Новини

Основна методологія, що застосовується в проекті, була випробувана в 38 країнах, в тому числі і в Україні. З огляду на її комплексний контент-орієнтований підхід, ця методологія розроблена для забезпечення поглибленої оцінки плюралізму та різноманітності матеріалів в ЗМІ, включно з висвітленням різних тем та суб’єктів. При правильному застосуванні методології, результат моніторингу буде являти собою не набір порожніх та поверхневих даних, а детальний аналіз та оцінку поточного рівня політичного та соціального розмаїття в українських репортажах, розглянутих в певному контексті, включаючи аналіз та порівняння з ситуаціями в сусідніх країнах.

Методології медіа-моніторингу поділяються на кількісний та якісний. Кількісний медіа-моніторинг визначає чисельні розрахунки або показники, які можуть бути підраховані та проаналізовані. Якісний медіа-моніторинг застосовується для оцінки роботи ЗМІ стосовно таких критеріїв, як етичні або професійні стандарти, які не можна легко підрахувати.

Кількісний моніторинг може, очевидно, застосовуватись для оцінки відповідності стандартам, які самі мають кількісну природу. Наприклад, застосовуючи кількісні показники (такі як час), ми можемо визначити, чи дотримуються мовники певних правових норм, таких як вимога поваги до політичного плюралізму. Соціальний плюралізм можна виміряти, підраховуючи, як часто надається прямий ефір представникам різних соціальних груп, або частоту обговорення різних соціальних питань.

Кількісний компонент моніторингу складається з аналізу контенту репрезентативної вибірки окремих ЗМІ. Під час здійснення медіа-моніторингу контролери вимірюють загальну кількість часу та простору, присвяченого вибраним «суб’єктам» (політичним партіям, уряду, президентові та ін.), а також вибраним темам, моніторинг яких проводиться, наприклад соціальні питання, корупція, інтеграція в ЄС та НАТО та ін..

З метою проведення моніторингу мовних ЗМІ (телебачення та радіо), контролери використовують секундоміри (для телебачення також можуть використовуватись DVD таймери) для виміру реального часу тривалості «прямої мови» попередньо вибраних суб’єктів. Вони також окремо фіксують кожний випадок, непрямого згадування цього суб’єкта, наприклад ведучим новин чи кимось іншим. В друкованих ЗМІ контролери вимірюють простір, присвячений певним суб’єктам у квадратних сантиметрах (см²) або кількість знаків з пробілами, як це було вирішено робити в даному проекті.[1] Що стосується непрямого згадування суб’єкта в друкованих ЗМІ, контролери записують їх як «згадки».  Кількісний аналіз статті в газеті класифікується згідно з номером сторінки, на якій знаходиться важлива для моніторингу стаття. Формат новин також може бути класифікований в залежності від: заголовків, статті, колонки редактора, фото, оплаченої/безкоштовної реклами, малюнків, коментарів, новин та репортажів. Для моніторингу веб-сайтів контролери використовують схожу методологію до тієї, що використовується для моніторингу друкованих ЗМІ. Замість вимірювання відповідних суб’єктів та тем в см², контролери можуть вимірювати текст у знаках з пробілами (як було вирішено для цього проекту) або у словах (використовуючи текстовий лічильник слів), а також фото, вимірюючи їх в пікселях.[2] Контролери також оцінюють тон, в якому описується певний суб’єкт (позитивний, нейтральний або негативний) (див. нижче). Такі дані щодо кожного матеріалу записуються та відображаються у графіку з метою відображення відмінностей між різними ЗМІ та зміни з перебігом часу. Необхідно пам’ятати, що здійснюється оцінка характеру поведінки ЗМІ, а не суб’єктів моніторингу. Позитивна або негативна оцінка відповідає позитивному чи негативному враженню, що пропонується глядачеві про певного суб’єкта або тему. Прикладом позитивної оцінки обраного суб’єкта може бути: XY є найпопулярнішим членом парламенту; народу подобається XY, вони його обожнюють; XY є поважним політиком. Прикладом негативної оцінки може бути: АВ є політичним невдахою; АВ - не чесний політик. У випадку відсутності позитивної або негативної оцінки - повідомлення є нейтральним, наприклад, коли в репортажі сказано: ZY є кандидатом.

Окрім оцінки, важливо розуміти контекст, в якому здійснюється повідомлення, оскільки він надає повідомленню позитивного чи негативного забарвлення просто через характер історії або події, про яку повідомляється. Наприклад, той факт, що XY провів переговори щодо мирної угоди або те, що рівень безробіття в країні буде зменшений за допомогою запропонованого членом парламенту XY закону, більшістю громадян сприймається як досить позитивний факт. З іншого боку, прикладом негативних історій може бути: АВ – міністр, чия машина поранила пішохода через недотримання встановленого обмеження швидкості. А такий факт, що ZY брав участь у засіданні парламенту, є нейтральним.

Тон статей є позитивним, якщо метод надання повідомлення та його характер є обидва позитивними, а якщо ці фактори є негативними, то і тон буде негативним. Нейтральність тону є результатом нейтральності цих двох факторів. У випадку невідповідності методу та контексту повідомлення, контролери повинні визначити тон за допомогою переважного фактору (це може бути або зміст статті або контекст).

Контролери проставляють позначку проти кожного суб’єкта, щоб на додачу до простору та посилань надати інформацію про те, як був зображений суб’єкт в ЗМІ. Ця оцінка додається до всіх відстежуваних суб’єктів з метою визначення того, в якому світлі був представлений суб’єкт, чи то в позитивному, негативному або нейтральному. Наприклад, контролери можуть використовувати 5-бальну шкалу для оцінювання: оцінка 5 та 4 означає, що певний суб’єкт моніторингу був представлений в дуже позитивному або позитивному світлі відповідно; в обох випадках репортаж здійснений на користь суб’єкта. Оцінка 3 є «нейтральною оцінкою», коли матеріал є лише викладенням фактів та не несе позитивного або негативного підтексту. Оцінка 2 або 1 означає, що суб’єкт був представлений в негативному або дуже негативному світлі відповідно. Такі репортажі містять негативне забарвлення, обвинувачення або односторонню критику суб’єкта, що представляється в матеріалі або статті. Важливо завжди приділяти увагу фактичній оцінці суб’єкту та контексту статті або матеріалу. Деякі організації, що проводять медіа-моніторинг використовують 3-бальну або навіть 7-бальну шкалу оцінювання.  

З метою виключення будь-яких елементів суб’єктивності якісного аналізу, координатор проекту повинен робити часті перевірки аналізу ЗМІ окремими контролерами. В разі відмінності поглядів щодо оцінки певного питання, вся команда контролерів (або керівник групи) оцінює статтю перед винесенням остаточного рішення про її «тон».

Мал. 1: Приклад формату моніторингу радіо та телебачення

Якісний моніторинг оцінює ті аспекти репортажу чи програми, які зазвичай не вимірюється кількісно. Контролери звітують про брехню, спотворення, незбалансоване висвітлення, несправедливу, неточну, помилкову інформацію та інші факти, важливі для оцінки якості репортажу. Ці дані повідомляються окремо (див. форму «Аналіз контенту», що додається), але разом із коментарем та висновками до описових звітів.

Методологія якісного моніторингу зосереджується на змісті матеріалів, отже команда контролерів зосереджуватиметься на важливих аспектах інформації, представленої на телеканалі, таких як якість та різноманітність, роблячи висновки щодо структури (предмету та теми) та оцінюючи загальну якість матеріалу, поданого телеканалом, на основі загальної інформаційної цінності.

При проведенні якісного аналізу, місцевих контролерів можуть попросити:

§           виявляти джерела історій;

§           оцінювати розміщення вибраних статей та повідомлень у порівнянні з іншими описаними суб’єктами, темами та повідомленнями;

§           оцінювати загальну якість наданої інформації про вибраних суб’єктів та теми;

§           оцінювати рівень знань журналіста про описуваного суб’єкта та мету;

§           оцінювати здатність автора працювати з фактами та інформацією;

§           оцінювати здатність автора залучити увагу аудиторії;

§           надати загальне враження щодо того, як даний ЗМІ повідомляє про вибраного суб’єкта та пов’язані теми;

§           при проведенні інтерв’ю, чи ставляться нейтральні або «заряджені» питання;

§           яким чином вживана мова впливає на розуміння та сприйняття історії аудиторією;

§           чи даний ЗМІ вживає певні слова, графіку та ракурси зйомок з метою впливу на сприйняття контрольних суб’єктів та тем аудиторією;

§           оцінювати міру участі журналіста у певній історії;

Інші важливі питання, які необхідно включити до якісного аналізу:

Чи відсутня якась важлива інформація? (ЗМІ часто уникають проблем висвітлення політично делікатних історій, просто не висвітлюючи їх. Важливо також розглянути, як або чи взагалі розкриваються гендерні питання.)

Вибір питань (Чи підбір новин є сприятливим для тієї чи іншої сторони, навіть за відсутності явної неупередженості?)

Схожий стиль репортажів (Чи однаково висвітлюються в репортажах кампанії різних кандидатів, наприклад, чи всі вони супроводжуються зйомками виборчих подій, чи всі отримують можливість прямо промовляти на камеру, чи лише деякі з них?)

Фактор перебування при владі (Чи належним чином висвітлюється діяльність нинішніх посадових осіб, які також є кандидатами, чи репортажі про ці дві ролі змішуються на користь чиновників?)

Розміщення матеріалів (Чи розміщуються матеріали про опозицію поруч з іншими негативними історіями, наприклад, репортажами з-за кордону про політичне насильство, створюючи тим самим несприятливе враження?)

Пріоритет (Чи завжди репортажі про певних кандидатів йдуть перед іншими у випусках новин?)

Провокаційна мова (Чи повідомляються випадки вживання провокаційних закликів або реальних випадків насильства точно, розсудливо та збалансовано із цитуванням всіх сторін? Чи ЗМІ і самі подають провокаційні та нерозважливі репортажі, що може призвести до подальшого насильства?)

Маніпулятивне використання зйомок, фото та звуку (ракурсів, дистанції камери відносно кандидатів, світло, якість звуку, знімків, що не відповідають контексту історії або які надають негативний чи позитивний тон історії).

Ключовим компонентом розробленої методології моніторингу є якісний підхід до моніторингу контенту ЗМІ. Нижче представлений приклад інструкції для контролерів для здійснення моніторингу на основі контенту на противагу більш розповсюдженому, але менш детальному медіа-моніторингу, орієнтованому на продукт.

Мал. 2: Приклад форми для аналізу контенту

Показники

Показники в медіа-моніторингу (як і у всіх сферах соціального дослідження) повинні мати два важливі критерії. Вони повинні бути достовірними та дійсними.

·      Достовірність означає, що вони можуть бути завжди виявлені будь-яким кваліфікованим контролером. Отож присвоєння кодів завжди даватиме однаковий результат незалежно від того, хто проводить моніторинг. Це досягається, перш за все, за допомогою вибору показників, які можуть бути об’єктивно доведені, а не є результатом суб’єктивної думки або уподобань контролера. Часові показники є очевидно об’єктивними, як і заздалегідь розроблений список кодів, за допомогою яких визначаються різні теми або типи людей, які з’являються  в ефірі. Узгодженість досягається з практикою та тренуванням.

·      Дійсність означає, що вибрані показники дійсно демонструють те, для чого вони призначені. Показники повинні обиратись для певної мети та не тлумачитись як такі, що демонструють більше, ніж вони реально вказують.  Наприклад, підраховуючи кількість разів, коли жінка згадується як джерело, не обов’язково вказує на те, що ЗМІ є гендерно упередженими. Існує декілька можливих пояснень не включення всіх точок зору жінок: це може бути упередженість ЗМІ, але також і той факт, що певні урядові організації, політичні партії та підприємства не обирають жінок представляти свої інтереси.

Загальні показники, які зазвичай використовуються в описаній тут методології моніторингу, це джерела інформації, що зазначаються мовниками, теми, які розкриваються та, без сумніву, час присвячений різним темам та промовцям. Під час проведення більш складної оцінки може бути необхідним визначити інші показники.

      Основними аналітичними методами, що використовуються, є складання та перехресна табуляція. Складання є додаванням (та порівнянням) даних, таких як кількість прямих та непрямих ефірів, наданих політикам. Перехресна табуляція або перетин змінних, що легко здійснити навіть за допомогою базових комп’ютерних таблиць, порівнює розподіл частоти змінної в іншій змінній для перевірки ступеня їх взаємозалежності.  Найпростіший аналіз демонструватиме, коли, наприклад, один теле-радіомовник більше цитує певного політика, ніж інша станція. Більш складний аналіз може продемонструвати пов’язаність тем репортажів та джерел, якими користуються ЗМІ. Можливості методу перетину змінних досить широкі. В цьому документі представлені найважливіші приклади, але методи, що ми пропонуємо, надають можливість здійснення подальшого аналізу.

Моніторинг політичних та виборчих репортажів

Роль ЗМІ та важливість медіа-моніторингу під час виборів

ЗМІ відіграють надзвичайно важливу роль під час виборів, оскільки саме вони інформують виборців про суперників та кампанії, а також про виборчий процес. ЗМІ надають кандидатам платформу для донесення їх виборчих послань до виборців, аналізують виборчі кампанії, представляють погляди різних політичних груп та звітують про тих, хто при владі та знову прагне прийти до влади. Роль та функції ЗМІ обмежуються, якщо в них немає вільного простору для роботи та доступу до інформації. ЗМІ повинні мати свободу, і ніхто не повинен її обмежувати оскільки ключовою роллю ЗМІ є роль «вартового собаки». Але вони також повинні дотримуватись принципів справедливого висвітлення подій. Вільні та чесні вибори вимагають неупередженого ставлення ЗМІ до всіх кандидатів, вони повинні надавати своєчасну, точну та неупереджену інформацію про всі основні політичні та виборчі події.

Міжнародні угоди про права людини, декларації та судові справи створили низку стандартів, за допомогою яких ми оцінюємо середовище, в якому функціонують ЗМІ під час виборів. Існує декілька фундаментальних принципів, які, за умови їх дотримання та поваги, посилюють право на пошук, отримання та поширення інформації. Під час виборів медіа контролери використовують порівняльні показники для оцінки справедливості виборчого процесу. Вони оцінюють поведінку ЗМІ на різних етапах виборчого процесу та дотримання ними міжнародних стандартів та місцевих правил щодо висвітлення виборів. Вони сприяють визначенню того, чи отримали кандидати доступ до ЗМІ з метою донесення своїх послань виборцям, та чи інформація, яку надають ЗМІ, є належною для того, щоб виборці зробили обґрунтований вибір під час голосування. Статистичні дані про час, наданий кандидатам, манеру, в якій висвітлюються в ЗМІ ці кандидати та інші ключові політичні діячі, аналіз упередженості, ступінь та якість освітньої кампанії або відповідність інформації, пов’язаної з виборами, служить основою для аналізу. Результати моніторингу демонструють, яким чином діяли ЗМІ, та підтримують обізнаність громадськості та кандидатів стосовно цих питань. В разі виявлення недоліків, повинні здійснюватись заходи з метою покращення репортажу або захисту прав та свобод ЗМІ.

Під час виборів, електронні ЗМІ є ключовими інструментами впливу та формування політичних, соціальних та культурних реалій. Вони повинні дотримуватись етичних та професійних стандартів журналістики. Загальнонаціональні ЗМІ відіграють ключову роль практично у всіх видах виборів, оскільки вони є основним джерелом інформації. Регіональні або місцеві ЗМІ також можуть відігравати важливу роль, як під час парламентських виборів за мажоритарної виборчої системи, так і під час місцевих виборів.

Методологія в картинках (Power Point презентація)