Яким чином вулиця змогла стати одним із визначальних факторів в українській політиці? Янукович, маючи все: абсолютну владу, мільярди грошей, центральні засоби масової брехні, все-одно програє? В чому секрет Майдану? І як зробити так, щоб наша перемога була остаточною.
В Києві я зустрів колегу, який щойно повернувся з «передової» протистояння з пернатими охоронцями «золотого унітазу». Збуджено розповідає: «щойно була атака і частина людей почала втікати, а хтось кричить «стоїмо», стою, а єдине про що думаю - чи стоятимуть поруч зі мною інші. Разом вистоїмо, але самого знищать»...
Відповідь на питання - як змусити владу служити нам, а не знищувати - дуже проста. Звичайних українців, які готові чесно жити та працювати у сотні й тисячі разів більше, ніж злочинців при владі та біля неї. Але поодинці з нами не рахуються і роблять, що хочуть. У владних кабінетах, міліції, судах, жеках, лікарнях. Об’єднавшись на Майдані ми побачили нашу реальну силу і змогли переломити ситуацію на свою користь. Якщо ми будемо об’єднуватися всюди, де хтось намагається над нами знущатися, нас обкрадати, брехати, ми будемо перемагати. Самий простий приклад. Коли з пари на мітинг іде один студент, він потім має проблеми. Якщо йде весь університет, проблеми можуть бути вже в того, хто спробує їм заважати. Підприємців в податковій всіх «доять» поодинці. В лікарнях хворі носять «добровільні внески» поодинці. Гопники сміливі тільки тоді, коли ти один, а їх багато. Так і на рівні держави. Майдан обов’язково переможе раз і назавжди, якщо в Україні створяться організації, які об’єднають людей у захисті своїх прав. Справжні профспілки, справжні об’єднання підприємців, справжнє студентське самоврядування. Ці об’єднання, в свою чергу, мають активно співпрацювати між собою та впливати на владу. Це перше над чим варто працювати.
Ще одна важлива річ. Моя рідна мова українська, виключно нею я користуюся з громадянами України. Але я дуже радий був чути російську мову на Майдані, а особливо, на передовій. Це означає, що Майдан зміг об’єднати тих, кого багато політиків розділяють. «Слава Украине» російською звучить не гірше, і найбільше лякає тих, з ким ми сьогодні боремося. І в цьому наш потенціал.
Друге. Майдан показав, що громадяни готові вкладати свій час, розум, енергію та вміння, і навіть свої гроші заради спільної справи, заради кращого майбутнього хоча б своїх дітей. Саме цього дуже не вистачало українській політиці. Рівненській Майдан за період своєї діяльності зібрав більше 100 тис. грн. пожертв. А якщо додати ще й вкладену працю, дрова, бензин та поїздки в Київ, участь в Автомайданах тощо. Цих ресурсів цілком вистачило б аби, наприклад, дати змогу провести виборчу кампанію чесному кандидату в мери. Та ще й на партію вистачило б, яка б сформувалася не з політичних бізнесменів, а з професійних та порядних людей. Такі люди у владі не повинні були б «відбивати вкладені гроші», свої чи багатого спонсора, вони тільки мусили б дати результат для своїх виборців.
Якщо в наслідок революції з’явиться одна чи кілька політичних сил, які будуть фінансуватися простими громадянами, тоді вони і працюватимуть по-новому, в першу чергу на потреби цих громадян. Якщо буде політична сила, де керівні посади отримуватимуть професійні та порядні, а не рідні та багаті, то й результат вона буде давати зовсім інший. Якщо простий громадянин буде в партії не тому, що там можна на виборах підзаробити, а навпаки, буде витрачати частину своїх ресурсів для загальної справи, тоді ми точно переможемо. Адже коли людина в партії заробляє, вона не має права голосу. Коли вона цю партію утримує, вона співвласник, і може впливати на прийняті рішення, на те, хто і за які заслуги буде висунутий кандидатом в депутати на наступних виборах. На Майдані люди забезпечили все необхідне для нормального функціонування і боротьби за кращу Україну. І політики там уважно слухають настрої громадян. Якщо ми зможемо далі забезпечити функціонування політичних сил, хто грошима, хто волонтерською працею, хто офісом, хто автомобілем, тоді ці партії будуть уважно слухати, що ж ми від них хочемо.
Отже, на моє переконання Майдан показав якою має бути політична сила майбутнього. Опозиція тільки в Рівному нараховує десятки депутатів, керівників різних рівнів, чиновників. Скільки з них справді проявили себе на Майдані? У нас тільки народних депутатів від опозиції п’ятеро. Скількох ви бачили в дії? Одного, двох. Ще одного в Києві. А інші? Мова не тільки про вуличні акції, а й про політичну діяльність, управлінські рішення, тощо. Тільки справжніми діями можна завоювати симпатію та прихильність народу. В майбутньому саме дієвість а не гроші чи родинні зв’язки повинні давати мандат народної довіри. В когось не вистачатиме ресурсів? Значить їх потрібно підтримувати так, як підтримували Майдан. Грошима, матеріалами, порадою, волонтерською працею тощо. І тоді ці політики працюватимуть на народ, і будуть залежні та підзвітні народу.
П.с. До речі, теж саме стосується і фінансування громадських проектів.
