#PIC1

Розгляд клопотання про міру запобіжного заходу до підозрюваного у порушенні статей 341, 295 та 296 ККУ України, депутата Ігоря Гузя, відбувся 25 грудня і тривав близько шести годин.

Підтримати Ігоря Гузя прийшли до стін суду, що на вулиці Шевченка у Луцьку, його прихильники. Протягом засідання з зали були чутні вигуки «Слава Україні! Героям слава!», «Ігоре, ми з тобою», «Прокурор, згадай присягу», «Зека - геть», «Банду - геть», «Свободу політв’язням» тощо.

Як повідомило інтернет-видання ВолинPosthttp://www.volynpost.com/news/24932-guzyu-prysudyly-povnyj-domashnij-aresht-i-nosinnia-brasleta-kontrolera

Інтереси підозрюваного представляв адвокат Святослав Туз. Головуючим у справі був слідчий суддя Віталій Ковтуненко. Обвинувачення підтримували у суді слідчий Василь Корець та прокурор Вадим Приймачок.

Слідство та прокуратура наполягали на тому, аби до підозрюваного обрали міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, терміном на 2 місяці з цілодобовою забороною покидати приміщення. А також обов’язок носити електронний засіб контролю.

За таких обставин, сцена Луцького Євромайдану певний час пустуватиме, оскільки практично усіх активних спікерів було притягнуто до відповідальності за їх громадянську позицію – незгоду з курсом провладної пратії – Партії Регіонів та Президента України.

Як відомо, у вчиненні кримінального злочину за трьома статтями ККУ – статтею 295 (Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку), статтею 296 (хуліганство), і статтею 341 (Захоплення державних або громадських будівель чи споруд) фігурують ще п’ять активістів Євромайдану – Богдан Шиба, Сергій Григоренко, Майя Москвич, Микола Собуцький та Володимир Бондар.

Зазначена низка кримінальних впроваджень, відкритих проти опозиційних лідерів серйозно демотивували багатьох, опозиційно налаштованих громадян. Однак, вибіркове правосуддя ніколи не принесе з собою нічого іншого, як глухого несприйняття реального стану справ у країні зі свободою слова, свободою зібрань, свободою вибору геополітичного курсу держави.

Рейтинги засуджених політичних і громадських діячів значно зросли, керівництво різноманітних провладних структур вкотре виявляє недалекоглядність і слугує інструментом для політичних розправ над опозицією.

Побиття журналістів, активістів Майдану – демонструють конвульсивний процес і нездатність ефективно здійснювати управління державою провладною більшістю. Новорічні свята – остаточно зіпсуті соціальною напругою на зміну якій прийде надія на нову Україну, в якій не буде місця, радянській ретроградній репресивній машині, яка зневажає власних громадян, спотворює їх вибір і забирає у них майбутнє.