Часом потрібно забути на хвильку про політику, про погану владу, про сміття на газонах, брудний під’їзд і переповнений маршрутний автобус. Замінити усі ці моменти, які дратують і виснажують, на мить позитиву і світлого настрою. Напевне, треба спробувати побачити цю теплу емоційну мить, відшукати її у буднях, а ще краще – спробувати створити самим. Віддавайте світові більше, ніж берете від нього – якщо так перефразувати один із постулатів християнства, то одразу з’явиться і певний напрямок руху, і певний регламент дій.

У Івано-Франківську традиційно розпочалася акція «Мальтійської служби», приурочена до дня Святого Миколая. Ідея не нова – зібрати усією громадою подарунки для вихованців дитячих будинків та інтернатів. На щастя, щороку своєрідний бюджет заходу тільки збільшується. Це вселяє надію, що щоденна боротьба за місце під сонцем, а простіше виживання, не зробила серця земляків черствими до потреб сиріт. Є надія, що цього року тенденція робити добро під егідою мальтійців збережеться.

Проте, якщо вийти за рамки добре організованого середовища, розрекламованого філантропства та відпрацьованої передмиколаївської благодійності, то випадків маленького щоденного дива також є достатньо. Просто про них мало говориться. Не помилюся, якщо передбачу можливість замінити усі сюжети про вбивства та нещасні випадки у новинах «ТСН» на розповіді про добрі вчинки звичайних українців. І буде про що розповідати. Інша справа, що такі повідомлення випадатимуть за рамки сучасного інформмейнстриму, що балансує між ерос і танатос, причому в ерос має бути трохи смерті, а в танатос – трохи кохання, та глядацькими рейтингами.

Так чи інакше, але хочеться згадати про одне з таких маленьких див, що днями мало місце у відділенні онкогематології Івано-Франківської обласної дитячої лікарні. Про маленьких українців, які там перебувають, не писатиму багато. Будь-хто легко може порівняти наш дорослий світ з його «дитячими» проблемами і їхній дитячий з його «дорослою» мужністю. Донедавна стіни палат цього відділення мало чим відрізнялися від усіх інших у закладі. Світлі, стерильні, холодні і беземоційні.

Проте в соціальних мережах волонтер організації «Ти – ангел» Юлія Ляхович поширила заклик до усіх, хто готовий був прийняти участь у міні-акції з розфарбовування кімнати у онкогематології. Щоб спробувати створити для найменших маленьку казку, відволікти, допомогти забутися. Практично одразу знайшлися бажаючі. Кілька днів підготовки, кілька годин роботи – і у минулу п’ятницю на стіні з’явилося те саме маленьке диво. Казкове містечко з казковими мешканцями. Дитячу кімнату онкогематологічного відділення розмальовували Наталя Бабінська, Даша Костецька та Тетяна Сапіжак з вищого художнього професійного училища №3, Аня та Іванка з Прикарпатського університету. Ініціативу також підтримали інші іванофранківці – смачним обідом для художників Оксана Кваснишин,  порадою – Ярема Стецик, пошуком волонтерів – Роман Островський.

І ще одна деталь до описуваного. Пригадується, кілька років тому усією громадою рятували маленького онкохворого Тарасика Грабчука. На жаль, у цьому випадку дива не сталося, попри те що лікування проводили німецькі фахівці. Проте у сім’ї залишилися кошти, що їх довго збирали для сина. Уляна та Андрій Грабчуки витратили їх на закупівлю надсучасного обладання для лікування дітей, уражених онкологією, яке і передали тому ж таки онкогематологічному відділенню Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні.