Як тільки війна стає реальністю, будь-яка думка, що не враховує цього, починає звучати неправильно. А. Камю. Не секрет, що психологічні війни є комунікативними технологіями, які спрямовані на внесення змін у поведінку індивіда за допомогою модифікації його моделі світу. Аби отримати перемогу - достатньо внести зміни до інформаційних потоків. Днями, зустрівся зі знайомим офіцером, що служить у одному з волинських силових підрозділів, і, обговорюючи події навколо війни Російської Федерації проти народу України, прийшов до висновку, що інформаційна війна – має доволі несподівані аспекти. Я висловив щире подивування, чому в генштабі ще досі немає українського Левітана, який блискавично, стальним баритоном повідомляв би такі прості й мобілізуючі суспільство речі: «Сьогодні, українська армія, з важкими боями у ході виконання завдання по звільненню території суверенної держави Україна від російських терористичних груп та шовіністичних проросійських елементів звільнили село Круглик Луганської області! У ході воєнної операції було оточено і знищено N зенітно-ракетних комплекси «Град», знешкоджено N бойовиків російського спецназу» і.т.і. Сьогодні ми маємо низку речників від «Інформаційного опору», РНБО, Прес-центру АТО та ін., а ось знакової постаті, поки що немає… На що мій колега заперечив: ми воюємо не проти Російської Федерації, а проти українських сепаратистів, серед яких є й його колеги по цеху, з якими він приятелював ще з міліційної школи… Мовляв, якщо вже щось і повідомляти – то повідомляти правдиво… Звісно прикро чути, що воюємо ми проти громадян України, що піддалися путінській пропаганді, і по крові є або наполовину або й повністю росіянами. Однак, вважаю, що жодна етнічна меншість у будь-якій державі не має права ставити під сумнів територіальну цілісність держави у якій проживає. Шукаючи колегіальної підтримки у свого співрозмовника вкотре зауважив, що сукупність політичних, економічних, дипломатичних, технологічних, військових та інших методів, способів і засобів впливу що втрутилися до інформаційної сфери об'єкта зацікавленості (пересічного українця) ще за часів СРСР і є причиною збройного конфлікту. «Русскій мір» зарезервував собі місце в ментальних особливостях мешканців східних та південних областей України. Кремлівська інформаційна війна є нахабно-нахрапистою, брутальною, відверто брехливою, однак доволі ефективною. Мій колега – відмовився визнавати, що частина його вражень про АТО – це теж наслідок пропаганди сусідів, однак, обоє ми погодилися, що Україні потрібен свій Левітан, бо на війні, яку так не називають у офіційних документах, перемагає лише той, хто має потужні аргументи для об’єднання держави. Слава Україні! – Героям Слава!