Звіт за результатами моніторингу центральної преси за період з 24 по 30 вересня 2012 року

ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРЕСИ ЗА ПЕРІОД З 24 ПО 30 ВЕРЕСНЯ 2012 РОКУ

Моніторинг включає аналіз 7-ми загальнонаціональних друкованих видань:

–       «Голос України»

–       «Газета по-українськи»

–       «Дзеркало тижня»

–       «Комментарии»

–       «Сегодня»

–       «Сільські вісті»

–       «Факты и комментарии»

Мета дослідження: з’ясувати чи надають газети повну, якісну, неупереджену та збалансовану інформацію про політичні сили для прийняття громадянами усвідомленого рішення під час парламентських виборів 2012 року. А також чи мають політичні сили рівний доступ для представлення своєї позиції у друкованих виданнях.

Об’єкти моніторингу – діяльність 6 політичних партій з найвищим рейтингом за останніми соцопитуваннями:

–       Партія регіонів

–       «Батьківщина»

–       УДАР

–       «Свобода»

–       КПУ

–       «Україна – вперед!»

Окрім того, відстежувалася діяльність президента, уряду та представників місцевої влади з метою виявлення використання службового становища (адмінресурсу) для передвиборчої агітації.

Тональність (емоційна забарвленість) інформації відображає, яке враження справляють газетні матеріали на читача. Тональність інформації визначається за допомогою сукупної оцінки змісту інформації та форми подачі, тобто непрямої оцінки політичної сили (послідовності викладу, особливості верстки, графічного оформлення, стилістики, інтонації повідомлень).

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

В інформаційному просторі продовжує лідирувати Партія регіонів – про неї загалом оприлюднено у 3 рази більше інформації, ніж про Об’єднану опозицію. Цей показник здебільшого завдячує негативній інформації – на адресу ПР її оприлюднено у 7 разів більше, ніж про «Батьківщину». У той же час позитивної інформації про ПР також було у 3,5 разів більше, а нейтральної – у 1,5 рази більше, ніж про «Батьківщину». Діяльність інших партії у порівнянні з цими двома практично не висвітлюються. Лише КПУ цього тижня майже зрівнялася з «Батьківщиною», однак вони в основному завдячують прихованій рекламі.

Слід відзначити, що з усіх показників Партії регіонів лише 6% складає інформація власне про партію. Інші 94% складає інформація про діяльність уряду, президента та представників місцевої влади, які мають всі ознаки прихованої агітації та використання адмінресурсу: чиновники не йдуть у відпустку та проводять відверто передвиборчі поїздки та заходи, при цьому не називаючи партійної приналежності, представляються як посадовці.

Офіційна влада, яка виконує свої обов’язки у межах своїх повноважень без виборчого контексту висвітлюється мало. Переважно увагу їй приділяють «Дзеркало тижня» та «Комментарии», які провадять ґрунтовний аналіз саме політики та курсу, а не передвиборчих урядових гасел. Ці видання досить чітко розділяють діяльність влади та агітацію («Дзеркало тижня» менше, йому більш притаманно сприймати владу через партію). Всі інші видання схильні до змішування партійних та інституційних повноважень.

Основна доля негативної інформації щодо уряду та Партії регіонів оприлюднюється газетами «Дзеркало тижня. Україна», «Комментарии», «Сільські вісті» та «Газета по-українськи», які плекають антипатію в першу чергу до влади загалом. У «Фактах и комментариях» критика влади з’являється переважно завдяки «джинсі» опонентів владної партії. Газета «Сегодня» і надалі плекає позитивний імідж ПР, та негативний «Батьківщини».

Окрім ПР та «Батьківщини» практично жодна політична сила істотно не висвітлювалася.

Цього тижня видання активно користувалися маніпулятивними технологіями «голос народу», плекання негативу, іронією, сарказмом, роздуванням деталей, напівправдою.

ГОЛОВНІ ТЕМИ ТИЖНЯ:

1.                    Візит В.Януковича в США на саміт ООН. Зустріч з Б.Обамою.

2.                    Сенат США прийняв резолюцію щодо тиску на В.Януковича через ув’язнення Ю.Тимошенко. Реакція в Україні.

3.                    Розстріл охоронців у ТРЦ «Караван».

4.                    Уряд ініціював переговори з ВТО з метою перегляду митних квот на ряд товарів. Аналіз ініціативи.

5.                    В.Журавський відкликав ініційований ним закон про наклеп. Президент В.Янукович заявив, що це була особиста ініціатива депутата. Реакція ЗМІ.

6.                    Влада Дніпропетровщини активно використовує адмінресурс.

7.                    Соціальні ініціативи уряду.

ГОЛОВНИМИ СПІКЕРАМИ, ЩО ОЗВУЧУВАЛИ ПОЗИЦІЮ ПАРТІЇ, ЦЬОГО ТИЖНЯ СТАЛИ:

1.     ПР – В.Янукович, М.Азаров, С.Тігіпко, Ю.Бойко, М.Присяжнюк, Т.Бахтєєва, М.Чечетов, В.Колесніченко, А.Герман, Ю.Мірошниченко, В.Журавський, С.Ківалов, Б.Колесніков.

2.     «Батьківщина» – Ю.Тимошенко, О.Турчинов, А.Яценюк, М.Томенко, О.Третяков, В.Бойко, І.Стойко, С.Власенко, С.Сас, Г.Пригунов, І.Луценко.

3.     УДАР – В.Кличко, Р.Назарова.

4.     «Україна – вперед!» – не представлена.

5.     «Свобода» – І.Мірошниченко.

6.     КПУ – П.Симоненко, С.Кілінкаров, Ю.Гайдаєв, Є.Царьков, Є.Мармазов, П.Корчагін, А.Александровська.

ЧАСТКА ВИБОРЧОГО КОНТЕНТУ ВІД ЗАГАЛЬНОГО КОНТЕНТУ НОВИН У ВИДАННЯХ НА ЦЬОМУ ТИЖНІ СТАНОВИЛА:

1.     «Голос України» – 12,18%.

2.     «Газета по-українськи» – 14,5%.

3.     «Дзеркало тижня» – 16%.

4.     «Комментарии» – 10%.

5.     «Сегодня» – 12,21%.

6.     «Сільські вісті» – 9,42%.

7.     «Факты и комментарии» – 9,57%.

ТЕНДЕНЦІЇ ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДРУКОВАНИМИ ВИДАННЯМИ

«Голос України» цього тижня переважно висвітлював діяльність Партії регіонів через представників владної вертикалі та влади на місцях. При цьому, більшість інформації про діяльність влади мала ознаки прихованої агітації та використання адмінресурсу. Виданню вдається чітко провести різницю між офіційними заявами чиновників як представників владних інституцій та їх прихованою агітацією: подаючи інформаційні повідомлення, газета через цитати зберігає стиль та пафос висловлювань. Представлення офіційної позиції влади – це лише 20% (візит В.Януковича до США, М.Азаров на зустрічі міністрів країн СНД, президент на урочистих зборах із нагоди 20-річчя створення Асоціації міст України). 80% інформації про владу припадає на висвітлення передвиборчих поїздок міністрів та губернаторів, урочистих відкриттів об’єктів тощо, а також критику влади як партійної команди опонентами (зокрема КПУ).

В аналітичних матеріалах критикувалася соціальна політика уряду, яка ускладнює економічну ситуацію, бездіяльність місцевої влади, невиділення урядом обіцяних коштів для Хмельниччини, підтасовування соцопитувань на користь владної партії.

Діяльність опозиційних політиків висвітлювалася ситуативно, короткими повідомленнями. КПУ порівняно з опозицією висвітлювалася утричі активніше. Інші партії взагалі не згадувалися.

Загалом уваги приділялася лише партіям, які наявні у чинному парламенті, позапарламентські сили цього тижня взагалі не згадувалися.

«Газета по-українськи» продовжує переважно плекати негативний імідж влади та Партії регіонів зокрема. Видання практично не розділяє урядовців та президента як чиновників та партійних діячів, зазвичай вона напряму асоціює їх з партією та узагальнює їх під ярликами «влада» і «регіонали». Відтак власне партійні показники Партії регіонів дуже високі – це 40% від загального показника. Інші 60% рівномірно розподілені між президентом, урядом та місцевою владою у контексті виборчої агітації чи антиагітації, використання адмінресурсу.

При цьому видання і надалі є по суті єдиною газетою, яка багато уваги приділяє саме виборчій тематиці. Цього тижня було вміщено матеріали-репортажі з ряду мажоритарних округів, де висвітлювалася діяльність провідних кандидатів від КПУ, а також двох самовисуванців.

Об’єднана опозиція цього тижня переважно критикувалася через інтерв’ю І.Ванникової та окремих коментарів експертів щодо пасивного ведення кампанії. Позитивні показники здебільшого зумовлені «джинсою» про передвиборчий тур на чолі з А.Яценюком.

Цього тижня головною маніпулятивною технологією, за допомогою якої плекався негативний імідж Партії регіонів був «голос народу». При цьому видання зазвичай навіть не пом’якшує «народні» вислови:

«А ми нікого агітувати не будемо… Просто скажемо, що «регіонали» — під...аси. До речі, це літературне слово. Його вживав Микита Хрущов до художників-авангардистів». («Газета по-українськи», 28.09.12)

«Дзеркало тижня» головної уваги приділяє діяльності влади та Партії регіонів, які переважно критикуються. Загалом видання плекає негативний імідж влади та владної партії. Об’єднана опозиція висвітлювалася на рівні згадок. Інші партії взагалі не згадувалися.

Показники Партії регіонів лише на 30% стосуються власне партійних справ. Дві третини інформації складала критика представників Партії регіонів у владі, які використовують службове становище у передвиборчих цілях: видання висвітлювало процес формування ДВК на Західній Україні з використанням адмінресурсу; критикувало увагу влади до проблем медицини лише напередодні виборів і в окремих містах; розлогий матеріал було присвячено історії М.Голосного та тиску на нього збоку Дніпропетровської місцевої влади; критикувалася бюджетна політика уряду за її соціальну спрямованість, а також маніпуляції уряду із президентськими стипендіями.

Власне інституційна влада переважно представлена діяльністю уряду. Видання критикувало недипломатичну позицію МЗС у питанні резолюції сенату США щодо справи Ю.Тимошенко; через представників Гельсінської спілки жорстко критикувався закон «Про прокуратуру». Ініціатива уряду про підвищення максимальних ставок мит для країн СОТ була розкритикована у редакційній статті, однак для збереження балансу видання вмістило розлоге інтерв’ю урядового уповноваженого з питань євроінтеграції В.П’ятницького, що склало практично всі нейтральні показники уряду.

Хоча слід відзначити, що окрім критики влади, досить позитивно оцінювалася нинішня політика в українсько-молдовських відносинах та позитивні особисті стосунки В.Януковича з очільниками цієї країни.

«Комментарии» цього тижня мали різноплановий контент. Видання приділило значну увагу виборчим справам: аналізувало постанову ЦВК про заборону голосувати за межами округу та наслідки цього для київських кандидатів від ПР; висвітлювало передвиборчу ситуацію у Львові через конфлікти між «свободівцями» та мером А.Садовим. Об’єднана опозиція переважно згадувалася в контексті резолюції сенату США щодо Ю.Тимошенко.

Інших дві третини політичного контенту склала діяльність Партії регіонів та влади. При цьому видання все ж таки здебільшого зосереджене на критиці влади як такої. Видання чітко розділяє виборчий контекст заяв урядовців та президента і суто їх інституційну діяльність. Критика приховано агітаційної діяльності влади була зосереджена в основному на спекуляціях урядовців щодо мовної політики (питання про відкриття російської гімназії в Києві), ініціатив уряду щодо електронних підручників, що так і не з’явилися. Критикувалися обіцянки В.Януковича про демократичні вибори у контексті резолюції США щодо Ю.Тимошенко. Однак позитивно оцінювалися інвестиційні та культурні ініціативи губернатора Дніпропетровщини О.Вілкула, що може бути прихованою рекламою (схожий матеріал було опубліковано в «Сегодня»).

Щодо діяльності уряду, видання критикувало міжусобну боротьбу в уряді між П.Порошенком та В.Хорошковським довкола аграрної біржі, а також спекулятивну політику уряду на ринку лому чорного металу. Досить позитивно виданням було оцінено ініціативи міністерства енергетики щодо модернізації ГЕС. Причому, на відміну від інших видань, що публікували пафосні матеріали «джинси» з цього приводу, видання подавало цю тему не як успіх власне міністерства Бойка, але як проблему загалом та багаторічну історію її вирішення, де робота Ю.Бойка – лише черговий етап.

«Сегодня», як і раніше, плекає негативний імідж Об’єднаної опозиції та позитивний владної партії. Причому левова частка позитивних та нейтральних показників ПР припадають на приховану політичну рекламу (яка означена у вихідних даних, але не очевидна для читача), а також на матеріали, що стосуються діяльності уряду та президента. Власне, як партія ПР представлена значно менше, ніж уряд і президент – це лише 30% від показників ПР. При цьому основу партійних показників склав один із матеріалів «джинси» (на шпальту) про діяльність комітету Т.Бахтєєвої. Інших 70% – це матеріали про діяльність уряду та президента з приховано агітаційним контекстом, де чиновники зловживають посадою для агітації (більшість із них повторюються у газеті «Факти»).

Власне діяльність президента чи уряду без агітації практично не висвітлюється. Цього тижня виняток становили лише фрагменти інформації про візит В.Януковича до США та окремі заяви міністрів у межах їх офіційних повноважень (міністр внутрішніх справ щодо розстрілу в Каравані, П.Порошенко про перегляд митних квот з країнами СОТ).

Цього тижня значну частку показників ПР становлять негативні, однак показово, що вони в основному з’явилися завдяки прихованій рекламі КПУ, яка критикувала медичну реформу та рекламі УДАРу, в якому критикувалася місцева влада та її протидія акціям цієї політ сили (цей матеріал і склав основні показники УДАРу). Журналісти видання представників ПР критикують ситуативно, однак цього тижня критика збоку редакції видання посилилася у зв’язку з реакцією на закон про наклеп. Видання критикувало закон, позицію депутатів, хоча у перших матеріалах на цю тему прямо не вказувала на Партію регіонів.

Діяльність Об’єднаної опозиції представлена переважно негативно через інформаційні приводи, що стосуються Ю.Тимошенко (перебування в лікарні, резолюція сенату США) та Ю.Луценка («святкує» місяць у колонії). Тексти щодо опозиціонерів, як і раніше, маніпулятивні. Щодо резолюції видання вдалося до використання прийому «напівправди», коли частина інформації замовчується та інтерпретується в цілому під потрібним кутом зору (йдеться про перекручення фактів щодо процедури голосування в Сенаті США). Ця маніпуляція була підкріплена прийомом «роздування деталі», яка створює потрібне враження:

«Насколько он (проект резолюції – експ.) был «важен» для комитета в целом, можно судить по тому, что в списке проектов для голосования на сайте Конгресса резолюция по делу Тимошенко в списке проектов находилась где-то в середине, после разрешения американському МВД выпускать электронные чипы для уток и разрешения индейцам черокки на аренду водоемов... проект резолюции приняли — одним голосованием в пакете с утками и индейцами». («Сегодня», 24.09.12)

Окрім того, слід відзначити публікацію тексту на шпальту на приховано рекламних засадах з інтерв’ю автора книги «Аферистка. Справа Тимошенко» Ф.Шумана, в якому екс-прем’єр подається винятково у негативному світлі.

КПУ та УДАР були представлені переважно через «джинсу». Інші партії висвітлювалися на рівні згадок.

«Сільські вісті» і надалі переважно зосереджена на плеканні негативного іміджу Партії регіонів. Цього тижня видання критикувало владну партію переважно через діяльність уряду та президента, яких воно зазвичай від партії не відділяє, навіть якщо йдеться про функціональні обов’язки. Зокрема, цього тижня критикувався процес довкола бюджету-2013, економічна ситуація в країні подавалася виданням через метафору «покращення». Коротко згадувалися резолюція Сенату США, перипетії довкола закону про наклеп. Загалом видання дуже мало згадує Партію регіонів як таку чи як суб’єкт виборчої кампанії. І надалі видання маніпулює заголовками у повідомленнях під рубрикою «З повідомлень інформагентств», використовуючи іронію та оціночні судження:

«Нічого сказати? (заголовок – експ.) Заплановану і оголошену прес-конференцію Президента України в Нью-Йорку раптово скасували. Варто відзначити, що в США прибуло чимало журналістів з України: газетярі та телевізійники чотирьох каналів. Віктор Янукович перебував у Нью-Йорку з офіційним візитом 24-26 вересня, де брав участь у 67-й сесії Генеральної асамблеї ООН». («Сільські вісті»28.09.12)

Об’єднана опозиція висвітлювалася лише в одному матеріалі про перебування Ю.Луценка у колонії. Інші партії навіть не згадувалися.

«Факты и комментарии» цього тижня повернулися до публікації виборчого контенту переважно за рахунок «джинси», відтак редакційні тенденції відстежити було дуже складно. Авторські матеріали становили лише 5% від усієї політичної інформації і стосувалися зустрічі М.Азарова у Ялті з міністрами країн СНД та інформації про закон щодо заборони реклами тютюнових виробів. Таким чином, «джинса» у виданні є фактично єдиним джерелом інформації про діяльність уряду та учасників виборчих перегонів. Хоча і негативні показники щодо Партії регіонів також зумовлені саме «джинсовими» матеріалами опонентів владної партії.

Інші матеріали політичного спектру вочевидь публікувалися на приховано рекламних засадах. Близько 20% з них становили матеріали опозиційних партій – дві статті про виборчий тур Об’єднаної опозиції, а також матеріал про підтримку В.Кличком ініціатив київських екологів проти ядерного могильника (повтор у «Сегодня»). Всі інші 80% матеріалів стосувалися діяльності уряду та Партії регіонів. Половина з них стосувалася безпосередньо діяльності членів Партії регіонів (матеріали, що транслювали заяви В.Забарського щодо рішення ЦВК, В.Колесніченко як співголова Міжнародного антифашистського фонду представив збірку документів часів Другої світової війни, Т.Бахтєєва представляє медичну реформу, В.Журавський відкликає закон про наклеп). Інші 40% «джинсових» матеріалів стосувалися владних інституцій. Вони розподілилися таким чином. 20% – це матеріали про діяльність уряду, які мають агітаційно-виборчий контекст, оскільки звітують лише про позитивні досягнення нинішньої урядової команди. При цьому, у деяких матеріалах відверто видно використання адмінресурсу навіть через представлення посадовців:

«Но настоящий прорыв в этой области правительство обещает через два года. «Уже в 2014 году большинство предприятий смогут общаться с государством через интернет и вести свой бизнес без непосредственного контакта с чиновниками…», — сообщил на конференции вице-премьер-министр Украины, заместитель главы Партии регионов Сергей Тигіпко». («Факты и комментарии», 29.09.12)

Інші 20% цього тижня склали потенційно проплачені матеріали канидатом-мажоритарником Я.Безбахом про використання адмінресурсу місцевою владою Дніпропетровщини. Вони склали практично всі негативні показники Партії регіонів. Про замовність матеріалів може свідчити те, що тексти приблизно однакового змісту, часто з повторенням тих самих фактів та незначним оновленням інформприводу друкувалися у виданні практично щодня. Відтак такий особливий інтерес видання до конкретного мажоритарника видається як мінімум дивним.

Поза агітаційним контекстом діяльність владних інституцій практично не висвітлювалася.