укр eng

Новини

Інформаційна війна в парламенті й уряді

11.12.2014


Чи потрібно обговорювати у стінах Верховної Ради України військові операції, як медіа-середовище ставиться до створення так званого Міністерства правди  - про це запитали телеведучі 112 каналу в Олександра Чекмишева, голови Комітету «Рівність можливостей». 


Війна інформаційна і реальна: чи варто дуже голосно дискутувати деталі 



Медіа-експерт переконаний, що не слід звужувати функції парламенту до обговорення конкретних військових операцій. «Верховна Рада може визначати стратегії, в тому числі стосовно оборони. Однак військова тактика не повинна визначатися в стінах парламенту, - зазначив Олександр Чекмишев у прямому ефірі. – Я бачу це питання з точки зору інформаційної війни. По-перше, значна частина військової інформації є закритою. І такі публічні дискусії не припустимі з міркувань безпеки. Виносити на обговорення ВРУ питання конкретних військових операцій недоцільно ще й зважаючи на політичний спектр нового парламенту. Адже деякі депутати відверто, а інші – приховано симпатизують сепаратистам». 


Міністерство правди: чому так багато критики 



Стосовно конфлікту з новоствореним Міністерством інформаційної політики, якому журналісти одразу дали саркастичне прізвисько Міністерства правди, то медіа-експерт і громадський діяч Олександр Чекмишев пояснив свою позицію: «Цей орган влади виник у «кращих традиціях», які тягнуть нас назад у «золотобатонне» минуле. Я маю на увазі звичку людей, які допалися до влади, ухвалювати несподівані рішення і ставити зацікавлені сторони до відома. Так сталося і з Міністерством інформаційної політики. Його створили без консультацій із професійним середовищем працівників інформаційної сфери, яких це перш за все стосується. Ніхто не захотів почути думку громадських організацій і активістів. Зрештою, навіть конкретні функції цього виконавчого органу досі не озвучені. А те, про що вже оголосили, викликає надто багато запитань і протестів». 


 


На думку Олександра Чекмишева, інформація в теперішньому світі і в українській політиці зокрема відіграє надто значну роль, щоб легковажно з нею поводитися. А в суспільстві занадто високий градус напруги через економічну нестабільність і війну, щоб ставити експерименти над терплячістю і довірою населення, надто його інтелектуального авангарду.