Новини

 

УКРІНФОРМ,30 вересня 2014 року

 

• Проміжні результати моніторингу за 15-26 вересня демонструють мало приховані виборчі симпатії медіа. 

• Новини про вибори мали переважно реактивний характер на тлі інформації про перебіг АТО, зовнішню політику та стан економіки. 

• Кандидати та експерти не мали перепон у доступі до ЗМІ.

• ЗМІ не відчували застосування адмінресурсу.

• Редакційна політика ЗМІ, як і раніше, визначалася інтересами власників, а не інтересами аудиторії. 

• Вищих посадових осіб представляли частіше як виконавців своїх обов’язків, аніж як партійців.  

• Поява кандидатів в інформаційних програмах часом була зумовлена не інформаційними приводами, а тим, що ті матеріали були проплачені, — повідомляють медіа-експерти 

 

Частка виборчого контенту була від 35% («Інтер»), до 11% (5-й канал). Одразу зі старту кампанії стали помітними симпатії та антипатії каналів, з’явилися маніпулятивні технології та сюжети з ознаками ознаки "чорного піару". Втім, порівняно із кампанією 2012-го, таких прикладів було значно менше. 

 

Найпомітнішою стала «війна компроматів» між медіа, що асоціюються з, одного боку, Ігорем Коломойським, а з Іншого – Льовочкіним-Фірташем. Найбільші обсяги джинси демонстрували регіональні ЗМІ.

 

Загальнонаціональні телеканали представляли головних посадовців значно активніше за суб`єктів перегонів: найчастіше – в ролі виконавців обов`язків, значно рідше – в ролі представників своїх політичних сил. Найактивніше канали інформували про діяльність президента Петра Порошенка та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка в контексті їхніх обов’язків: 27% та 26%. Натомість явного використання посад для агітації, як це було 2012-го року, не простежувалося, але на відміну від президентської кампанії 2014-го року, з’явилися ознаки внутрішньої конкуренції в самому уряді – одні міністри значаться у списках "Народного фронту", інші – "Блоку Петра Порошенка". Про спікера Олександра Турчинова інформації було небагато (близько 4%) і вона стосувалася переважно його професійної діяльності.

 

Серед партій найбільше часу мав "Блок Петра Порошенка" – майже 18%, "Батьківщина" 6,6%, "Народний фронт" 4,8%, "Опозиційний блок" 3,6%. "Сильна Україна", КПУ та "Громадянська позиція" – менше 1%. Канали ICTV, Україна та ТВі надавали відчутну перевагу Блоку Петра Порошенка; 5-й канал та Перший національний певну перевагу надавали «Батьківщині». Певний баланс демонстрували телеканали СТБ та «Інтер»; Найкритичнішим як до учасників перегонів, так і до представників влади, був канал 1+1.

Незбалансованість представлення політичних на цьому етапі кампанії заважала інтернет-сайтам забезпечувати достатній доступ. Виборці також не змогли отримати достатньо інформації для прийняття усвідомленого рішення. На всіх інтернет-сайтах вибірки посадові особи були представлені переважно як виконавці своїх посадових обов’язків. Хоча всі партії вибірки згадувалися інтернет-виданнями, проте найактивніше –  діяльність партій Блоку Петра Порошенка та «Батьківщини». Натомість мінімум інформації було про партії «Самопоміч», «Громадянська позиція» та Опозиційний блок.

 

Найбільше позитивної тональності на свою адресу отримав Петро Порошенко як Президент. А найактивніше у негативній тональності (з-поміж партій) був представлений Блок Петра Порошенка. Партія ВО «Батьківщина» найчастіше була представлена в контексті критики щодо Закону про особливий статус Донбасу. Здебільшого спікерами всіх партій були їхні лідери.

 

Телеканали західних областей більшою мірою симпатизували «Свободі» та «Народному фронту». Очільники країни також були представлені, але вони не домінували і йшлося, переважно, про виконання ними своїх обов’язків. 

На півдні цілковиту перевагу мав Блок Петра Порошенка. Представники влади не були представлені особливо активно.

На півночі мала місце цілковита перевага  Петра Порошенка як Президента, а серед виборчих суб’єктів – «Народний фронт» та «Батьківщина».

У центрі спостерігалася цілковита перевага  Порошенка як Президента, а серед інших суб’єктів – «Свобода», «Батьківщина» та Опозиційний блок.

Натомість західна преса найактивніше підтримувала «Батьківщину». Владу (тобто головних очільників) – на рівні таких основних гравців, як Блок Петра Порошенка, Опозиційний блок, «Свобода».

На півдні цілковиту перевагу мали Блок Петра Порошенка та «Батьківщина». Влада була представлена не надто активно.

На півночі – майже на однаковому рівні були представлені лідери Блоку Петра Порошенка та «Батьківщина». На 3-му – Радикальна партія. Влада була представлена не надто активно.

На сході найактивніше з-поміж суб’єктів був представлений Опозиційний блок при цілковитій перевазі влади (Петра Порошенка як Президента).

У центрі лідерами була «Батьківщина» та Радикальна партія. Влада була представлена не надто активно.

Інтернет-сайти  на Заході надавали перевагу «Батьківщині» та Президенту. 

На Півдні лідерами були «Батьківщина», «Сильна Україна» та Президент (причому критика займала доволі відчутну частку).

На Півночі Інтернет-сайти надавали перевагу «Батьківщині», «Народному фронту» та Президенту.

Схід – Тут лідером був Президент, хоч і дещо в  критичній тональності), а також Блок Петра Порошенка, «Свобода», «Сильна Україна», Яценюк (як прем’єр).

У центрі лідером був Президент (відчутно критично), Блок Петра Порошенка, «Батьківщина», «Народний фронт», Опозиційний блок, «Сильна Україна».

 

Докладнішу інформацію, графіки медіа-моніторингу, аналітичні звіти дивіться на сайті Український монітор.

 

Проміжний звіт за результатами медіа-моніторингу 

 

 

Презентація проміжних результатів медіа моніторингу (англ.версія)