Новини

Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі

Круглий стіл щодо діяльності медіа протягом виборчих кампаній

“Моніторинг роботи медіа під час виборів 2012 р.:

 Результати, висновки та рекомендації на майбутнє”

20 листопада 2012 р.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Круглий стіл зібрав разом українських фахівців в галузі ЗМІ та посадовців для спільного обмірковування ролі медіа під час нещодавньої виборчої кампанії, а також обговорення європейських стандартів і кращих практик висвітлення виборів у медіа та їх практичної імплементації в Україні. Учасники рекомендували співробітництво між національними та міжнародними організаціями, а саме Радою Європи та Європейським Союзом стосовно наступних пріоритетних питань:

Свобода медіа має неухильно дотримуватися. Незалежність медіа має поважатися, оскільки об’єктивне інформування громадськості є надзвичайно важливим під час виборчої кампанії. Має бути розмежування між політичною діяльністю та бізнес інтересами тих політиків та членів уряду, які прямо або опосередковано контролюють медіа.

Представники органів влади та політичних партій мають завжди утримуватися від будь-яких спроб впливати чи піддавати цензурі медійний контент чи втручатися в будь-якй засіб в діяльність медіа та журналістів, включно з інтернет медіа, оскільки це підриватиме незалежність останніх. Втручання у діяльність журналістів та інших працівників ЗМІ має бути неприйнятною, та будь-які спроби такого втручання мусять швидко та ефективно розслідуватися.

Повторне введення кримінальної відповідальності за наклеп негативно вплине на свободу ЗМІ та свободу вираження поглядів, та спричинить зростання цензури. Громадянсько-правові засоби судового захисту та публічний діалог забезпечують більш відповідний захист проти наклепу. [1

Органи державної влади мають якнайшвидше вжити заходів з метою трансформування Національної телевізійної компанії України в організацію незалежного суспільного мовлення, яка б напрацьовувала практику неупередженості та редакційної незалежності, особливо в новинних програмах.  Репортажі в новинах суспільного мовника мають бути збалансованими та базуватися на реальних фактах, включаючи висвітлення діяльності представників влади згідно з кращими міжнародними практиками.

Варто розглянути (особливо державними телерадіомовниками) організацію телевізійних дебатів  між основними кандидатами, оскільки саме дебати доповнюють традиційне висвітлення виборів в новинних програмах, та уможливлюють пряме порівняння між кандидатами для громадськості. Цей тип програм має бути організований в неупереджений спосіб. Проте, шляхи досягнення цієї неупередженості (наприклад, формат, кількість учасників, тривалість і т.і.) мають бути ініційовані самим телерадіомовником.[2]

Варто розглянути можливість перегляду відповідності принципів, викладених у Законі «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», які зобов’язують державні ЗМІ висвітлювати діяльність посадових осіб. Варто також розглянути можливість змін шляхом зменшення переліку обов’язкових до висвітлення заходів чи введення «права на відповідь» для опозиційних партій щодо питань, які розкриваються при висвітленні діяльності посадовців. ЗМІ мають бути вільними у визначенні своєї редакційної політики, дотримуючись принципів об’єктивності та неупередженості. 

Варто також розглянути можливість надання Національній Раді України з питань телебачення і радіомовлення повноважень на рівні закону щодо реакції на скарги, пов’язані з діяльністю медіа або порушеннями, зафіксованими під час виборчої кампанії. Процедура розгляду скарг має бути своєчасною, чіткою та доступною для /99/15того, щоб підняти рівень довіри та забезпечити скаржників швидкими засобами захисту. Санкції мають бути чітко визначеними та співмірними з тяжкістю скоєних порушень.

Варто також розглянути можливість підсилення інституційної спроможності департаменту Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, що здійснює моніторинг медіа, як в контексті належного фінансування, так і вдосконалення навиків у сфері кількісного та якісного аналізу програм. Це надасть  Національній Раді можливість краще оцінювати виконання мовниками своїх правових зобов’язань протягом виборчої кампанії.

Зростання ролі грошей у висвітленні виборів у ЗМІ вказує на зростання потреби у більш ретельному моніторингу медіа та більш ефективному застосуванні положень виборчого законодавства. В цьому контексті дуже складною проблемою залишається засилля порушень на ниві рекламних матеріалів, які невідповідно маркуються та представляються як традиційні редакційні матеріали. Ця практика вочевидь суперечить професійним стандартам та принципам журналістської етики: прихована реклама становить чітке порушення засадничих журналістських стандартів в редакційному колективі. Отже, було б доцільно змінити норми чинного законодавства на предмет подолання проблеми прихованої реклами. Певні норми, спрямовані проти прихованої реклами, можуть бути включені до медійного законодавства або законодавства про вибори, конкретизуючи, що саме вважається потенційно прихованою рекламою та в який спосіб це буде визначатися. Крім того, санкції щодо корупційних діянь, визначені у відповідних положеннях кримінальномого або антикорупційного законодавства, можуть бути передбачені і щодо підкупу стосовно ЗМІ.

Будь-яка політична реклама у друкованих ЗМІ, на телебаченні чи радіо, має бути чітко ідентифікована чи позначена як реклама. Медіа повинні визначити в очевидний спосіб місце для платної реклами чи інформації, спонсорами якої виступають партії, щоб виборці могли роспізнати пропагандистський характер програми/матеріалу. Така позиція чітко висловлена Радою Європи: «Проплачена політична реклама повинна бути чітко роспізнавана громадськістю»[3]

Органи влади можуть розглянути можливість прийняття законодавства на підтримку принципів прозорості медіа власності, включаючи забезпечення доступу до публічної інформації щодо ступеня та характеру залучення фізичних та юридичних осіб до структур власності медіа, запобігання монополізації медіа, та принципів нейтральності фінансової підтримки медіа з боку держави, як це рекомендовано Комітетом Міністрів Ради Європи.

Нормативно-правова база для ЗМІ має чітко гарантувати редакційну свободу щодо висвітлення виборчої кампанії, особливо для мовників, що фінансуються державою. Крім того, законодавство має містити чіткі зобов’язання щодо чесного, збалансованого та неупередженого висвітлення виборів в новинах та інформаційно-аналітичних програмах у всіх електронних медіа згідно з кращими міжнародними практиками. Слід розглянути введення чітких рекомендацій стосовно того, яким саме має бути неупереджене і справедливе висвітлення діяльності кандидатів/політичних партій в випусках новин, для того щоб захистити журналістів від зовнішнього тиску.

Тривала монополізація медіа ринку декількома впливовими групами позбавила українську аудиторію ефективної різноманітності джерел інформації, тим самим послабивши засади плюралізму. Такій надмірній концентрації медіа власності слід запобігати відповідними засобами. Мають бути застосовані механізми для покращення конкурентності.