Новини

Телеканал "Україна" висвітлював освітянську тематику, загалом уникаючи сенсаційності. Були приклади життєвих історій, що "олюднювали матеріал". Наприклад, сюжет "Школа на передовой" від 01.09.2017, "Недетская очередь" за 12.09 2017, "Садик на дому" 13.09 2017, проте вони не ведуть до якісних журналістських розслідувань. За період моніторингу телеканал переважно використовував власний контент, іноді звертаючись до джерел у Facebook, наприклад, у матеріалі "Не понравилась реформа", та використовував відео з Youtube у матеріалі "В школу с оружием".

Відображали, а не аналізували

На телеканалі бракувало аналітики. Наприклад, у сюжеті від 19.08.2017 "Школа міняє формат" журналіст під час стендапу повідомляє, що для впровадження нових методик у початковій школі "Есть специальные принадлежности…. Туда входят даже бумажные деньги. Минимальная стоимость набора 5 тисяч гривен. Рассчитан он на 4 детей". Але далі ця теза не розвивається, немає реакції батьків на вартість наборів та інших релевантних коментарів.

У матеріалі "Недетская очередь" від 12.09.2017 йшлося про переповнені дитячі садочки. Проте не надано жодної аналітики: скільки дітей у черзі, скільки потрібно місць, скільки є дитячих садочків, натомість у сюжеті розповідається про 3 конкретні переповнені садочки у Києві, з чого не можна робити висновок, що всі дитсадочки Ірпеня і Києва переповнені.

Проблеми у матеріалах частіше тільки означуються, проте є і спроби стимулювати громадську дискусію заради їх вирішення. Наприклад, у сюжеті "Детский сад - по блату" за 11 вересня, в якому йдеться про неналежне дотримання електронних чергу у дитячі садочки, стимулюється громадська дискусія та активність. Зокрема, наприкінці сюжету говориться: "Чтобы наладить действительно прозрачную систему очередей в детсады, нужна и помощь родителей, ведь после их жалоб правоохранители начинают расследование при поступлении в детсады".

Сильні країни цієї - ньюзмейкери в останній інстанції

Журналісти телеканалу "Україна" лояльно ставляться до офіційних осіб. У сюжетах не наводяться аргументи, що суперечать їхнім заявам. А тема освіти в деяких випадках використовується задля піару перших осіб держави. Сюжет "Президент на Донбассе" за 28.08.2017 повністю присвячений вояжу Петра Порошенка на звільнені від бойовиків території. Відкриття школи в Покровську, за словами Президента, це "перший крок для відбудови Донбасу". Другою згаданою в сюжеті тезою було виділення 520 мільйонів на перекваліфікацію вчителів. Навіть сама назва сюжету "Президент на Донбасі" вказує на головний об'єкт сюжету – Президента, а не на освіту. Не було спроби критично поставитись до заяв прем'єр-міністра Володимира Гройсмана щодо підвищеного фінансування освіти в бз (мікросюжет без закадрового тесту журналіста) "Зарплаты повысят" за 22.08.2017. У матеріалі "В гости к детям" за 01.09.2017 простежується відкритий піар офіційних осіб, адже у матеріалі висвітлені візити офіційних осіб до шкіл, при цьому транслюються лише їх заяви даних офіційних осіб. Відсутні будь-які інші точки зору та коментарі. Наприклад, у частині матеріалу з 21:22 -21.55 с. спочатку йде мова про те, що хокеїсти клубу "Донбас" привезли подарунки у школи у прифронтових містах: "Маша рада подарку. Рюкзак привезли хоккеисты клуба "Донбас". В прифронтовых городах донецкой области спортсмены раздали школьникам больше 2 тыс. таких подарков". Далі йде синхрон Бориса Колеснікова, якого титрували не як власника клубу, а як "главу опозиционного правительства", який каже про те, що "наша главная цель и мечта, чтобы дети наши выросли здоровыми, успешными и счастливыми в украинском Донбассе". Більше ніяких коментарів не подано, тому у даному відрізку матеріалу простежується відвертий піар.

Плюралізм - не в тренді 

Широкого спектру точок зору у висвітленні теми освіти у сюжетах телеканалу "Україна" не спостерігається. У низці матеріалів навіть не було спроб пошуку крайніх позицій. Зокрема у сюжеті "Школа меняет формат" за 19 серпня журналістка розповідає, що замість уроків фізкультури в школах запровадять уроки танців. "Выпускники училищ культуры охотно идуть на полставки",- йдеться далі. Прямої мови цих самих випускників немає. Складається враження, що автор необізнаний щодо дефіциту молодих кадрів у школі у зв'язку з низькими зарплатами. Обрана журналістом тема могла б стати підставою для розвитку дискусії, але це порушило б лінію вихваляння усіх нововведень без спроби розібратись у проблемах освітян та учнів. У матеріалі "Не понравилась реформа" за 12 вересня, в якому йде мова про незадоволення Угорщиною і Молдовою нововведеннями в освітній реформі України, зокрема, тим, що представники нацменшин зможуть здобувати рідною мовою лише початкову освіту, наявні лише точки зору офіційного Будапешта, Кишинева і точка зору прем'єра України В. Гройсмана, точка зору третьої сторони - нацменшин, що проживають на території України, відсутня.

Найкращим матеріалом за збалансованістю та врахуванням різних точок зору та став сюжет "Не готовы к учебному году", присвячений тому, що у школы Миколаєва не встигли завершити ремонт до 1 вересня. У матеріалі подано точки зору школярів, директора школи, підрядника, батьків, представникам міськради, держспоживслужби, управління освіти миколаївської міської ради.
Найгіршим матеріалом за збалансованістю та врахуванням різних точок зору можна вважати матеріал "В гости к детям" за 01.09.2017, який транслює заяви офіційних осіб під час їх візитів до шкіл 1 вересня, не подаючи будь-яких інших думок (батьків, вчителів, адміністрації школи, дітей), через що матеріал носить характер піарного.

За досліджуваний період телеканал "Україна" проігнорував тему зменшення кількості ВНЗ та майже оминув тему стипендій.

Про моніторинг освітньої тематики в медіа

Моніторинг – спільна ініціатива Асоціації «Спільний простір» (АСП) та Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Моніторинг провели студенти 2-го курсу магістратури в рамках дисципліни «Практикум із медіа-моніторингу» під керівництвом експертів АСП. Використано методики, які «Спільний простір» застосовує і вдосконалює ще з 1994-го року, зокрема під час президентських та парламентських виборів 2014 року, а також в рамках реалізації Проекту ЄС «Голос місцевих ЗМІ» з послаблення потенційних джерел напруги стосовно внутрішньо переміщених осіб внаслідок російської агресії. До вибірки медіа-моніторингу увійшли 5 найбільш рейтингових національних телеканалів та 5 онлайн-ЗМІ, які мають найвищу відвідуваність. Часові рамки дослідження: 15 серпня – 15 вересня 2017 р.