Одним із найважливіших умінь сучасної особистості є комунікативні вміння. Володіння ними на високому рівні дозволяє ефективно взаємодіяти з іншими людьми при різних видах діяльності. Однак, незважаючи на постійно зростаючу в суспільстві потребу в людях комунікабельних, школа з існуючим у ній набором форм і методів навчання, на жаль, не завжди здатна сприяти формуванню комунікативних умінь.
Потреба у спілкуванні виступає однією з найголовніших у житті людини. Вступаючи в відносини з навколишнім світом, ми повідомляємо інформацію про себе, натомість отримуємо цікавлять нас відомості, аналізуємо їх і плануємо свою діяльність в соціумі на основі цього аналізу. Ефективність цієї діяльності часто залежить від якості обміну інформацією, що в свою чергу забезпечується наявністю необхідного і достатнього комунікативного досвіду суб’єктів відносин. Чим раніше засвоюється цей досвід, чим багатший арсенал комунікативних засобів, тим успішніше реалізується взаємодія.
Формування комунікативних умінь учнів веде до підвищення як навчально-виховного процесу, так і успішності навчання школярів. До того ж, підлітки з пониженою самоповагою залежні від думки оточуючих, легко потрапляють під вплив. Понижена самоповага і комунікативні труднощі знижують соціальну активність юнаків і дівчат. Отже, самореалізація і самоактуалізація особистості в соціумі безпосередньо залежить від рівня сформованості її комунікативної культури.
Тому сучасна українська школа покликана сприяти відтворенню і подальшому зростанню потенціалу підростаючого покоління, готувати високоосвічену, інтелектуально розвинену молодь, яка легко й вільно може спілкуватися.
Дієвим форматом розвитку комунікативних здібностей є тренінг (англ. training від train – навчати, виховувати, готувати, тренувати) – інтерактивний метод отримання нової інформації, теоретичних знань людиною з практичною перевіркою запропонованих умінь та навичок під час активної взаємодії учасників.
Психологічний вплив, заснований на активних методах групової роботи, дає змогу учасникам тренінгу цілком свідомо переглянути власні сформовані погляди та вміння у сфері спілкування, відпрацювати вдалі форми взаємодії з іншими людьми, спробувати «безболісно» вирішити складні ситуації, виходити з конфліктів тощо. Одна з головних переваг комунікаційного тренінгу в тому, що під час серії занять триває активна взаємодія учасників, під час якої вони вчаться по-новому діяти в непередбачених ситуаціях комунікації, розв’язувати конфліктні ситуації, застосовувати вивчені техніки слухання та висловлювання.
Для розвитку компетентності в спілкуванні необхідно розв’язувати такі завдання:
- отримання знань в галузі психології особистості, групи, спілкування;
- придбання умінь і навичок спілкування;
- корекція, формування і розвиток установок, що забезпечують успішність спілкування;
- розвиток здібностей до адекватної оцінки себе та інших людей;
- розвиток системи відносин особистості.
Загальна схема таких тренінгів включає, як правило, такі основні етапи роботи:
1. Проведення знайомства. Вступне слово тренера.
2. Визначення очікувань учасників.
3. Формулювання правил роботи групи.
4. Використання певних форм і методів діяльності упродовж усіх днів тренінгу (розминка, виконання вправ та ігор, дискусія, обговорення, ритуали в групі тощо).
5. Дотримання змісту програми тренінгу (з обов’язковим викладенням теоретичного матеріалу; здобуті знання одразу ж застосовувалися на практиці).
6. Рефлексія.
7. Завершення тренінгу.
Велике значення у тренінговій роботі зі старшокласниками набувають психологічні ігри, вправи, що дають можливість підліткам спочатку «прожити» ситуації, а потім самостійно зробити висновки.
Якщо тренінгові заняття проходять регулярно, за заздалегідь визначеним графіком, та тренеру вдається правильно підібрати вправи, які відповідають віковим і психологічним особливостям підлітків, у них відбувається:
- розширення можливостей встановлення контакту в різних ситуаціях спілкування;
- відпрацьовування навичок розуміння інших людей, себе, а також взаємин між людьми;
опанування навичок ефективного слухання;
- активізація процесу самопізнання та самоактуалізації;
- розширення діапазону творчих здібностей.
Завдяки інформаційній, емоційній взаємодії, у процесі якої формуються комунікативні вміння особистості старшокласників, має створюватися комунікативна компетентність, що включає такі компоненти:
- організацію контакту – уміння міжособистісної комунікації;
- підтримання контакту, встановлення зворотного зв’язку, пластичність комунікативних дій – уміння міжособистісної взаємодії;
- аналіз результатів контакту, рефлексія – уміння міжособистісного сприйняття.
Важливо, що проведення психологічних тренінгів зі старшокласниками необхідно не тільки підліткам, у яких відбувається формування і розвиток комунікативних умінь і навичок, а й педагогам – для удосконалення їхньої комунікативної компетентності. Але це вже тема для іншої статті.