Новини

З-поміж онлайн-медіа вибірки «Українська правда» найчастіше звертається за коментарями до учасників подій та представників влади: "Українська правда" спробувала дізнатися подробиці цього заходу, скориставшись номером телефону на сайті центру. (...) Також редакція звернулася по коментар до прес-служби Міністерства освіти України» - у публікації "Росіяни хваляться, що відправили до РФ велику групу українських школярів".

Водночас новини на основі повідомлень у Facebook є поширеним явищем: "Заступник Кличка каже, що сам звільнився, а підроблений диплом не коментує", "Президент Молдови хоче, щоб Україна відмовилась від нового закону "Про освіту". "Українська правда" активно використовує контент інших ЗМІ. Наприклад, наявні новини на основі матеріалів інформагентств «Укрінформ», «Інтерфакс» і «АСС», ефіру «Громадського радіо» і телеканалу «Прямий», онлайн ресурсів «Крим.Реалії», «Українські новини». Також присутні повідомлення за матеріалами прес-служб чи наказів МОН. Таким чином, серед проаналізованих інформаційних повідомлень переважає чужий контент. Власний контент на сторінках видання в основному з’являється у вигляді коментарів, наданих спеціально «Українській правді», та інколи — репортажів з місця подій ("Гриневич кличуть у Раду розповісти про першу реформу сезону", "СБУ з’ясовує ситуацію щодо українських школярів у РФ").

Ресурс переважно намагається дотримуватись принців балансу, однак трапляються заголовки із присмаком сенсаційності: "В Криму першокурсників училища ім. Нахімова "кинули під танки". 

У новинах здебільшого лише констатують факти: аналітиці в "Українській правді" відведене місце у розділах «Публікації» та «Колонки». Однак, у матеріалі "Перехід до іншої школи: Рада схвалила закон "Про освіту" додатково винесені тезові пояснення профільного міністра Л. Гриневич щодо основних змін, передбачених документом.

З усіх питань освітньої тематики найбільшу увагу «Українська правда» завернула на "Закон про освіту", дискусії навколо нього, міжнародну та внутрішню реакції на його прийняття. Медіа висвітлює різні точки зору: "Ніж у спину: Угорщина розкритикувала український закон про освіту", "Насильницький мовний режим". Проти закону "Про освіту"виступила Росія", "Новий закон про освіту порушує права нацменшин - Москаль", "Гриневич: Конституцію мовною статтею закону "Про освіту" не порушували". Окрім діаметрально протилежних позицій щодо прийняття закону, присутні нейтральні позиції сторін: "Польща обіцяє стежити за втіленням українського освітнього закону". В одній новині зазвичай подається позиція лише однієї сторони. Якщо з’являється коментар від інших сторін, пов’язаних із цією темою, то про це роблять нову публікацію. Проте бекграундом подається вся відома і актуальна на цей момент інформація разом із посиланням на релевантні новини.

Заяви офіційних осіб висвітлюються переважно нейтрально, подаються через пряме/непряме цитування: "Не усім українцям потрібна вища освіта — Гройсман", "Грицак нічого не знає про вивезення українських учнів до РФ". 

Мова і термінологія на тему освіти є коректною, нейтральною, а емоційномзабарвлена лексика наявна здебільшого у цитатах. Переважно новини висвітлювались нейтрально та об’єктивно. Втім, в гострих суспільних питаннях можна помітити позицію редакції, котра виражається через емоційну лексику: "Росіяни хваляться, що відправили до РФ велику групу українських школярів".

Новини, розміщені на під сайті "Українська правда.Життя" додатково ілюстровані фотографіями. Водночас зображення у новинах "Української правди" - явище рідкісне. Також у деяких матеріалах є відео: "Мінфін хоче суттєво скоротити кількість отримувачів стипендій".