На Пирятинщині вшановано пам"ять людей, які проявили мужність і людяність у створених нелюдських умовах. Вони, ризикуючи своїм життям, від голодної смерті врятували сотні односельчан.

З цієї нагоди на будівлі Управління соціального захисту населення Пирятинської райдержадміністрації відкрито меморіальну  дошку, присвячену пам"яті Довгаля Михайла Панасовича (1903-1963), директора Прихідьківської семирічної школи, згодом, пирятинської школи №3, людини великої душі.

"Учитель за покликанням, щирий українець, людина небайдужого серця - Михайло Довгаль - у батьків, яких прибічники злочинної влади відправляли на Соловки. - у шкільний патронат забрав 17 дітей, своїх учнів, - зазначила Лариса Ковалівська, ініціатор встановлення меморіальної дошки, член Асоціації дослідників Голодморів в Україні. - Опікувалася ними вихователька Марія Кальбус. Всі 17 вихованців закінчили свого часу технікуми і ВУЗи. Їхній підопічний Олексій Ющенко став кандидатом фізико-математичних наук."

На директора школи, за те, що у шкільному патронаті годували дітей куркулів, сфабрикували справу "ворога народу". Його судила "трійка". Доводи керівника про те, що діти за батьків не відповідають, не допомогли. Присудом "трійки" був тільки розстріл.

Як розповіла Л.Ковалівська у своєму виступі, заступитися за рятівника своїх дітей зуміли селяни. Євдокія Юхно змогла підібрати такі слова, проти яких кривдники були безсилі. Вона злукавила і сказала, що М.Довгаль - це наша партія, яка врятувала життя нашим селянам. Директора помилували.

З 1939 по 1945 роки М.Довгаль обороняв батьківщину. З 1945 по 1951 роки працював завідувачем відділу народної освіти. А з 1951 до 1961 року - директор уже бувшої Пирятинської школи № 3.

На заході були присутні син М.Довгаля Борис Михайлович Довгаль (1929 року народження) та його племінниця Ніна Іванівна Роздабара (Довгаль).