Новини

Основні висновки медіа-моніторингу парламентських виборів (дані консорціуму Асоціація "Спільний простір / Комітет "Рівність можливостей"):         

у цілому засоби масової інформації продовжували забезпечувати виборців різноманітною інформацією про вибори, різні політичні суб’єкти-учасники перегонів: порівняно з періодом 15-26 березня обсяги виборчого контенту збільшилися.

·                  як і впродовж першого періоду моніторингу, велика частка ефіру була присвячена діяльності влади, чимало представників якої є кандидатами. Водночас деякі мас медіа (особливо газети) поширювали щодо діяльності влади більше негативної інформації.

·                    результати чотирьох тижнів моніторингу засвідчили значні відмінності у тому, як ЗМІ представляють політичних гравців, а також обсягів їх представлення. Частина медіа більш-менш відкрито продовжували демонструвати свої політичні симпатії щодо певних політичних суб’єктів.

·                    мала місце тенденція, коли представлення політичних суб’єктів у новинах було зумовлено не інформаційними приводами, а досягалося завдяки замовним матеріалам. Обсяг таких проплачених матеріалів зріс у порівнянні з першим періодом моніторингу.

·                    тривожним є також те, що експерти моніторингу помітили відчутне збільшення кількості позитивних і негативних матеріалів, спрямованих на дискредитацію чи рекламування кандидатів (залежно від їхніх стосунків із власниками каналів). Найбільшою мірою це стосувалося телеканалів "Інтер",  "Україна" та «1+1»..

Попередні результати моніторингу ЗМІ за період із 15 вересня – 10 жовтня засвідчили те, що медіа представляли кандидатів, партії та інші відповідні суб'єкти у різноманітний спосіб. У цілому ЗМІ надали виборцям різноманітну інформацію про різних учасників перегонів та інші політичні суб'єкти. Однак, водночас, більшість ЗМІ зосередилися на висвітленні діяльності органів влади поза контекстом виборчої кампанії. Багато представників влади також є кандидатами. Крім того, попередні результати моніторингу також свідчать, що редакційна політика окремих ЗМІ визначається інтересами їхніх власників, а не інтересами глядачів та читачів.

Голова правління громадської організації «Телекритика» Наталія Лігачова повідомила:   "Моніторинги громадських організацій свідчать про три найбільш актуальні  проблеми у новинах: підміну громадянською позицією та патріотизмом дотримання журналістських стандартів, участь ньюзрумів у корпоративних війнах олігархів, наявність "джинси". При цьому якщо кількість "звичайної джинси", тобто, такої, за яку, можна припустити, були проплачені грубі гроші, все ж таки зменшилася, то от так званої "корпоративної джинси", тобто піару або антипіару політиків, яких підтримують або з якими конфліктують власники великих телеканалів - відчутно збільшилася. Особливо це стосується телеканалів "Інтер" та "Україна".

У свою чергу, голова комітету "Рівність можливостей" Олександр Чекмишев розповів, що «…результати моніторингу загальнонаціонального телебачення демонструють, що телевізійні ЗМІ, як і у попередній період, були зосереджені на подіях, пов'язаних із ATO, питаннями зовнішньої політики, станом економіки тощо. Водночас слід відзначити, що обсяги інформації про перебіг виборів та їх суб’єкти значно зросли.»

На відміну від попередніх парламентських виборів, основні загальнонаціональні канали, продовжували плюралістичну політику і не забороняли будь-яким політикам чи експертам представляти свої позиції. Винятком були хіба що окремі теми, що стосувалися війни олігархів – особливо групи Льовочкіна-Фірташа, з одного боку, та Ігора Коломойського – з іншого. Саме в контексті тих чи інших інтересів власників телеканали продовжували демонструвати певні симпатії стосовно певних кандидатів, яким надавалися певні преференції, ніж їхніми опонентам. Частка виборчого контенту була в межах від 30% («ТРК «Україна»») до 10% (СТБ).

Найбільший обсяг синхрону отримав Опозиційний блок («Інтер» та ТРК «Україна» та ICTV). Трохи менші й майже однікові обсяги синхрону отримали: Арсеній Яценюк (як виконувач обов’язків - на ТРК «Україна» та «1+1»), Радикальна партія («Інтер»); «Свобода» («TVi») та Блок Петра Порошенка («Інтер» та ТРК «Україна»).

Що стосується застосування маніпуляцій або порушень професійних стандартів, таких випадків на цьому етапі кампанії було зафіксовано менше, порівняно з аналогічним періодом парламентської кампанії 2012-го року. Однак, як і під час кампанії 2012, експерти з моніторингу відзначили появу проплачених матеріалів (так званої «джинси»), які були представлені у вигляді новин. Тривожним є також те, що експертами моніторингу було помічено відчутне збільшення кількості позитивних і негативних матеріалів, спрямованих на дискредитацію чи агітацію за кандидатів (залежно від їхніх стосунків з власниками каналів). Найбільшою мірою це стосувалося телеканалів "Інтер",  ТРК "Україна" та «1+1». 

Великі обсяги проплачених матеріалів продовжували продукувати регіональні ЗМІ. Особливо помітно це стало після завершення реєстрації кандидатів-мажоритарників.

Як і в попередній період моніторингу, національні телеканали присвятили значну частку ефіру політичному та виборчому контенту, зокрема діяльності органів державної влади, чиї представники також є кандидатами на виборах. В основному вони були представлені в контексті виконання ними своїх службових обов'язків, а не в якості кандидатів чи представників політичних партій. Загальнонаціональні телеканали найбільш активно інформували про діяльність Арсенія Яценюка та Петра Порошенка.

Що стосується предствлення політичних партій і блоків, телевізійні канали, в основному, представляли такі політичні сили: «Опозиційний блок», «Блок Петра Пророшенка» та «Батьківщина».

            Загальнонаціональна преса. Друковані ЗМІ, в цілому, більш прихильні до представлення своїх симпатій чи антипатій, аніж телевізійні медіа. Тому, вважається, що преса може відкрито представляти свої політичні погляди. Однак, у той же час, газети мають дотримуватися основних принципів журналістських стандартів.

У той час як протягом другого періоду моніторингу національні газети, як правило, демонстрували плюралізм думок, деякі з них продовжували друкувати проплачені матеріали, представляючи їх як новини. Частка виборчого контенту в загальнонаціональній пресі була від 24% «Комментарии», до 7% (газета «Сегодня»).

Преса висвітлювала виборчу тематику досить активно. Частка виборчого контенту в загальному обсязі матеріалів – 14%. Лідер інформаційного простору – «Блок Петра Порошенка» (10,2%) та «Батьківщина» (7,5%). Найменше, майже відсутня – «Самопоміч» (0,1%). КПУ (5%) та «Громадянська позиція» (3,6%) збільшили свої показники за рахунок «джинси». Інформація про партії переважно подавалася у нейтральній тональності, рідше – у негативній. Найбільше позитивної інформації оприлюднено на адресу «Сильної України», найбільше негативної – про «Блок Петра Порошенка». Негативні показники «Опозиційного блоку» переважно зумовлені висвітленням побиття Нестора Шуфрича.

З усього виборчого контенту близько 50% – приховано рекламні матеріали. Лідер у публікації «джинси» – «Батьківщина», чим і зумовлені її високі показники. Також активно «джинсують» «Сильна Україна» та «Опозиційний блок», рідше – «Свобода» («Факты и комментарии», «Сегодня», «Газета по-українськи»).

Президент та прем’єр-міністр переважно були представлені як виконавці своїх обов’язків. Лише в останній тиждень з’явилися матеріали, де вони були представлені як партійці – здебільшого у негативній тональності (через формування списків та оточення).

Інтернет Загалом, як і в попередній період, моніторинг Інтернет веб-сайтів засвідчив плюралізм думок. Загалом інтернет видання висвітлювали передвиборчий процес дуже пасивно. Частка виборчого контенту з-поміх інших новин була менше половини. Найбільше інформації було в нейтральній тональності.

Інтернет-ЗМІ як і раніше надавали виборцям широкий спектр політичних поглядів, але, як і газети, явно виказували свої політичні уподобання. Видання не аналізували виборчі програми, а просто реактивно подавали новини про дії кандидатів та урядовців. Наразі можна констатувати, що за цей період моніторингу Інтернет-ЗМІ не змогли запропонувати виборцям більш істотну і аналітичну інформацію про виборчу кампанію, ніж інші медіа.

Радіо. Радіостанції демонстрували незбалансованість. Частка виборчого контенту – близько 5 %. Найбільше уваги отримали прем’єр та уряд. Посадовці були представлені переважно як виконавці обов’язків. Як виконавці своїх обов’язків та представники партій були представлені лише Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов –  йшлося про їхню зустріч із представниками різних конфесій.

Найменше виборчого контенту було на УР-1. Там же звучало й найменше критики. Найбільше уваги з-поміж суб’єктів радістанції присвятили «Народному фронту» та «Свободі», трохи менше — «Батьківщині», «Опозиційному блоку» та «Блоку Петра Порошенка».

Найактивніше кампанію висвітлювало радіо «Ера». Водночас там було найбільше незбалансованої інформації та сюжетів з ознаками замовності.

Пасивно висвітлювали кампанію й на радіо «Вести». Там переважно була критика уряду й Президента.

Регіональні медіа

Регіональне телебачення

Телеканали західних областей більшою мірою симпатизувало «Свободі», «Блоку Петра Порошенка» та «Народному фронту». Очільники країни також були представлені, але вони не домінували і йшлося, переважно, про виконання ними своїх обов’язків.

На півдні цілковиту перевагу, як і раніше, мав Блок Петра Порошенка. Представники влади не були представлені особливо активно.

На півночі мала місце цілковита перевага  Петра Порошенка як президента, а серед виборчих суб’єктів – «Блок Петра Порошенка», «Свобода», «Народний фронт» та «Батьківщина».

На сході найактивніше були представлені Петро Порошенко та Арсеній Яценюк як виконавці своїх обов’язків, а з партій – КПУ та Опозиційний блок.

У центрі спостерігалася цілковита перевага  Порошенка як Президента, а серед інших суб’єктів найактивніше були представлені незалежні мажоритарники, а також «Свобода», «Сильна Україна» та «Народний фронт».

Регіональна преса.

Натомість західна преса найактивніше представляла Батьківщину. Президента як виконавця обов’язків - трохи активніше «Народного фронту».

На півдні цілковиту перевагу мали Блок Петра Порошенка та Батьківщина. Також були помітно представлені місцеві мажоритарними та «Сильна Україна». Влада була представлена не надто активно.

На півночі найактивніше були представлені «Батьківщина» та «Блок Петра Порошенка». Влада була представлена не надто активно.

На сході найактивніше був представлений Президент, а з-поміж суб’єктів – незалежні мажоритарники, «Опозиційний блок», «Сильна Україна» та «Самопоміч»

 У центрі активніше була представлена «Батьківщина» та майже на одному рівні – «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», мажоритарними, Прем’єр та Президент.

Інтернет 

Інтернет-сайти  на заході надавали незначну перевагу Батьківщині та Президенту. Серед інших суб’єктів був активніше представлений «Народний фронт». 

На півдні лідерами представлення були Президент (суттєво критично), а також такі суб’єкти як «Блок Петра Порошенка», «Сильна Україна» «Опозиційний блок»,а також мажоритарними.

На півночі Інтернет-сайти майже на одному рівні представили «Батьківщини», «Народний фронт», «Сильну Україну», мажоритарників та Президента.

На сході лідером була «Сильна Україна». Майже та такому ж рівні були представлені Президент (хоч і дещо в  критичній тональності) та «Опозиційний Блок».

У центрі лідером була «Сильна Україна». Однак не набагато пасивніше були також представлені «Блок Петра Порошенка», «Опозиційний блок», мажоритарники, а також Президент (відчутно критично).

Докладнішу інформацію дивіться на   http://prostir-monitor.org

ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МЕДІА-МОНІТОРИНГУ 

INTERIM MEDIA MONITORING REPORT 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ 

PRESENTATION·