Моніторинг здійснювався у період з 15 по 28 лютого 2016 р., аналізувалися дві найбільш тиражні видання Закарпатської області: «Новини Закарпаття», «РІО» та міська газета «Ужгород». Головний висновок аналізу: газети абсолютно не висвітлюють тему ВПО за винятком кількох абзаців офіційної інформації і є дуже пасивними щодо зацікавлення ситуацією з ВПО в області.

Якщо темі військових дій на східних територіях, ситуації в АТО, допомозі та адаптації бійців було присвячено частину публікацій, то тема внутрішньо переміщених осіб залишилася поза увагою преси. Значна уваги преси у цей період припала на місцеві події: паводки, кампанію з імунізації населення, ремонт доріг, всеукраїнські акції, які розпочалися на Закарпатті—блокування російських вантажівок, відзначення річниці з військових подій на сході, поминальні заходи за Небесною сотнею. Йшлося також про європейську співпрацю, розвиток туризму, реформи та декомунізацію. На відміну від попереднього періоду моніторингу, де хоча б частково висвітлювалася дотична до ВПО тема дітей зі сходу, які приїхали на тимчасовий відпочинок на Закарпаття, упродовж цього періоду, побідних статей не було.

За весь період моніторингу було опубліковано тільки одна стаття, де у двох абзацах було висвітлено тему ВПО. Публікацію розмістила газета «Ужгород» під заголовком «найбільше тішать успіхи тих сімей, котрі подолали складні життєві обставини і розпочали нове життя!». Йшлося про Ужгородський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, який надає допомогу у тому числі і ВПО: інформаційну та координаційну. У публікації поміж іншим йдеться про напрямок роботи соціальної служби, яка надає допомогу і переселенцям. Сенсаційності у кількох рядках про державну допомогу переселенцям немає, балансу також. ЗМІ не ідентифікують проблеми, а подають позицію державної служби у міській раді, яка допомагає переселенцям. Хоча для якісного матеріалу, видання повинно було б мінімально взяти коментар хоча б в одного ВПО, аби відтворити повну картину соціальної допомоги переселенцям, якщо така взагалі надається. Або ж підготувати якісний репортаж чи соціальний експеримент, чи переселенець може отримати допомогу і яка її величина, які перепони він долає і як виживає у нинішніх економічних умовах країни. Натомість ЗМІ висвітлює тільки точку зору соціальних працівників. Фото, розміщені у публікації, ілюструють експертів, в яких беруться коментарі.

Якщо ще у жовтні 2015 року преса загалом присвятила 1,3% площі публікаціям, які стосувалися ВПО і тональність матеріалів здебільшого позитивна, то вже у лютому 2016 року інтерес до теми ВПО у друкованих ЗМІ суттєво зменшися. ЗМІ обмежуються статистичними даними чи інформаційними повідомленнями з держустанов, не подають більш життєві матеріали.  Статті позитивної тональності –змалювання людських доль переселенців, які знайшли свій тимчасовий дім на Закарпатті –були актуальними ще кілька місяців тому. Зокрема, стаття «Щастя бути вчотирьох», коли  журналіст майже на цілу шпальту описує перипетії прийомної сім’ї з Горлівки. Вже заголовок налаштовує на позитивне сприйняття статті, хоча у самому тексті йшлося про жорсткі випробування для переселенців. Безвихідь, в яку потрапила сім’я вдало змальовувалась за допомогою мовних прийомів, але при цьому журналісти дотримуються принципів балансу та уникають сенсаційності при висвітленні проблем.

Тема, про які йдеться у пресі щодо ВПО- це соціальна допомога. Всі інші теми: соціальна адаптація, робота, житло, освіта, політика та інші – випали з поля зору газет.

Газета «РІО» за весь період не розмістила жодного рядка, де б відображалась тема ВПО. У виданні йдеться про війну, зростання комунальних платежів, псевдореформи уряду. Водночас ігнорується сегмент тієї частини населення Закарпаття, який переїхав в область зі сходу України.

Газета «Новини Закарпаття» теж абсолютно ігнорує питання ВПО. На відміну від жовтня минулого року, коли у виданні публікувалися розлогі статті, житейські історії про переселенців, які оселилися у різних районах Закарпаття. Сьогодні головні теми газети: політична криза в державі, заборона транзиту з Росії, кампанія з імунізації тощо. Активно висвітлює видання річницю Майдану.

Газета «Ужгород» --єдине друковане видання, яке звернуло увагу на тему ВПО. Попри те, що в Ужгороді зафіксовано найбільшу кількість переселенців з числа тих, хто переїхав на Закарпаття, газета виділили 235 друкованих знаків при приблизній загальній кількості друкованих знаків - 61000.  Інформація подана у нейтральній тональності. Це є власний матеріал газети.

Для публікації не використовують різні джерела чи позиції. Але водночас у матеріалах нема критичного ставлення до ВПО,  мова і термінологія щодо ВПО є коректною, не принизливою,  без образ. Під час моніторингу не було помічено проявів заангажованості, упередженості чи викривлення інформації. Друковані ЗМІ уникали сенсаційності при висвітленні проблем ВПО. Щоправда не готують складних аналітичних матеріалів по ВПО, не подають також «олюдненні» журналістські матеріалів чи журналістські розслідування.