Коли сьогодні починають говорити, що у нинішніх революціонерів бракує управлінського досвіду, а тому вони не можуть керувати, займати певні ключові пости, мені стає не по собі. Бо тхне учорашнім перегаром реваншизму. Але водночас, я розумію нудьгуючих за вчорашнім життям, адже для них це справжній головний біль, як вирішити проблему свого виживання в майбутньому. Вони ж і підіймають на щит тему порядної, але, на їх погляд, не професійної людини у владі.

Скажімо, розпочалась своєрідна ( бо затягується прийняття закону про люстрацію) боротьба майданівських активістів з корупцією: ґвалт! Де докази, що чиновник, котрий десятиліттями зубами тримається за своє дохідне місце корупціонер? А хіба потрібно докази того, що на окружній стоять повії? Хіба хтось шукає для цього якісь докази? Просто «потребуючі» їдуть і беруть собі вподобану «дівку». Усі про все знають і в цьому випадку. Так, у вчорашній владі чимало професіоналів, однак серед них чимало злодіїв, корупціонерів , маніпуляторів, зате професійних.

   Це не суб’єктивний погляд, це волаюча необхідність: на нинішньому етапі нам потрібно якнайшвидше притягувати на ключові пости влади порядних і по-справжньому патріотичних людей. Стати професіоналом для людини з інтелектом не проблема. А от стати справжніми, відповідальними державними діячами можуть лише люди  з природними задатками патріотизму.

Є приклади в історії, коли ідейні, але не професійні домоглися свого. Після громадянської війни 1918 - 1922 років до влади прийшли червоні комісари. Вони були не професійними людьми, але мали високу для себе ідею - побудувати іншу країну. І дійсно, збудували нове суспільство. Ми зараз не про те мовимо, що система держави в них вийшла викривлена. А про те, що непрофесіонали збудували нове.    

   Абсолютно нове, прогресивне, на нових світоглядно - цивілізаційних рейках суспільство потрібно нам будувати зараз. Це істина. Як і те, що зі старими професіоналами нову країну не збудуєш. А кузня кадрів у нас є – це Майдан. І в столиці, і в регіонах. Його ніхто не в силі розігнати, бо Майдан – це не фізична присутність гурту людей у певному місці. Майдан – це світоглядне, ідейне, моральне, високодуховне і майже метафізичне єднання мільйонів справжніх Людей.