Звіт за результатами моніторингу рівненського ТБ (за період 15 вересня по 26 жовтня 2014)

 До моніторингової вибірки потрапили вечірні новини на каналах «Рівне 1» («Новини Рівного» + рубрика «Про головне») та РОДТРК («День», рубрика «Між іншим…» та «Офіційні новини»).

Рівненське телебачення висвітлювало вибори відносно активно. Частка виборчого контенту склала близько 20% від загального обсягу новин. Інколи сюжети про кандидатів та партії займали більше 50%, а такі рубрики як «Про головне», «Між іншим…» та «Офіційні новини» до 26 вересня були повністю присвячені потенційним депутатам. Після цієї дати ситуація дещо змінилась. Очевидно це пов’язано з реєстрацією більшості кандидатів та партій в ЦВК та відкриттям передвиборчих фондів. З того часу, наприклад, «Новини Рівного» поділились на дві частини, перша – це, власне, інформаційні повідомлення про життя регіону, а друга, вже маркована як Передвиборна агітація, - це сюжети про діяльність кандидатів та партій. При цьому, стилістика новин, студія, біжуча стрічка - все лишалося без змін.

Один із висновків моніторингу - короткі терміни передвиборної кампанії, призводить до того, що значна її частина, зокрема агітація, проходить до моменту реєстрації, поза межами виборчого закону, в обхід виборчих фондів. Це негативно впливає на рівність доступу кандидатів до медіа, та зменшує можливість виборців отримати збалансовану інформацію для свідомого вибору.

Варто також відзначити політику державного телеканалу РТБ. З одного боку, телеканал утримувався від розміщення відвертої «джинси» під час новинної програми «День», з іншого - матеріали з ознаками замовності, без відповідного маркування, виходили одразу після новин, під рубрикою «Між іншим…». Після 26 вересня ця рубрика почала маркуватися як агітація. Втім, траплялися випадки, коли там йшла відверта «джинса» про кандидата мажоритарника Олега Осуховського від ВО «Свобода», але не маркована. При чому, цей же сюжет по іншим телеканалам йшов у розділі «Передвиборча агітація». Нагадаємо, що головою Рівненської облдержадміністрації є представник «Свободи». Чи не є це свідченнями використання адмінресурсу та застосування подвійних стандартів на державному телеканалі?

Як використання адмінресурсу для агітації за політичні сили Арсенія Яценюка та Петра Порошенка можна розцінювати рубрику «Офіційні новини» на РТБ. Цих «новин» немає в програмі телепередач, фактично вони виходять як додаток до основного випуску місцевих новин. По-суті, сюжети побудовані так, що їх можна розцінювати як агітаційні, адже там політичні лідери розповідають про свої досягнення, плани, перспективи, без альтернативних думок, без оцінок експертів тощо. Найчастіше це подано в формі прямої мови.

Таким чином, можна зробити висновок, що виборці не отримують достатньої кількості інформації для прийняття усвідомленого вибору, в першу чергу завдяки реактивному, а не аналітичному висвітленню кампанії. Медіа, переважно, висвітлювали візити лідерів політичних партій, чи розміщали «джинсу», не було повноцінних дебатів між кандидатами. Відсутній баланс як в кількісному представленні різних політичних сил, так і в тональностях матеріалів про них.

Керівники місцевих органів влади представлені в контексті виконання ними своїх обов’язків, і жодного разу не помічені в прямій агітації.

Найактивніше на телеканалах були представлені «Народний фронт», ВО «Свобода», ВО «Батьківщина» та «Блок Петра Порошенка». Натомість, найменше інформації стосувалося представників КПУ, «Сильної України» та «Самопомочі».

«Народний фронт» та «Блок Петра Порошенка» отримали найбільшу кількість сюжетів з прямою мовою. Основними спікерами були, відповідно, Арсеній Яценюк та Петро Порошенко.

Помітної переваги якоїсь політичної сили у наданні їй першочерговості в сюжетах на рівненському телебаченні не помітно, адже практично немає сюжетів, де б одночасно були подані позиції різних партій.

Усі партії та посадові особи представлені в контексті таких тем: ставлення до подій на сході країни, прийняття законів про особливості самоврядування на Донбасі, про люстрацію, ратифікація угоди про Асоціацію з ЄС, прийняття антикорупційних законів. В другій частині моніторингу більше інформації стосувалося ходу виборчої кампанії, зокрема приїздам лідерів політичних сил та діяльності місцевих кандидатів у депутати.

Фейкових новин, медіа-ефектів чи маніпуляцій не помітно. Найбільшою проблемою є велика кількість немаркованих матеріалів в перші тижні кампанії, а також значна кількість, по-суті, агітаційних матеріалів за участю прем’єр-міністра та президента.

2. На телеканалі «Рівне 1» варто виділити два різні періоди виборчої кампанії. До 26 вересня в «Новинах Рівного» було чимало сюжетів про суб’єктів моніторингу, не маркованих, з усіма ознаками «джинси». В цей час частка передвиборчого контенту могла сягати до 50% від загального обсягу новин. Після цієї дати, подібні сюжети почали виноситися в окремий блок, який маркувався як «Передвиборна агітація» і в моніторингу не аналізується.

Матеріали не були подані збалансовано, ні кількісно, ні за тональностями.

Більшість матеріалів були в позитивній тональності. Найактивніше на телеканалі була представлена ВО «Свобода», в першу чергу за рахунок їх мажоритарного кандидата по м.Рівне Олега Осуховського. І зовсім не було інформації про КПУ та «Самопоміч».

В позитивній тональності найбільше стосувалися ВО «Свобода» та «Народного фронту», найменш активно «показували» «Блок Петра Порошенка», а такі партії як КПУ, «Самопоміч» та «Сильна Україна» в цій тональності взагалі не згадували.

В нейтральній тональності сюжетів було мало, і стосувалися вони лише «Радикальної партії Олега Ляшка», «Громадянської позиції» та «Блоку Петра Порошенка» (за спаданням).

В негативній тональності найоб’ємніші матеріали стосувалися ВО «Батьківщина», менші – «Блоку Петра Порошенка» та ВО «Свобода», найменші – «Сильної України». Про інші партії в негативній тональності не згадували.

Основними спікерами були Олег Осуховський, Юлія Тимошенко, кандидати в народні депутати від ВО «Батьківщина» Валентин Королюк та Микола Кучерук, а також кандидат в народні депутати від «Народного Фронту» Юрій Вознюк. 

На телеканалі в новинах, які потрапили до вибірки, не було сюжетів, де б одночасно подавалась позиція різних політичних сил, тому і про пріоритетність представлення говорити складно.

Медіа-ефектів, маніпуляцій (окрім джинси) чи рейкових новин не помічено.

3. На РТБ інформації про різні політичні сили було більше, переважно в позитивній тональності. Найбільшу частку для аналізу по моніторингу дала рубрика «Офіційні новини», що стала, по-суті, піар площадкою для Прем’єр-міністра України та Президента України.

Найактивніше на телеканалі показували про «Народний фронт» (за рахунок Арсенія Яценюка), найменше уваги дісталося КПУ.

В позитивній тональності найактивніше висвітлювалась діяльність «Народного фронту», найменш активно – «Громадянської позиції», «Радикальної партії» та «Самопомочі», і зовсім проігноровані – КПУ та «Сильна Україна».

В нейтральній тональності матеріалів було мало. Найактивніше згадували Президента України Петра Порошенка, в контексті виконання ним своїх посадових обов’язків. Серед партій найбільше інформації в цій тональності стосувалося ВО «Батьківщина», найменше – «Блоку Петра Порошенка» та ВО «Свобода». Зовсім не було матеріалів в цій тональності про «Опозиційний блок», «Радикальну партію» та «Самопоміч».

В негативній тональності згадували лише уряд Арсенія Яценюка, в контексті виконання ним своїх посадових обов’язків.

Звіт за результатами моніторингу рівненської преси (за період 15 вересня – 26 жовтня 2014)

 Рівненська преса, що потрапила до вибірки («Рівне вечірнє», «Рівне експрес», «Вісті Рівненщини», «Сім днів») досить активно, але мало збалансовано висвітлювали вибори. Моніторинговий період варто розбити на дві частини: до 29 вересня, коли була велика кількість немаркованих агітаційних матеріалів та після цієї дати, коли значна частина подібних статей отримали позначки «Передвиборча агітація». Але і в другому періоді  деякі матеріали в окремих ЗМІ не маркувалися. Найбільше цим зловживала газета «Рівне вечірнє».

Частка виборчого контенту в різних газетах становить приблизно від 10 до 30% від загального обсягу.

Більшість матеріалів про політику за цей період - це відверта «джинса». Як наслідок,  одні політичні сили подані в позитивній тональності, а інші – в негативній.

Незбалансованість представлення різних політичних сил, як за обсягом, так і за тональністю, очевидно засвідчує відсутність рівності доступу до медіа. Інформація, яку отримали виборці з рівненських газет, не сприяла можливості зробити зважений та усвідомлений вибір.

Основними темами матеріалів є – ситуація на сході, прийняті закони про особливості самоврядування на Донбасі, про люстрацію, про Асоціацію з ЄС, ряду антикорупційних документів. Активно «піаряться» слабкі та сильні кандидати в списках різних політичних сил. Справжніх журналістських матеріалів з об’єктивним аналізом цих кандидатів, програм політичних партій, їх здобутків та промахів практично немає. І це чи не найбільша проблема, яка негативно впливає на можливість виборцям отримати збалансовану та об’єктивну інформацію.

Якщо говорити про кількісне і якісне представлення різних політичних сил в рівненській пресі, то беззаперечним лідером за обсягами матеріалів є «ВО «Батьківщина».Матеріали про цю партію переважно мають позитивну тональність. Варто відзначити, що подібна тенденція на Рівненщині зберігається протягом виборчих кампаній щонайменше останніх 8 років. В нейтральній тональності матеріалів помітно менше, а фаворитами тут є «Блок Петра Порошенка» та ВО «Батьківщина». В негативній тональності найбільше писали про «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт». На думку експертів, це є наслідком великої кількості матеріалів, що були замовлені їх опонентами.

Такі політичні сили як КПУ та «Самопоміч» практично не представлені в матеріалах рівненських газетярів.

Основною маніпуляцією є «джинса». Фейкових новин не було. Як приклад маніпуляції можна навести матеріал в газеті «Рівне вечірнє», коли лише ілюстрація до статті маркована як Передвиборча агітація. В іншій газеті матеріали маркували символами «галочка» в квадратику, що на передостанній сторінці дрібним шрифтом було роз’яснено – «матеріал друкується на правах реклами».

Представники місцевих органів влади згадують неактивно, переважно в контексті виконання своїх посадових обов’язків. А ось прем’єр-міністр чи президент часто фігурують в матеріалах, в яких агітують «за» чи «проти» їх політичних сил. Разом з тим, матеріалів про виконання ними своїх посадових обов’язків теж чимало.

В газеті «Вісті Рівненщини» найменше писали про політичні сили, що беруть участь у виборах.  В позитивній тональності найоб’ємніші за обсягами матеріали стосувалися «Блоку Петра Порошенка» та ВО «Батьківщина», менші -  «Опозиційного блоку» та «Народного фронту», про інші політичні сили в цій тональності в газеті не згадували. В негативній тональності найбільше дісталося «Блоку Петра Порошенка», найменше – «Народному фронту», про інші партії не згадували. Матеріалів з нейтральною тональністю найбільше було щодо ВО «Батьківщина», найменше – «Громадянської позиції», взагалі не писали в цій тональності про КПУ, «Опозиційний блок» та «Самопоміч».

У газеті «Сім днів», матеріалів по нашій вибірці було ще менше, за виключенням одного номеру, де була розміщена 4-сторінкова вкладка про мажоритарного кандидата від ВО «Батьківщина». Як наслідок, в позитивній тональності зі значним відривом найбільша кількість матеріалів стосується ВО «Батьківщина». Значно менше в цій тональності в газеті писали про «Опозиційний блок» та «Блок Петра Порошенка», а про інші партії взагалі не згадували. В нейтральній тональності найбільше писали про «Блок Петра Порошенка», найменше – КПУ та «Сльну Україну», зовсім не згадували – «Опозиційний блок» та «Самопоміч». В негативній тональності писали трішки більше. Найоб’ємніші матеріали стосувалися «Народного фронту», за рахунок критики діяльності прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Менше в цій тональності матеріалів було про «Блок Петра Порошенка», найменше – ВО «Батьківщина». Інші партії в цій тональності взагалі не згадували.

В газеті «Рівне вечірнє» найбільша серед усіх газет частка виборчого контенту – до 40% від загального обсягу. Частина з цим матеріалів були промарковані, частина - ні.Найактивніше в немаркованих матеріалах писали про «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт» та ВО «Батьківщина»; зовсім мало - про «Громадянську позицію», КПУ, «Самопоміч» та «Опозиційний блок». В позитивній тональності найактивніше писали про ВО «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт», найменше – «Громадянську позицію», зовсім нічого – КПУ. В негативній тональності більше за інших писали про «Народний фронт» та «Блок Петра Порошенка», найменше – «Громадянську позицію», «Самопоміч» та «Сильну Україну». В нейтральній тональності писали мало. Найоб’ємніші матеріали в цій тональності стосувалися «Блоку Петра Порошенка» та ВО «Батьківщина», найменше - КПУ, «Опозиційного блоку» та «Самопомочі».

З «Рівне експрес» до моніторингу матеріалів потрапило менше. Найактивніше писали про ВО «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт», найменше – КПУ, «Опозиційний блок» та «Самопоміч». В позитивній тональності найбільше писали про ВО «Батьківщина» та «Народний фронт», малоактивно щодо «Громадянської позиції», зовсім не згадали – КПУ, «Опозиційний блок» та «Самопоміч». В нейтральній тональності писали дуже мало. Трішки більше за інших про «Блок Петра Порошенка» та ВО «Батьківщина», найменше – КПУ та «Самопоміч», зовсім нічого – «Опозиційний блок» та «Радикальну партію».  Найбільша кількість матеріалів в негативній тональності стосувалася «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка», найменша – КПУ, ВО «Свобода» та «Сильної України». Про «Радикальну партію» та «Самопоміч» в цій тональності не згадували взагалі.

 Звіт за результатами моніторингу рівненських Інтернет-порталів (за період 15 вересня – 26 жовтня 2014 року)

Рівненські Інтернет-сайти («4 влада» та «ВСЕ») активно писали про перебіг виборчої кампанії. Матеріали подані відносно збалансовано, але їх тональність помітно різниться.

Частка виборчого контенту в загальному об’ємі матеріалів на сайтах становила близько 25-30%.

Більшість матеріалів реакційних, присвячених подіям, які вже відбулися. Найпопулярніші теми – ситуація в зоні проведення АТО, прийняття законів про люстрацію, про особливості самоврядування на Донбасі, ратифікація угоди про Асоціацію з ЄС, антикорупційне законодавство тощо. Після реєстрації кандидатів збільшилася  частка матеріалів про суб’єкти виборчого процесу, перебіг кампанії, приїзд лідерів політичних сил, біографії та декларації кандидатів-мажоритарників, випадки «чорного піару» тощо.

Посадові особи представлені помірно, переважно в контексті виконання ними своїх обов’язків. Це стосується як місцевої влади, так і центральної. В агітації практично не помічені.

Аналітичних матеріалів було небагато. Більше це було інформування про візити лідерів, оглядово писали про зареєстрованих кандидатів, їх короткі біографічні довідки. Не вистачало глибшого аналізу особистостей чи програм кандидатів, їх сильних та слабких сторін тощо.

Разом з тим, в порівнянні з іншими видами ЗМІ, рівненські Інтернет-сайти давали більше інформації, яка б допомогла скласти хоча б загальне враження про основні політичні сили, які брали участь у виборах, зокрема місцевих фаворитів перегонів.

Найбільше на рівненських сайтах писали про ВО «Батьківщина» та «Блок Петра Порошенка», найменше – КПУ та «Опозиційний блок». В значній мірі така картина відображає політичні зацікавлення виборців регіону.

В позитивній тональності найбільше за обсягами матеріалів припало на «Громадянську позицію». Це сталося виключно за рахунок великого інтерв’ю з Віталієм Шабуніном, представником першої п’ятірки партії, вихідцем з Рівного. Далі за кількістю матеріалів в позитивній тональності – «Блок Петра Порошенка» та ВО «Батьківщина».Найменше в цій тональності писали про «Радикальну партію» та «Сильну Україну», зовсім проігнорували – КПУ.

В нейтральній тональності найоб’ємніші матеріали присвячено представникам ВО «Батьківщина» та незалежним мажоритарникам, найменші – КПУ та «Опозиційному  блоку».

В негативній тональності найбільше писали про ВО «Батьківщина» та «Блок Петра Порошенка», найменше – «Самопоміч».

Медіа-ефектів, маніпуляцій чи фейкових новин не було.

На сайті «4 влада» досить активно писали про виборчу кампанію, переважно в нейтральній тональності.Найбільш об’ємні матеріали журналісти сайту присвятили представникам ВО «Батьківщина» та «Блоку Петра Порошенка», найменші – «Сильній Україні», КПУ та «Опозиційному блоку».

Матеріали подані відносно збалансовано.

В позитивній тональності найбільше писали про «Блок Петра Порошенка» та «Громадянську позицію», найменше – «Народний фронт», і зовсім нічого – КПУ, «Опозиційний блок», «Радикальну партію» та «Сильну Україну».    

В негативній тональності найбільші за обсягом матеріали присвячені «Блоку Петра Порошенка» та ВО «Батьківщина», найменші – «Громадянській позиції», «Самопомочі» та «Сильній Україні».

В нейтральній тональності найоб’ємніші матеріали присвячені представникам ВО «Батьківщина» та «Народного фронту», найменші – КПУ та «Опозиційного блоку».

Пріоритетності в черговості подачі тієї чи іншої політичної сили не помічено.

Маніпуляцій чи фейкових новин не було.

На сайті ВСЕ, активно писали про виборчі перегони, частка таких матеріалів склала приблизно 25-30% від загального обсягу. Тональність переважної більшості матеріалів нейтральна або негативна. Найбільше згадували представників ВО «Батьківщина» та «Блоку Петра Порошенка», найменше – КПУ та «Опозиційного блоку».

Матеріали подані відносно збалансовано.

Найбільше в нейтральній тональності присвятили уваги партії ВО «Батьківщина» та «Блоку Петра Порошенка», найменше – КПУ та «Опозиційному блоку».

В негативній тональності на сайті найбільше писали про «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт», найменше – КПУ та «Самопоміч».

В позитивній тональності найоб’ємніші матеріали присвячені «Громадянській позиції», найменш активно писали про «Самопоміч», «Сильну Україну» та ВО «Свобода», і зовсім не згадували КПУ.

Пріоритетності в черговості подачі тієї чи іншої політичної сили не помічено.

Маніпуляцій чи фейкових новин помічено не було.