Останні тижні вересня у Вінниці освітянській – ажіотаж. Усі небайдужі активно обговорюють тему переїзду сюди Донецького національного університету. Про можливість переїхати на підконтрольну Україні територію звернулись з відкритим листом до прем’єр - міністра Арсенія Яценюка 23 вересня студенти й випускники ДНУ. Причиною такого звернення стало захоплення 10 вересня університету озброєними людьми, котрі назвались представниками ДНР, й опломбували все приміщення. Крім того, вони озвучили наказ про відсторонення ректора ДонНУ професора Романа Гринюка й призначення на цей пост іншої людини. Разом з тим представники ДНР заявили, що відтепер донецький університет стає філіалом московського університету імені Ломоносова. Круто! Тільки от, як каже відоме російське прислів’я: «Свежо предание, да верится с трудом».
Керівництво вузу більшість викладачів та студентів зайняли патріотичну позицію, заради збереження академічних традицій і можливості розвиватись в уже окресленому руслі. Жезл подальшої освітянської долі вузу із Донбасу, де до речі навчався великий український поет і патріот Василь Стус, впав на його батьківщину - Вінниччину.
У свою чергу вінницька влада одразу ж взялась за пошук приміщень і вирішення усіх практичних проблем. Після вивчення декотрих варіантів зупинились на приміщеннях колишнього радянського флагмана ювелірного виробництва - заводу «Кристал». Наразі завершується передача 16 тисяч квадратних метрів корпусів ювелірного заводу на баланс Вінницької міської ради. Представники ректорату і адміністрації закладу, котрі прибули до Вінниці, зайнялись організаційними питаннями щодо навчання і проживання як студентів, так і викладачів.
Навчальний процес Донецького університету розпочинається у жовтні. На перших порах здобуватимуть знання дистанційно, згодом в режимі очно-заочної форми. Початок навчання за стаціонарною формою наразі прогнозувати важко. Остаточне рішення буде прийнято в залежності від кількості студентів, які висловлять бажання продовжити навчання у Вінниці. Через невідому кількість студентів та викладачів, які не хочуть вчитися та працювати у виші ДНР відкритим залишається питання і з їх розселенням.
Слід відзначити, що 40% студентів вузу навчаючись в університеті в Донецьку, проживали на найманих квартирах. Наразі у Вінниці знайшли до 1000 місць для донецьких студентів використовуючи фонд гуртожитків різних навчальних закладів.
До речі, в Донецькому університеті нараховується більше 18 тисяч студентів та аспірантів.
Реакція внничан не однозначна. Декотрі, особливо нерозважливі й нажахані, в соціальних мережах обговорюють небезпеку переїзду « в пакеті» в центр Поділля і сепаратистських настроїв.
Однак загалом, вигоду від цього Вінниця все ж мусить витягнути й використати. Традиційно в національних рейтингах донецький вуз ніколи не опускався нижче другої десятки. А жоден вінницький вуз не підіймався до подібного рівня. Крім того, враховуючи його наукову й навчальну базу він вважається одним із кращих навчальних закладів в Україні. Для місцевих вузів – це справжня конкуренція.
З іншого боку, навчальний процес у Вінниці достатньо потужного навчального закладу може стати стартом для втілення планів про створення у Вінниці наукового парку, Силіконової долини, що її виношувала вінницька влада ще, починаючи з 2007 року. Тоді губернатор, а нині народний депутат Олександр Домбровський підписав угоду про співробітництво з науковим парком «Київська політехніка». Незважаючи на нападки опонентів, мовляв, це черговий офшор, усе-таки на місці де планувалось створення українського варіанту Силіконової долини заклали камінь – символічний граніт науки. Але як стверджували згодом причетні до реалізації цієї ідеї, багато чого загальмувалось тоді у високих кабінетах столичних чиновників.
А тому, чи не шанс це тепер, який Вінниччина уже реально зможе використати. І цілком можна резюмувати, що переформатування приміщень вінницького ювелірного заводу «Кристал» під навчальні процеси для такого потужного вузу, як ДонНУ, це ювелірна точність результатів перебування нинішніх представників Вінниччини у найвищих ешелонах влади.
Тож бо, ласкаво просимо до Вінниці!
