Пані Олена звернулася за юридичною допомогою до центру права РОГО «Комітет виборців України» в квітні 2012 року. Вона поскаржилася на намагання тодішнього керівника КП «Рівнеелектроавтотранс» позбавити її можливості проживати в займаній кімнаті в гуртожитку, що перебував на той час на балансі відповідного підприємства.
Як виявилося, адміністрація підприємства спільно з профкомом спочатку прийняла рішення підселити в кімнату до п. Олени двох сторонніх осіб: матір з дитиною. Згодом це рішення скасували і вирішили переселити пенсіонерку з кімнати жилою площею 12,3 кв.м. в кімнату площею 17,6 кв.м., а займану нею віддати під житло матері з дитиною.
Такими діями було не лише грубо порушено вимоги законодавства, але й штучно створено конфлікт між двома родинами, а також суттєво погіршено житлові умови п. Олени. – Адже кімната, права користування якою жінку намагалися позбавити, була зайнята нею та її чоловіком і на кожного з них припадало по 6,15 кв.м. жилої площі. Відповідно до чинного законодавства мінімальна норма житлової площі для однієї особи складає 6 кв.м.
Їхня кімната розташована на 2-му поверсі гуртожитку. Водночас, рішення про переселення жінки в іншу кімнату призводило до того, що вона потрапляла на 8-й поверх гуртожитку в іншу кімнату, де крім неї, мешкало ще дві родини.
Тож при переселенні пенсіонерки погіршувалися б її житлові умови не лише через неможливість жити у відповідній кімнаті з власним чоловіком, але й через переселення на набагато вищий поверх та зменшення житлової площі на одного мешканця. Бо виходило, що разом з п. Оленою на 17,6 кв. м. будуть проживати ще троє осіб. Тобто, на кожного мешканця такої кімнати припадало б по 4,4 кв. м. житлової площі, що нижче від норми, встановленої п. 12 Примірного положення про гуртожитки.
Крім того, законодавство взагалі забороняє вселяти на займану жилу площу інших осіб, а також не надає права адміністрації з профкомом здійснювати подібні переселення.
Враховуючи такі обставини, юристи Рівненського КВУ підготували пенсіонерці позов до суду, а також більше року здійснювали представництво її інтересів в суді.
Нещодавно Рівненський міський суд, розглянувши справу, своїм рішенням задовольнив позов пані Олени: визнав незаконними і скасував спільні рішення адміністрації та профспілкового комітету КП «Рівнеелектроавтотранс», а також визнав недійсними ордери, якими право на кімнату, де проживала пані Олена, було надано іншим стороннім особам.
