1. ВИБІРКА

Вибірка ЗМІ Черкаської області, що стали об’єктами моніторингу, була представлена, як і раніше, 6 регіональними ЗМІ (2 місцеві телеканали («ВІККА» та Філія НТУ «Черкаська регіональна дирекція «Рось»), 2 газети («Нова Доба» та «Вечірні Черкаси») та 2 онлайн-медіа («ПроЧерк» та «ІнфоМіст»), моніторингова команда враховувала  приналежність ЗМІ за правом заснування та володіння, потенційний вплив та рейтинг як критерії відбору.

 

2. СТИСЛІ ВИСНОВКИ

За результатами четвертої хвилі моніторингу проблематики ВПО в регіоні порівняно з попереднім періодом на 0,7% збільшилась кількість інформації в газетах, на 21% зменшилась в онлайн-виданнях та цілком зникла на телебаченні, що може бути пов’язано переважно з відсутністю яскравих інформаційних приводів по тематиці ВПО як на загальноукраїнському, так і регіональному рівнях. В висвітленні тем ВПО журналісти зберігають коректність, використовують поняття  “переселенець” або, при цитуванні офіційних заяв – «внутрішньо-переміщена особа», розуміючі відмінність від поняття “біженець”. Всі статті мають нейтральне забарвлення без використання негативних барвників чи акцентів. Найбільш представленими в матеріалах були самі ВПО як ключові спікери.  Найбільша увага під час цієї хвилі моніторингу у газетах та інтернеті була приділена темі соціальній адаптації ВПО та працевлаштування,  також онлайн-видання висвітлювали порядок оформлення субсидій для ВПО. По-ранішому спостерігався брак репортажів і статей з належним аналізом або дослідженням проблем, пов’язаних з ВПО. Як і раніше, ЗМІ уникали сенсаційності, розповідаючи про ВПО.  

3. УВАГА ДО ПРОБЛЕМАТИКИ ВПО: КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ

Результати моніторингу показали, що питання, пов’язані з ВПО, не приваблювали особливої уваги ЗМІ в моніторинговий період (частка наданого часу та простору варіювалася з 0% від загального обсягу ефіру телевізійних каналів-учасників моніторингу до 1,8% у газетах.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ

За весь період моніторингу проблематиці ВПО не приділили увагу жоден з телеканалів, інформаційна частка ВПО в сюжетах склала 0%. Відсутність інформаційних приводів з боку ВПО як писалося раніше в попередніх хвилях моніторингу – відображається в відсутності сюжетів на телебаченні. При більшій активності самих ВПО, їхня поява на телебаченні значно зросла би. Інформаційний фон на телебаченні наповнений малоінформативними сюжетами, дуже часто це сюжети про допомогу онкохворим (чи просто тяжко хворим), прохання про збір коштів. Цієї хвилі моніторингу багато сюжетів були про реформу децентралізації та які перші здобутки отримали об’єднані громади.

 ПРЕСА

Протягом моніторингового періоду інформація про ВПО в черкаських  газетах розміщувалася не в кожному номері – з чотирьох випусків газет, які досліджувалися, згадки про ВПО були тільки в двох.  У порівнянні з телебаченням, яке взагалі не мало згадок про ВПО, місцеві газети приділили більше уваги проблематиці ВПО  - 1,8%. Обсяг проблематики ВПО відносно загального обсягу новин в газетах «Нова доба» та «Вечірні Черкаси»  був неоднаковим і склав 0,2% в газеті «Вечірні Черкаси» та 3,3% в газеті «Нова доба».

Газети з вибірки моніторингу висвітили такі теми, пов’язані з  ВПО, як соціальна адаптація (94,4%) та працевлаштування (5,6%). Інші теми не були представлені на шпальтах газет.  

Щодо представлення суб’єктів, газети інформували  саме про  самих ВПО: одне інтерв’ю жінки-ВПО та згадки про працевлаштування ВПО склали 100% контенту. Інші суб’єкти моніторингу взагалі не були представлені.

 Тональність матеріалів була нейтральною. Журналісти не використовували в матеріалах жодної термінології для переміщених осіб, тож поняття ВПО і біженців фактично не плутали.

ОНЛАЙН МЕДІА

Проаналізовані 2 онлайн-медіа висвітлили тематику ВПО в 7 он-лайн-статтях, при цьому виділили на матеріали з тематики ВПО в сукупній сумі 10810 знаків. При цьому 76%  контенту про ВПО було розміщено на Прочерку, на Інфомості натомість ВПО частіше згадувались (в  5 статтях).

Найбільше уваги онлайн-медіа приділили таким проблемам загальної тематики ВПО, як працевлаштування (40,1%),  соціальна  адаптація та життя в громаді  (32,7%) та державна допомога (18,7%). Теми житла, бізнеса, освіти та інше (спорт) також були присутні, але менше – 5, 2, 0,8 та 0,7%  відповідно.   Інші теми не були представлені на сайтах в моніторинговий період.

Щодо висвітлення суб’єктів дослідження загальної тематики ВПО, онлайн-медіа найбільшу увагу приділяли: самим ВПО (86%) та уряду (10,4%), менше були представлені неурядові організації (3,6%), інші суб’єкти представлені не були.

Щодо тональності публікацій, онлайн-медіа - учасники моніторингу зображували ВПО та інших суб’єктів моніторингу  у всіх випадках нейтрально.

 

4. ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ

ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Через відсутність сюжетів не можливо зробити висновки щодо коректного використання термінології журналістами стосовно проблематики ВПО. На екранах як і в попередніх хвилях монітрингу часто з’являються керівники області та міста, проте іх виступи не є політично заангажованими, і не стосуються внутрішньо переміщених осіб.

 Журналісти дотримуються при подачі будь-яких матеріалів стислої подачі інформації без зайвої сенсаційності.

 По всіх темах, що підіймались цієї хвилі моніторингу на місцевому телебаченні, не було представлено жодної теми, що розкрила би тематику внутрішньо переміщених осіб.

Сюжети без зайвої сенсаційності, стислі, чітко акцентовані на реформах, воїнах АТО, перейменуваннях вулиць в місті та адаптації місцевого населення до таких нововведень. Слід відмітити велика кількість сюжетів стосовно нових назв вулиць пов’язаних з законом про декомунізацію.

 ПРЕСА

Газета «Нова доба» продовжує розміщувати інформацію по темі ВПО на 10-тій сторінці видання, як і в попередньому періоді, що підкреслює системний підхід видання до висвітлення цієї теми.

 Так, «Нова доба»  в № 41 від 13.10.2016 р. розмістила статтю "Довге життя між двома війнами", в якій розповідається життєва історія 92-річної Олександри Скребець, яка є переміщеною особою і виїхала з Донецька.

Газета «Вечірні Черкаси» в №42 від 19.10.2016 р.  надрукувала статтю "АВК: маленька Україна в одній компанії", яка розміщена в рубриці "Вітчизняний бренд" і маркована як рекламна в вихідних даних газети неочевидно для читача. В цієї статті, зокрема, розповідається про долю донецьких та луганських виробництв підприємства, які були закриті в зв’язку з бойовими діями, а компанія "підтримала родини своїх співробітників, які мешкали в зоні бойових дій: оплатила дорогу, запропонувала роботу на підприємствах АВК у Києві та Дніпрі". Зазначається, що підприємство запропонувало тимчасову роботу й членам сімей співробітників, допоки у них не вийде знайти основну роботу.

Газети уникають сенсаційності, аналітичних матеріалів не публікують, контроверсійні теми не підіймають, дискусії точок зору не має.

Людська історія були присутня в статті про жінку-переселенку,  вона не потягла за собою якісного журналістського розслідування.

ЗМІ тільки в одному випадку ідентифікували проблеми, що стосуються ВПО – в статті "АВК: маленька Україна в одній компанії"  («Вечірні Черкаси» в №42 від 19.10.2016 р.) зазначалося про проблему працевлаштування переміщених осіб при закритті підприємств в Донецьку та Луганську.

Суб’єкти в обох виданнях були представлені в нейтральній тональності.

В виданнях не використовувалися принизливі або образливі формулювання, некоректна термінологія (наприклад, біженці) – журналісти взагалі оминали термінологію при висвітленні проблематики ВПО, зазначаючи тільки факт переїзду зі Сходу в інші міста.

Заяв або матеріалів, які є очевидно неправдивими чи містили б упереджену інформацію щодо ВПО також не було.

Заяв, що не базуються на фактах, мови чи описів, що є лестивими чи принижуючими по відношенню до ВПО, журналісти не використовували. Заяв, що їх можна розцінити як нападки на ВПО, не було. Також не було випадків, коли журналіст видає за факти неперевірені заяви, текстів чи мови, що були заангажовані чи спотворювали зміст.

Статті були проілюстровані фотографіями та графічними зображеннями, які відповідали темам репортажів.

Медіаефектів журналісти не використовували.       

 ОН-ЛАЙН МЕДІА

Інфоміст згадав переселенців як учасників акції STOP PUTIN. STOP WAR;  як цільову групу неурядового проекту громадської організації; як окрему категорію в роз’ясненні порядку отримання субсидії на сплату комунальних послуг; переселенці згадувались також побіжно в інтерв’ю нової очільниці Антимонопольного комітету України в Черкаській області, яка родом з Донбасу. Крім того, онлайн-видання присвятило матеріал перемозі каратиста-переселенця, який завоював срібло на Чемпіонаті світу. 

 Прочерк  також поширив офіційну інформацію про порядок оформлення субсидій для ВПО. Крім того, не в блоці новин, а в рубриці «Таблоїд» з відображенням на головній сторінці сайт розмістив статтю «Журналістка з Луганщини: «Зняти цікавий сюжет можна про будь-яку людину» (6732 знаки), який уявляє собою інтерв’ю з журналісткою-ВПО.

В проблематиці ВПО всі он-лайн медіа, які увійшли до виборки, намагалися не робити сенсаційних матеріалів стосовно проблематики ВПО.

Суб’єкти в обох он-лайн медіа були представлені в нейтральній тональності.

Щодо мови та термінології, інтернет-портали у всіх випадках використовували коректний підхід та не застосовували зневажливу мову, звертаючись до питань ВПО під час моніторингу.

В онлайн-статтях відсутні провокаційні матеріали, не було спотворених матеріалів чи таких, які подають співрозмовника некоректно. Також не було проявів не поваги до респондентів.

Моніторингова команда не помітила випадків, коли ВПО називали біженцями.  

Журналісти обох новинних сайтів використовували офіційну інформацію від представників уряду про порядок призначення субсидій ВПО, однак більш глибоких матеріалів на цю тему, з залученням думки самих ВПО щодо можливостей отримання ними такої допомоги держави, журналісти не робили.  

Як і в попередні періоди, не вистачало аналітичних публікацій. У більшості випадків матеріали були суто репортажними і не потягнули за собою глибоких журналістських розслідувань проблематики ВПО.

 В виданнях не використовувалися принизливі або образливі формулювання, некоректна термінологія (наприклад, біженці) – найчастіше журналісти використовували слово «переселенці», при друці офіційних консультацій державних службовців використовувалися терміни «внутрішньо переміщені особи».

Заяв або матеріалів, які є очевидно неправдивими чи містили б упереджену інформацію щодо ВПО також не було.

Заяв, що не базуються на фактах, мови чи описів, що є лестивими чи принижуючими по відношенню до ВПО, журналісти не використовували. Заяв, що їх можна розцінити як нападки на ВПО, не було. Також не було випадків, коли журналіст видає за факти неперевірені заяви, текстів чи мови, що були заангажовані чи спотворювали зміст.

Медіаефектів журналісти не використовували.