Новини

УНІАН, 21 вересня 2012 року.                 

Основні повідомлення:

• Найбільше інформації про партії українці отримують із  телебачення, а найменше з Інтернету та соціальних мереж.
• У тому, що в ЗМІ є плюралізм, переконані 40% опитаних.
• Більшість прихильників влади вважають, що опозиція представлена у ЗМІ достатньо, а  майже половина прихильників опозиції – що ні.
• ЗМІ представляють учасників перегонів без урахування рівня їх електоральної підтримки.
• Найменше симпатіям виборців відповідають симпатії телебачення, найбільше –  Інтернет-сайтів.
• Серед загальнонаціональних телеканалів найкращий баланс медійних та електоральних симпатій у «5-го каналу» та «Нового каналу», а найгірший – на «Першому національному».

Про це повідомили директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна та голова Комітету «Рівність можливостей» Олександр Чекмишев. Експерти представили результати соціологічних опитувань, а також – загальнонаціонального та регіонального моніторингу ЗМІ.

Зокрема Ірина Бекешкіна повідомила такі результати соціологічних опитувань:

Безумовним лідером у виборчій кампанії є телебачення: 46% населення дістають інформацію про партії з виступів представників партій на ТБ.  На другому місці – газетні публікації (23%), потім телереклама (22%), листівки та інші агітаційні матеріали партій (19%).  Нові медіа за впливом на виборця істотно поступаються традиційним: новинні або політичні Інтернет-сайти є джерелом інформації для 8% населення, асоціальні мережі – для 4%.

На вибір джерел інформації впливає вік: молодь більше використовує новинні Інтернет-сайти (14%) та соціальні мережі (10%), а от серед людей, яким понад 60 років, цими джерелами інформації користуються лише 0.1%. Найактивніше новими медіа користуються прихильники «УДАРу», «Свободи» та Партії Наталі Королевської «Україна – вперед» (14–17%), найменше – виборці КПУ та Партії регіонів (5-6%). Сільські жителі також використовують Інтернет менше – (5.5%), порівняно з городянами (9%). До них менше доходять і листівки та інші агітаційні матеріали (15%), ніж до городян (21%). А от обговорення з іншими людьми, як джерело інформації, на селі поширено більше (16.5%), ніж у містах (11%).  

Більшість населення (55%) вважає, що у ЗМІ досить часто (40%) чи дуже часто (15%) представлені різні точки зору ­ – як влади, так і опозиції. Натомість, на думку 28%, це трапляється дуже рідко (6%) чи досить рідко (23%).

Щодо міри представленості у ЗМІ точок зору влади і опозиції виявилися істотні відмінності серед виборців різних політичних сил. Виборці Партії регіонів схильні вважати, що опозиція дуже часто (23%) чи досить часто (50%) з’являється у ЗМІ. Такої ж думки дотримуються й виборці Комуністичної партії України (18% вважають, що точку зору опозиції можна чути в ЗМІ дуже часто, а 46% – що досить часто) та виборці Партії Наталії Королевської «Україна–вперед» (18% – дуже  «часто» і ще  46% – що «досить часто»).  Дещо переважають «оптимісти» і серед виборців «УДАРу»: 37%  із них вважають, що точка зору опозиції зустрічається у ЗМІ досить часто і ще 10% –  дуже часто. А от думки виборців ОО «Батьківщина» та ГО «Свобода» поділилися:  44% виборців ОО «Батьківщина» вважають, що точки зору як влади, так і опозиції представлені у ЗМІ досить часто чи дуже часто і майже стільки ж – 42% – рідко й дуже рідко; серед виборців «Свободи» часто й дуже часто бачать у ЗМІ точки зору влади й опозиції 44%, а 45% вважають, що це трапляється рідко чи дуже рідко.

У свою чергу, Олександр Чекмишев оприлюднив заяву з приводу Меморандуму «Відкриті новини заради чесних виборів», підписані 19 вересня представниками провідних загальнонаціональних телеканалів та 4-х моніторингових НУО. Зокрема він наголосив: «Я не тішуся думкою, що після підписання Меморандуму телеканали радикально змінять свою редакційну політику, щоб забезпечити право українців на повну, відкриту,  збалансовану інформацію про парламентські вибори та рівний доступ політичних сил до ЗМІ під час виборчого процесу. Одначе Меморандум дає змогу можливість активніше звертати увагу на ті моменти, на які телеменеджери і редактори новин воліють або закривати очі, або просто не розуміють і не хочуть знати як це працює згідно з європейськими стандартами.

Це стосується не лише висвітлення суспільно важливих новин, зокрема про вибори, не лише дотримання балансу різних точок зору, відокремлення фактів від коментарів та забезпечення повноцінного набору коментаторів з різними точками зору. Йдеться також про висвітлення діяльності політичних партій і кандидатів з урахуванням рівня їхньої електоральної підтримки, розподіл їхніх синхронів згідно з соціологічними критеріями чи забезпечення балансу позитиву, негативу та нейтральної інформації.

Та чи не найсуперечливіше питання - висвітлення діяльності вищих посадовців, міністрів, представників місцевої влади, які беруть участь у виборах чи мають стосунок до партій-учасників перегонів. Українські телеменеджери, редактори та й самі журналісти практично нічого не знають, що з цим робити. Найпоширеніша думка: якщо я заберу з ефіру посадовців, вийде, що одна з партій взагалі не бере участь у виборах. Відтак, одним зі своїх завдань як підписанта Меморандуму, я бачу, попри донесення результатів моніторингу, ще й інформування про демократичні європейські стандарти висвітлення виборів».

Олександр Чекмишев звернув увагу на те, що до моменту підписання Меморандуму такі телеканали як Інтер, ICTV, СТБ, ТРК «Україна» представляли учасників перегонів без урахування їх електоральної підтримки. Зокрема  на телеканалі Інтер показник симпатії до Партії регіонів сягнув 52,44%, тоді як рівень електоральних симпатій до цієї політичної сили – 28,1%. Інші ж учасники перегонів отримали від телеканалу значено менший показник симпатії – «Батьківщина» - 11,85% (симпатії виборців на рівні 25,6); Україна – вперед – 5,19 (електоральні симпатії 4%), Удар – 1,04% (11,5%); КПУ – 3,75% (8,2%); Свобода – 0,44% (3,8%). Таким чином, єдина партія, якій канал симпатизував більше, ніж їй симпатизують виборці – це Партія регіонів. У свою чергу, співвідношення симпатій телеканалу ICTV та виборців виглядає так: Партія регіонів – 63,62% (28,1), «Батьківщина» - 15,59% (25,6%), Удар – 5,86% (11,5%), Україна – вперед 5,86% (4%), КПУ 3,63% (8,2%), Свобода 0,67% (3,8%) відповідно. Аналогічне співвідношення на телеканалі СТБ таке: Партія регіонів – 56,68% (28,1), «Батьківщина» - 18,64% (25,6%), Україна – вперед 6,35% (4%), Удар – 2,56% (11,5%), КПУ 0,71% (8,2%), Свобода 0,74% (3,8%) відповідно. На ТРК «Україна» це виглядає так: Партія регіонів – 54,21% (28,1), «Батьківщина» - 12,68% (25,6%), Україна – вперед 4,85% (4%), Удар – 0,9% (11,5%), КПУ 1,19% (8,2%), Свобода 2.13% (3,8%) відповідно. У той же час Новий канал дещо збалансованіший: Партія регіонів – 37,59% (28,1%), «Батьківщина» - 22,67% (25,6%), Україна – вперед 2,67% (4%), Удар – 3,35% (11,5%), КПУ 7,78% (8,2%), Свобода 2,8% (3,8%) відповідно. 

Олександр Чекмишев також розповів, як саме у індексі представлення Партії регіонів враховуються показники представлення вищих посадових осіб та представників місцевої влади. Згідно з Європейськими стандартами є чіткі критерії, згідно з якими експерти з медіамоніторингу розрізняють, в яких випадках посадовець виконує свої обов’язки, а в яких агітує за свою партію. Зокрема Чекмишев послався на досвід французького аналога нашої Нацради, який дуже чітко все прописав ще напередодні президентських виборів 2002-го року. Згідно з цим документом інформація про посадовця у ЗМІ у виборчий період рахується в рамках ефірного часу кандидата (суб’єкта). Це правило застосовують також до тих посадовців, які не є кандидатами, але підтримують одного з кандидатів. Єдиний виняток: коли кандидати виступали в межах своїх інституційних обов'язків (без згадки про попередню діяльність, опонентів або будь-які пункти політичної платформи). У нашому варіанті, це ті кілька секунд представлення на телебаченні, чи кількість знаків у пресі й Інтернеті, де представляють особу (президента чи прем’єра). Крім того, за рішенням французької нацради, часом на користь кандидата вважають зйомки в офіційних будівлях, на тлі офіційних символів. Тобто, коли президент не згадує свою партію, але говорить про досягнення уряду або щось обіцяє в будівлі АПУ або якоїсь обласної держадміністрації, це, за логікою французів, а відтак, і згідно з Європейськими стандартами, зараховується як час суб’єкта, тобто як агітація за партію в позитивній чи нейтральній тональності. Теж саме саме правило діє, коли мер, або голова ОДА сам не йде на вибори, але хвалить соціальні ініціативи уряду - це теж зараховується як хронометраж партії.

Олександр Чекмишев повідомив, що досі в рамках свого моніторингу Комітет «Рівність можливостей автоматично враховував ті обсяги представлення посадовців у ЗМІ, що містили прямі чи контекстуальні ознаки агітації на користь Партії регіонів. Чекмишев наголосив, що з метою зробити це питання ще конкретнішим і прозорішим, із 24 вересня показники представлення посадовців у ЗМІ будуть оприлюднюватися окремо як виконавців своїх обов’язків та як агітаторів. Останній показник буде автоматично зараховуватися на користь Партії регіонів.

Відтак, як наголосив Олександр Чекмишев, якщо телеканали-підписанти меморандуму після 24-го вересня демонструватимуть суттєву різницю між рівнем електоральних симпатій та рівнем представлення, це буде тлумачитися як порушення Меморандуму, зокрема в частині що стосується висвітлення діяльності суб’єктів виборчого процесу з урахуванням рівня їхньої підтримки громадянами України, засвідченого результатами незалежних соціологічних досліджень. 

Результати соціологічного опитування

Результати медіа-моніторингу