять: «Головною родзинкою сезону є "Опозиційний блок" – справжній заповідник періоду «золотого батона».

Відео. Нейтральне повідомлення набуває негативного забарвлення завдяки відео  - дорогий годинник на руці Олега Ляшка.

Питання, в якому вже є відповідь. У «ТСН. Тиждень» Алла Мазур запитує в міністра юстиції Павла Петренка: «І про антикорупційні закони. Чи воно працюватиме? Бо подібних уже в Україні ухвалили чимало».

 

Перший національний, програми "Підсумки дня" та "Підсумки тижня"

Частка виборчого контенту становила 16% від загальної кількості інформації.

Найбільше інформації було в нейтральній тональності, а найменше в позитивній.

Президент, спікер і прем’єр-міністр були представлені тільки як виконавці посадових обов’язків.

Найактивніше представлені уряд ( 41,4%), президент (23,8%) і партія «Блок Петра Порошенка» (13,9%).

Мінімум інформації про "Громадянську позицію" (0,2%), "Самопоміч" (0,5%) та «Радикальну партію» (0,9%). Про партію «Сильна Україну» згадали за кампанію протягом 4 секунд.

Найбільше  позитивну отримали «Блок Петра Порошенка», президент і уряд.

Уряд і президента також найбільше критикували, хоча нейтральної інформації було в рази більше. Серед партій найактивніше в негативі представлений «Опозиційний блок».

Уряд, президент і представники «Блоку Петра Порошенка» отримали найбільше прямої мови. "Опозиційний блок", "Громадянська позиція", КПУ та "Сильна Україна" на каналі не виступали.

Президент і уряд були найчастіше представлені у перших сюжетах.

Перший національний подає новини стисло. Всі програми починаються з повідомлень по  Донбасу. За ними - про роботу уряду й президента. Є сюжети з ознаками замовних, найчастіше їх подають у суботніх і недільних випусках  - про депутатів, які балотуються по мажоритарних округах.

У новинах з’явився інформаційний блок «Гачки для виборців». Інтерв’ю з різними політиками, які йдуть на вибори. Інформація подавалася об’єктивно.

Канал використовує медіа-ефекти:

Щоб закріпити якусь думку, вдаються до повторів – тієї самої тези, або навіть того самого синхрону.

Іронія. Випуск 4 жовтня, сюжет про мера столиці Віталія Кличка, який із колишнім польським президентом Лехом Валенсою відвідали Михайлівський собор. Кличко вдарився лобом об ікону. Ведуча:

«Прикладаючись до ікони Божої матері, двометровий чоловік не розрахував сили і вдарився об ікону лобом». У цей час на відео – на Віктора Януковича падає вінок.

 

ТРК "Україна", програми "Події" та "Події тижня"

Канал  висвітлював вибори активно і відносно збалансовано.

Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин становила 34%.

Канал не зловживає негативом. Найбільше інформації  - у нейтральній тональності, а найменше в негативній.

Найактивніше представлена позиція уряду (майже 22,3%). Серед партій – явний лідер "Опозиційний блок" (майже 20%). Також активно представлені позиції "Блоку Петра Порошенка" (9,6), "Народного фронту" (8%) та "Батьківщини" (9,6%).

Мінімум інформації про "Сильну Україну" (0,5%) та "Громадянську позицію" (1,4%), КПУ  (1,5%). Порівняно пасивно представлені "Свобода" (2,9%), "Самопоміч" (2,4%), та "Радикальна партія" (2,6)%.

Найбільше  позитивної тональності  - про "Опозиційний блок". Найбільше  критики – про уряд.

"Опозиційний блок" та урядовці отримали найбільше прямої мови.  Серед партій найменше висловлювалися в ефірі представники "Громадянської позиції" та КПУ.

ТРК "Україна" достатньо об’єктивно подає політичні новини.  Не приховує інформації, активно висвітлює головні події. У студію запрошували представників майже всіх політичних сил – крім "Сильної України".  На каналі з самого початку кампанії вказували, від якої партії політик іде на вибори.

Однак новини ТРК "України" не є цілком об’єктивними та збалансованими. Канал підтримував "Опозиційний блок". Ця підтримка проявлялася: про "Опозиційний блок" більше інформації, ніж про решту партій. Представники цієї політичної партії бували гостями студії 2-4 рази на тиждень. У кожному огляді виборчих новин був блок про опозицію. Найбільше прямої мови отримали представники "Опозиційного блоку". Про них – найбільше позитивної тональності. 39% від усієї інформації про "Опозиційний блок" на телебаченні  – подав канал "Україна". Більшість медіа-ефектів  - спрямовані на  підтримку цієї політсили. Наприклад, канал дає негативну оцінку "народній люстрації" – подає це як небезпечне явище  - оскільки в Одесі побили представника "Опозиційного блоку" Нестора Шуфрича. Або протягом усієї програми веде інформаційну лінію, що в суспільстві є великий попит на "ідеологію миру". А "Опозиційний блок" – позиціонує себе як партія миру.

ТРК "Україна" у кожному випуску – без винятків – подавав інформацію про діяльність гуманітарного штабу фонду Ріната Ахметова "Поможем". Це свідчить про вплив власника на інформаційну політику.

 ТРК "Україна" є учасником війни олігархів – жорстко критикує Ігоря Коломойського, використовує медіа-ефекти для створення негативного сприйняття діяльності Дніпропетровського губернатора. Це показує, що передвиборче протистояння між Рінатом Ахметовим та Ігорем Коломойським – переноситься у медійну площину.   

В останній тиждень на ТРК "Україна" тривала медійна війна проти Коломойського. Канал використовував маніпуляцію "повтор інформації". Мусував дві теми:

- влада на Дніпропетровщині використовує злочинні способи боротьби з опозицією, за вказівкою з офісу Дніпропетровського губернатора зрізали рекламні щити "Опозиційного блоку" (тема, що повторювалася в кількох випусках).

- воєнізовані загони, підконтрольні Коломойському, становлять небезпеку суспільству. На виборчому окрузі № 59 у Курахово на Донеччині з’явилися бійці добровольчого батальйону "Дніпро-1", окружну виборчу комісію за три дні до виборів перенесли у селище Велика Новосілка.  Ця тема звучала у чотирьох випусках на ТРК "Україна" – з 21 по 24 жовтня.

24 жовтня, в останній день, коли дозволена агітація, випуск ТРК "Україна" був подовжений зі звичних 45 хв до 66 хв. У студії виступили 5 представників політичних партій: Юлія Тимошенко, Павло Петренко, Олег Ляшко, Нестор Шуфрич та Руслан Князевич. Їхня поява у студії не була вмотивована інформаційними приводами. Що може свідчити про замовний характер інформації – "джинсу".  

А 25 жовтня, у "день тиші",  коли заборонена будь-яка агітація, канал подав коментар медіа-експерта Вікторії Сюмар про втручання в роботу "34 каналу" у Дніпропетровську. Сюмар ішла за списком "Народного фронту". Її партійної приналежності не назвали. 

 

 

TVi, програми "Сьогодні" та "Сьогодні. Тиждень"

Канал  висвітлював вибори не дуже активно і не цілком збалансовано.

Частка виборчого контенту в загальному обсязі новин становила 24%.

Найбільше інформації про уряд  – понад 40%, та президента  - 14,7%. Порівняно збалансовано подано інформацію – про "Блок Петра Порошенка" (11,7%), "Батьківщину" (9%), "Народний фронт" (9,8%). Про решту політичних сил – пасивно:  та "Свободу" (5,3%), "Опозиційний блок" (1,2%), решта партій – КПУ, "Радикальна партія", "Самопоміч", "Сильна Україна" – менше 1%.

 Така незбалансованість  представлення дає змогу зробити висновок, що телеканал не забезпечив рівний доступ до медіа.

Посадові особи  - президент та урядовці представлені  переважно як виконавці своїх посадових обов’язків. Однак були й випадки прихованої агітації. Повідомлень, де інформація про президента представлена у виборчій площині становить 1,4% - при чому значна частина – це критика президента-партійця. Про урядовців-партійців  – 2,4%, переважно у нейтральній тональності.    

Найбільше  позитиву отримали уряд та президент. А серед партій -  "Народний фронт" та "Блок Петра Порошенка".

Критикували найбільше уряд – ця критика стосувалася переважно не прем’єра і уряду в цілому, а міністерства оборони – слабкого забезпечення армії, розслідування Іловайського котла . Серед партій – критикували "Блок Петра Порошенка" та "Опозиційний блок", при чому негативу про опозицію більше, ніж інформації у нейтральній тональності.

Уряд, "Блок Петра Порошенка" та "Народний фронт" отримала найбільше прямої мови.

Очевидної прихильності до політичних партій на каналі не простежується. В один тиждень переважала інформація про "Блок Петра Порошенка", на другий – "Народний фронт", на третій – про "Свободу". Кількість інформації про партію залежала від того, яких гостей  запросили до студії. 

Однак протягом компанії помітна кількісна перевага у висвітленні діяльності уряду та партії прем’єра (найчастіше  у сюжетах фігурував  прем’єр Арсеній Яценюк та міністр МВС Арсен Аваков, повідомлення у нейтральній та позитивній тональності). За один тиждень канал міг тричі подати сюжет про реформу міліції, яку представив міністр МВС Арсен Аваков. Часто подають думку радника міністра МВС і кандидата від "Народного фронту" Антона Геращенка.. У кількох випусках простежується створення позитивного контексту діяльності уряду та МВС:

22 жовтня  - сюжет про реформу міліції. Використано таку послідовність сюжетів:

- прем’єр провів селекторну нараду з регіонами по опалювальному сезону;

- уряд схвалив реформу міліції. Це коментує міністр МВС Аваков. А спікер "знає, де наш "золотий запас" правоохоронців – ті, хто пройшов АТО (Турчинов - однопартієць Авакова по "Народному фронту", його діяльність напряму не пов’язана з реформою МВС, на відео – голова Верховної Ради вручає грамоту бійцю). Інформація про реформу  міліції швидше позитивна, про очікувані зміни у структурі, які зроблять її дієвою та ефективною.  Однак у сюжеті не подано думки жодного експерта.

- правоохоронці викрили підпільні лабораторії, що виготовляють амфітамін.

Це дає підстави говорити про заможний характер сюжету.

 

У новинах є певна обережність у ставленні до влади – наприклад, акції протесту під Адміністрацією президента та Міністерством освіти подані настільки м’яко у формулюваннях та підборі інформації, що в них не читається критика влади. Канал лише озвучував певні проблеми, з якими люди вийшли на вулицю.  

Політиків переважно представляли за посадами або професійною діяльністю – експерти, радники, лідери громадських організацій, волонтери. Але не подавали інформації про партію, від якої цей кандидат іде на вибори. Це означає, що свого глядача вони позбавили повноцінної інформації про виборчу кампанію.

 

25 жовтня, у "день тиші" на TVi вийшов підсумковий випуск новин – тижневик "Сьогодні. Тиждень". Містив інформацію про "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт" та "Батьківщину".

 

Частка виборчого контенту від загальної кількості інформації (%)

(у порядку спадання)

 

ТРК "Україна"                         34%

Інтер                                      34%

ICTV                                       27%

TVi                                          24%

Перший національний            16%

СТБ                                        15%

1+1                                         15%

5 канал                                  14%

 

пряма мова	Інтер	СТБ	Tvi	ТРК	1+1	Перший нац	5 канал	ICTV
Порошенко (президент)	1578	758	672	635	1816	808	910	1138
Яценюк (прем’єр+уряд)	492	837	2240	3743	2355	1707	1631	2040
Турчинов (спікер)	54	174	158	39	1042	89	307	134
«Блок Петра Порошенка»	3446	168	1725	2694	824	685	515	1818
«Народний фронт»	650	181	1165	2124	763	208	251	392
«Батьківщина»	2600	207	854	2608	85	248	429	1543
«Радикальна партія»	2666	0	16	669	116	44	18	27
«Опозиційний блок»	4902	78	30	5610	56	0	69	1527
«Громадянська позиція»	1431	21	36	296	43	0	0	98
«Свобода»	740	37	1066	655	14	92	174	351
КПУ	10	41	12	361	6	0	0	21
«Самопоміч»	11	96	63	515	57	24	35	93
«Сильна Україна»	1662	42	0	0	224	0	0	1210

 

 

МАНІПУЛЯЦІЇ

 

Приклад корпоративних воєн. Плекання негативу до губернатора Дніпропетровщини Ігоря Коломойського та позитиву до "Опозиційного блоку".

 ТРК "Україна","Події", 15 жовтня 2014 року:

"В Европарламенте обеспокоены массовыми нарушениями в предвыборной кампании в Украине. Международные наблюдатели все чаще отмечают давление на оппозицию, преследование, избиение кандидатов в депутаты. А также запугивание членов избиркомов. Более всего нарушений  - в Днепропетровской области". (на відео  - Олександр Вілкул на засіданні Європарламенту в Брюсселі).

  ТРК "Україна","Події", 17 жовтня 2014 року:

"Президента Петра Порошенко просят сделать кадрове выводы в отношении Днепропетровского губернатора Игоря Коломойського. Поводом стало распоряжение его замести теля Геннадия Корбана уничтожить всю рекламу "Оппозиционного блока".

Сюжет складається з таких смислових частин:

У Дніпропетровську зникли всі бігборди "Опозиційного блоку" (на відео – порвані плакати  "Опозиційного блоку" та просто порожні бігборди (!).

Аудіозапис, де нібито заступник губернатора Геннадій Корбан дає вказівку знищити всю агітацію "Опозиційного блоку" в місті.

"Узнать, действительно ли на записи голос заместителя Коломойского не удалось (на відео – Ігор Коломойський),  Корбан бросил трубку".

"В "Оппозиционном блоку" о давлении местных властей заявляли неоднократно (на відео – Ігор Коломойський). Таких грубых нарушений не видели за всю историю парламентских выборов в Украине. И уже окрестили эту избирательную гонку самой грязной за времена независимости. …Власть перешла красную линию – цинично и грубо нарушая законы".

У Дніпропетровську порушують права не тільки партії, але й виборців. Коментар лідера "Опозиційного блоку" – Юрія Бойка: "Власть пытается заткнуть рот нам".

"Днепропетровщина лидирует на этих выборах, как регион, где чаще всего нарушаются базове принципы Конституции и демократии. И даже не о трех гражданствах губернатора идет речь".

Дві доби був вимкнутий "34 канал". (Протягом попереднього тижня про вказівку заступника Дніпропетровського губернатора Бориса Філатова вимкнути "34 канал" подали інформацію в 4 випусках).

"Политологи считают, что президенту надо сделать кадровые выводы". Коментар політолога Костя Бондаренка, який повторює сказане вище – про потребу кадрових висновків щодо Коломойського.

Коментар представника "Опозиційного блоку" Олександра Вілкула: "… Избивают активистов, 30 палаток разгромлено, ребят, которые имеют альтернативную от власти точку зрения, вывозят на кладбише, рассказывают, что следующий раз они оттуда не уедут" (цю ж тезу Вілкул повторив у студії  "Подій" 18.10.2014).

Коментар політолога Вадима Карасьова: "В Днепропетровске боятся, что "Оппозиционный блок" может набрать достаточно серезный процент голосов".

"Наблюдатели опасаються: действия властей Днепропетровска могут сорвать избирательную кампанию по всей стране, ставят под угрозу признание результатов виборов".

Після цього сюжету – наступна інформація, слова ведучої:

"Другая информация из Днепропетровска связана с организацией покушения на Александра Вилкула. За этим тоже стоят чиновники обласной администрации, считают в "Оппозиционном блоке". (у студії 18.10.2014 Олександр Вілкул не відповів на питання про замах).

ТРК "Україна","Події", 18 жовтня 2014 року:

"Ночью в Днепропетровске уничтожены около 300 плакатов "Оппозиционного блока".

ТРК "Україна","Події тижня", 19 жовтня 2014 року:

"Ну а самые тревожные новости избирательной гонки поступают на этой неделе из Днепропетровской области.  Как, впрочем, и на прошлой. К самовольному отключению телеканалов и преследованию кандидатов добавилось массовое уничтожение рекламних конструкцій и попутки физической расправы с опопонентами".

 

Інтер, «Подробиці», 8 жовтня 2014 року.

Плекання негативного ставлення до уряду

1. Кабмін виділив додаткові кошти на впровадження проекту «Стіна».

«…О бетонных или же проволочных сооружениях после разговоров об отопительном сезоне и газе, премьер, предлагая выделить дополнительные деньги. Заглядывает в шпаргалку и заметно нервничает… Но все же цену вопроса называет…Куда закопают 6 миллионов евро – в Кабмине не говорят… ».

Політичний експерт Андрій Золотарьов стверджує, що це «пиар-проект нынешней власти в кооперации с одним из олигархов, у которого достаточно мощные металлургические емкости».

Далі подано думку лідера «Опозиційного блоку» Юрія Бойка, який переконаний, що «… это закончится очередной кражей этих денег… Скорее всего, мы будем свидетелями очередного воровства, к чему, собственно, и привыкло сегодняшнее правительство». І закріплює негативне враження про діяльність уряду знову думкою політичного експерта Золотарьова «…То, что было выделено, будет благополучно оприходовано, освоено. А проект тихо сойдет на нет».

2. Сюжет із Качанівської колонії, де засуджені жінки збирають допомогу для переселенців, було підкріплено позицією «опозиціонера» Михайла Добкіна: «Было бы очень хорошо, если бы правительство вместо своей глупой вредной работы, которую оно проводит четыре месяца, село бы за швейные машинки и начали шить теплую одежду для переселенцев».

3. Одеський припортовий завод перебуває на межі зупинки, працівники побоюються лишитися без роботи. За словами «опозиціонерів», зокрема Миколи Скорика, «они четко видят намерения Кабмина и недопустят этого».

4. У Дніпропетровську зник з ефіру «34 канал». Відключення пов’язують з заступником Дніпропетровського губернатора Ігоря Коломойського Борисом Філатовим. «Опозиціонер» Олександр Вілкул вимагає від президента та прем’єр-міністра Яценюка «…навести порядок в Днепропетровской области, в которой продолжается давление на свободу слова, преследование оппозиционных кандидатов и обращаемся к международным наблюдателям изучить действия власти и дать надлежащую публичную оценку». Тут же подано думку Бориса Філатова, який на своїй сторінці у «Фейсбук» «не постеснялся покрыть нецензурной бранью местных журналистов». На відео крупним планом показана ця сторінка: «Местные телеканалы, обслуживающие семейку Вилкулов и «оппозицию», в упор не замечают других кандидатов, кроме недобитков прошлого…». Цього канал не озвучив.

5. Аеропортом «Бориспіль» будуть керувати люди олігарха Ігоря Коломойського.

 

Інтер, «Подробиці», 2 жовтня:

Інформаційний випуск пронизаний критикою уряду. Із 23 сюжетів 8 стосувалися діяльності Кабміну. Всі мали негативне забарвлення. Використано медіа-ефект «повтор інформації» та підсилення негативу завдяки послідовності сюжетів. Постійно поверталися до теми необхідності реформ, які уряд не проводить.

– Валерій Гелетей на зустрічі з волонтерами заявив про створення при Міністерстві оборони Ради волонтерів. Вони отримають право розпоряджатися коштами, які були зібрані українцями для підтримки військових. Журналіст робить висновок: «Вот и посмотрим, была ли эта встреча пиар-сопровождением министерства обороны или реальным шагом в правильном направлении?»;

– напередодні свята вчителям зменшили заробітну плату на 20%. У квітні зняли надбавки, які дотував Кабмін: «Реформ нет, ибо война мешает, говорит премьер. Зато ничего не мешает урезать зарплаты учителям, а не чиновникам, сидящим в Кабмине. …в министерстве образования фарисействуют… Минфин и Минэкономики вообще отделались отписками: мол, зарплату не уменьшали, надбавку не сокращали и переложили всю ответственность на местные власти. А учителей убеждают, что и так получают «хорошие деньги»;

– Кабмін видав постанову про заборону використання природного газу хімічними підприємствами. Представники підприємств стверджують, що це призведе до катастрофи. Сюжет розпочинається словами: «Похоже правительство решило похоронить отечественный химпром. Ликвидировать тысячи рабочих мест. Там не считают ни самих рабочих, ни их семьи. Как это умудрились сделать и кто кому враг?».

– подано думку експерта з енергетики та політолога, які наголошують, що постанова незаконна і суперечить Конституції, і призведе до зупинки хімічних підприємств та зриву посівної кампанії;

– в сюжеті про зустріч президента Петра Порошенка та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з іноземними інвесторами проведено некоректні порівняння. Сюжет побудовано так, аби представити Яценюка у негативі:

«… Премьер с президентом во всем вроди как согласен, но опять таки со своїй старой отговоркой. Арсений Яценюк, премьер-министр Украины: – Первый вызов – это война. Очень сложно привлечь иностранных инвесторов, когда на твоїй территории стоят российские танки. Петр Порошенко, президент Украины: – Война не оправдание, потому мы приняли стратегический план развития…». Інвестори стверджують, що говорити про інвестиції зарано, бо чекають реформ від уряду. Журналістка: «…Взаимоисключающие декларации правительства вводят инвесторов не только в режим ожидания – «стенд-бай», можно сказать, а в ступор. В кулуарах говорят, что верят в искренность намерений президента Порошенка, а вот корда речь заходит об искренности намерений правительства – многозначительная пауза…»;

– форум інвесторів у Києві. Всі говорять про необхідність реформ. Проте журналістка розставляє такі акценти:

«На бумаге реформы есть, а вот реальних шагов нет. Яценюк говорит, что агрессия России мешает, инвесторы говорят – что есть реформы, которым никакая война помешать не может».

– сюжет про гральний бізнес, який, попри заборону, досі процвітає, розпочинається і закінчується негативом про уряд:

«У учителей зарплаты мизерные, тепла и света нет, война, реформ, говорят в правительстве, во время войны не видать как ушей, нормально бизнес вести почти невозможно, а вот запрещенный бизнес цветет и процветает…», «Но из года в год на проблему правоохранители закрывают глаза, как, впрочем, и правительство в целом»;

– у короткому передвиборчому блоці «опозиціонер» Олександр Вілкул заявив, що «правительство Украины ведёт страну к массовой безработице, а экономику – к коллапсу».

Тут же було подано і думку «опозиціонера» Вадима Рабіновича, який вимагає відновити роботу незалежної радіостанції «Рабінович-FM», яку незаконно відключили, коли там з’явилися рубрика «Новини».

Цього ж дня, 2 жовтня, на початку програми Михало Добкін прокоментував повалення та можливе відновлення пам’ятника Леніну в Харкові. А наприкінці випуску –  що  Юрій Бойко відвідав Банченський монастир на Буковині, де комфортабельний готель прийняв чимало дітей із Донбасу. Усі одягнені, і нагодовані. Окрім переселенців, монастир турбується про інвалідів. Тривалий часу дбає про них і Юрій Бойко. Нині ж він має намір збудувати ще додатковий реабілітаційний корпус.

 

1+1, "ТСН", 13-19 жовтня

"Чорний піар" проти "Радикальної партії" Олега Ляшка. Протягом тижня 13-19 жовтня "ТСН" подав п'ять негативних сюжетів:

- "Олег Ляшко зіпсував чуже майно на десятки тисяч доларів". Приїхав до біг-борду в Києві і порізав на шматки. На ньому невідомі розмістили плакат "Веселі клоуни підтримують Ляшка".

- кореспонденти "ТСН" розшукали 17 га землі, які привласнив Олег Ляшко;

- суд Ірпеня повернув державі Бучанський ліс, землі в якому незаконно привласнив Ляшко і його родина;

- Ведуча розпочинає новину словами: «Піар на крові». Йдеться про скандал у Павлограді: «Щоб розмістити рекламу, «Радикальна партія» Ляшка зняла бігборд, який павлоградці зробили місцем пам’яті загиблого на Сході героя і утримувала власним коштом».

- Великий сюжет, як Ляшка обкидали яйцями на двох мітингах - у Фастові та Івано-Франківську. Особливо детально розповіли про яйця, які "стріляють" у Івано-Франківську. "Тут цей продукт таки особливий" - іронізує журналістка. В сюжеті застосували низку маніпуляцій. Провели паралелі з колишнім президентом Віктором Януковичем, повідомили, що Олег Ляшко і Янукович мають одного "секретаря" - Льовочкіна. Як у 2004 році  "магазинне куряче в руках студента трансформувалось в важкий тупий предмет, поваливши на землю кандидата в президенти". Додано відео, як Олег Ляшко ухиляється від кинутого яйці в Фастові і каже: "Вони сьогодні кидають яйцями, а завтра стрілятимуть у мене" . "А де ж яйце могло вистрілити? Звісно ж, в Івано-Франківську, - констатує журналіст. - Але для головного радикала країни політ івано-франківського яйця прозвучав, як постріл". Зачитують допис Ляшка у "Фейсбуці": на виборчому мітингу у Франківську в мене стріляли".