Звіт за результатами моніторингу кропивницьких ЗМІ щодо висвітлення проблематики ВПО

(4-тя хвиля моніторингу (10 – 23 жовтня 2016)

 

КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ

Упродовж зазначеного періоду та теренах Кіровоградської області здійснювався моніторинг висвітлення теми внутрішньо переміщених осіб у наступних регіональних засобах масової інформації:

• преса – всеукраїнський тижневик «Україна-центр» і газета «Кіровоградська правда»;
• телебачення – канал «Кіровоград» Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії та приватний канал TTV;
• онлайн-медіа – ресурси «Гречка», «Новини Кіровоградщини», «Перша електронна газета».

Формуючи вибірку, команда моніторингу зважала насамперед на аудиторію, потенційний вплив та рейтинг, приналежність ЗМІ, які були визначальними критеріями відбору.

Четверта хвиля вже засвідчила певну негативну тенденцію щодо зменшення кількості репортажів і статей, присвячених темі моніторингу, матеріалів із належним аналізом або дослідженням проблем, пов’язаних із ВПО. За відсутності певних резонансних подій, пов’язаних із ВПО, ЗМІ загалом застосовували коректні вислови та термінологію, розповідаючи про представників ВПО.

Результати моніторингу засвідчили, що питання висвітлення проблематики ВПО не є актуальними у регіональних ЗМІ (частка наданого часу та простору варіювалися в межах 0,4 – 1,8 % від загального обсягу).

 

ПРЕСА

За час моніторингу з 10 по 23 жовтня 2016 року всього було досліджено 2 випуски всеукраїнського тижневика «Україна-центр» і 4 випуски «Кіровоградської правди». Порівняно з попереднім періодом змін у вибірці друкованих засобів не відбулося.

Загалом за цей період у зазначених виданнях була зафіксована лише одна публікація, що стосувалася проблематики внутрішньо переміщених осіб (за час попередньої хвилі моніторингу їх було дві). Повідомлення стосувалося змін, які запропонувало Міністерство освіти і науки України до правил вступу до вищих навчальних закладів у наступному році, зокрема зазначено, що абітурієнти з Криму й Донбасу вступатимуть за окремими квотами. Подібна ситуація дозволяє констатувати фактичну відсутність інтересу зазначених друкованих видань до теми моніторингу, що певним чином проектується на загальну суспільну зацікавленість регіональних ЗМІ окресленою проблемою.

Загальний хронометраж (у кількості символів) у цих виданнях за два тижні становив 355150 символів (у попередньому періоді – 498155). З них темі внутрішньо переміщених осіб було присвячено 1390 символів, що становить 0,4% загального обсягу (у попередньому періоді було дві згадки обсягом 6591 символ, 1,3% загального обсягу). Тональність у матеріалі була нейтральною, без будь-якого ілюстративного матеріалу, хоч і розміщена на першій шпальті видання «Кіровоградська правда», що свідчить про підвищений резонанс повідомлення.

 

ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Телевізійні канали, які підлягали моніторингу у Кіровоградському регіоні, надали загалом 1,6% свого ефірного часу висвітленню теми ВПО (що становить понад шість хвилин загального ефірного часу обох каналів – об’єктів моніторингу, загалом понад 6 годин і 30 хвилин). Канал КОДТРК “Кіровоград” присвятив 2 репортажі темі соціальної адаптації 20 і 23 жовтня відповідно. “TTV” присвятив 1 репортаж ВПО, в якій згадав проблему працевлаштування, державної допомоги і житла 20 жовтня.

Щодо висвітлення тем, які підлягали моніторингу у рамках загальної тематики ВПО, телевізійні канали надали увагу представникам регіональних держадміністрацій і неурядовим організаціям та ВПО.

Щодо тональності матеріалів, то обидва телеканали «Кіровоград» і TTV у зазначених матеріалах висвітлювали ВПО нейтрально.

 

ОНЛАЙН-МЕДІА

Вибірка кропивницьких ЗМІ, що були об’єктами моніторингу серед он-лайн-медіа, як і попередньої хвилі, була представлена трьома ресурсами. Формуючи вибірку, команда моніторингу зважала насамперед на аудиторію, потенційний вплив та рейтинг, приналежність ЗМІ, які були визначальними критеріями відбору. До вибірки потрапили наступні он-лайн-медіа: «Гречка», «Новини Кіровоградщини», «Перша електронна газета». Знову слушно відзначити, що під час висвітлення проблематики ВПО журналістами згаданих ресурсів жодних змін не виявлено, позаяк вони не генерували власної продукції, а лише репрезентували інформацію з джерел органів державної влади чи громадських організацій, хоч усі сайти мають матеріали про ВПО.

Кропивницькі онлайн-медіа тематиці з проблематики ВПО в сукупності присвятили лише 12283 друковані знаки, що фактично складає 228%  матеріалів третьої хвилі моніторингу (2364 знаки), хоч це все ж менше показників другої хвилі (64%, 19168 знаків). Таке відносно значне зростання в кількості проте не віддзеркалює якісне наповнення (про що свідчить саме кількісне наповнення), хоч під час цього періоду моніторингу було аж десять публікацій.

Стосовно тематики матеріалів варто акцентувати увагу на збільшенні кількості одиниць висвітлення: соціальна адаптація та життя в громаді – 36,6% (4500 знаків), житло – 24,2% (2967 знаків), працевлаштування – 21,3% (2612 знаків), благодійність – 13,6% (1669 знаків) і державна допомога – 4,94% (535 знаків).

У розрізі суб’єктів дослідження висвітлення загальної проблематики ВПО дані моніторингу кропивницьких он-лайн-ресурсів, варто відзначити, що найбільше уваги зосереджено на регіональних держадміністраціях – 57,9% (7108 знаків), міжнародні організації – 21,3% (2612 знаків), переселенці – 13,6% (1669 знаків) та неурядові організації – 7,3% (894 знаки) були висвітлені набагато скромніше. Відстежуючи тенденцію протягом чотирьох хвиль моніторингу, варто відзначити все-таки виразний позитив у зростанні кількості і суб’єктів, і тематичну різноманітність, що певним чином свідчить про «соціалізацію» власне самої теми ВПО.

Щодо тональності публікацій у кропивницьких он-лайн-медіа, які потрапили до вибірки, зауважимо, що матеріали про внутрішньо переміщених осіб подані виключно в нейтральній тональності. Публікацій із позитивними чи негативними тональностями щодо ВПО на час моніторингу не було зафіксовано.

У контексті аналізу активності висвітлення тематики внутрішньо переміщених осіб у розрізі регіональних інтернет-ресурсів, які підлягали моніторингу, то слід відзначити значну диспропорцію у висвітленні досліджуваної проблематики: «Гречка» – всього 1881 знак, «Новини Кіровоградщини» – 4281 знак, «Перша електронна газета» – 6121 знак.

 

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ

Якісний аналіз публікацій та телевізійних сюжетів на тему внутрішньо переміщених осіб дозволяє констатувати наступне. 

Висвітлюючи тему внутрішньо переміщених осіб, аналогічно до попередніх хвиль, журналісти медіа, які потрапили до моніторингової вибірки, використовували коректну термінологію, не вживали зневажливих висловів, уникали можливостей створення штучних сенсацій.

Кропивницька команда моніторингу не зафіксувала випадків, коли ВПО називали біженцями, тому можна стверджувати, що журналісти, які займалися підготовкою матеріалів, бачать різницю між цими термінами.

Що ж до збалансованості подачі матеріалів, представлення різних позицій, глибини проникнення в проблематику, створення суспільного діалогу про неї то варто зазначити, що, аналогічно до попередньої хвилі, на жаль фактично всі об’єкти моніторингу певним чином ретранслюють або повторюють інформаційні повідомлення від одного джерела, що не дозволяло відстежити збалансованість та різноманіття думок.

Ілюструючи матеріали з проблематики ВПО, регіональні медіа використовували належні фото- та відеоматеріали, які жодним чином не спотворювали зміст. Переважно це були або фото заходів, або ж ілюстративні фото- та відео, що безпосередньо стосуються теми. Аналогічно до попередніх хвиль моніторингу, критично не вистачало аналітичних публікацій, відсутні будь-які дослідження чи аналіз навіть тих питань, на яких акцентується увага органами влади чи громадськими організаціями. Наявність «людських історій» досить спорадична, однак і вона запозичена із всеукраїнських джерел, у матеріалах журналістів не допомагає у створенні громадської думки щодо проблем ВПО. Ще одним чинником варто зазначити відсутність будь-яких більш-менш резонансних подій у цьому руслі, що залишило тему ВПО у кропивницьких медіа на периферії.

 

ПРЕСА

У кропивницькій пресі був розміщений лише один матеріал, який, очевидно, був підготовлений прес-службою органів державної влади і стосувався змін, запропонованих Міністерством освіти і науки України до правил вступу до вищих навчальних закладів у наступному році. Зокрема там зазначено, що абітурієнти з Криму й Донбасу матимуть змогу у 2017 році вступатимуть за окремими квотами. Подібна ситуація дозволяє констатувати фактичну відсутність інтересу зазначених друкованих видань до теми моніторингу, що певним чином проектується на загальну суспільну зацікавленість регіональних ЗМІ окресленою проблемою. Зважаючи на це, принципи збалансованості не порушувалися, сенсаційність у висвітленні проблем ВПО теж відсутня. У матеріалі відповідно не відстежувалося «людських історій».

У повідомленні висвітлювалася проблема вступу до вищих навчальних закладів у наступному році. Зокрема було відзначено, що абітурієнти з Криму й Донбасу матимуть змогу у 2017 році вступати до державних вищих навчальних закладів за окремими квотами, хоч згадка про них була в загальному контексті («Кіровоградська правда», №71 від 11.10.2016 р.)

У зазначеному матеріалі загалом висвітлювалися зміни до правил вступу у вищі навчальні заклади України, які внесло Міністерство освіти на наступний рік, де побіжно згадувалося й про абітурієнтів з Донбасу і Криму. ЗМІ не захищають певну позицію і не пропонують суспільству збалансоване та об’єктивне висвітлення питання, уся інформація від першоджерела – прес-служб.

У зазначеному матеріалі ЗМІ користувалося коректною термінологією при висвітленні проблем ВПО, не було зафіксовано принизливих і образливих формулювань. Зокрема, не використовувалися поняття «біженець», а як синонім до внутрішньо переміщених осіб вживається слово «переселенці».

У публікації не було згадок про якихось політичних діячів чи партій, що не увійшли до них, оскільки вони не були пов’язані з подіями навколо ВПО. У матеріалі ЗМІ не намагалися включити різні позиції та різну інформацію щодо ВПО, не було помічено проявів заангажованості чи спотворення, маніпулювання інформацією з боку ЗМІ. Не було також і заяв чи матеріалів, що їх було спотворено, чи вони є неправдивими, чи містять упереджену інформацію щодо ВПО. Фотографії й ілюстрації відсутні.

 

ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Телевізійні канали, які підлягали моніторингу у Кіровоградському регіоні, надали загалом 1,6% свого ефірного часу висвітленню теми ВПО що становить понад шість хвилин загального ефірного часу обох каналів – об’єктів моніторингу, загалом понад 6 годин і 30 хвилин). Канал КОДТРК “Кіровоград” присвятив 2 репортажі темі соціальної адаптації 20 і 23 жовтня відповідно. “TTV” присвятив 1 репортаж ВПО, в якій згадав проблему працевлаштування, державної допомоги і житла 20 жовтня.

Щодо висвітлення тем, які підлягали моніторингу у рамках загальної тематики ВПО, телевізійні канали надали увагу представникам регіональних держадміністрацій і неурядовим організаціям та ВПО.

Щодо тональності матеріалів, то обидва телеканали «Кіровоград» і TTV у зазначених матеріалах висвітлювали ВПО нейтрально.

Щодо мови та термінології, ЗМІ – учасники моніторингу загалом використовували досить коректний підхід та не застосовували зневажливі вислови, звертаючись до питань ВПО під час моніторингу. Окрім цього, моніторингова команда не помітила випадків, коли ВПО називали біженцями. Загалом висвітлювання проблем ВПО було збалансованим, ЗМІ намагалися представляти різні погляди й використовували різноманітні джерела.

За двохтижневий період моніторингу було висвітлено дві теми у трьох репортажах. Канал “Кіровоград” присвятив 2 репортажі темі соціальної адаптації 20 і 23 жовтня відповідно. “TTV” присвятив 1 репортаж ВПО, в якій згадав проблему працевлаштування, державної допомоги і житла 20 жовтня.

Канал КОДТРК “Кіровоград” у репортажі від 20 жовтня йшла мова про переселенку з Горлівки, якій допомогли переїхати в Кіровоградську область, про що розповіла сама ж переселенка Ольга Магазінова, мати 6 дітей, і радник з питань ВПО Міністерства соціальної політики в Кіровоградській області Валентина Кулачко. За час окупації родина пережила неабиякі випробування і на мирній території їх чекає тривала реабілітація. МНС допомогли евакуювати багатодітну матір з окупованих територій до України, а потім радник з питань ВПО допомогла влаштуватись на новому місці і підтримувала дзвінками кожних півгодини, поки сім’я не дісталась Кіровоградської області. Спочатку сім’ю поселили в готелі, потім поклали в лікарню на обстеження. А за 10 днів в селі Шестаківка місцева влада знайшла приміщення в колишньому дитячому гуртожитку, туди прямо з лікарні й перевезли родину. До приїзду багатодітної сім’ї селяни приготували двоповерхові ліжечка, шкільне приладдя та іграшки. Також було згадано, що в грудні цього року планується запуск нового гуртожитку для переселенців. А ця родина буде першою в списку на отримання бажаної кімнати.

У репортажі від 23 жовтня в розділі “Огляд преси” було знову ж згадано про ВПО в статті газети Народне слово “Чи друг переселенцю посадовець?”. В цій статті йшлося про проблеми понад 14 000 переселенців в Кіровоградській області, зокрема офіційно 500 з них досі знаходяться в пошуку роботи, і лише 10% працевлаштовані службою зайнятості. Також було згадано про те, що держава досі не прийняла загальнонаціональної стратегії подолання проблем переселенців, тож їм доводиться постійно доводити статус ВПО і проходити перевірки наявності переселенця за офіційною адресою та актів обстеження житла. Юристи Кропивницького в таких діях держави вбачають обмеження конституційних прав громадянина на свободу пересування територією України.

Канал “TTV” теж у цьому руслі відзначив, що “Житло та працевлаштування – найгостріші проблеми ВПО, що проживають в Кіровоградській області” – на цьому вкотре наголосила радник з питань ВПО Міністерства соціальної політики в Кіровоградській області, колишня мешканка Луганської області, Валентина Кулачко. Було зазначено, що на сьогодні в нашій області зареєстровано 14 500 переселенців і всі вони отримують передбачені законом соцвиплати, з цим проблем не виникає. Також було згадано, що лише 300 осіб намагалися офіційно працевлаштуватися через службу зайнятості з них лише 59 осіб отримали роботу за фахом, 20 пройшли перепрофілювання, решта залишаються безробітними або працюють без офіційного працевлаштування. Але найгострішою проблемою ВПО наразі є житло, адже лише 30% знайшли прихисток у родичів та знайомих, решта винаймають житло або кімнати у гуртожитках. Крім того, було зазначено, що без державної програми цю проблему не вирішити. Виходом з цієї ситуації високопосадовець вбачає взяття під контроль недобудов задля завершення потрібних робіт і подальшого заселення ВПО туди.

Окрім того, на шляху інтеграції переселенців виникає багато бюрократичних перешкод. Проблеми виникають з оформленням документів, субсидій, пенсій, медичним обслуговуванням тощо. А причиною того стають колізії в законодавстві. Про це говорив представник ГО “Десяте квітня” Володимир Кудря. Також він запропонував безоплатну допомогу переселенцям у вирішенні цих проблем від імені цієї організації.

Щодо тональності матеріалів, телеканали представляли суб’єкти моніторингу переважно нейтрально. Інформацію було викладено об’єктивно і залучено до обговорення проблеми не лише представників держадміністрації, а й ВПО, які мали змогу розповсюдити найдостовірнішу інформацію про дійсний стан речей.

Підсумовуючи, можна з упевненістю зазначити, що показник висвітлення проблем ВПО – 1,6% від усього ефірного часу, є мізерним, хоч він фактично удвічі більший, ніж попереднього разу. Як і раніше, місцеві ЗМІ не надто зацікавлені у продукуванні власних сюжетів про ВПО, винятком є незначна ініціатива місцевих держадміністрацій, насамперед радника з питань ВПО Міністерства соціальної політики по Кіровоградській області Валентини Кулачко, що аж ніяк не покращує ситуацію, оскільки здебільшого є реакцією на проблеми, що потребують нагального вирішення.

 

ОНЛАЙН-МЕДІА

Висвітлення проблематики ВПО журналістами кропивницьких он-лайн-ресурсів було протягом всіх чотирьох хвиль є досить неоднорідним і непослідовним. Як і раніше, мінусом є те, що вони знову фактично не генерували власної продукції, а лише репрезентували інформацію з інших джерел, передусім органів державної влади чи громадських організацій. Відстежуючи тенденцію протягом чотирьох хвиль моніторингу, варто відзначити все-таки виразний позитив у зростанні кількості і суб’єктів, і тематичну різноманітність, що певним чином свідчить про «соціалізацію» власне самої теми ВПО.

Стосовно тематики матеріалів варто акцентувати увагу на збільшенні кількості одиниць висвітлення: соціальна адаптація та життя в громаді – 36,6% (4500 знаків), житло – 24,2% (2967 знаків), працевлаштування – 21,3% (2612 знаків), благодійність – 13,6% (1669 знаків) і державна допомога – 4,94% (535 знаків).

У розрізі суб’єктів дослідження висвітлення загальної проблематики ВПО дані моніторингу кропивницьких он-лайн-ресурсів, варто відзначити, що найбільше уваги зосереджено на регіональних держадміністраціях – 57,9% (7108 знаків), міжнародні організації – 21,3% (2612 знаків), переселенці – 13,6% (1669 знаків) та неурядові організації – 7,3% (894 знаки) були висвітлені набагато скромніше. Значна частина матеріалів цілком перегукується з іншими ЗМІ регіону, насамперед телевізійними каналами, що свідчить про єдине джерело походження інформації.

Визначальною темою для всіх трьох регіональних он-лайн-ресурсів було питання соціалізації ВПО. Сайт «Гречка» присвятив цій темі три публікації, зазначивши в одній із них проблеми з вимаганням благодійних внесків від ВПО у місцевих лікарняних закладах, що збурило місцевих активістів. Інші дві мають інформативний характер, повідомляючи про те, що на теренах Кіровоградщини проживає понад 9 000 сімей зі Сходу, і за цей час у них народилося 150 малюків. Аналогічну публікацію маємо і в «Першій електронній газеті», яка поряд із цим подає й більш актуальні матеріали (дві публікації) щодо забезпечення житлом переселенців, що цілком відповідає актуальності питання. Увага була акцентована на гуртожитку для ВПО, що ремонтується коштом Європейського Союзу та обласної ради. Зокрема було зазначено, що переселенці не виявляють бажання щодо заселення в нього, що гальмує здачу об’єкта в експлуатацію. У цьому ж контексті видання презентує інформацію про ініціативу радника Мінсоцполітики з питань внутрішньо переміщених осіб у Кіровоградській області Валентини Кулачко щодо надання житла для внутрішньо переміщених осіб, військових АТО та звичайних містян на базі недобудов Кропивницького завдяки залученню зацікавлених інвесторів. Ще одна публікація присвячена багатодітній переселенці зі Сходу, яка знайшла прилисток на Кіровоградщині, однак стаття повністю взята із сайту «Радіо Свобода». Найбільш пасивну позицію у висвітленні тематики моніторингу виявив ресурс «Новини Кіровоградщини», на якому зафіксовано дві публікації з тематики дослідження, однак обидві фактично є прес-релізами подій, учасниками яких є представники ВПО.

Аналізуючи тональність публікацій в кропивницьких он-лайн-медіа, які потрапили до вибірки, то матеріали про внутрішньо переміщених осіб подані виключно в нейтральній тональності. Матеріалів із позитивними чи негативними тональностями щодо ВПО на час моніторингу не було зафіксовано. Поряд із цим ЗМІ не захищають певну позицію, однак подекуди пропонують суспільству збалансоване та об’єктивне висвітлення деяких питань.

У всіх випадках ЗМІ користувалися коректною термінологією при висвітленні проблем ВПО, не траплялося принизливих і образливих формулювань. У жодній публікації не було якихось політичних діячів чи партій, що не увійшли до них. У матеріалах он-лайн-ЗМІ не намагалися включити різні позиції та різну інформацію щодо ВПО, не було помічено проявів заангажованості чи спотворення, маніпулювання інформацією з боку інформаційних ресурсів. Не було також і заяв чи матеріалів, що їх було спотворено, чи вони є неправдивими, чи містять упереджену інформацію щодо ВПО. Фотографії і графічні зображення повною мірою відповідають темам публікацій.

Щодо аналізу активності висвітлення тематики внутрішньо переміщених осіб у розрізі регіональних інтернет-ресурсів, які підлягали моніторингу, то слід відзначити значну диспропорцію у висвітленні досліджуваної проблематики: «Гречка» – всього 1881 знак, «Новини Кіровоградщини» – 4281 знак, «Перша електронна газета» – 6121 знак.

 

СТИСЛІ ВИСНОВКИ

Четверта хвиля моніторингу засвідчила певні позитивні процеси, зокрема в тому, що проблематика внутрішньо переміщених осіб у кропивницьких медіа, які ввійшли до вибірки, висвітлювалася хоч певним чином і побіжно, однак кількість тем і суб’єктів дає підстави стверджувати про більш активне входження теми ВПО до медіа-простору регіону. Практично основний масив матеріалів є здебільшого редагованими інформаційними повідомленнями та прес-релізами органів державної влади регіону або навіть передруком з інших ресурсів, які безпосередньо опікуються питаннями ВПО. Йдеться передусім про громадські організації, які пантрують внутрішньо переміщених осіб, облдержадміністрацію та міську раду. Тенденцію попередніх хвиль моніторингу щодо зменшення матеріалів про ВПО вперше було подолано, попри те, що репрезентовані матеріали переважно є констатуючими або виключно інформативними без будь-яких узагальнень. Варто додати, що деякі елементи «олюднення» матеріалів сприяє створенню громадського форуму щодо питань адаптації ВПО.

У цілому ЗМІ досить коректно використовували термінологію, не вишуковували елементів сенсаційності і, на нашу думку, не виходили за межі журналістських стандартів. Визначальними джерелами для висвітлення тематики ВПО були інформаційні повідомлення від органів центральної та місцевої влади, подекуди громадських та міжнародних організацій.

Попри вже констатовану в попередні періоди відсутність зацікавлення регіональних ЗМІ у висвітленні проблематики ВПО, на нашу думку, небажання до продукування власних матеріалів на зазначену тематику, хочеться відзначити позитивну тенденцію до зростання кількості матеріалів у цьому контексті, що за певних умов може перерости і в якісні публікації та репортажі. І хоч зафіксовані матеріали здебільшого є відголосом певних явищ і подій, регіональні ЗМІ вже «звикають» до необхідності висвітлювати їх, що все ж таки віддзеркалює громадський запит на тематику про ВПО.

Інформаційними приводами стали насамперед ініціативи радника Мінсоцполітики з питань внутрішньо переміщених осіб у Кіровоградській області Валентини Кулачко щодо допомоги переселенцям зі Сходу та пошуку шляхів вирішення житлових проблем.