Вінницька область. Моніторинг преси.

 

У період з 1-10 до 31-10 я моніторила 4 місцевих газети – «33 канал», «РІА», «РЕАЛ», «МІСТО». Всі 4 газети – приватні. За період моніторингу вийшло по 4 номера кожної газети (газети виходять щосереди).Отже, в цілому моніторилось 16 випусків газет.

Матеріали про переселенців були з 16 номерів газет у 4 номерах, у газетах 33 канал та РІА. Ці обидві газети мають найбільший тираж в області. За період моніторингу газета «РЕАЛ» та «Місто» не давали жодної інформації про переселенців. В той же час сказати, що ці газети взагалі не приділяють увагу проблемам переселенців не можна. Інформація про переселенців у газеті «Місто» ( інтерв’ю з переселенкою) була 30 вересня, до початку моніторингу, який почався 1 жовтня, тому ця публікація у моніторинг не потрапила. В цілому вкрай негативних матеріалів про переселенців не було. Здебільшого окрас матеріалів нейтральний. Також я можу зробити висновок , що журналісти вінницьких газет добре розуміють різницю між переселенцем і біженцем , адже майже у всіх публікаціях мова йде саме про переселенців. Лише в одному заголовку РІА «Студентам-біженцям потрібні гуртожитки і... любов» використано слово «біженець», хоча в самій статті говориться про переселенців. В одному випадку згадується і те, що правильно цих людей називати «внутрішньо переміщені особи».

 

Про переселенців за період моніторингу у 4 газетах, які я моніторила ( 16 випусків) було в загальному 7 матеріалів про переселенців. Суб'єкти- переселенці згадуються у позитивній тональності - 360 символів ( це історія кохання бійця ЗС України та дівчини –переселенки з Горловки), у нейтральній -15 тисяч 950 символів, у негативній – 10 тисяч 284. Щодо негативного окрасу. В одній з публікацій мова йде про нібито конфлікт спровокований переселенцями щодо ставку. Але фактів щодо такого твердження нуль. Тому можна зробити висновок, що це швидше за все вигадка журналіста з метою привернути увагу до публікації і зробити її більш резонансною, адже і заголовок звучить відповідно «Конфлікт через ставок у Рівці спровокували переселенці?». На першому місці за кількістю символів публікації про проблему житла для переселенців (7714 символів). На другому місці – право переселенців на вибори у місцевих органів влади, які відбулися 25 жовтня. Тут у матеріалах різні точки зору – і те, що переселенці повинні голосувати , і те, що вони можуть змінити результати виборів а потім поїдуть додому. Є і думки самих переселенців, які вважають що вони повинні голосувати (6300). На третьому місці – соціальна адаптація переселенців до нових умов життя. Тут мова і про роботу, і про друзів, і про ставлення до них.. (2760)Далі у рейтингу – теми щодо соціальної напруги, яку можуть створити переселенці(2570). Інше – 7250 символів.      

Здебільшого газети у своїх матеріалах роблять ставку на людські історії. Таких матеріалів більшість. Якщо говорити про застосування слова «переселенці», а не «біженці», то з лише в одному з 7 матеріалів було вжито слово «біженці» у заголовку. В той же час в самому матеріалі переселенці називалися переселенцями та тимчасово переміщеними особами, що свідчить про те, що журналісти знають різницю між словом «біженці» та «переселенці».. Окрас матеріалів в принципі нейтральний, до людей негативних емоцій немає. Якщо більш детально зупинитися на самих матеріалах.

14 жовтня газета 33 канал розміщує матеріал «Конфлікт через ставок у Рівці спровокували переселенці?». У матеріалі висвітлені всі точки зору конфліктуючих сторін, орендаря ставка та представників влади, окрім переселенців, які ніби то винні у конфлікті. Натомість про переселенців , які ніби то спровокували конфлікт, йдеться лише на початку та наприкінці статті. І їхньої точки зору немає. І не зрозуміло, яким чином вони цей конфлікт спровокували. Таким чином заголовок не відповідає змісту матеріала. А тим часом у тих, хто не читав матеріал, може бути упереджене ставлення до переселенців, виходячи з заголовку. Баланс думок у матеріалі представлено. Проблем ВПО у матеріалі не висвітлюється. Матеріал власний. В даному матеріалі факти щодо переселенців не перевірені. У матеріалі використано слово «переселенці». Проявів заангажованості у матеріалі не було, швидше пошук сенсаційності у ракурсі матеріала. Цитата з матеріала «вважаю, що всю ситуацію роздули переселенці з Донбасу, яких підбурили окремі жителі села». Така заява на фактах не базується.

 

21 жовтня газета 33 канал у своєму номері розміщує два матеріали про переселенців. Перший з них називається «Антон Матвійчук із Трощі знайшов кохання у зоні АТО». У цьому матеріалі розповідається про кохання вояка АТО та дівчини –переселенки. Матеріал позитивний.. Звичайна історія життя.. Дівчина - переселенка висвітлюється у позитивному ракурсі, оскільки вона і іі родина допомагали українським бійцям. А відповіла вона хлопцю лише тоді коли він ій у соціальних мережах написав «Слава Україні».Матеріал викликає позитивний настрій. Написаний у позитивному ракурсі і про вояка АТО і про його кохану –переселенку. Дівчина проживала у Горлівці і познайомилася з хлопцем під час того, як залишала рідну землю.

 

 

Другий матеріал газети 33 канал від 21 жовтня - «Чим наші діти гірші за переселенців?». Це матеріал –лист батьків студентів вінницьких ВУЗІв, у якому вони стурбовані розселенням у вінницькі гуртожитки студентів-переселенців в той час як самі студенти вінницьких вишів наймають житло. Газета просто розміщує лист батьків, не намагаючись з»ясувати ситуацію і висвітлити різні точки зору на цю проблему. Тобто газета не намагається її нівелювати. Хоча у цьому випадку було б доречно взяти коментарі у влади , у студентів тощо. Але цього не було зроблено. У матеріалі переселенці названі переселенцями. Батьки у листі заявляють, якщо проблему не буде вирішено , вони готові вдатися до блокування доріг. В цілому матеріал нейтральний, але враження після нього залишається не дуже гарним щодо думки про переселенців. З листа батьків можна було б зробити аналітичний матеріал, але цього не було зроблено. В даному випадку просто було показано проблему. Інформація власна. У листі переселенці називаються переселенцями.

 

14 жовтня газета РІА на своїх сторінках розміщує матеріал «Вінниця їй покажеться пеклом проти Маріуполя». Сюжет історії наступний. Переселенка придбала одну кімнату у двохкімнатній квартирі за 12 тисяч доларів. Але господар її не пускає жити у кімнату і вона змушена жити у гуртожитку. Господар її душив, погрожував, ображав. Все це на сторінках газети детально описано, в тому числі в образливій формі щодо переселенки. Вустами господаря у газеті вона названа сепаратисткою. В цілому матеріал залишає негативне враження. Матеріал –звичайна людська історія. Журналіст показав різні точки зору на проблему – і господаря квартири , і переселенки, і сусідів. Матеріал власний. Образливі моменти у матеріалі щодо жінки подані у вигляді цитат господаря квартири. Журналіст уникає оціночних суджень. Але від матеріалу залишається негативне враження, хоч це і звичайна побутова проблема.

 

14 жовтня газета РІА публікує матеріал «Студентам - біженцям потрібні гуртожитки і ..любов». У матеріалі розповідається про форум студентів-переселенців у Вінниці. Студенти у матеріалі розповідають про свої проблеми, які їх турбують, зокрема серед таких проблем житло, адаптація на новому місті , дружба з іншими студентами, проблеми зі стипендіями тощо. У матеріалі представлено і сам матеріал про форум і точки зору самих студентів-переселенців. Переселенці показані у позитивному ракурсі. Тон нейтральний. У заголовку студенти чомусь названі біженцями, в той час як у самому матеріалі – переселенцями та внутрішньо переміщеними особами.

 

 

21 жовтня газета «РІА» публікує матеріал « Имеют ли переселенцы право голоса на выборах»», де аналізується матеріал з різних точок зору, від – «вони проголосують поїдуть, а ними вибрані керівники залишаться», і до – «неможливість голосувати це дискримінація». В цілому точки зору різні на цю проблему. Але загального рішення журналіст не пропонує. У матеріалі є точки зору і самих переселенців на право щодо голосування , і точка зору представника Комітету виборців, і точка зору правозахисника. У матеріалі подається думка, що переселенці, які вже і в подальшому проживатимуть у Вінниці повинні голосувати, бо вони тут житимуть, а переселенці, які в подальшому поїдуть, можуть не голосувати. Тобто в принципі баланс думок дотриманий. Переселенці названі переселенцями. Тон нейтральний.

 

21 жовтня газета РІА публікує матеріал «Директор ліцею утік від прокуратури ДНР у Вінницю». Матеріал – життєва історія директора ліцею –переселенця. За те, що провів у ліцеї лінійку українською мовою , він був змушений тікати у Вінницю. Враження від матеріалу позитивне. Директор висвітлений як патріот, що не злякався ДНР. Тон позитивний. Переселенець у матеріалі не названий як переселенець. Взагалі ніяк не названий. Просто розповідається його історія.

 

В цілому можна зробити висновок, що переселенців у вінницькій пресі називають переселенцями, а не біженцями. Ставлення в цілому толерантне і не образливе. Щоправда і не можна сказати , що проблемам переселенців приділяють велику увагу. Швидше за все приділяють увагу, якщо матеріали мають ознаки резонансу і цікавості. Аналітичних матеріалів в принципі немає. До такого можна віднести лише один матеріал з 7, коли мова йде про виборче право переселенців.

 

 

Одна з найбільш гострих проблем переселенців – житло. Це стосується не лише людей дорослих, а й студентів. Тема житла підіймається у двох великих матеріалах. Один з них присвячений проблемі житла жінки- переселенки, інший матеріал розповідає про проблеми з житлом студентів Донецького національного університету, який евакуйований у Вінницю. Раніше в матеріалах газет було піднято тему того, що у Вінниці надзвичайно високі ціни на оренду житла і не співмірно дорого коштують послуги маклерів, якщо порівнювати з іншими містами України. А крім того трапляються випадки, коли ріелтори відмовляються здавати житло вихідцям з Донбасу, таким чином просто намагаючись «накрутити» ціну. Втім як і орендарі житла, які часто, дізнавшись про те, що люди приїхали з Донбасу , беруть за оренду житла великі гроші.

У ставленні вінницьких газет до проблем переселенців вимальовується наступне:

- невисокий інтерес до проблем пререселенців;

- переселенці в окремих матеріалах зображені, як жертви та споживачі, або підбурювачі конфлікту;

Лише у 2 з 7 проаналізованих матеріалів переселенців подано у позитивному світлі. Решта матеріалів в тій чи іншій тональності або з нейтральним , або з негативним відтінком.

Поруч з тим у вінницьких газетах не було матеріалів де б проблему переселенців використовували для політичних маніпуляцій. Що стосується місцевого населення, то ставлення до переселенців є позитивним або нейтральним, рідше – негативним. Останнє обумовлене тим, що, на думку певної частини населення, переселенці претендують на гуртожитки для студентів, які мали б віддати вінницьким студентам, претендують на певні соціальні блага.

Чомусь у жодному з матеріалів не було піднято тему робочих місць для переселенців, що є великою проблемою.