Загальний опрацьований хронометраж: 3 104 000 (знаків)

Хронометрах проблематики ВПО: 10 250 (знаків)

 

Газета “МІГ”. Щотижневик, приблизний тираж 41000, 56 сторінок, розповсюджується у Запоріжжі та області. Користуеться довірою у свого читача.

 

Журналісти газети МІГ постійно приділяють увагу проблемам ВОП, проте слід зауважити, що при цьому, вони користуються терміном: біженець, переселенець, тимчасовий переселенець.

Так у статті від 15 жовтня, “Транзитный городок для переселенцев: гуляют и рожают» журналист пише: «В транзитном городке для временных переселенцев из зоны АТО»

Загалом газета МІГ постійно намагається висвітлювати тему ВПО, при цьому уникаючи сенсаційності, а навпаки, намагається олюднити інформацію, привернути увагу до проблем ВПО, через людську історію і гарним прикладом є вище наведена стаття.

Ось приклади:

- Жизнь городка бъет ключем — уже родились шестеро детишек..;

• В общем, люди есть разные, и среди них есть те , кто даже не пытается найти работу. А другие тянуться на нескольких, чтобы достойно содержать семью.

• Все жильцы городка придерживаются нормальных правил общежития.

• В его планах — восстановить документы, устроиться водителем и снять квартиру.

Що ще важливо зазначити, у статті на півполоси, редактори поставили аж 7 світлин, а сам матеріал вийшов на повнокольоровій сторінці, це можна сказати гарний жест, і фото світлі та людяні.

22 жовтня газета Міг знову згадує ВОП, проте і тут їх називае просто переселенцями, темою є житло. Йдеться про багатодітну родину, що вимушено покинула Донецьк після того, як від арт-обстрізу зруйнувався іх будинок. Вони жили у чотирикімнатній квартирі, але для іх великойї родини там було замало місця, після цього ім надали новий дім (приміщення непрацюючого дитячого садку) та 47 000 грн, на покупку меблів. Проте, нажаль, автори замітки не вказують хто відремонтував квартиру та надав кошти на закупівлю меблів.

У цьому ж випуску за 22 жовтня е ще одня замітка і знову тема житло, вона так і називаеться “Жилье для переселенцев”. Мова в ній йде про завершення ремонту відділення соціального захисту населення (Акимівський район, село Давидівка), яке розраховане на проживання 26-переселенців, а також про те, що в найближчий час завершеться ремонт ще в одному місці, в якому зможуть проживати близько ста ВПО (Приазовський район), а також початок ремонтних робіт у Новомиколаєвці. Загальна вартість робіт складає близько трьох мільйонів гривень. Знову ж таки не вказується за чий кошт і за чиєю ініціативою здійснюються ці проекти.

Після моніторингу газети Міг можна зробити такі висновки. Автори матеріалів уникають сенсаційності, намагаються привернути увагу читачив до проблеми. Журналісти уникають використання ображливих слів, не налаштовують людей проти ВПО, не використовують мову ненависті.

Проте, як на мене, гарно було більше розказувати людських історій, що сприяє діалогу , більшому розумінню між ВПО та місцевими мешканцями, а також такі істрії успішної адаптацію мотивують інших ВПО не здаватися перед труднощами які їх спідкали.

 

 

Газета “Суббота плюс”. Щотижневик, приблизний тираж 14500, 60 сторінок розповсюджується в основному у місті Зпорріжжі .

 

За звітний період газета “Суббота плюс” у трьох номарах згадала про ВПО. При чому матеріал від першого жовтня заслуговує на особливу увагу, як такий що покликаний створити негативний образ ВПО . Варто не читати повністю сам матеріал, а вже заявляти, що ВПО нелюди. Заголовок статті: “Беженцы из Донбасса готовы РАЗОРВАТЬ друг друга на куски из-за гуманитарки ”. Якби це був пост у фейсбуці, то мбуть набрав би багато лайків та шерів, але це газета, і автор у конкуренції за читача не гребує і відвертим маніпулюванням, задаючи шкоди як ВПО так і тим хто живе поруч. У цій статті автор широко використовує мову ненависті, нетерпимості, не гребуючи навіть нецензурною лексикою, правда посилаючись користувача фейсбуку, про якого відомо лише його імя. Ось приклади:

• разорвать друг друга на куски из-за гуманитарки;

• сделала их врагами друг друга;

• на бутылку-другую всегда деньги находят;

• просто звереют;

• не буду я защищать этих баб;

• Я ей говорю: «Давай, режь!»

• когда мне под нос селят маргинальных у@бков (нецензурна лексика), я не согласен;

Автор статті по суті звинувачує ВПО у зростанні злочинності у Коммунарському районі Запоріжжя, при цьому не наводить ніяких конкретних данних, посилаючиь на здагадки місцевої мешканки та на джерела у міліції. Наприклад:

• “По словам Евгении , жительницы дома № 15 на улице Стешенко (он примыкает к городку), в их подъезде за последние полгода произошли три квартирные кражи. Женщина связывает это именно с появлением беженцев. Дескать раньше такого не было.

В милиции признают , что после вселения в городок переселенцев ситуация с преступностью в Коммунарском районе Запорожья ухудшилась. Однако связывать этот факт лишь с беженцами не стоит, поскольку усложнилась жизнь для всех горожан.

Прочитавши цю статтю у людини може скластися враження, що все дуже погано: жінки займаються проституцією, чоловіки пиячать, молодь торгує та вжває наркотики, мало хто хоче працювати, алише чекають гуманітарку. Так ці проблеми є, але чи є вони такими вже масовими і де вихід з такої ситуації, виходу автор звісно не дає та не шукає. У кінці автор намагається виправдати ВПО, але після таких звинувачень це дуже непреконливі слова: “Не хотелось бы, чтобы у читателей сложилось впечатление, что в городке живут сплошь асоциальные личности. Это не так....Увы среди беженцев попадаются нехорошие люди. Как говорится, паршивая овца все стадо испортит”.

Вигладає як виправдовування. То что муж у заголовку йде узагальнення, так що люди розуміють, ніби всі ВПО готові рвати дру друга на шматки, не окремі ...риторичне запитання.

Коротко резумуючи, у статті порушено принцип балансу(тільки негативний бік проблеми, та відсутність позитивних історій) , подається неперевірена інформація, використовується мова ненависті, формується вкрай негативний образ ВПО.

Оскільки тема резонансна, можливо є потреба у проведенні у Запоріжжі круглого столу, за участю представників громадськості, влади, ЗМІ, ВПО як це робить незалежна громадська медіа платформа Запорізький медіа центр.

15 жовтня у замітці про релігійний захід було згадоно переселенців (ВПО) як учасників заходу.

З результатамі моніторингу можна зробити декілька висновків. Місцева преса постійно згадує ВПО, про те не акцентуючи увагу на тому що вони саме вимушені переселенці, і називають ії то біженцями, то тимчасовими переселенцями або просто переселенцями, що є суттєвим.

 

Є бажання створити сенсацію, і для цього матеріал викривлюється: використовується мова ненависті, неперевірені факти та твердження.

 

ЗМІ не намагаються шукати вирешення проблеми, вони просто її констатують, не залучають до обговорення широке коло громадськості. Матеріал у Субботі плюс від першого жовтня потребує продовження та реакції з боку всіз субєктів які опікуються питанням ВПО.

 

Що ще слід відмітити, оскільки моніторинг проходив під час виборчої кампанії до місцевих рад, цікаво було проаналізувати і політичну рекламу, джинсу а її було дуже багато. Жоден кандидат, політична сила не використовували теми ВПО у свої статтях, для них її не існувало, навіть згадки.

 

Основні проблеми ВПО: житло, робота, документи (є історії, які не описані в газеті, коли ВПО не можуть стати на облік у центр зайнятості, оскільки не має довідок з колишнього місця, це було минулої весни, можливо зараз ситуація змінилася). Великою проблемою у місцях мешкання ВПО є алкоголізм, адаптація до нових умов життя.