Безпрецедентність явища, яке ми можемо спостерігати сьогодні на центральних площах міст України, - поза сумнівом: востаннє наш народ об'єднувався і діяв у "єдиному ключі" хіба що за часів Помаранчевої революції. Та і тоді, попри красиве гасло "Схід і захід - разом!", протестні настрої охопили значно обмеженішу територію, позаяк 2004-го стояли "за Ющенка", а 2013-го ж відстоюють власні права і свободи.

Я не можу уявити, наскільки недалекоглядним у політичному плані треба бути президентові, щоби примудритися впродовж однієї своєї каденції зібрати проти себе аж два Майдани: перший - так званий "податковий", а другий, очевидно, нинішній. Одначе факт лишається фактом і ми маємо те, що маємо... точніше, маємо того, кого маємо. Чи то радники Віктора Федоровича працюють паршиво, чи то він їхньою думкою не цікавиться, але кількість політичних "ляпів", котрих припустився гарант, просто б'є всі рекорди.

Разом із тим, будьмо об'єктивними. Не можна не бачити у постаті Януковича рис, за які всі ми маємо йому щиро подякувати. Пропоную створити перелік таких от якостей (дій, учинків - потрібне підкреслити) і гуртом сказати президентові "Спасибі!". Почну я. Отже:

1. Дякую за об'єднання України, яка чи не в повному складі нині вийшла на #Євромайдан. Нікому ще не вдавалося зібрати проти себе протести не окремих регіонів, а цілого населення. Ви, Вікторе Федоровичу, в цьому плані переплюнули всіх.

2. Дякую за те, що українці тепер точно знають: з якого міста не був би президент - жити від цього краще не стане. Фактор територіальності виявився показовим на вииборах 2004-го року, коли мешканці сходу боялися, що "прідут бандеровци", а заходу - що Україну одразу ж русифікують, здатуть Росії всі національні надбання і так далі. Сьогоднішній #Євромайдан показує, що Україна є єдиною і поділяти її за якимись ознаками щонайменше безглуздо. Хоча... чекайте продовження історії у 2015 році! :-)

3. Дякую, Вікторе Федоровичу, за те, що нагадали українцям, хто вони. Погляньте: розганяють кийками один Майдан - наступного дня збирається вчетверо, вп'ятеро, вдесятеро більший. Словом, заграла козацька кров і брат вийшов за брата. В Україні та в Росії разом узятих не знайдеться стільки спеназівців, щоби подолати наш протест.

4. Дякую за демонстрацію силового сценарію, який, вочевидь, буде застосовано під наступні президентські вибори.

5. Дякую, що показали справжнє обличчя держави. Тепер я знаю, що живу в країні, де мене будь-якої миті можуть побити ні за що, не надати медичної допомоги, кинути в СІЗО, а, може, й узагалі вивезти десь до лісосмуги. Я живу в країні, де міністр не вважає студентів студентами (здогадайтеся, який саме), ненавидить конкретну їх частину, репресує окремі університети. Я живу в країні, де людей у примусовому порядку збирають на якісь там демонстрації під загрозою звільнення з роботи. Я живу в країні, де лікарів звільняють за правильні діагнози. І так далі, хай йому...

Список можна продовжувати і доповнювати. Чому б нам із вами не зайнятися цим разом? Чекаю на цікаві пропозиції!