 |
 |
 |
 |
 |
Асоціація «Спільний простір» / Комітет «Рівність можливостей» реалізують синерговані проекти із медіа-моніторингу, просвіти виборців, підвищення стандартів і якості комунікації для розвитку демократії та зміцнення інформаційного суспільства в Україні за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу, Національного фонду підтримки демократії (NED) та посольства США
|
|
|
|
|
|
 |
Проміжний звіт за результатами моніторингу обласної преси з 20 серпня 23 вересня 2012 року
Загальні тенденції
Порівняно з серпнем об’єктивна виборча тематика двох останніх тижнів звітного періоду займає менше місця в контенті новин, ніж у попередніх. Це трапилось тому, що збільшилась частка проплаченої політичної реклами. Хоча це не зменшило у відсотковому вимірі замовних матеріалів без грифу «реклама» - «джинси». На перший погляд, ситуація з українськими медіа не надто відрізняється від того, що діється в багатьох країнах: наклади друкованої преси падають, телевізор дебілізується, вдумливий читач іде в мережу. Несправедливий розподіл і так невеликого рекламного пирога та, як наслідок, нужденність більшості газет і журналів провокує те, що мало б теоретично ставити хрест на репутації будь-якого видання, а практично є суворими буднями мало не кожного з них: публікація «джинси». Подекуди цілком сумлінний і відданий ідеалам демократії редактор, чи власник не бачить іншого виходу, окрім як поставити на шпальту саме такі дописи, бо просто немає інших джерел доходів. Кінцевий наслідок описаного зсуву – недовіра суспільства до преси загалом, критичне падіння соціального капіталу, криза цінностей, які полегшують маніпулювання суспільством із боку влади та олігархів, відсутність реальних можливостей у друкованих ЗМІ контролювати владу і впливати на неї, як це відбувається на розвинених медіа - ринках ЄС та США. Проблема свободи слова в Україні полягає в тому, що Янукович і Ко просто користаються з неринковості сфери ЗМІ, з тих правил, що їх навязали страхом судових позовів через несправедливі судові рішення по відношенню як до газет, так і до журналістів видань, аби просто закрити їм роти.
Загалом, у звітний період - з 20 серпня по 23 вересня друковані ЗМІ області
всебічно розглядали арешт кандидата в народні депутати, самоовисуванця, бізнесмена Руслана Демчака. Пресою розглядалась як офіційна версія – підозра у земельних махінаціях та несплата податків так і неофіційна, висловлена адвокатами та дружиною Демчака – політична діяльність та вибори. До речі, суд постановив утримувати його під вартою до 3 листопада, тобто до кінця виборів.
Не вислизнули з уваги газет і втома та роздратування людей діями партії влади. Наприклад, газета «Ria» допис про форум Партії регіонів, що проходив у Вінниці загалом написаний у нейтральній тональності, звернула у негативну, застосувавши маніпуляцію «останнє слово», написавши в кінці тексту, що випадковий перехожий назвав міроприємство регіоналів «шоу секти «свідків покращення».
Дружно преса обговорювала перспективу екологічної катастрофи , яку передрікають київські екологи – на філіалі мегакомплексу «Нашої Ряби», що в місті Ладижин. Управляючий філіалом Микола Кучер балотується до Верховної Ради – іде як самовисуванець, але фактично представляє Партію регіонів.
Також продовжується у пресі обговорення медичної реформи. Матеріали цієї теми, що були опубліковані у різних виданнях носять вкрай негативну тональність (1).
Писала преса і про початок роботи окружних комісій, проте якось поверхнево, окрім газети «33 канал», що піддавала сумніву справедливий принцип їх формування. Загалом, у звітному періоді відносно дотримувався баланс присутності політичних партій, хоча це сталось через інформаційні приводи, що їх створювали самі партії. Більшість видань користуються оціночними судженнями. Простежувалась і маніпуляція - хаотизація новинних повідомлень, хоча насправді це лише позірний характер. Насправді відбір новин здійснюється цілком свідомо, аби приховати «джинсу».
За звітний період симпатії та антипатії видань до політичних сил особливо не виділялись. Є певні моменти сховані за ширмою поведінки видань. Наприклад, «Реалії» тотожно загальноукраїнському виданню «Дзеркало тижня. Україна», яке за вуаллю симпатії до опозиції веде свою гру з «реформаторською» частиною партії влади, також у хаотизації новин приховує свою промерську, провладну позицію. Видання в декотрих гострих темах намагається бути адвокатом влади.
Крім того, все більше в друкованих ЗМІ з’являється політичної реклами, тому для об’єктивного узагальнення місця віддається все менше.
На жаль, немає у газетах ( як і на телебаченні та в Інтернеті) об’єктивного, не рекламного аналізу попередньої партійної, професійної діяльності впізнаваних, багатих та досвідчених у політиці учасників виборчих перегонів. Словом, тих, хто за оцінками соціологів найтриваліший час виборчих перегонів затримався на лідируючих позиціях: двійка – трійка лідерів. Цю місію виконують тимчасові газети заможних мажоритарників, котрі починають «відкривати очі» виборцям на своїх реальних конкурентів – пишуть, наприклад, про часті переходи з партії в партію, представник якої партії схований під визначенням «самовисуванець», що за виробництво очолює певний кандидат, чи є не лади із законом у певного кандидата і т.д.
Друковані видання в такій області, як Вінницька – сільськогосподарські з розгалуженою сіткою населених пунктів займають у виборчий період друге місце по затребуваності електорату після телебачення. Телебаченню менше довіряють, ніж газетам через однобоке висвітлення виборчого процесу та присутності на екрані здебільшого однієї – двох провладних партій.
Основні теми
Головні спікери
Частка виборчого контенту від загального об’єму новин:
«33 канал » - 30%
«Ria» - 8%
«Вінниччина» - 25%
«Реалії» - 20%
«33 канал » загалом симпатизує об’єднаній опозиції та самовисуванцям, які йдуть до Верховної Ради в команді Петра Порошенка, час від часу критикує владу та партію влади.
Показовим, на наш погляд, «джинсовим» матеріалом є інтерв’ю з головою вінницької ОДА Миколою Джигою, де задіяна маніпуляція загравання з помаранчевим електоратом. «… політичні опоненти називають його ставлеником Януковича, «губернатором – варягом», а пересічні громадяни висловлюють глибоку особисту повагу і відверто, чи ностальгічно жалкують, що він не належить до армії колишніх помаранчевих». Суцільний позитив.
І на сусідній сторінці абсолютно негативний матеріал, як боляче медична реформа вдарила по подолянах, особливо по сільських мешканцях.
У номері, що вийшов у звітному тижні подовжувала тему мовного закону в матеріалі «Нардеп В.Колесниченко – відповідач у суді за позовом про закон про мову». Написаний у вкрай негативній тональності.
Щотижневик продовжував тему критичного стану цукрової галузі області і піддавав сумніву всеперемагаючу роль місцевої влади у відновленні роботи цукрових заводів. Особливо це простежується у матеріалі «Цукровий завод у Степанівці порізали – каже село, підприємство лежить без руху – запевняє влада».
У висвітленні теми затримання кандидата до ВР Руслана Демчака під заголовком « Кандидати з «кримінальним хвостом?», на відміну від інших видань, простежується негативна тональність. Це наштовхує на думку про замовний характер матеріалу.
Як завжди газета розміщує матеріали негативного змісту щодо діяльності нинішньої влади, але здебільшого це листи дописувачів. Наприклад, мешканці трьох сіл Погребищенського району звертаються до губернатора з вимогою повернути хоча б єдиний на тиждень рейс автобусу до райцентру.
Таким же листом, але подякою від читача створюється абсолютно позитивний образ кандидата в депутати Григорія Заболотного.
У негативній тональності вийшов у газеті матеріал під заголовком « Виділяють гроші, будують школи за півтора місяці до парламентських виборів». Загалом, цим заголовком можна охарактеризувати всю поведінку влади напередодні виборів – що б не робила,читай: «вибори».
Єдина газета, що звернула увагу на презентацію мажоритарників від ВО «Свобода». Матеріал вийшов під заголовком «У спецназу опозиції рука не здригнеться перед перешкодами». Також виборча тематика присвячена самовисуванцю, міністру економіки Петру Порошенку та його команді, яку він веде до ВР.
“Ria” звернула увагу читачів, що, від партій «Удар» і «Свобода» не буде представників в жодній дільничній комісії. Проте ситуація повністю не розкривається. Робила газета й аналіз зазначених декларацій кандидатів у депутати і матеріал і заголовок подані в негативній тональності: « Декларації доходів декотрих кандидатів схожі на брехню». Лейтмотив визначено в коментарях експертів, що вказують на суть проблеми: «Європейський політик, який у декларації вказує дані, які різко суперечать його реальним статкам, ризикує негайно поховати власну карєру. Ситуація, коли олігарх, абсолютно не соромлячись спонсорувати багатомільйонні акції та фінансувати діяльність благодійних фондів, декларує, що він отримує середню заробітну плату і не володіє жодним майном, можлива лише в Україні». Загалом же автор матеріалу бере на себе роль узагальнювача, що і ці вибори не принесуть користі для країни. Це вселяє у читача певну зневіру і відбиває бажання взагалі голосувати.
Також видання ніби - то з однаковою тональністю подає програми всіх партій, щоправда, зазначає, що вони нічим не відрізняються одна від одної, але відверто маніпулює з фотографіями лідерів рейтингових партій. Найнепривабливіший вираз у лідера об’єднаної опозиції «Батьківщина» Арсенія Яценюка та голови ВО «Свобода» Олега Тягнибока. Схоже, газета плекає негативний імідж «Свободи».
Цілу полосу ( 12 тисяч знаків) віддала газета під репортаж з конгресу видавців друкованих ЗМІ. І якщо матеріал загалом подано в нейтральній тональності, то заголовок «Политической заангажированности пожелал журналистам Янукович, который открыл Всемирный газетный Конгресс», швидше сприймається іронічно – негативно, ніж нейтрально (на 2 бали).
Підняла газета ексклюзивну тему – відсутність у списках виборців по декілька будинків. Інформацію обнародувала прес-служба «Батьківщини». Ті, хто коментував цей факт, з числа громадських діячів та окружної комісії, розходились у фактажі, що наштовхує на думку, що дійсно напередодні виборів у Вінниці вирішили сховати будинки. У кінці використано оціночно – іронічні судження: «…потрібні «баба та кіт», аби визначити хто, на кого й за що переписав будинки»
Видання намагається демонструвати об’єктивне ставлення до всіх, але реально це не завжди виходить. Можливо, через те, що видання програло суди, замовлені місцевою владою. У суді доводи адвоката та газети не бралися до уваги взагалі. Складалось враження, що рішення писались напередодні судових засідань у кабінетах чиновників.
Можливо це і диктує розхитування і впадання в крайнощі.. Усе більше виходить політичної реклами.
«Вінниччина» загалом підтримує партію влади висвітленням дій керівників держави та області.
На перші шпальти цього видання, хоч і винесено фотографії героїв художніх замальовок з районів, однак знаходиться місце і для маленьких заміток визначного характеру для когось із керівників області.
Видання дещо уникає важливі новини та факти, що не вигідно висвітлюють представників влади. Декотрі новини подаються так, аби підняти значимість влади.
Як от свято знань було використано як піар. Наприклад, кандидат у народні депутати Оксана Єлманова (Калетник) (самовисуванець) опублікувала привітання школярам та студентам невиправдано великим об’ємом – 10 тисяч знаків.
Намагаючись демонструвати себе як об’єктивне видання, публікує і матеріали на болючі теми, наприклад, медичної реформи, але загальними фразами, що аж ніяк не демонструють реальний стан. І поряд подається матеріал про те, що керівники області відкривали реконструйоване пологове відділення на півдні області, Яке буде обслуговувати три райони… І немає навіть спроби аналізу, як майбутнім мамам добиратись у сусідній район аби народити. І як родичам відвідувати породіль у лікарнях.
Хоча іноді має місце не лише позитивна, а й критична інформація. Наприклад, піддається критиці Кабінет міністрів у матеріалі « Чи дійсно споживчий кошик подешевшав?».
Про інші партії останнім часом згадується лише в оглядових матеріалах, як от - «У новій Верховні Раді жінки знов будуть у меншості».
«Реалії» також приділяли увагу арешту кандидата в депутати Р.Демчака. Причому розглядалось декілька версій: « На Вінничині розігрується інтрига року: змішалось усе – мільйони, вибори, оргзлочинність і СІЗО»
На цілий розворот розміщено інтерв’ю із кандидатом у депутати, який іде в команді Петра Порошенка, колишнім головою ОДА Олександром Домбровським. Схоже на замовний матеріал.
Також видання аналізувало обнародувані результати останніх соцопитувань, що до ВР зможуть пройти всього чотири партії: ПР, Обєднана опозиція «Батьківщина», УДАР, КПУ.
Критику земельної реформи видання передало устами та позицією комуністів – Петра Симоненка та (мажоритарника) Валерія Бевза.
На противагу комунальному виданню у вкрай негативній тональності газета пише про багатостраждальні медогляди і «світле майбутнє» відреформованої медицини області, використовуючи іронію та сарказм, як з досвіду читачів газети, так і з власного журналістського досвіду відвідання сімейних лікарів.
У негативній тональності подано матеріал про висновки київських екологів щодо можливої екологічної катастрофи від діяльності філіалу «Нашої ряби», що розвертається під містечком Ладижин: « Дохлые куры, полторы сотни тонн куриного помёта и падение грунтовых вод».
Негативна тональність прослідковується і в матеріалі про хвилю народного невдоволення нинішнім станом речей і діями влади конкретного Бершадського району: «…одні відбиваються від рейдерів, інші – вимагають заробітну плату, треті мітингують проти звалища сміття».
Здавалося б видання плекає негативне ставлення до правлячої партії, якби не інтерв’ю із заступником голови ОДА Іваном Мовчаном. Та публікації про декотрі ініціативи Кабміну, наприклад, створення спецкомісій для допомоги військовим і чорнобильцям отримати підвищені пенсії.
Проблеми вищої освіти України газета висвітлила через інтерв’ю з кандидатом у народні депутати від ВО «Батьківщина» Лілією Гриневич «Доступ к бесплатному высшему образованию сузился».
Останні два тижні видання слідувало за інформаційними приводами, не обтяжуючи себе передвиборчим аналізом подій.
Симпатію та антипатію до політичних сил газета намагається тримати в рамках рівноваги.