Проблема дискримінації вітчизняних біженців зі Сходу України (яких офіційною мовою прийнято називати «внутрішньо переміщеними особами») на сьогодні є доволі гострою. Вимушені переселенці, які звертаються до Чугуївської правозахисної групи, не тільки просять про правову допомогу, але й нерідко скаржаться на безпричинне негативно упереджене ставлення до них. Причому як з боку місцевого населення, так і держустанов.
Тому ЧПГ ініціювала створення «Громадського центру з оцінки проявів дискримінації відносно внутрішньо переміщених осіб на території Харківської області», що здійснює відповідний моніторинг. Проект реалізується за підтримки ОБСЄ.
Статтею 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в нашій державі. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися зі скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законодавством.
Оскільки саме Омбудсман є ключовою інституцією серед суб’єктів, які, відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», наділені повноваженнями у цій царині, Чугуївська правозахисна група звернулася до Уповноваженого із запитом, в якому просила надати наступну інформацію:
- Чи надходили до Вас скарги від внутрішньо переміщених осіб, які проживають на території Харківської області, стосовно проявів відносно них дискримінації?
- Якщо такі скарги надходили, то в яких сферах були зафіксовані прояви дискримінації? (Прохання надати відповідні кількісні дані).
- Якою була Ваша реакція на вказані скарги?
У відповідь надійшов лист, підписаний Представником Уповноваженого – начальником Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності А.А. Філіпішіною.
У листі повідомляється, що загальна кількість звернень за період з 01 січня 2014 року по 13 травня 2016 року, що надійшла від внутрішньо переміщених осіб з території Харківської області, становить 63 звернення.
Питання, порушені у зверненнях, були різнопланові і здебільшого стосувалися:
- необхідності вирішення нагальних соціальних потреб (переведення та продовження отримання соціальних виплат);
- забезпечення тимчасовим житлом;
- щодо медичного обслуговування;
- порядку перетину лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей;
- забезпечення права на належний розгляд звернень;
- надання правової допомоги;
- надання адміністративних послуг територіальними підрозділами Державної міграційної служби України;-
- захисту права на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та призначення щомісячної адресної допомоги;
- поновлення дії скасованих довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та поновлення пенсійних і соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Далі йде традиційне казенне чиновницьке: «Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини за результатами розгляду звернень були відкриті провадження та, у разі необхідності, направлялися акти реагування. Крім того, заявникам надавалися відповідні роз’яснення щодо заходів, що мають бути вжиті для вирішення порушеного ними питання».
Провадження відкривалися, акти реагування направлялися… Які результати цієї діяльності? – Невідомо. Принаймні, громадськості – зі змісту відповіді на запит.
Тому не дивно, що «в ході проваджень Уповноваженого за зверненнями від вказаної категорії осіб з Харківської області, порушень антидискримінаційного законодавства України, а саме принципу рівності та фактів дискримінації не встановлено».
Щоправда, одночасно зазначено, що «за результатами аналізу питань, з якими зверталися внутрішньо переміщені особи, у тому числі з Харківської області, було встановлено, що певні зміни, які були внесені до нормативно-правових актів, зокрема щодо взяття на облік внутрішньо перемішених осіб, здійснення перевірок фактичного місця їх проживання/перебування, зобов’язання отримувати соціальні виплати через єдину банківську установу, мали негативні наслідки для забезпечення соціального захисту цієї категорії громадян.
Так, зміни, внесені до Порядку взяття на облік внутрішньо переміщених осіб постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №79 «Деякі питання оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції» (далі – Постанова №79), вважаються такими, що обмежують внутрішньо переміщених осіб у реалізації їхніх прав, в тому числі, права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, права на соціальний захист. А також призводять до прямої дискримінації вказаної категорії осіб за ознакою місця проживання та порушують принцип рівності, передбачений статтею 24 Конституції України.
Існування зазначених вимог свідчить про наявність нерівного поводження з внутрішньо переміщеними особами у порівнянні з іншими громадянами України, що призводить до обмеження їх можливості у реалізації своїх прав та свобод. Оскарження положень Постанови №79 наразі здійснюється в судовому порядку».
Отже, порушень антидискримінаційного законодавства України не встановлено, проте Омбудсман визнав існування дискримінаційних норм у самих нормативно-правових актах! І навіть намагається оскаржити один із таких.
При цьому додається, що й «зміни, внесені до актів Кабінету Міністрів України щодо встановлення єдиного уповноваженого банку АТ «Ощадбанк» для виплати пенсій внутрішньо перемішеним особам – пенсіонерам також сприймаються спільнотою як дискримінаційні. Оскільки, для всіх інших пенсіонерів законодавством передбачена можливість вибору банківської установи (уповноваженими обслуговувати поточні рахунки пенсіонерів та одержувачів допомоги визначено аж 49 банків), тоді як внутрішньо переміщені особи позбавлені такої можливості (обслуговування рахунків здійснюється лише у відділеннях АТ «Ощадбанк»)… До Уповноваженого надходять непоодинокі звернення від внутрішньо переміщених осіб з наріканнями на діяльність АТ «Ощадбанк» щодо встановлення банком обмежень при користуванні банківськими картками, емітованими банком, для зняття готівки через платіжні пристрої інших банківських установ, а також щодо відсутності відділень банку в деяких населених пунктах, що спричиняє необхідність для людей похилого віку долати десятки кілометрів для отримання своїх пенсійних виплат».
У зв’язку з цим, Уповноваженим було направлено звернення прем’єр-міністру України щодо обмеження права внутрішньо переміщених осіб на вибір уповноваженого банку для отримання пенсій, а також до АТ «Ощадбанк» для надання коментарів стосовно наведеної ситуації.
І «за дорученням Кабінету Міністрів України запитувана інформація надана Міністерством фінансів України (з відповіддю можна ознайомитись на веб-сайті Уповноваженого з прав людини за посиланням: http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/221215-oe-vidpovid-ministerstva-finansiv-na-zvernennya-upovnovazhenogo-schodo-na/)».
Як не важко пересвідчитись будь-кому, означена відповідь Мінфіну дійсно міститься за вказаним посиланням, однак у вигляді файлів, що мають такий замалий розмір, що розібрати написане може лише людина, наділена орлиним зором…
Підсумовуючи, можна дійти висновків про те, що:
- звернення до Уповноваженого від внутрішньо переміщених осіб, що наразі мешкають на Харківщині, надходять достатньо регулярно;
- вочевидь, переселенці скаржаться не на неправомірне обмеження їх прав, а на інші проблеми, не пов’язуючи останні з дискримінацією;
- ймовірно, саме через це Омбудсман не встановив в ході розгляду звернень переселенців з Харківщини порушень антидискримінаційного законодавства України;
- Уповноважений визнає, що існують нормативні-правові акти – аж на рівні постанов Кабміну, що містять вимоги, які свідчить про наявність нерівного поводження з внутрішньо переміщеними особами у порівнянні з іншими громадянами України;
- частину з цих ненормальних для демократичної країни норм Омбудсман намагається оскаржити, щодо решти – поки обмежується листами та зверненнями.
Чугуївська правозахисна група в рамках діяльності «Громадського центру з оцінки проявів дискримінації відносно внутрішньо переміщених осіб на території Харківської області» продовжуватиме свій моніторинг, з результатами якого буде знайомити широкі кола суспільства.
