За період моніторингу з 1 по 31 жовтня 2015 року всього було досліджено 20 випусків чотирьох друкованих обласних видань Рівненщини: «Рівне вечірнє», «Рівне експрес», «Рівненська правда» та «Вісті Рівненщини».

Загалом у них було виявлено 7 матеріалів, які стосувалися теми внутрішньо переміщених осіб. Більшість з них стосувалися теми працевлаштування – 5. По одному разу писалося на теми несправжніх переселенців та права голосу у ВПО на цьогорічних місцевих виборах в Україні. Власне авторських матеріалів, підготовлених журналістами цих газет, було лише два. При цьому, один з них був розміщений у двох виданнях під різними назвами. Інші матеріали – це готові замітки від працівників центрів зайнятості і один передрук статті з всеукраїнського видання.

Загальний хронометраж проблематики ВПО в цих виданнях становив 25517 символів. Суб’єктами у всіх матеріалах були внутрішньо переміщені особи. І лише в одному з них допоміжним суб’єктом були волонтери та волонтерські організації.

В більшості випадків тональність у матеріалах була або нейтральна, або позитивна. Лише в матеріалі про несправжнього переселенця вона була негативною.

Газета «Рівне вечірнє»

З п’ятьох випусків найпопулярнішої газети Рівненщини «Рівне вечірнє» за період з 1 по 31 жовтня 2015 року лише в одному її номері (№75 (2240) від 15 жовтня) були 2 матеріали, що стосувалися внутрішньо переміщених осіб. Стосувалися вони тем працевлаштування та права голосу у ВПО на цьогорічних місцевих виборах.

До речі, «Рівне вечірнє» – єдина з чотирьох промоніторених газет Рівненщини, в якій був опублікований матеріал на тему неможливості переселенцям голосувати на місцевих виборах. Написаний він був на основі прес-конференції, присвяченій цій темі, яка за кілька днів до того була проведена в Рівному.

Інший матеріал - це інтерв’ю з Сергієм Черняком. Він народився у Кременці, а освіту здобував у Тернополі та Львові, керував симфонічним оркестром філармонії. Коли почалась війна на сході, більшість його колег переїхали працювати у Сєвєродонецьк. А Сергій – повернувся на Західну Україну. Тепер він – диригент академічного камерного оркестру Рівненської обласної філармонії.

Загальний хронометраж проблематики ВПО в цьому виданні становив 7835 символів. При цьому, сумарний обсяг матеріалів у п’ятьох випусках газети становив 689026 символів. Суб’єктами в обох матеріалах були внутрішньо переміщені особи. Тональність – нейтральна.

Журналісти газети «Рівне вечірнє» дотрималися принципів балансу та уникали сенсаційності при висвітленні проблем ВПО. Але в ході інтерв’ю є спроби зазирнути глибше в деякі більш складні емоційні моменти.

В обох матеріалах «людська історія» використовувалася заради «олюднення» матеріалу.

В першому матеріалі є як ідентифікація проблеми ВПО, так і спроби формувати громадський форум на місцевому рівні, направлений на їх вирішення. В другому матеріалі є ідентифікація проблем ВПО, але не помітно спроби формувати громадський форум на місцевому рівні, направлений на їх вирішення.

Обидва матеріали є оригінальними і власними для ЗМІ. Але другий матеріал - це інтерв’ю є, що авторським матеріалом журналіста одного видавничого дому, до якого входять газети «Рівне експрес» і «Рівне вечірнє». Тому воно розміщене в двох зазначених виданнях.

В обох матеріалах ЗМІ пропонує суспільству збалансоване та об’єктивне висвітлення проблеми.

Щодо здатності ЗМІ працювати з різними джерелами інформації (різними джерелами досвіду), то перший матеріал – це повідомлення про прес-конференцію щодо можливостей участі ВПО у місцевих виборах. Журналіст використала слова кількох спікерів з цього заходу. Другий матеріал - це інтерв’ю, тому джерелом інформації тут є лише його герой.

В обох матеріалах ЗМІ користуються коректною термінологією при висвітленні проблем ВПО. Журналісти видання знають різницю між внутрішньо переміщеними особами та біженцями.

Жодних політичних діячів чи партій в обох матеріалах не було. Хоча в першому матеріалі тема стосувалася місцевих виборів.

Перший матеріал був повністю присвячений темі можливостей ВПО реалізувати своє виборче право під час цих (місцевих) виборів. В другому цієї теми не було.

В першому матеріалі журналісти включили різні точки зору та різну інформацію щодо проблеми ВПО. А другий - це інтерв’ю, тому джерелом інформації тут є лише його герой.

Проявів заангажованості чи спотворення інформації або маніпулювання інформацією з боку ЗМІ не було.

В першому матеріалі фотографій чи графічних зображень не було. В другому фотографія героя інтерв’ю, що була використана, відповідає його темі. Зображення чітко віддзеркалює фактичне положення речей.

Жодних моментів в обох матеріалах, що їх було спотворено, чи вони були неправдивими, чи містять упереджену інформацію щодо ВПО не було помічено.

Журналісти не використовували заяв, що не базуються на фактах.

Також не використовували мову чи описи, що є лестивими чи принижуючими по відношенню до ВПО та не робили заяви що їх можна розцінити як нападки на ВПО.

В першому матеріалі джерелами інформації є експерти з теми виборів. А другий - це інтерв’ю, тому джерелом інформації тут є лише його герой. Перевірка заяв з його боку, висловлених у матеріалі, не проводилася.

Не помічено місць, де тексти чи мова були ангажованими чи спотворювали зміст.

Журналіст не використовували певні слова чи мову, що сприяють створенню негативного чи позитивного іміджу ВПО.

Газета «Рівне експрес»

З п’ятьох випусків газети «Рівне експрес» за період з 1 по 31 жовтня 2015 року в двох її номерах (№40 (965) від 1 жовтня і №42 (967) від 15 жовтня) були 2 матеріали, що стосувалися внутрішньо переміщених осіб. Стосувалися вони тем несправжніх ВПО і працевлаштування ВПО.

Загальний хронометраж проблематики ВПО в цьому виданні становив 11973 символи. При цьому, сумарний обсяг матеріалів у п’ятьох випусках газети становив 496258 символів.

Стаття «Видаючи себе за дідуся з трагічною долею з Донецька, аферист наживався на милосерді українців» є повністю перекладеним передруком з газети «Факти» і не написана журналістом «Рівне експрес». В ній розповідається історія про Бєліка Геннадія Володимировича, який видавав себе за переселенця з Донбасу і жертву АТО, якому жертвували гроші. Його несправжність викрили волонтери спільно з журналістами. Тому суб’єктами в матеріалі були несправжні ВПО та волонтери. Тональність статті – негативна. Але наприкінці матеріалу цитуються слова представника благодійного фонду Рината Ахметова Дарини Касьянової: «Не хочеться, щоб цей випадок відвернув українців від трагедії переселенців…».

Матеріал повністю стосувався історії про псевдопереселенця, є гострим, аналітичним, але збалансованим. А «людська історія» в ньому є основою якісного журналістського розслідування. З однієї сторони, в статті піднята проблема псевдопереселенців, а з іншого є деяке намагання сформувати думку, що це лише поодинокі прикрі випадки.

ЗМІ пропонує суспільству збалансоване та об’єктивне висвітлення проблеми.

Автор матеріалу працювала з різними джерелами інформації (різними джерелами досвіду). При використанні даних чи заяв офіційних осіб підходила критично до такої інформації, за можливості, якісно вони перевіряла факти.

ЗМІ користуються коректною термінологією при висвітленні проблем ВПО, без використання принизливих і образливих формулювань. Також помітно, що знають різницю між внутрішньо переміщеними особами та біженцями?

Жодних політичних діячів чи партій в обох матеріалах не було.

Матеріал жодним чином не зачіпав тему неможливості ВПО реалізувати свого виборчого права під час цих місцевих виборів.

Автор намагалася включити різні точки зору та різну інформацію щодо ВПО. Проявів заангажованості чи спотворення інформації або маніпулювання інформацією з боку ЗМІ не було помітно.

Зображення, що їх було використано в цьому матеріалі, представляють тему чесно та відповідають їй.

Жодних моментів, що їх було спотворено, чи вони були неправдивими, чи містять упереджену інформацію щодо ВПО не було помічено.

Журналіст не використовувала заяв, що не базуються на фактах.

Також не використовували мову чи описи, що є лестивими чи принижуючими по відношенню до ВПО та не робили заяви що їх можна розцінити як нападки на ВПО.

Сама тема псевдопереселенців може в результаті негативно вплинути на імідж ВПО. Сам же журналіст не використовує певні слова чи мову, що сприяють створенню негативного чи позитивного іміджу ВПО.

Інший матеріал під назвою «Війна поставила диригента перед вибором» – це інтерв’ю з Сергієм Черняком. Це матеріал, автором якого є журналіст одного видавничого дому, до якого входять газети «Рівне експрес» і «Рівне вечірнє». Тому воно розміщене в двох зазначених виданнях, але під різними назвами.

Газета «Рівненська правда»

З п’ятьох випусків газети «Рівненська правда» за період з 1 по 31 жовтня 2015 року лише в одному її номері (№42 (146) від 15 жовтня) був 1 матеріал, що стосувався внутрішньо переміщених осіб. Його темою було працевлаштування ВПО. Це історія Вадима Бугері, який приїхав у Костопільський район Рівненської області з Дебальцева і завдяки центру зайнятості знайшов тут роботу.

Загальний хронометраж проблематики ВПО в цьому виданні становив 1867 символів. При цьому, сумарний обсяг матеріалів у п’ятьох випусках газети становив 305295 символів. Суб’єктом у замітці були внутрішньо переміщені особи. Тональність – позитивна.

У зазначеному матеріалі немає сенсаційності при висвітленні проблем ВПО. Він є новинним і жодного глибокого аналізу в ньому немає. В матеріалі «людська історія» використана заради «олюднення» матеріалу.

В замітці частково є намагання спонукати людей допомагати переселенцям у пошуках їм роботи.

Матеріал підготовлений працівниками Сарненського районного центру зайнятості й очевидно журналісти газети його ніяк не корегували і не втручалися в його зміст. Він розміщений на сторінці поруч з іншими двома статтями від районного центру зайнятості.

В матеріалі захищається точка зору про позитивне ставлення до тих переселенців, які самі шукають роботу і хочуть працювати. Також позитивно описується діяльність держави в напрямку допомоги переселенцям у пошуках роботи, зокрема, на стимулюванні роботодавців на законодавчому рівні, які беруть на роботу переселенців.

В замітці використана коректна термінологія у відношенні до ВПО. Її автор знає різницю між внутрішньо переміщеними особами та біженцями.

Жодних політичних діячів чи партій у матеріалі не було. Він жодним чином не зачіпав тему неможливості ВПО реалізувати свого виборчого права під час цих місцевих виборів.

Автор не намагався включити різні точки зору та різну інформацію щодо ВПО. При цьому, проявів заангажованості чи спотворення інформації або маніпулювання інформацією з боку автора чи ЗМІ не було.

Фотографія героя повідомлення, що була використана в цьому матеріалі, відповідає його темі, хоча помітно, що є постановочною. Зображення чітко віддзеркалює фактичне положення речей.

Жодних моментів, що їх було спотворено, чи вони були неправдивими, чи містять упереджену інформацію щодо ВПО не було помічено. Автор не використовував заяв, що не базуються на фактах.

В матеріалі використана позитивна у відношенні до ВПО мова, але більше схвальна діяльність органів влади, які займаються вирішенням трудових проблем внутрішніх переселенців.

Автор не робить заяв, що їх можна розцінити як нападки на ВПО.

Газета «Вісті Рівненщини»

З п’ятьох випусків газети «Вісті Рівненщини» за період з 1 по 31 жовтня 2015 року лише в одному її номері (№41 (1935) від 16 жовтня) було 2 матеріали, що стосувалися внутрішньо переміщених осіб. Їх темою було працевлаштування ВПО.

Перша стаття має назву «Найкраща адаптація в трудовому колективі». Умовно її поділити можна на дві рівні за обсягом теми: працевлаштування учасників АТО і внутрішніх переселенців. У другій частині, зокрема, використана Вадима Бугері, який приїхав у Костопільський район Рівненської області з Дебальцева і завдяки центру зайнятості знайшов тут роботу.

Другий матеріал має назву «Почати жити назву». Це окрема історія про колишнього мешканця Донецька, який через АТО переїхав у Рівне і завдяки центру зайнятості знайшов тут роботу.

Загальний хронометраж проблематики ВПО в цьому виданні становив 3842 символи. При цьому, сумарний обсяг матеріалів у п’ятьох випусках газети становив 315220 символів. Суб’єктом у замітці були внутрішньо переміщені особи. Тональність – позитивна.

В обох зазначених матеріалах немає сенсаційності при висвітленні проблем ВПО. Ці матеріали є новинними і жодного глибокого аналізу в них немає. В обох матеріалах «людська історія» використана заради «олюднення» матеріалів.

Також в обох матеріалах опосередковано є намагання спонукати людей допомагати переселенцям у пошуках їм роботи.

Матеріали підготовлені працівниками Рівненського міського центру зайнятості й очевидно журналісти газети їх ніяк не корегували і не втручалися в зміст. Вони розміщені на сторінці, поданій від міського центру зайнятості.

В обох матеріалах захищається точка зору про позитивне ставлення до тих переселенців, які самі шукають роботу і хочуть працювати.

В обох матеріалах використана коректна термінологія у відношенні до ВПО. Їх автори знають різницю між внутрішньо переміщеними особами та біженцями.

Жодних політичних діячів чи партій у матеріалах не було. Вони жодним чином не зачіпали тему неможливості ВПО реалізувати свого виборчого права під час цих місцевих виборів.

Автори не намагалися включити різні точки зору та різну інформацію щодо ВПО. При цьому, проявів заангажованості чи спотворення інформації або маніпулювання інформацією з боку автора чи ЗМІ не було.

Фотографії героїв повідомлень, що були використані в обох матеріалах, відповідають їх темі. Зображення чітко віддзеркалює фактичне положення речей.

Жодних моментів, що їх було спотворено, чи вони були неправдивими, чи містять упереджену інформацію щодо ВПО не було помічено. Автори не використовували заяв, що не базуються на фактах.

В матеріалах використана позитивна у відношенні до ВПО мова, але і схвальна діяльність органів влади, які займаються вирішенням трудових проблем внутрішніх переселенців.

Автори не робили заяв, що їх можна розцінити як нападки на ВПО.