Останніми днями у ЗМІ з’явилась інформація про припинення продажу квитків на поїзд Чернівці-Київ. Потім нам знову пообіцяли оптимізацію та зміни розкладу. Навчені досвідом городяни не сподіваються на покращення, а чекають нових труднощів. Подейкують, що тепер до Києва можна буде дістатись тільки через Львів або Івано-Франківськ.
Я люблю подорожувати. І можу констатувати факт, що за останні роки моє право на пересування значно звузилось стараннями укрзалізниці. Розклад руху потягів на чернівецькому залізничному вокзалі скоротився практично вдвічі, а фінішу «оптимізації» не видно.
Я добре розумію, що залізничне сполучення – це бізнес, який живе по законам «вигідно/не вигідно» і пасажирські перевезення попадають до графи «не вигідно». Але зауважу, що «Укрзалізниця» - державне підприємство, більше того – державна монополія. Тому у діях цього підприємства щодо пасажирських перевезень є не тільки економічний, але і політичний бік справи.
Залізниця на Буковині була побудована у XIX столітті і повинна була виконати завдання зв'язку у єдине ціле земель Австрійської імперії, сприяти зв'язку підприємств центру Австрії з буковинським ринком. На початок XX ст. загальна довжина залізниць на Буковині складала 592,1 км. З них на державні припадало 34,9 км, (залізниця Чернівці - Новоселиця), а на приватні, які використовувалися державою, 113,7 км. (буковинський відрізок лінії Львів - Чернівці - Ясси) і на приватні - 438,5 км. (місцеві залізниці).
Зараз на сайті Чернівецької обласної ради зазначено, що довжина залізничних колій загального користування складає423 км.
Скорочення пасажирських перевезень, відсутність залізничного зв’язку з більшістю обласних центрів держави, непрозорість політики та нехтування думкою громадськості промовисто говорить про зацікавленість Буковиною тільки як джерелом сировини. Така політика має свої наслідки. Принаймні, особисто для мене. Тому наступну свою подорож я буду планувати за маршрутом Чернівці – Сучава – Бухарест. Сусідня держава подбала, щоби провінція мала пасажирське сполучення зі столицею.
