Звіт за результатами моніторингу рівненських ЗМІ на предмет висвітлення ВПО

(2-га хвиля моніторингу (15-28 лютого 2016)

 

СТИСЛІ ВИСНОВКИ

Загалом тематика вимушено переміщених осіб в рівненських медіа, які потрапили до вибірки, висвітлювалася досить пасивно. Більшість матеріалів, по суті, це лише інформування про заходи, які в цей час були проведенні самими ж ВПО, а також поширення статистичної інформації від Рівненської ОДА про кількість переселенців в області та суму коштів виділених у формі державної допомоги. Були по одному матеріалу з елементами «олюднення», а також з описанням проблеми одного переселенця, що в результаті стала приводом для розробки законодавчих змін місцевою НУО. Але загалом бракувало матеріалів з аналізом або дослідженням проблем ВПО, не були представленні різні точки зору на проблематику ВПО. Журналісти не ігнорували політиків, які займаються ВПО, адже таких просто не було. ЗМІ коректно вживали термінологію, не придумували елементів сенсаційності та, на думку експертів, не порушували журналістські стандарти. Основними джерелами для висвітлення тематики ВПО були інформаційні повідомлення від НУО та органів влади.

На думку аналітиків, серед найімовірніших причин низького інтересу до висвітлення тематики ВПО є те, що рівненські ЗМІ самі не ініціюють матеріалів на цю тематику, а лише реагують на надану їм інформацію. Переважно йдеться про такі випадки:

1. Коли з’явиться якась нова актуальна тема про ВПО на загальнодержавному рівні.
2. Коли органи державної (місцевої) влади (наприклад, місцеві держадміністрації, центри зайнятості, управління соцзахисту та інші профільні відділи) чи профільні громадські організації готуватимуть для них і пропонуватимуть для розміщення готові матеріали або повідомлення, що стосуються тем ВПО.
3. Коли самі ВПО проявляють активність і долучатимуться до вирішення проблем регіону, про що, відповідно, місцеві засоби ЗМІ будуть інформувати.

І навіть це не завжди спрацьовує. Як приклад, можна назвати прес-конференцію ГО «Кримська діаспора Рівненщини», яка була проведена в Рівному 22 лютого і була присвячена їх проекту з правового навчання населення та розвитку громадянського суспільства. Матеріали про цей захід були розміщені на кількох місцевих Інтернет-виданнях і показані на місцевому телебаченні, але не зацікавили друковані ЗМІ.

 

КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ

Вибірка рівненських ЗМІ, що стали об’єктами моніторингу, була представлена 4 місцевими газетами, 3 телеканалами та 4 онлайн-медіа. Моніторингова команда, формуючи вибірку, враховувала приналежність ЗМІ за правом заснування та володіння, потенційний вплив та рейтинг як критерії відбору. Попередні результати моніторингу показали, що питання, пов’язані з ВПО, не приваблювали особливої уваги ЗМІ (частка наданого часу та простору варіювалися в межах 0,2-1% від загального обсягу.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Досліджувані телевізійні канали в Рівненській області загалом присвятили лише 1,28% свого ефірного часу висвітлюванню теми ВПО (що становить трохи більше 6 хвилин від загального ефірного часу вечірніх новин, загальний хронометрах яких за цей період склав майже 8 годин). На телеканалах Сфера-ТБ та РТБ (Рівненської ОДТРК) було лише по одному сюжету про вимушено переміщених осіб, а на Рівне-1 не було жодного такого матеріалу.

Щодо висвітлення тем, які підлягали моніторингу в рамках загальної тематики ВПО, телевізійні канали «показували» про «Освіту», а також «Інше» (правова освіта громадян та розвиток громадянського суспільства) - відповідно 30,08% та 69,92%.

Аналізуючи тональність матеріалів приходимо до висновку, що ВПО були подані позитивно (РТБ (Рівненське ОДТРК), 111с) та нейтрально (Сфера-ТБ, 258с.)

ПРЕСА

За період моніторингу (з 15 по 28 лютого 2016 року) всього було досліджено по 2 випуски 4 друкованих обласних видань Рівненщини: «Рівне вечірнє», «Рівне експрес», «Рівне Ракурс» та «Вісті Рівненщини». В порівнянні з попереднім періодом газету «Рівненська правда», яка після місцевих виборів припинила виходити, було замінено на тижневик «Рівне ракурс».

Загалом за звітний період рівненська преса дуже мало приділяла уваги матеріалам про проблеми ВПО - було лише 2 матеріали, що стосувалися теми: – замітка на основі повідомлення з інформаційного агентства та, власне, один авторський. В них згадувалися 4 теми: Несправжні ВПО, Державна допомога, Соціальна адаптація та життя у громаді, Благодійність. У цих темах фігурували 4 суб’єкти: внутрішньо переміщені особи, уряд, волонтери і церква. При цьому, варто зазначити, що матеріал «Діти з особливими потребами під опікою церкви» в більшості стосується теми волонтерства в цілому, а не лише стосовно внутрішньо переміщених осіб. В ньому лише початок стосується конкретно теми ВПО, а далі розширюється на категорію дітей з особливими потребами.

Загальна кількість символів у цих виданнях за два тижні становив 629164 символи. З них темі внутрішньо переміщених осіб було присвячено 1362 символи, тобто близько 0,2%. Тональність у матеріалах була або нейтральна, або позитивна.

ОНЛАЙН-МЕДІА

До вибірки потрапили 4 онлайн-медіа – «4 влада», «Чарівне», «ВСЕ» та «Ерве». Варто зазначити, що тематика ВПО мало цікавила журналістів згаданих сайтів, вони не продукували власної продукції, а лише транслювали інформацію, подану в інформаційних повідомленнях органами влади чи громадськими організаціями.

А саме, онлайн-медіа виділили на матеріали з тематики ВПО в сукупності лише 12214 знаків (близько 6 друкованих сторінок формату А4). Якщо говорити про тематику матеріалів, то вона виглядає наступним чином: державна допомога (50,7%), освіта (28%), благодійність (12,5%) та соціальна адаптація (8,7%) .

Щодо висвітлення суб’єктів дослідження загальної тематики ВПО, онлайн-медіа найбільшу увагу приділяли: НДО (9219 знаки), Місцеві державні адміністрації (2815 знаків), переселенці (6018 знаків). Варто зазначити, що траплялося чимало матеріалів, де йшлося одразу про кілька суб’єктів. Наприклад, переселенці та НУО, або ж переселенці та державні адміністрації.

Щодо тональності публікацій, онлайн-медіа - учасники моніторингу зображували ВПО переважно нейтрально, інколи позитивно. Матеріалів з негативним забарвленням у рівненських онлайн-медіа щодо ВПО в період моніторингу не було.

 

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ

Щодо мови та термінології, то ЗМІ-учасники моніторингу використовували коректний підхід та не застосовували зневажливу мову, звертаючись до питань ВПО під час моніторингу. Разом з тим, варто зазначити, що траплялися випадки, коли медіа взагалі не згадували про те, що той чи інший захід або діяльність проводяться людьми, які змушені були покинути свої домівки та переїхати на Рівненщину.

Рівненська моніторингова команда не помітила випадків, коли ВПО називали біженцями. Більшість матеріалів були підготовлені на основі інформаційних повідомлень про той чи інший захід, інших джерел та точок зору висвітлено не було, з однієї сторони можна припустити, що матеріали не збалансовані, але з іншої сторони навряд варто брати коментарі різних джерел коли йдеться про анонсування або пост-інформування про проведений захід. В будь-якому випадку констатуємо – більшість матеріалів підготовлені на базі одного джерела.

Рівненські медіа для ілюстрацій матеріалів, присвячених тематиці ВПО, підбирали адекватні ілюстрації, які жодним чином не спотворювали зміст.

Також зазначаємо, що журналісти не мали критичного ставлення до офіційних заяв уряду та органів місцевої влади і, скоріш за все, не робили перевірку поданих фактів. Загалом не вистачало аналітичних публікацій. У більшості випадків журналісти не приділяли уваги можливостям зробити належне дослідження або аналіз.

Наприклад, матеріал сайту «ЕРВЕ» від 17 лютого 2016 року «На Рівненщині проживає більше трьох тисяч переселенців», у якому повідомляють про кількість переселенців на Рівненщині та обсяги державної допомоги, яку вони отримали. Досліджень чи справді ці дані відповідають дійсності, чи усіх реєструють вчасно, чи всім призначають допомогу (а тут є підстави засумніватися), усіх цих питань при підготовці матеріалів журналісти не задавали.

Крім того, на думку моніторщиків, поширення онлайн-медіа анонсів про заходи (освітній семінар про права людини) є прикладом позитивного ставлення до переселенців та допомоги їм у їх соціальній адаптації.

В обидвох матеріалах рівненської преси, які стосуються тематики ВПО, наскільки це можливо, дотримується принцип балансу та уникається сенсаційність при висвітленні проблем ВПО. Але там немає спроб зазирнути глибше в деякі більш складні, або, навіть, контроверсійні моменти.

В замітці «Перевірки соцвиплат: міністр сказав, кому варто боятися» немає «людської історії», вона досить коротка і містить лише офіційну інформацію. А от у статті «Діти з особливими потребами під опікою церкви» «людська історія» висвітлюються заради «олюднення» матеріалу.

Сам матеріал стосується теми волонтерства і допомоги релігійної громади дітям з особливими потребами. Але починається він з конкретної історії «Рози Михайлівни Кравчук, яка разом із онукою Інночкою, два роки тому приїхала до Рівного з міста Стаханова Луганської області. Родина змушена була виїхати із зони воєнних дій, адже дівчинка – хвора від народження і потребує спокою та лікування. Вдома залишився лише тато дитини, мама покинула її відразу після народження. У Рівному бабусю та онуку поселили в номері готелю «Турист», проживають вони там і донині. Незручно, важко, незвично, утім, доводиться миритися, бо іншого житла у них немає. Сутужно їм обом і фінансово, адже важка форма ДЦП Інни вимагає ліків та повноцінного харчування. Зобов’язання опікуватися родиною поклала на себе релігійна громада УПЦ села Глинськ Здолбунівського району на чолі з настоятелем отцем Василем Начевим».

В першій замітці тільки ідентифіковано проблему (що стосуються ВПО) і немає спроби сформувати громадський форум на місцевому рівні, направлений на вирішення проблеми. А другий матеріал загалом стосується теми волонтерства і благодійності, в тому числі і щодо ВПО. Тому в ньому є певна спроба сформувати громадську думку щодо необхідності допомоги таким особам, але насамперед дітям з особливими потребами.

В першому матеріалі ЗМІ не захищає певну точку зору і не пропонує суспільству збалансоване та об’єктивне висвітлення проблеми. А в другому – помітна спроба захисту точки зору щодо необхідності допомоги дітям з особливими потребами, в тому числі і ВПО.

Замітка «Перевірки соцвиплат: міністр сказав, кому варто боятися», швидше за все, написана на основі інформації з новинних агенцій або національних ЗМІ. В ній цитуються слова міністра соціальної політики Павла Розенка. А в матеріалі «Діти з особливими потребами під опікою церкви» використані думки та коментарі настоятеля релігійної громади УПЦ села Глинськ Здолбунівського району отця Василя. В обох повідомленнях не помітно, щоб журналісти підходили критично до такої інформації і перевіряли факти.

В обох матеріалах використана коректна термінологія при висвітленні проблем ВПО і не має місце використання принизливих і образливих формулювань. Також у них не використане поняття «біженець», а як синонім до внутрішньо переміщених осіб вживається слово «переселенці». Тому можна стверджувати, що ЗМІ знають різницю між внутрішньо переміщеними особами та біженцями.

В обох випадках не було якихось політичних діячів чи партій, що не увійшли до них, хоча вони були пов’язані з подіями навколо ВПО.

В обох матеріалах ЗМІ не намагалися включити різні точки зору та різну інформацію щодо ВПО. В перший замітці було достатньо слів міністра соціальної політики Павла Розенка, а в другій – настоятеля релігійної громади УПЦ села Глинськ Здолбунівського району отця Василя.

В обох випадках не було помічено якихось проявів заангажованості чи спотворення інформації або маніпулювання інформацією з боку ЗМІ. Так само не було заяв чи матеріалів, що їх було спотворено, чи вони є неправдивими, чи містять упереджену інформацію щодо ВПО.

До замітки «Перевірки соцвиплат: міністр сказав, кому варто боятися» не додавалося жодне фото чи графічне зображення. А в матеріалі «Діти з особливими потребами під опікою церкви» використано фото отця Василя з кількома людьми, які, очевидно, є волонтерами і допомагають збирати необхідні речі та їжу для тих, ким опікується громада.

В обох матеріалах непомітно, щоб журналісти використовували заяви, що не базуються на фактах чи видавав за факт неперевірені заяви. Так само в обох випадках журналісти не користувалися мовою чи описом, що є лестивими чи принижуючими по відношенню до ВПО. Крім того, представники ЗМІ не робили заяв, що їх можна розцінити як нападки на ВПО. А тексти чи мова, що були ангажованими чи спотворювали зміст, відсутні. Журналісти не використовували певні слова чи мову, що сприяють створенню негативного чи позитивного іміджу ВПО.

Аналізуючи телевізійні новини, важко зробити висновок про збалансованість висвітлення проблем ВПО, оскільки матеріали носять не аналітичний, а скоріше суто інформаційний характер. Наприклад, у програмі «День» від 22.02.2016 року (Рівненської ОДТРК) був матеріал про «Свято рідної мови» для дітей-переселенців», де журналісти висвітлили лише один приклад святкування, не порівнюючи його з іншими школами.

Можна також згадати сюжет про прес-конференцію щодо представлення результатів власного проекту «Правове навчання населення та розвиток громадянського суспільства» громадської організації «Кримська діаспора Рівненщини» на телеканалі Сфера ТБ, «Новини. Рівне» від 22.02. У цьому матеріалі взагалі не згадано, що дана громадська організація заснована та представляє інтереси саме вимушених переселенців.

Цей матеріал, до речі, окрім випуску новин, також повторювався як окремий сюжет поміж програм у розділі «Пряма мова» (демонструються окремі сюжети з перебивкою один від одного).

Загалом у рівненських новинах, що потрапили до вибірки, зовсім не було аналітичних матеріалів з дослідженням проблематики ВПО. В більшості випадків журналісти не робили власне дослідження проблеми що висвітлювалася, не шукали додаткової інформації та різних точок зору на ту чи іншу проблему.

Разом з тим, відзначимо цікавий аспект – моніторинг Інтернет-сайтів телеканалів показав, що журналісти мали більше інформації, але до телевізійних сюжетів вона не потрапляла. Наприклад, на телеканалі Сфера-ТБ з’являлася статистична інформація про кількість вимушено переміщених осіб з тимчасово окупованих територій за певний період часу, та дані про суми виплаченої, з початку цього року, допомоги переселенцям, які оселилися на Рівненщині.

Як і під час першою хвилі, у звітний період на телеканалі «Рівне-1» не було жодного сюжету про вимушених переселенців. Цей ЗМІ впевнено тримає лідерство в ігноруванні ВПО. Проте, на сторінці телеканалу в мережі Інтернет є кілька матеріалів про ВПО, розміщених у звітному періоді, тобто з 15 по 28 лютого 2016 року. Зокрема, 15 лютого передруковано статтю з сайту Рівненського «Комітету виборців України» «Рівне: через суд довели дискримінацію переселенців з Донецька» про локальну правозахисну акцію з захисту прав двох конкретних ВПО, яка перетворилася в успішну масштабну адвокасі-кампанію, що вирішила одну з проблем тисяч внутрішньо переміщених осіб в Україні. (Подружжя переїхало до Рівного у 2014 році і не могли отримати статус ВПО та стати на облік, оскільки не мали відмітку про приписку у Донецьку на момент переселення.) Відеоматеріалу про це у новинах так і не було.

Також 17 лютого розміщено статистичну інформацію про кількість ВПО в Рівненській області та кількість отриманої ними, з початку цього року, державної допомоги, про що у теленовинах не згадували.

Коли моніторинг уже підходив до завершення, на сайтах телеканалів Рівне 1 та РТБ (Рівненська ОДТРК) було розміщено інформацію про те, що військові та переселенці тепер мають змогу отримати пільгові кредити на житло згідно затвердженої Урядом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі». В телевізійних новинах цієї інформації не було.

Хотілося б зазначити, що на телеканалі Сфера-ТБ у новинах від 25.02 був сюжет про те, що у листопаді 2015 року в дівчинки з Луганщини виникла ідея створити «Музей на крилах» (про створення музею янголів на Луганщині). Рівненський драмтеатр долучився до акції зі збору янголів для колекції музею. Проте, якщо проаналізувати репортаж, то там немає жодної інформації, яка б підтверджувала чи спростовувала припущення про те, що дівчинка не проживає в себе вдома, відноситься до ВПО. Тому ця інформація до нашого кількісного аналізу не потрапила.

Також цікавим для дослідження може бути випадок, у якому тема ВПО потрапила в кримінальну хроніку Рівненщини. Так, інформація під заголовком «За те, що побив гостя, житель Рівненщини проведе за гратами чотири роки» (громадянин, який прихистив у себе вдома вимушеного переселенця, побив останнього) була розміщена на сайті телеканалу Сфера-ТВ від 16 лютого. Оскільки кримінальні новини до вибірки по моніторингу не увійшли, тому ця інформація у кількісному вираженні не аналізується.

Дещо детальніше, хотілося б зазначити про репортаж «Свято рідної мови» для дітей-переселенців», програма «День», канал РТБ Рівненської ОДТРК, випуск о 19.00 від 22.02.2016. Якщо зважати на те, що журналісти стверджують, що «Слова про любов до українського з вуст маленьких переселенців звучать як ніколи щиро», то можна говорити про захист певної точки зору, про виокремлення дітей-ВПО від інших дітей, які постійно проживають на цій території, оскільки про них у сюжеті не йдеться. Що стосується заангажованості чи спотворення змісту, можна процитувати наступний коментар журналістів: «Діти, чиї родини втекли від війни та російської окупації у Рівне, відзначили Міжнародний день рідної мови». Привернули увагу також і слова, вжиті журналістами, які сприяють створенню позитивного іміджу ВПО, а саме: «Маленькі переселенці читали вірші та співали пісень про Україну», «Вони ще зовсім маленькі, але вже як ніхто, розуміють, що таке війна», «Слова про любов до українського з вуст маленьких переселенців звучать як ніколи щиро».

У тих телевізійних матеріалах, що були досліджені за період моніторингу, журналісти чітко дотримувались термінології ВПО, не намагались зробити власних аналітичних матеріалів, чи сформувати громадський форум на місцевому рівні, направлений на вирішення проблеми ВПО. Обійшлося також і без долучення політичних діячів чи партій до теми ВПО. Відеоматеріал усіх сюжетів ВПО відповідав темам репортажів.

Підводячи підсумки якісного аналізу моніторингу, можна сказати, що журналісти мало цікавилися та практично не «копали» проблематику ВПО, більшість матеріалів мали суто інформаційний характер, подані коректно, без маніпуляцій та з дотриманням професійних стандартів.