укр eng

Новини

"Українські мас-медіа під час президентських виборів 2014 року: що побачили міжнародні моніторингові місії, громадські спостерігачі й регулятор та як подолати потенційні виклики"

06.06.2014

06 червня, о 10.00 у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Інформаційно-аналітичний центр "Єдина країна")відбулося засідання круглого столу на тему: «Українські мас-медіа під час президентських виборів 2014 року: що побачили міжнародні моніторингові місії, громадські спостерігачі та як подолати потенційні виклики наступних кампаній». Організатор - Асоціація "Спільний простір" та Рада Європи.

Учасники: Олександр Чекмишев - голова Комітету "Рівність можливостей"; Тарас Шевченко - директор ІМП; Олександр Черненко - голова КВУ; Валерій Іванов - директор АУП та представники міжнародних моніторингових місій: OSCE/PACE, ENEMO, NDI.

Підсумкові матеріали:

Донецькі та луганські медіа, незважаючи на кризу, активно працювали на виборах 

ЗМІ Донецька та Луганська попри кризову ситуацію в регіоні провели активну президентську передвиборчу кампанію, в якій домінувала кандидатура Юлії Тимошенко.
На цьому наголосив Олександр Чекмишев - голова Комітету "Рівність можливостей", керівник моніторингових проектів Асоціації "Спільний простір", - презентуючи результати моніторингу президентської кампанії в українських медіа під час "круглого столу" в Укрінформі.
"Парадоксом цієї кампанії було те, що незважаючи на закриття телекомпаній і захоплення вишок доволі активну кампанію вели в Донецьку і Луганську, і зокрема це стосується Юлії Тимошенко, яку представляли найактивніше", - зазначив Олександр Чекмишев.
Щодо регіонів, то, за його словами, Західний та Центральний більше симпатизували Петру Порошенку. Медіа Південного активніше представляли Тігіпка, Тимошенко та Симоненка. Юлія Тимошенко практично домінувала у Північному регіоні. На Сході, передовсім за рахунок Харківщини, - Михайло Добкін.
Результати моніторингу столичних телеканалів засвідчили, що Порошенка переважно підтримували три канали - 1+1, 5-ий, ТВі. СТБ та Перший Національний надали трохи більший обсяг часу Добкіну, але вони його й активно критикували.
"Певний баланс мав Інтер, але там зафіксували застосування технології "фальшивого нейтралітету" - хоча Тимошенко і Порошенко були майже збалансовані, навіть на користь Тимошенко, все одно канал висловлював певні речі, які працювали проти Тимошенко", - сказав Чекмишев.
Найзбалансованішими вийшли ІСТV та ТРК "Україна", причому ІСТV збалансував двох основних кандидатів, а ТРК "Україна" трьох - Добкіна, Порошенка та Тимошенко.
З газет найбільше якісної уваги виборам приділили "Сегодня" і "Комментарии".
З інтернет-сайтів - "Українська правда" та "Кореспондент.Nеt" були найбільш збалансовані, а сайт "Цензор.Нет" симпатизував Юлії Тимошенко.
"Новини мали переважно реактивний, а не аналітичний характер. Окремі медіа все ще демонстрували симпатії до окремих кандидатів. Але все ж інформації було достатньо для прийняття усвідомленого вибору. Одним із плюсів цього була організація незалежних дебатів на Першому Національному і те, що телеканали розширили коло запрошуваних експертів - аж до того, що ці експерти мали змогу агітувати за якісь сепаратистські настрої і ніхто їх у цьому не обмежував", - констатував Чекмишев.
Водночас він зазначив, що на Першому Національному демонстрація перших осіб держави домінувала над усім виборчим контентом.
Моніторинг загальнонаціональних та регіональних ЗМІ проводився з 1 березня по 25 травня Асоціацією "Спільний простір"/Комітетом "Рівність можливостей" за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED) та Ради Європи.

Президент АУП оцінив незадовільно роботу українських медіа під час виборів

Робота провідних українських телеканалів під час висвітлення цьогорічних президентських виборів характеризується низьким рівнем балансу.
Про це на засіданні круглого столу на тему: "Українські мас-медіа під час президентських виборів 2014 року" в Укрінформі сказав президент Академії Української преси Валерій Іванов.
"Провідні канали українського телебачення, великі канали, які вважаються основним джерелом інформування більшості жителів України, відпрацювали ці вибори досить погано, незбалансовано. У тиждень виборів, рівень балансу каналів був 11 %, це нижче ніж у 2009 році, це на рівні листопада 2004 року, того часу, який ми згадуємо як "чорний час кучмівської цензури"", - зазначив Іванов.
Водночас, експерт зазначив, що цьогорічні вибори засвідчують високу активність до політичного процесу в медійному просторі.
"Інтерес до виборів в останній тиждень був значно вищим, аніж до попередніх виборів - 31%, для порівняння з виборами 2009 року - 12%. Проте увага до конкретних кандидатів була нижчою, ніж у 2009 році", - додав Іванов.

Голова КВУ помітив застосування джинси у всіх кандидатів у Президенти

Більшість порушень, які стосувалися ЗМІ та агітації під час позачергових президентських виборів, полягали в наявності - знову - замовних матеріалів, джинси.
Про це сказав голова Комітету виборців України Олександр Черненко на засіданні "круглого столу" в Укрінформі.
"На жаль, при таких доволі вільних виборах, коли не було цензури ножиць, знову в нас з'явилася цензура долара. Якщо ще за часів президентства Януковича навіть деякі кандидати і хотіли розмістити замовні матеріали і джинсу, вони просто не могли цього робити, бо на них було табу, то сьогодні фактично всі кандидати і мали таку можливість, і, на жаль, нею користалися. Якщо говорити про основних кандидатів, які показали досить пристойний результат, то всі вони - хтось більше, хтось менше - так чи інакше замовляли матеріали під виглядом інформаційних статей, повідомлень передусім у друкованих ЗМІ, хоча з'являлися і в електронних, і навіть на національних каналах", - зазначив Олександр Черненко.
За його словами, він особисто бачив районну газету, яка фактично складалася з уже заготовлених матеріалів про Тігіпка, Порошенка, Тимошенко, Королевську.
"Треба розуміти, що надалі з цим усім робити. Сьогодні нам треба думати, як боротися з таким явищем як джинса, тому що це є маніпуляція довірою громадян", - сказав голова КВУ, маючи на увазі майбутні парламентські вибори.
Він позитивно сприйняв той момент, що державне телебачення під час президентських виборів не займалося пропагандою нинішніх перших осіб держави. Але прогнозує, що ситуація зміниться, і акцентує на відповідальності ЗМІ. "У нас ніхто з перших посадових осіб - ні в.о.Президента, він же - Голова Верховної Ради, ні прем'єр-міністр, ні міністри, ні губернатори не балотувалися. І, відповідно, висвітлення їхної діяльності не було пов'язане з виборчою кампанією. Але якщо ми говоримо з прицілом на майбутні парламентські вибори, то, безперечно, прогнози тут не такі оптимістичні, тому що очевидно основні і міністри, і голови адміністрацій так чи інакше будуть задіяні в цій кампанії. І тут, безперечно, буде і більша відповідальність для ЗМІ, як розмежувати - де є висвітлення діяльності, а де починається передвиборча агітація", - підкреслив Черненко.

Новообраний Президент України має визначитися щодо питання власності ЗМІ. В ідеалі це питання має бути прояснене на законодавчому рівні.
На цьому, посилаючись на відповідний досвід європейських країн, наголосили міжнародні експерти під час "круглого столу" в Укрінформі.
"Ми знаємо, що нинішній Президент, обраний Президент є власником деяких ЗМІ, і про це потрібно поміркувати", - делікатно зауважила директор Офісу НДІ в Україні Кетрін Сесіл.
Керівник місії ЕНЕМО Пітер Новотни також вбачає в цьому проблему. "В медійній ситуації є проблема - з власністю ЗМІ. Наприклад, у таких країнах, як Словаччина, коли люди одночасно обіймають якісь виборні посади і мають власні ЗМІ, це викликає труднощі. Тому питання монополізації ЗМІ, питання власності ЗМІ мають бути прояснені на законодавчому рівні", - зазначив Новотни.

Відео с прес-конференції доступне за посиланням:  http://www.youtube.com/watch?v=gIaB8pSdMgU

 

Джерело: Укрінформ