Аналітичний звіт

Дата: 1-23 жовтня 2015 року

До особливостей львівської преси можна віднести те, що публікуються замітки чи беруть коментарі у цікавих людей, що фактично є ВПО, але на цьому НЕ акцентують уваги (тому то не відмічено у кількісних та якісних формах). Наприклад,

Спортсмен Р.Наконечний покинув українську збірну, бо виріс у Донецьку, через АТО переїхав до Києва, але через недостатню оплату, погодився на роботу в Латвії.

Експрес №80 (8362)

Було знайдено статті за однаковим матеріалом і, порівнюючи Експрес та Високий Замок, можна зауважити, що повідомляючи про часті пограбування біля банкоматів, журналісти Високого Замку вказали, що винуватцем одного з випадків був «38-річний кримчанин», а Експрес – ні.

Щодо термінології, то єдиним ЗМІ у Львові, що НЕ розуміє різниці між ВПО і біженцями став Експрес з такими формулюваннями як « … йдеться не лише про біженців із Донбасу і Криму…» та «українці-біженці» у значенні ВПО.

Експрес

А) короткий коментар цифрових показників (які були теми, суб’єкти, резонансні події), які тенденції щодо найактивнішого й найпасивнішого представлення тем і суб’єктів.

Експрес став лідером серед висвітлення проблематики ВПО,  згадки у 7 номерах, тобто 6 438 знаків серед  1 181 922. Лідером представлення тем стало працевлаштування, а субєктів – ВПО.

В) Коментар щодо тональності представлення суб’єктів.

Нейтральна тональність у повідомчих статях.

С) Чи якісно ЗМІ перевіряють факти? 

Подібний висновок зробити неможливо.

Чи журналісти/ЗМІ дотримуються принципів балансу та уникають сенсаційності при висвітленні проблем ВПО?

У статті з темою «рівень злочинності» (рубрика про злочини) не акцентували на тому, що зловмисники ВПО і побиття та грабунок дівчини (їх злочин) загубився в величезній кількості повідомлень про вбивства кровних родичів, здійснених галичанами. З цього не робили сенсації, хоча могли.

Чи є аналітика, аналіз складних і контроверсійних моментів, чи медіа діють реактивно?

Подібний висновок зробити неможливо.

Чи «людські історії» висвітлюються заради «олюднення» журналістських матеріалів та виводять на  якісні журналістські розслідування?

Подібний висновок зробити неможливо.

Проблеми тільки означуються

Чужий контент (інформагентства)

Медіа забезпечують баланс та об’єктивність

Чи є різні джерела інформації (факти чи позиції)?

Повідомчий характер статей та чужий контент (інформагентства) не дають зробити подібні висновки

Чи є критичне ставлення до офіційних осіб та їхніх заяв?

Стаття про Постанову уряду щодо  працевлаштування ВПО не містила ЖОДНОГО натяку на критичне ставлення, лиш її «обсмоктування» у вигляді інтерв’ю з непредставленою особою.

Чи є мова і термінологія щодо ВПО коректною, не принизливою,  без образ?

Стаття про Постанову уряду щодо  працевлаштування ВПО назвивається «За такого працівника – доплатять». Не розумію, що мали на увазі журналісти «Високого замку», та мені здаються некоректними та дещо образливими подібні формулювання.

Чи ЗМІ знають різницю між ВПО та біженцями?

Щодо термінології, то єдиним ЗМІ у Львові, що НЕ розуміє різниці між ВПО і біженцями став Експрес з такими формулюваннями як « … йдеться не лише про біженців із Донбасу і Криму…» та «українці-біженці» у значенні ВПО.

Чи були різні точки зору, їх широкий спектр (не тільки крайні позиції)? Чи помітили  прояви заангажованості, упередженості чи викривлення інформації?

Спектру позицій не було через те, що матеірал чужий і не покликаний аналізувати щось чи, тим більше провокувати громадський форум

Чи акцентували ЗМІ на тому, що ВПО не можуть реалізувати свого виборчого права під час цих (місцевих) виборів?

НІ, на жаль.