Звіт за результатами моніторингу центральної преси за період з 20 серпня по 23 вересня 2012 року

 

ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРЕСИ ЗА ПЕРІОД З 20 СЕРПНЯ ПО 23 ВЕРЕСНЯ 2012 РОКУ

 

Моніторинг включає аналіз 7-ми загальнонаціональних друкованих видань:

–       «Голос України»

–       «Газета по-українськи»

–       «Дзеркало тижня»

–       «Комментарии»

–       «Сегодня»

–       «Сільські вісті»

–       «Факты и комментарии»

 

Об’єкти моніторингу – діяльність 6 політичних партій з найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями:

–       Партія регіонів

–       «Батьківщина»

–       УДАР

–       «Свобода»

–       КПУ

–       «Україна – вперед!»

 

Мета дослідження: з’ясувати чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про політичні сили для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час парламентських виборів 2012 року. А також чи мають політичні сили рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.

 

Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки політичної сили (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

 

Однозначним лідером інформаційного простору протягом місяця була Партія регіонів – про неї загалом оприлюднено у 2,5 рази більше інформації, ніж про Об’єднану опозицію. Цей показник здебільшого завдячує негативній інформації – на адресу ПР її оприлюднено у 7,5 разів більше, ніж про «Батьківщину». У той же час позитивної інформації про ПР також було у 5 разів більше, майже рівна кількість була лише нейтральної інформації. Діяльність інших партії у порівнянні з цими двома практично не висвітлюються. Трохи більші показники КПУ та УДАРу, однак вони у 13 разів менші, ніж у Партії регіонів. «Свобода» та «Україна – вперед!» висвітлюються ситуативно на рівні згадок.

Основна доля негативної інформації щодо Партії регіонів (близько третини) оприлюднюється газетами «Дзеркало тижня. Україна» та «Комментарии», які плекають антипатію в першу чергу до влади, хоча і Партії регіонів не симпатизують. «Сільські вісті» та «Газета по-українськи» також нагнітають негатив щодо Партії регіонів, часто маніпулюючи коментарями та заголовками. Газета «Сегодня» та «Факты и комментарии» навпаки плекають позитивний імідж ПР, часто через матеріали, що є приховано рекламними. У «Голосі України» переважають звітування урядовців про успіхи влади більше у нейтральній та менше у позитивній тональності, при цьому опозиція часто може навіть не згадуватися (виняток – пленарні дні у ВР).

Головні тенденції місяця:

1. Нейтральні та позитивні показники Партії регіонів на 80% складає інформація про діяльність уряду, президента та представників влади на місцях, яка є прихованою агітацією та використанням адмінресурсу. 80% негативної інформації також стосується саме діяльності влади, а не Партії регіонів як політичної сили.

2. Найоб’єктивніше видання – газета «Комментарии», оскільки вона публікує як негативні, так і позитивні факти про всі політичні сили.

3. Найбільш однобокі видання – «Дзеркало тижня» та «Сільські вісті». У цих виданнях негативна інформація про владу та Партію регіонів складає практично весь виборчий контент.

4. Єдине джерело критики влади та Партії регіонів у виданнях, що їй симпатизують – це «джинса» інших політсил (КПУ, «Наша Україні», УДАР).

5. Лідер по публікації «джинси» – газета «Факты и комментарии», подібні матеріали складають 80% виборчого контенту у виданні. При цьому воно єдине зберігає паритет, публікуючи як приховану рекламу влади, так і опозиції, на відміну від інших видань, що публікують «джинсу» лише згідно із редакційними симпатіями.

6. Лідер із предметного висвітлення партійних програм – газета «Сегодня». Вона єдина детально аналізує всі аспекти життя виборців у розрізі запропонованих прохідними партіями програм.

7. Лідери по використанню витончених маніпулятивних технологій – «Сегодня» та «Газета по-українськи». Найпоширеніші маніпуляції: плекання негативу, монтаж, ствердження, звинувачення за асоціацією, іронія, сарказм, протиставлення, «голос народу», посилання на анонімний авторитет, опускання інформації, «спіраль замовчування», фальшива критика.

 

ГОЛОВНІ ТЕМИ МІСЯЦЯ:

 

1.                    Проведення Форуму Ялтинської європейської стратегії (YES).

2.                    Майор М.Мельниченко готовий надати матеріали, що доводять причетність Ю.Тимошенко до вбивства Є.Щербаня.

3.                    Прийнято закон щодо кримінальної відповідальності за наклеп. Негативна реакція журналістів та опозиції.

4.                    Мер Дніпропетровська агітує на білбордах за кандидата від ПР. Суд визнав це законним.

5.                    Проект бюджету на 2013 рік. Аналіз документу.

6.                    Перемога В.Кличка у бою з М.Чарром. Перспективи подальшої кар’єри – спорт чи політика.

7.                    Брифінг сусідок Ю.Тимошенко по колонії та лікарні. Перевірка у палаті Ю.Тимошенко. Знайдено дозиметри.

8.                    Ю.Луценко в колонії. Побут екс-міністра, умови перебування, порушення режиму, обмеження.

9.                    Ситуація довкола каналу ТВі. Акції протесту.

10.               Дискусії довкола імплементації мовного закону.

11.               Відкриття чергової сесії Верховної Ради.

12.               Соціальні ініціативи уряду та президента.

13.               Аналіз списків партій та програм.

 

ГОЛОВНИМИ СПІКЕРАМИ, ЩО ОЗВУЧУВАЛИ ПОЗИЦІЮ ПАРТІЇ, ЦЬОГО МІСЯЦЯ СТАЛИ:

 

1.     ПР – В.Янукович, М.Азаров, С.Тігіпко, Ю.Бойко, М.Присяжнюк, Т.Бахтєєва, А.Клюєв, М.Кулиняк, М.Чечетов, А. Єфремов, В.Хорошковський, Ю.Колобов, Г.Калетнік, О.Костусєв, В.Забарський, М.Джига, А.Кінах, Ю.Мірошниченко, Р.Богатирьова, І.Попеску, М.Добкін, М.Луцький, В. Колесніченко, А.Близнюк, С.Ківалов, І.Попеску.

2.      «Батьківщина» – Ю.Тимошенко, О.Турчинов, А.Яценюк, М.Томенко, О.Третяков, К.Ляпіна, А.Кожемякін, С.Власенко, М.Княжицький, Ю.Луценко, І.Луценко, А.Павловський, С.Сас, А.Гриценко, О.Третяков, В.Уколов, А.Река, С.Терьохін, В.Арьєв, А.Кожемякін, Л.Оробець, О.Кужель.

3.     УДАР – В.Кличко, В.Ковальчук, В.Наливайченко.

4.     «Україна – вперед!» – Н.Королевська, А.Шевченко.

5.     «Свобода» – О.Тягнибок, О.Канака, І.Дерев’янко, Р.Кошулинський, А.Денисенко, О.Кайда.

6.     КПУ – П.Симоненко, Є.Царьков, І.Алексєєв, А.Мартинюк, В.Даниленко, С.Храпов, С.Кілінкаров.

 

ЧАСТКА ВИБОРЧОГО КОНТЕНТУ ВІД ЗАГАЛЬНОГО КОНТЕНТУ НОВИН У ВИДАННЯХ ЦЬОГО МІСЯЦЯ СТАНОВИЛА:

 

1.     «Голос України» – 11,35%.

2.     «Газета по-українськи» – 14,44%.

3.     «Дзеркало тижня» – 15,34%.

4.     «Комментарии» – 19,29%.

5.     «Сегодня» – 10,23%.

6.     «Сільські вісті» – 13,78%.

7.     «Факты и комментарии» – 9,86%.

 

ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ

 

«Голос України» переважно висвітлює діяльність Партії регіонів через заяви президента, урядовців та керівників ОДА. Об’єднана опозиція порівняно з цим практично не згадувалася – лише через короткі інформаційні повідомлення про судові справи Ю.Тимошенко та коментарі депутатів у зв’язку з початком роботи Верховної Ради. Значні показники «Батьківщини» зумовлені публікацією об’ємного (на шпальту) матеріалу про державну символіку депутата від БЮТ В.Коржа (не було вказано, що він друкується на рекламних засадах чи за квотним принципом). Цей матеріал і склав 30% показників Об’єднаної опозиції. Загалом увага приділялася лише партіям, які наявні у чинному парламенті, позапарламентські сили практично не згадуються.

Видання цитує всі заяви В.Януковича, М.Азарова, наявна значна кількість повідомлень про відверто агітаційні події за участі голів ОДА, передвиборчих заяв. З’явилася прихована агітація – під виглядом замітки про діяльність депутата подавалася інформація про відверто агітаційні зустрічі Т.Бахтєєвої у Донецьку. Прикметно, що навіть у матеріалі із жеребкування в ЦВК видання вмістило фото саме з депутатом від ПР В.Забарським. Критика влади переважно зосереджена у цитуванні представників КПУ, яким приділяється порівняно багато уваги, стільки ж, як і опозиції. Однак ґрунтовних авторських матеріалів, у яких зазвичай відчутна критичність до влади, публікується досить мало (1-2 на тиждень).

Редакція використовує прийом непрямої критики влади – через гумористичну сторінку «Курінь», де вміщує цитати політиків, переважно представників ПР і саркастично їх коментує від імені «Чергового»:

«Микола Азаров: — Нині у громадян з’явилися можливості дітей вчити, читати літературу, дивитися телебачення й вільно спілкуватися рідною мовою. Від чергового: — Ага, а до цього громадяни «скіглілі» і вчили мову винятково й тільки під час засідань Кабміну, які вів Микола Янович». («Голос України», 1.09.12)

 

«Газета по-українськи» намагається бути збалансованою: видання надає слово представникам Партії регіонів та експертам, які висловлюють на її адресу позитивні коментарі, однак загальна кількість негативної інформації на адресу владної партії все одно виявилася значно більшою. Відтак загалом виданням активно плекається негативний імідж владної партії. Те ж саме стосується Об’єднаної опозиції: в інтерв’ю та коментарях часто траплялися негативні оцінки, однак загалом залишається відчутним симпатія до цієї політичної сили.

Газета найактивніше висвітлює саме виборчу тематику. Багато уваги приділяє кандидатам на мажоритарних округах. Було вміщено матеріали-репортажі з мажоритарних округів, де висвітлювалася діяльність провідних кандидатів. Видання відчутно симпатизує опозиційним кандидатам («Батьківщини», УДАРу) та плекає антипатію до представників владної партії через дрібні деталі, принцип монтажу та протиставлення.

Газета часто критикує ПР через діяльність влади – уряд та президент є об’єктом іронії у авторських колонках, діалог В.Януковича з П.Порошенком стає приводом до підбірки коментарів експертів, у тому числі психолога. Газета активно за допомогою маніпуляцій плекала негативний імідж В.Януковича через специфічні інформаційні приводи – як то годинник президента, еротичний календар, що з’явився в Інтернеті, чергові обмовки, факти біографії. Ці повідомлення послідовно підкріплюються фотографіями, необхідними коментарями психологів чи політологів:

«В українського президента на руці був платиновий годинник швейцарської фірми «Вашерон Константін». Ремінець — зі шкіри алігатора. Коштує $32 тис. Турецький прем'єр на зустріч із Януковичем одягнув кварцовий годинник «Лонжін» за $200». (маніпулятивна технологія протиставлення – експ.) («Газета по-українськи», 18.09.12).

«В інтернеті з'явився еротичний календар для президента Віктора Януковича. На сторінках зображені дівчата у спідній білизні. Наприклад, чорнявка у плетеній шапочці просить: «Виктор Фёдорович, сними с меня шапку и все остальное». Інша модель у чорній білизні говорить: «Я нападу на тебя, как венок». На останній — дружина президента Людмила Олександрівна. Поряд напис: «Витя, быстро домой!». (маніпулятивна технологія звинувачення за асоціацією – експ.) («Газета по-українськи», 18.09.12).

«Віктор Янукович виріс у селищі Півнівка. Йду розбитою дорогою повз покинуті та зруйновані будинки. За похиленою огорожею чути голоси. Запитую, чи на цій вулиці жив президент. — Нечего здесь лазить, идите нах…й! — чую старечий жіночий голос із-за паркану… – Витя тут в детстве жил — они с бабушкой во флигельке, а отец с семьей в доме… — виглядає з хвіртки Галина Кирієнко… Каже, що Півнівка розчарувалася в нинішній владі. — Ну что это за жизнь — куда не поткнись, везде давай деньги. У кума Витиного — Рухадзе… было 30 машин и заправочная, а нам — вот, — показує дулю. — Раньше вся Пивновка за Витю была руками и ногами. И я по дворам ходила: «Голосуйте за Витьку». А тепер многие против него поперли» (Це завершення матеріалу. Маніпуляція «голос народу» плюс «останнє слово»: попередньо вміщений позитивний відгук першої вчительки В.Януковича у тексті знівельовано – експ.) («Газета по-українськи», 7.09.12).

Об’єднана опозиція висвітлювалася досить активно, але менше, ніж владна партія. При чому часто деякі матеріали про «Батьківщину» мали ознаки «джинси», а тексти навіть не стилізуються під видання (приховано рекламні матеріали майже ідентичні тим, що друкувалася у «Фактах» та «Сільських вістях»).

Слід відзначити, що видання також скористалося маніпулятивною технологією «спіраль замовчування», інформуючи читачів про свіжі соцопитування компанії Research & Branding. Але на відміну від матеріалів у «Сегодня» та «Фактах», видання закцентувало на моментах, що відвертають увагу від падіння рейтингу опозиції:

«Іде жорстка боротьба за лідерство. (заголовок – експ.) Рейтинги Партії регіонів і «Батьківщини» до виборів ще можуть змінитися. В УДАРу Віталія Кличка є всі тенденції до росту, а в комуністів стійкі позиції». («Газета по-українськи», 13.09.12).

 

«Дзеркало тижня» переважно приділяє увагу діяльності влади, що зумовлює високі показники Партії регіонів. При цьому видання інтенсивно плекає антипатію до цієї політичної сили, практично не звертаючи уваги на інших політичних гравців. Об’єднана опозиція висвітлювалася ситуативно, лише на рівні кількох абзаців (за винятком публікації звернення Ю.Тимошенко до світової спільноти).

Критика Партії регіонів переважно пов’язана з діяльністю президента, уряду, окремих міністерств, місцевої влади. Видання проводить ґрунтовні розслідування корупційних та протиправних дій, аналізує владні ініціативи. Однак газеті не вистачає об’єктивності, оскільки окрім Партії регіонів практично не приділяється такої ж прискіпливої уваги жодній із політичних сил. Хоча коли газетою аналізувалася виборча кампанія мажоритарників у Києві, критики зазнавала не лише ПР (за використання адмінресурсу), але і опозиційні партії (за неузгодженість і сварки), однак ці показники на фоні владної партії мізерні.

Загалом видання намагається критикувати владу ґрунтовно та аргументовано, проводячи власні розслідування та аналіз. Однак часом іронія та сарказм журналістів бувають надмірними:

«Спеціалісти, яким зі службового обов’язку довелося збирати інформацію з регіонів, зводити й неодноразово коригувати цифри для головного кошторису країни, стверджують: наступного року ми неодноразово пошкодуємо, що не цінували «покращення життя вже сьогодні», — завтра такої можливості не буде. У 2013 році, на їхню думку, стабільно зможе розвиватися тільки один напрям — похоронний бізнес… А на що можна розраховувати, коли в проекті держбюджету, затвердженого Кабінетом міністрів України, на медицину закладено лише 19% від фактичної загальної потреби?!» («Дзеркало тижня, 21.09.12»)

Власне виборча тематика у виданні представлена значно менше, але тут якраз видання намагається утримувати баланс: газета приділяла увагу всім прохідним політичним силам, рівною мірою критикуючи кожну і не виявляючи особливих симпатій. Хоча звісно, до опозиційних сил вона прихильніша, ніж до владних партій.

 

«Комментарии» переважно приділяли увагу діяльності влади – уряду та президента, що зумовило високі показники Партії регіонів. Більша частина оприлюдненої інформації – негативна (65%), тож можна говорити про плекання негативного іміджу цієї сили. Газета критикує владу майже в усіх аспектах її діяльності, багато уваги приділяється внутрішній боротьбі між групами впливу у владі, що зумовлює негативні показники.

Видання активно користується оціночними судженнями, які часто підтверджуються коментарями експертів. Однак газета є в міру об’єктивною: вона відзначає в тому числі і позитивні здобутки представників ПР, якщо такі є (зокрема позитивно оцінюється діяльність окремих губернаторів чи деякі ініціативи уряду). При цьому критикується не лише владна партія, але і опозиційні – за відсутність кампанії та наявність потенційних «тушок». Матеріали переважно аналітичні, не лише пов’язані з актуальними подіями, але і висвітлюють тему чи проблему в ширшому аспекті, критика і відзначення конструктиву завжди наявні, хоча критики відчутно більше.

Власне виборча тематика представлена значно менше, однак різнопланово: це і аналіз потенційних переможців у мажоритарних округах по Києву, матеріали про можливість фальсифікацій, проблеми Партії регіонів на мажоритарних округах через відсутність партійної дисципліни, а також конфлікти опозиції на Львівщині. Хоча загалом на фоні показників Партії регіонів інші партії згадуються скупо.

 

«Сегодня» плекає негативний імідж Об’єднаної опозиції та позитивний владної партії. Причому левова частка позитивних та нейтральних показників ПР припадають на приховану політичну рекламу (яка означена у вихідних даних, але не очевидна для читача), а також на матеріали, що стосуються діяльності уряду та президента (для видання характерно надрукувати розворот із привітанням В.Януковича до професійного свята тих чи інших працівників). Власне, як партія, ПР представлена значно менше – переважно лише у коментарях депутатів.

Показово, що значна частка негативних показників ПР з’явилася у виданні саме завдяки прихованій рекламі КПУ, «Нашої України», УДАРу, кандидатів-мажоритарників. Журналісти видання представників ПР критикують ситуативно – точкові негативні зауваження можливі лише в авторських колонках та поодиноких коментарях експертів. Видання приховує негатив, що стосується Партії регіонів. При цьому видання користується маніпулятивними технологіями опускання інформації та фальшивої критики. Приміром, у матеріалі про подарунки виборцям від кандидатів згадувалося лише про політиків від опозиції та інших сил, але ігнорувалися відомі факти, що стосуються подарунків від Партії регіонів.

Поширеною є маніпуляція заголовками та підзаголовками за принципом «позитив нівелює негатив». Приклади підзаголовків:

«За год Украинцы стали немного богаче, цены стабильны, но вырос госдолг и подешевела гривня»

«Строительство: выросло за счет Евро-12 и коммерческого жилья»

«Дефляция закончится осенью»

«Доллар подорожал, «тысячу» платят»

«Промышленность растет вяло, зато аграрии на подъеме»

«Соцвыплаты. За год плюс 400 грн.» («Сегодня», 11.09.12)

Натомість щодо опозиції ситуація зворотна – нейтральні коментарі її представників на фоні масиву негативної інформації губляться. Діяльність Об’єднаної опозиції представлена переважно через інформаційні приводи, що стосуються Ю.Тимошенко та Ю.Луценка – їхнє перебування в колонії чи лікарні, справа ЄЕСУ. При цьому такі тексти зазвичай розлогі, підкріплені різними підверстками, коментарями і фотографіями, що монтуються маніпулятивно. Часто вони побудовані на основі посилань на анонімні авторитети чи джерела інформації, непідтверджені факти:

«Тюремщики показали фото препаратов, которые нашли в тайнике палаты Юлии Тимошенко. Названия на тюбике, таблетках и пузырьке были тщательно затерты (тюремщики говорят, что они были заретушированы для объективности экспертизы, которая будет длиться 2 недели). «Сегодня» показала фото нескольким опытным фармацевтам: «Капсулы с порошковидними лекарствами, которые были найдены у Тимошенко, похожи на те, в которых содержатся и безрецептурные препараты, и препараты строгого учета (наркотические.—Авт.)» («Сегодня», 19.09.12).

Видання маніпулювало першими шпальтами, анонсуючи на ній лише негативні месиджі: «Суд: Юля, с вас 1,5 млрд. Приговор окончательно оставили в силе. Фаны Тимошенко: «Революцию устраивать некому». Эксперты считают: «Болезни и сроки Леди Ю. уже всем надоели», — и оценивают шансы вернуть долг «Нефтегазу» («Сегодня», 30.08.12); «Камера для Луценко: спальня в 35 кв.м., стиралка и дворик» («Сегодня», 31.08.12).

Матеріал про Є.Тимошенко взагалі не мав інформаційного приводу, але був вміщений у тому ж номері, що і матеріал про вирок Ю.Тимошенко. Інформаційний привід до статті видання озвучило таким чином: «Дочь экс-премьера Женя Тимошенко не только ходит в суд и ездит по Европе, доказывая невиновность мамы. Как выяснила «Сегодня», ее нередко видят в ресторанах с новым бойфрендом, она любит поплавать с дельфинами в Одессе, а живет — среди писателей». Далі у тексті подавалася інформація кількарічної давнини про дизайн будинку Є.Тимошенко і кілька фото того ж часу («Сегодня», 30.08.12).

Загалом найпоширенішими маніпулятивними технологіями видання щодо опозиційних сил стали посилання на анонімний авторитет а також іронія, безапеляційне ствердження «очевидець подій» та «голос народу». Окрім цього, було зафіксовано маніпуляцію «спіраль замовчування»: видання маніпулювало соцопитуваннями, подаючи їх результати винятково як переможні для Партії регіонів та як поразка опозиційних сил:

 «Рейтинг «Свободы» стоит на месте, а это значит, что вступление в кампанию «Нашей Украины» ее позиции не пошатнуло. Впрочем, партии Тягнибока от этого не легче, так как в парламент она все равно не проходит ни по одному опросу». («Сегодня», 21.09.12).

При цьому у газеті двічі публікувалися результати компанії Research & Branding: як журналістський матеріал (11.09.12) і як приховано маркований рекламний (10.09.12).

Інші партії висвітлюються мало. Слід відзначити, що газета «Сегодня» – єдина із відстежуваних, що проводить виборчий аналіз партійних програм. У виданні друкується серія матеріалів, де представлені позиції прохідних партій у різних сферах – влади, гуманітарної та зовнішньої політики, мовного питання тощо. Не зважаючи на те, що такі матеріали часом маніпулятивні, однак на сьогодні вони є єдиним джерелом інформування громадян про політичні програми у центральній пресі.

Прикметно, що партія «України – вперед!» здебільшого представлена завдяки футбольній тематиці та особі А.Шевченка. Цікаво, що А.Шевченко виданням більше сприймається як спортсмен, у той час як щодо В.Кличка чітко відчутна різниця у тональності: щодо його спортивної діяльності видання висловлюється переважно позитивно, якщо ж йдеться про партію УДАР – то переважно негативно.

 

«Сільські вісті» переважно висвітлювали діяльність Партії регіонів, плекаючи її негативний імідж. Це стосувалося будь-яких інформаційних приводів. Видання критикує Партію регіонів в основному як владу – через діяльність президента, уряду, її фракції в парламенті та представників місцевої влади. Газета відверто негативно ставиться до міністра АПК М.Присяжнюка та будь-яких його ініціатив чи дій. Власне виборчій кампанії уваги приділяється небагато, висвітлюються лише передвиборчі поїздки Об’єднаної опозиції.

Часто видання звертається до теми земельних махінацій у регіонах під прикриттям місцевих керівників-регіоналів, висвітлює події, що свідчать про тиск місцевої влади на самовисуванців та опозиціонерів по мажоритарних округах. Загалом газета практично не згадує Партію регіонів позитивно чи нейтрально. Виняток становив лише один матеріал щодо видобутку солі на Херсонщині, де позитивно оцінювалася діяльність губернатора М.Костяка. Звична для видання форма критики – публікація листів читачів з відверто негативними відгуками про владу та ПР зокрема.

Об’єднана опозиція порівняно з Партією регіонів висвітлювалася ситуативно – в основному її показники зумовлені увагою до справ Ю.Луценка та Ю.Тимошенко. КПУ згадується іще менше, переважно негативно. Інші партії навіть не згадувалися.

Найчастіше використовувана маніпулятивна технологія у виданні – це маніпуляція заголовками та повідомленнями під рубрикою «З повідомлень інформагентств», які зовсім не є інформаційними і в яких висловлюються оціночні судження:

«Потурбувалися… (заголовок – екп.) Рішення про збереження поточних цін на бензин і дизпальне як мінімум до виборів ухвалила експертно-аналітична група (ЕАГ) з опрацювання питань функціонування ринку нафти і нафтопродуктів та розвитку нафтопереробної промисловості при Кабінеті міністрів України. Але така ухвала «оперативно» з’явилася після чергового стрибка цін на 10-25 копійок за літр. Тобто спочатку підняли вартість пального, а потім «потурбувалися про народ». («Сільські вісті», 13.09.12).

 

«Факты и комментарии» переважно публікують виборчий контент на приховано рекламних засадах під нейтральними рубриками, які сприймаються як редакційні матеріали. Деякі з них (в основному матеріали про опозицію) значно краще адаптовані під стиль видання, однак провладні матеріали пафосні та відверто агітаційні. Такі матеріали видання зазвичай маркує як «специально для Фактов». Це близько 80% виборчого контенту. Відтак говорити про симпатії чи антипатії видання часто досить складно. Лише протягом останнього тижня звітного періоду авторські матеріали становили близько половини виборчого контенту і нарешті дозволили зафіксувати редакційну позицію. Поза традиційним інформаційно-репортажним стилем подачі матеріалів, виявлено тенденцію до критики влади та владної партії переважно у сфері порушень виборчого законодавства через використання адмінресурсу та утисків свободи слова (закон щодо наклепу, події довкола каналу ТВі).

Слід відзначити, що частина негативних показників ПР також зумовлена критикою у приховано рекламних матеріалах Об’єднаної опозиції (ідентичні повтори у «Газеті по-українськи»). У той же час більшість позитивних та нейтральних показників ПР також зумовлені саме «джинсою» – це статті, ідентичні надрукованим у газеті «Сегодня». Прикметно, що «Факти» – єдина газета, що зберігає відносний паритет щодо публікації «джинси», друкуючи як провладні, так і опозиційні матеріали, на відміну від інших видань, що публікують «джинсу» лише згідно із редакційними симпатіями. Відтак можна навіть говорити про відносну збалансованість газети, хоча, звісно, перевага навіть у «джинсі» на боці Партії регіонів.

З інших політичних сил відчутно висвітлювався лише «УДАР». Переважно йшлося не про політичну силу, а про бій В.Кличка з М.Чарром. Інші політичні сили згадувалися лише ситуативно в контексті соцопитувань.