#PIC1

З початком відкритої фази українсько-російської війни, яку з певних політичних міркувань в державі називають АТО, зі скорботними процесіями, у яких по усіх областях України ховають національних героїв, що загинули за свободу і незалежність вітчизни, геть на другий план відходить розуміння патріотичного виховання, як противаги кремлівсько-путінській радянсько-тоталітарній інформаційній війні, що своєю нахабною брехнею заполонила медійний простір нашої держави.

Після 23 років формальної незалежності, наше суспільство збагнуло, що справжньої незалежності від російського імперсько-комуністичного зла у нас не було. Аншлюс Криму, бойові дії на сході – це болючі жертви на олтар Незалежності справжньої, це відповідь росіянам, що підтримують політику Кремля.

Хтось зі зброєю у руках знищує російських найманців оберігаючи мир і спокій мільйонів українських родин, хтось огидливо відвертається від російських товарів на полицях супермаркетів, дехто щоднини молиться за припинення безглуздої, на перший погляд війни… Однак чи можемо ми вберегти свій інформаційний простір від появи у ньому ідолів радянської епохи, цих скелетів, що до свого повного розкладення ще здатні заполонити ефір совково-великодержавним трупно-солодкуватим запахом.

А й справді кунст-камера цих зомбі чималенька, на чільному місці – спадковий скоморох кремлівського двору - Нікіта Міхалков. Так, саме його фільми викликали у нас стільки емоцій (і його сентенції на 24 російському телеканалі нині викликають співчуття: психічно-хворий старий митець радянського кіно).

Народні артисти РСФСР Баталов А.В., і Боярский М.С., народный артист Росії, Говорухин С.С., та багато інших, на фільмах за їх участі виховане не одне покоління радянських людей, усі вони, як один, радіють відновленню міфу «сильної Росії».

Радянська естрада теж не відстає, делегуючи на інформаційну війну своїх агітаторів-пропагандистів: народного артиста Росії, Газманова О.М., відомого радянського памфлетиста Лещенко Л.В., та його колегу Хазанова Г. В. А чого варті знущання з американців, естонців а тепер ще й українців від майстра словоблудства Михайла Задорнова.

Расторгуев Н.В., вкотре прославляє російський спецназ з динаміків українських телеканалів.

Неймовірно раде анексії Криму молодше покоління вулиць розбитих ліхтарів, російського кіно 90х, народный артист Росії, Безруков С.В., актор Олексій Панін, осатанілий від білої гарячки неадекватний Іван Охлобистін…, усі вони й надалі воюють, воюють за право наповнити мозок пересічного українця напіврозкладеним інформаційним м'ясом з радянського скотомогильника…

Чи ж є від цього порятунок?! Чи можливо зняти з прокату дешевий російський серіал, коли за нього вже заплачено, але ж у ньому стільки морального непотребу!!!

Правові колізії процесу очищення українського інформаційного простору доволі заплутані, однак, поки бізнесмени-медійники рахують прибутки, думаю, варто завдати їм карколомних збитків, перемикаючи канал на якому сичать великодержавні, шовіністичні, перекошені від ненависті брехливі путінські служаки, і обрати канал зі своїм, патріотичним контентом.

Як кажуть у нас в Україні: «Сам так роблю й других запрошую».