Підписаний Президентом закон "Про внесення змін до Закону України

"Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян" – яскравий приклад політичного абсурдизму… Себто можна вважати, що першопричина українського суспільства не в егоїстах, і не носіях «рабськох психології», а усього навсього в абсурдистах.

Третій сектор, журналісти як сегмент громадянського суспільства цим законом позбавлені конституційних прав на свободу висловлювання…

У цьому україноненависницьому творінні порушено низку конституційних статей:

Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Цензура заборонена.

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 34 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

Але основний закон, схоже, не закон для партії влади… І тому, теза, що Партія регіонів порушує Конституцію може тлумачитися адептами цієї політичної сили як екстремізм… А, відтак, автор, пишучи ці рядки і читач,їх читаючи,стали злочинцями в Україні…